"Зброя"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Хімічна зброя Вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Головними компонентами хімічної зброї є бойові отруйні засоби і їх застосування, включаючи носії, прилади і пристрої керування, які використовуються для доставки хімічних боєприпасів до цілі.
Різновидом хімічних боєприпасів є бінарні пристрої, які споряджаються двома нетоксичними або малотоксичними речовинами — напівпродуктами для отримання отруйної речовини.Підвищений інтерес до бінарної хімічної зброї пояснюється необхідністю забезпечення безпеки при виробництві, транспортуванні, зберіганні та експлуатації хімічної зброї
Історія хімічної зброї Застосування хімічної зброї заборонено Женевським протоколом 1925, який ратифікували (або приєдналися до нього) понад 100 держав. Хімічна зброя — боєприпаси і бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей отруйних речовин
Характеристика отруйних речовин, засоби і способи захисту Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР) — токсичні хімічні сполуки, що володіють певними фізичними і хімічними властивостями, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою ураження людей, тварин і зараження місцевості на тривалий період. Знаходячись у бойовому стані, вони вражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, людина може одержати ураження в результаті вживання заражених продуктів харчування.
ХЗ може викликати: нервово-паралітичної дії Шкірнонаривної дії Задушлива дія Загальноотруйну дію Подразнювальну дію Психічну дію
Вогнище хімічного ураження Територія, у межах якої в результаті впливу хімічної зброї відбулися масові ураження людей і сільськогосподарських тварин, називається вогнищем ураження. Розміри його залежать від масштабу і способу застосування ОР, типу ОР, метеорологічних умов, рельєфу місцевості й інших факторів. Особливо небезпечні стійкі нервово-паралітичної дії, пара яких поширюються в напрямку вітру на досить велику відстань (15-25 км і більше). Тривалість вражальної дії тим менше, чим сильніше вітер і висхідні потоки повітря. У лісах, парках, ярах, на вузьких вулицях зберігаються довше, ніж на відкритій місцевості.
Історія створення Вперше ядерна зброя з’явилася у 1945 р. в авіації у вигляді ядерних бомб. Проведене 16 липня 1945 р. в пустелі Аламогордо ( штат Нью-Мексіко США ) випробування першої атомної бомби підтвердило практичну можливість створення і наступного промислового виробництва атомної зброї. В обох бомбах, зірваних над японськими містами, були використані процеси ядерного поділу.
Я дерна збро я — зброя масового ураження вибухової дії, побудована на використанні ядерної енергії, що вивільняється при ланцюговій ядерній реакції розщеплення важких ядер й/або термоядерній реакції синтезу легких ядер.
Принцип дії В основу ядерної зброї покладена некеровані ланцюгова реакція поділ важких ядер і реакції термоядерного синтезу
Поняття ядерна зброя містить у собі: власне ядерні заряди (бойові частини ракет і торпед, бомб, артилерійські снаряди тощо) засоби їх доставки до цілі (ракети, літаки, торпеди, артилерійські гармати тощо) засоби управління
Ядерна зброя істотно відрізняється від інших видів озброєння як масштабами, так і характером ураження. На відстані близько кілометра від центру вибуху відбуваються суцільні руйнування та знищується все живе поза укриттями.
Уражаючі фактори При підриві ядерних боєприпасів відбувається ядерний вибух, що уражають факторами якого є: ударна хвиля світлове випромінювання проникаюча радіація радіоактивне зараження електромагнітний імпульс (ЭМИ) рентгенівське випромінювання
Люди, які безпосередньо піддалися впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, крім фізичних ушкоджень, зазнають потужний психологічний вплив від жахаючого вигляду картини вибуху й руйнувань. Електромагнітний імпульс безпосереднього впливу на живі організми не робить, але може порушити роботу електронної апаратури.
Схожі презентації
Категорії