Презентація на тему:
Профільне навчання як умова професійного самовизначення

* Профільне навчання як умова професійного самовизначення

* Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії Профільне навчання як умова професійного самовизначення

* Диференціація – одна з ключових проблем організації сучасної школи Диференціація є об’єктом гострої полеміки серед педагогів у багатьох країнах світу Різні і навіть протилежні погляди на ідею диференційованого навчання певною мірою відображають дві діалектично протилежні тенденції у розвитку сучасної науки, виробництва і освіти Профільне навчання як умова професійного самовизначення

* Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу

* Мета профільного навчання: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства

* Профільне навчання спрямоване на : набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласників прагнення до саморозвитку та самоосвіти

* Основні завдання профільного навчання : створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

* Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів Основні напрями профільного навчання у 10-12 класах: суспільно-гуманітарний природничо-математичний технологічний художньо-естетичний спортивний

Структура профільного навчання

* Профіль навчання має: забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів підготовку до майбутньої професійної діяльності Профіль навчання охоплює: базові предмети профільні предмети курси за вибором

* Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом

*

* Особливості вивчення профільних загальноосвітніх предметів : більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування широке використання знань із споріднених предметів застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів

* Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій) Профільні предмети забезпечують прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти

* Опанування змісту предметів на різних рівнях: Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних Зміст навчання визначається державним загальноосвітнім стандартом

* Опанування змісту предметів на різних рівнях: Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію Курси за вибором — це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання

* Основні функції курсів за вибором: поглиблення і розширення змісту профільних предметів забезпечення профільної прикладної початкової професійної спеціалізації навчання Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов'язкові

* Внутрішньошкільні: профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами динамічні профільні групи (в тому числі різновікові)

* Зовнішні: міжшкільні профільні групи профільна школа інтернатного типу опорна старша школа навчально-виховний комплекс (НВК) міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів

* Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів

* Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення Динамічні профільні групи: можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі) можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи у малокомплектних школах

* Міжшкільні профільні групи організуються за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо в: навчально-виховному комплексі (НВК) опорній старшій школі з пришкільним інтернатом профільній школі інтернатного типу міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК)

* Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази) Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль "ресурсного центру" в об'єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів

* Навчально-виховний комплекс (НВК) – це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) — це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці

* Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на ІІІ ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками

* Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах спеціалізованих школах ліцеях гімназіях колегіумах Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів

* Допрофільна підготовка Форми реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна

* Допрофільна підготовка Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів

* Допрофільна підготовка Поглиблене вивчення предмета має сприяти: формуванню стійкого інтересу до предмета розвитку відповідних здібностей орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання Поглиблене вивчення здійснюється: за спеціальними програмами і підручниками за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми

* Допрофільна підготовка Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп)

* V. Умови реалізації концепції учителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання учителів старшої школи, які будуть викладати профільні предмети та спеціальні курси директорів і заступників директорів шкіл, які будуть розробляти робочі навчальні плани конкретних профілів навчання, моделювати відповідний навчально-виховний процес Для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів та керівників шкіл необхідно розробити та реалізувати широкомасштабну систему підвищення кваліфікації:

* шкільних психологів, які будуть забезпечувати психологічний супровід учнів у профільній школі, діагностику інтересів учнів у допрофільному навчанні керівних кадрів, спеціалістів відділів та управлінь освіти, які мають забезпечити ефективне функціонування профільної школи

* Природничо-географічний факультет є одним із найстаріших в університеті імені Павла Тичини. Під назвою біологічний, природничий, природничо-географічний він існує понад 80 років

* У структурі університету функціонує 4 кафедри: Кафедра біології та методики її навчання; Кафедра географії та методики її навчання; Кафедра хімії, екології та методики їх навчання; Кафедра загального землезнавства та геології.

* Природничо- географічний факультет здійснює підготовку за наступними напрямками: Хімія. Спеціалізація: Інформатика; Географія. Додаткова спеціальність: Біологія; Біологія. Додаткова спеціальність: Хімія; Біологія. Додаткова спеціальність: Практична психологія;

* Випускники напряму “Хімія, інформатика, екологія” можуть працювати: Вчителями хімії, екології та інформатики; Хіміками на підприємствах фармацевтичної та харчової промисловості; У науково-дослідних установах; Експертно-криміналістичних лабораторіях; Санітарно-епідеміологічних станціях; Інспекторами управлінь екології та природних ресурсів; Фахівцями з контролю за станом навколишнього середовища; Спеціалістами з екологічної експертизи у митних екологічних службах.

* Випускники напряму “Біологія, хімія,” можуть працювати: Вчителями біології, хімії та екології; Біологами в науково – дослідних установах; Фахівцями в службах екологічної інспекції; Державних службах з карантину рослин; Санітарно-епідеміологічних службах;

* Випускники напряму “Біологія, практична психологія,” можуть працювати: Вчителями біології та екології; Практичними психологами в навчальних закладах; Біологами в науково – дослідних установах; Фахівцями в службах екологічної інспекції; Санітарно - епідеміологічних службах; Державних службах з карантину рослин;

* Випускники напряму “Географія, біологія,” можуть працювати: Вчителями географії, біології та економіки; Гідрометеорологічній службі; Географами в науково – дослідних установах; Відділах статистики; Організаторами краєзнавчо – туристичної роботи; Спеціалістами в туристичних агенціях;

*

*

Дякуємо за увагу! *