Презентація на тему:
ОБІЗНАНІСТЬ ТА СТАВЛЕННЯ ЦА ДО ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ В СТАЦІОНАРНОМУ ТА МОБІЛЬНОМУ ІНТЕРНЕТІ

ОБІЗНАНІСТЬ ТА СТАВЛЕННЯ ЦА ДО ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ В СТАЦІОНАРНОМУ ТА МОБІЛЬНОМУ ІНТЕРНЕТІ

Методологія дослідження Мета дослідження: визначення сприйняття проблеми та її впливу на розвиток українського суспільства. Завдання проекту: 1. Дізнатися про рівень поінформованості широкої громадськості (батьки, вчителі і діти/підлітки) про небезпеки, які можуть траплятися при використанні мобільного та стаціонарного Інтернету неповнолітніми, а саме: 1.1. Доступ дітей до дорослого контенту (еротика, азартні ігри, реклама тютюну й алкоголю) за допомогою стаціонарного та мобільного Інтернету; 1.2. Ризик для дитини натрапити на незаконний контент (порнографію), виявляти й попереджати появу якого в Інтернеті уповноважений спеціальний підрозділ МВС; 1.3. Ризик для дитини стати жертвою онлайн - насилля: закликів до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцідальної поведінки etc; 1.4. Ризики, пов'язані з он-лайн сексуальною експлуатацією неповнолітніх (дитяча порнографія); 1.5. Ризики, пов'язані з розголошенням дітьми в мобільному та стаціонарному Інтернеті конфіденційної інформації про родину, що може бути використана проти них та родини.

Цільова аудиторія та географія дослідження Цільова аудиторія: Мешканці великих і середніх міст, 25-55 років, сімейні, дохід середній і вище, користувачі стаціонарного, мобільного інтернету, мобільного зв'язку: Вчителі (класні керівники, викладачі інформатики/комп’ютерної грамотності) Батьки: вік 25-45, чоловіки та жінки, мешканці міст 100 000+, дохід середній або вищий за середній; Діти шкільного віку (7-16), користувачі мобільного зв'язку й пропонованих послуг. Географія: міста-мільйонники, обласні центри

Методологічний підхід Підхід включає використання нестандартних методів дослідження соціальних процесів. Проводиться за схемою: Діадні чи триадні інтерв’ю. Глибинні інтерв’ю з батьками та вчителями. Опитування. Якісний етап, м. Київ Кількісний етап, всі регіони України

Діадні чи тріадні інтерв’ю. Особливість цього методу в тому, що він дозволяє дітям почувати себе більш розкутими і говорити з незнайомими дорослими більш відверто. Іноді можна спровокувати вихваляння своїх досягнень, наприклад, щодо використання мобільного/стаціонарного Інтернету та вилучити максимум інформації. Було проведено 30 інтерв’ю, які були розподілені на 9 діад, та 3 тріади. Після аналізу діад ми обирали по 3 особи батьків найтиповіших в кожній групі інтерв’ю і запрошували їх на індивідуальні глибинні інтерв’ю. Діадні інтерв’ю 1-3 клас 4-8 клас 9-11 клас Дівчата 5 5 5 Хлопці 5 5 5

. Особливість цього методу в тому, що він дозволяє батькам почувати себе більш розкутими, в даному випадку використання глибинних інтерв’ю з батьками опитаних дітей дозволило нам проаналізувати проблему небезпеки користування мобільним/стаціонарним Інтернетом на базі конкретних сімей, та виявити конкретні соціальні стереотипи. Було проведено 18 інтерв’ю. Індивідуальні глибинні інтерв’ю з батьками 1-3 клас 4-8 клас 9-11 клас Жінки 3 3 3 Чоловіки 3 3 3

В даному випадку використання глибинних інтерв’ю з вчителями як альтернатива ФГД була більш доцільна, адже вона надала можливість порівняти данні отримані і усіх індивідуальних інтерв’ю, проведених в ході дослідження. Було проведено 18 інтерв’ю. Індивідуальні глибинні інтерв’ю з вчителями В кожній групі були представлені вчителі обох статей, класні керівники та викладачі інформатики. Вчителі мали представляти школи різного типу, від простих ЗОШ з різних районів до ліцеїв. 1-3 клас 4-8 клас 9-11 клас Жінки 3 3 3 Чоловіки 3 3 3 1-3 клас 4-8 клас 9-11 клас Жінки 1 респ – ліцей, гімназія (Центр), 1 респ – ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ – типова ЗОШ (не Центр). 1 респ – класний керівник, ліцей, гімназія (Центр), 1 респ – класний керівник, ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ – класний керівник, типова ЗОШ (не Центр). 1 респ –вчитель інформатики, ліцей, гімназія (Центр), 1 респ –вчитель інформатики, ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ –вчитель інформатики, типова ЗОШ (не Центр). Чоловіки 1 респ – ліцей, гімназія (Центр), 1 респ – ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ – типова ЗОШ (не Центр). 1 респ – класний керівник, ліцей, гімназія (Центр), 1 респ – класний керівник, ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ – класний керівник, типова ЗОШ (не Центр). 1 респ –вчитель інформатики, ліцей, гімназія (Центр), 1 респ –вчитель інформатики, ліцей, гімназія (Не Центр), 1 респ –вчитель інформатики, типова ЗОШ (не Центр).

Опис цільової аудиторії “Діти” Дослідження виявило залежності у відповідях за такими ознаками: Вікові групи. Загалом можна визначити такі вікові групи: діти 6-8 років, 9-14 років та 15-17 років. Матеріальний статок у родині: низький, високий. Стать та тип школи виявилися непоказовими щодо досліджуваної теми. У звіті ми будемо акцентувати увагу на впливах віку, або статку на відповіді респондентів.

Опис цільової аудиторії “Батьки” Дослідження виявило залежності у відповідях за такими ознаками: Життєві цінності. Матеріальний статок у родині: низький, високий. Стать та вік виявилися непоказовими щодо досліджуваної теми. У звіті ми будемо акцентувати увагу на впливах цінностей та статку на відповіді респондентів.

Опис цільової аудиторії “Вчителі” Дослідження виявило залежності у відповідях за такими ознаками: Вікові групи. Вчителі молодші за 35 років, вчителі старші за 35 років. Напрям роботи вчителів: вчитель молодших класів, вчитель інформатики. Стать та тип школи виявилися непоказовими щодо досліджуваної теми. У звіті ми будемо акцентувати увагу на впливах віку та напряму роботи вчителів на відповіді респондентів.

Розділ 2: Життєві цінності

Майже всі респонденти надали типове описання свого шкільного дня: діти відвідують школу здебільшого для спілкування із однокласниками, однак, зазвичай, це спілкування базується на Інтернеті та мобільному телефоні. Діти до 8 років здебільшого на перервах грають у живі рухливі ігри, бігають, стрибають в коридорах, ті у кого вже є мобільний телефон демонструють іншім одноліткам ігри, картинки, мелодії. 9-14 років на перервах обмінюються новим контентом: іграми, картинками, музикою, яку закачали в мобільний телефон. Від цього, за словами дітей залежить ступінь “просунутості та популярності” в колективі. Діти, які не мають мобільного Інтернету активно користуються IR port, blue-tooth, копіюють контент на сім-картку. На перервах, або під час “нудних”, за словами дітей, уроків під партою грають на телефоні у ігри, завантажують свіжий контент, а потім на перерві обмінюються досягненнями. Діти 15-17 років використовують в школі мобільний Інтернет, як шпаргалку, або засіб підказувати один одному відповіді через смс, або icq. Оскільки серед дітей від 8 до 17 років поширеними є спілкування vkontakte.ru (однокласники.ру вважається сайтом для дорослих людей, оскільки там не реалізовані можливості пошуку та ігр, так як вконтакті, а також з тієї причини, що на однокласниках зареєстровані батькі дітей, інших соціальних мереж діти не знають) та онлайн-ігри (здебільшого “Побудуй своє село”) – окремим заняттям є обговорення останніх досягнень в он-лайн іграх та в контакті. Типовий шкільний день ! Діти, які не мають телефону, або не грають в он-лайн ігри та не спілкуються вконтакті автоматично виключаються із спілкування. Діти: життєві цінності

Майже всі респонденти надали типове описання свого вихідного дня: Діти до 8 років здебільшого їздять на прогулянки, в гості до дідусів/бабусів з батьками. 9-14 років зранку починають спілкуватися із своїми друзями за допомогою стаціонарного Інтернету, домовлятись про плани на день: коли і куди піти (нерідко – це відвідування Інтернет-клубу, з метою пограти в мережі). Іноді, роблять домашні справи, уроки, кілька годин грають на комп'ютері (часто за умовами батьків тільки після вивчення уроків та виконання домашніх обов'язків), а потім йдуть на прогулянку, або відвідують секції (діти з більш заможних сімей). Діти 15-17 років спілкуються вконтакті та icq, іноді грають в он-лайн ігри, а потім зустрічаються із друзями. Діти із старших класів готуються до іспитів та незалежного оцінювання – нерідко проводять вихідні із репетиторами та за комп'ютером. Типовий вихідний день Діти: життєві цінності

Діти до 8 років здебільшого описують своє життя, як веселе, безтурботне, оскільки не треба працювати та заробляти гроші. Відчувалось, що вони повторюють, чуті раніше, слова батьків. 9-14 років описують своє життя, як цікаве, повне вражень и спілкування (єдине, що заважає – це школа). Діти 15-17 років усвідомлюють своє життя, як більш відповідальне. Як таке, що треба планувати, готуватися до випускних та вступних іспитів, визначатися із професією. Нерідко підлітки зазначали, що, дивлячись на своїх батьків, розуміють, що дуже скоро матимуть працювати, якщо не більше, то точно не менше за батьків та прокладати собі шлях у майбутнє. У дітей майже не має кумирів. Вони ні на кого не хочуть бути схожими і ніким не захоплюються. Більшість декларує потребу бути самими собою. Є люди, яких вони поважають за талант, за те, що ці люди можуть те, що діти не здатні, однак це не робить з них кумирів. Лише наймолодші респонденти – до 8 років, зазначали, що хочуть бути схожими на відомих футболістів. Основні бажання у житті залежать від статку родини. В більш заможних сім'ях діти прагнули здоров’я рідним, миру у всьому світі, щастя всім дітям, тощо. У менш заможних: квартиру, машину, мільйон доларів, поступити в Гарвард тощо. Найперше і найулюбленіше дитяче заняття – спілкування в Інтернеті. Чим більше друзів дитина заводить вконтакті, або icq – тим більш вона популярна. Серед інших занять були названі: пошук цікавого контенту, онлайн ігри, спілкування із друзями, прогулянки на вулиці, секції. Серед улюблених місць для відвідування, наймолодші респонденти називали: зоопарк, цирк, парки та атракціони, кіно. Більш дорослі: центр міста, Інтернет-кафе, вулицю. Діти: життєві цінності

Майже у всіх друзів – однолітків, за даними респондентів, схожі інтереси – в центрі спілкування зазвичай Інтернет. Улюблені ігри – це грати з друзями он-лайн. На час опитування, найбільш популярна гра для дітей всіх вікових аудиторій – “Фермер”, або “Збудуй своє село”. Маленькі дівчатка грають в онлайн ігри для дівчаток – “Барбі чудовий стиліст”, “Створи свій акваріум”, “Мармиряшкі”, “Покемони”. Хлопчики до 8 років грають у “Трансформерів”, “Покемонів”. Діти 9-14 років грають в “Конт страйк”, “Форсаж”, “Макс Пейн”, “Сталкер”, як вони їх називають “в стрілялки”. Молодь 15-17 років особливо не захоплюється конкретними іграми, в них пріоритети змінюються весь час. Особливі можливості вони вбачать вконтакті, де реалізована можливість обміну іграми. Діти: життєві цінності

Дослідження виявило 2 типових сегмента батьків за стилем життя та цінностями: “Кар'єристи” Цінності: кар'єра, достаток, успіх, сім’я. Себе описують виключно за рисами характеру: цілеспрямовані, активні, лідери. В очах дитини бачать себе як: вимогливі, суворі, але справедливі батьки. В своєму житті не прагнуть особливих змін, адже планують своє життя і поетапно йдуть до реалізації життєвих завдань. Не мають кумирів, в деяких випадках захоплюються власними батьками. Головні бажання у житті це міцне здоров’я всім членам родини, стабільність у майбутньому та постійний гідний статок: квартири, машини та ін. Улюблені заняття: подорожування, елітні види спорту (гольф, верхова їзда). Як правило, це родини із вищим статком. Більше замислюються над проблемами власних дітей. Ці діти частіше займаються спортом, відвідують секції, гуртки та мають хобі. “Традиціоналісти” Цінності: сім’я, сімейний затишок, проведення часу у спокої біля телевізора. Себе описують виключно за зовнішнім виглядом: у що вбрані, який мають колір волосся тощо, вагаються з описом характеру. В очах дитини бачать себе як: “нормальні, звичайні батьки”. В своєму житті прагнуть особливих змін, мріють про кращу квартиру, машину, гроші і в багатьох випадках – іншу дружину, або чоловіка. Найбільш поширені кумири: у жінок – Ю.Тимошенко, як сильна жінка, О.Сумська, як красуня, у чоловіків Б.Гейтс, як найзаможніша людина, Р. Ахметов, як людина, яка “вирішує всі питання”. Головні бажання у житті: більше грошей, ремонт, нова квартира. Інший чоловік/дружина, здоров’я. Улюблені заняття: дивитись телевізор, ходити в гості, часто випікання, в'язання, шиття вдома. Як правило, це родини із нижчим статком. Батьки, здебільшого не захоплюються азартними іграми, адже не мають на це часу, і емоційно засуджують тих, хто захоплюється. Інтернет, в якості заняття чи захоплення спонтанно згаданий не був. Батьки: життєві цінності

Дослідження виявило 2 типових сегмента батьків за стилем життя та цінностями: “Молодші – до 35 років” Цінності: сім’я. Себе описують виключно за рисами характеру: цілеспрямовані, активні, життєрадісні. В очах учнів бачать себе як: активні, цікаві, компанійські. В своєму житті не прагнуть особливих змін, окрім більшої зарплатні. Не мають кумирів, в деяких випадках захоплюються власними батьками, чоловіком/жінкою. Головні бажання у житті це міцне здоров’я всім членам родини, стабільність у майбутньому та підвищення заробітної платні. Якби була чарівна паличка, загадали б машину та можливість подорожувати. Улюблені заняття: читання, прогулянки парком, відвідування театрів, кафе. Улюблені фільми: мелодрами із хеппі-ендом у жінок, голлівудські екшени у чоловіків. “Старші – після 35 років” Цінності: онуки, вдячність учнів, проведення часу у спокої біля телевізора. Себе описують виключно за зовнішнім виглядом: у що вбрані, який мають колір волосся тощо, вагаються з описом характеру. В очах учнів бачать себе як: вибагливі, суворі, але справедливі вчителі, яких поважають. В своєму житті не прагнуть особливих змін, мріють про затишок, спокій, проведення часу із онуками, політичну стабільність. Найбільш поширені кумири: завуч, директор школи. Головні бажання у житті: здоров’я, отримати звання заслуженого вчителя, “дожити до пенсії”, якби була чарівна паличка, загадали б віллу на Канарах та мільйон доларів. Улюблені заняття: проводити час із онуками, дивитись телевізор, в'язання, шиття вдома. Улюблені фільми: старі радянські. Вчителі засуджують будь-які прояви азартних ігор. Вчителі: життєві цінності

Розділ 3: Пристрої та Інтернет

Діти: пристрої та Інтернет Мобільний телефон Батьки зазвичай ставляться позитивно до користування мобільним. Оскільки розглядають його в першу чергу з позицій безпеки, однак іноді батьків дратує, що діти не випускають мобільного з рук. Іноді обурюються з того приводу, що не мають можливості додзвонитись дитині, адже вона довго розмовляє – в основному у таких дітей мобільний оператор life. В якості суворого, на думку дітей, покарання – батьки вилучають мобільний на певний час, або не поповнюють рахунок. Асоціації Використання Чого б ще хотілось в мобільному телефоні? Ступінь задоволення мобільним телефоном 6-8 років Ігри, картинки, батьки дзвонять. Завантаження картинок, ігри в телефоні. IR port, blue-tooth, щоб можно було качати картинки з телефонів друзів, більша карта пам'яті, аби можна було більше картинок зберігати. Повністю влаштовує. 9-14 років Смс, музику слухать,грати, коли нудно. Інтернет, плеєр, дзвінки, смс. Все влаштовує. Повністю влаштовує. 15-17 років Зв'язок, Інтернет, спілкування. Для спілкування за допомогою дзвінків, смс, Інтернету. Все влаштовує. Повністю влаштовує.

Діти: пристрої та Інтернет Комп'ютер Батьки зазвичай ставляться позитивно до користування комп'ютером, коли мова йде про підготовку до школи. У дітей меншого віку – до 14 років щодо використання комп'ютера для розваг, є певні умови (наприклад спочатку уроки чи/або хатні обв'язки, потім ігри). А також часові (не більше години, потім треба зробити перерву, або не більше 2 годин на день, батьки пояснюють це ризиком втрати зору, та сколіозом). У молоді 15-17 років таких меж зазвичай не має. Оскільки вони сприймаються в родинах, як дорослі. Асоціації Використання Чого б ще хотілось в комп'ютері? Ступінь задоволення комп'ютером 6-8 років Ігри. Ігри. Свій власний комп'ютер, а не загально сімейний. Повністю влаштовує. 9-14 років Ігри, Інтернет, контакт, спілкування. Ігри, завантаження фільмів, роликів, музики. Більше пам'яті кращу відео карту, аби грати у найкрутіші ігри. Не влаштовує. 15-17 років Інтернет, музика, пошук інформації, розваги (фільми, ігри). Все пов'язане з Інтернетом, включно підготовка до школи. Більший вінчестер, аби зберігати більше інформації/фільмів з Інтернету. Частково влаштовує.

Діти: пристрої та Інтернет Інтернет Загалом, діти до 14 років не мають чіткого уявлення, що таке Інтернет. В колажах вони використовували стандартні рекламні образи – глобус, літера “ет - @”, “www”, або малювали просто свій улюблений сайт. Найчастіше Інтернет просто пов'язувався з комп'ютером. Незважаючи на постійне використання мобільного Інтернету – жодна дитина не пов'язала його асоціативно із телефоном. Все, що стосується Інтернету дітям надзвичайно цікаво. Він їм ніколи не набридає, вони сприймають його, як цілий світ. Асоціації На що схожий Інтернет? Використання Чого б ще хотілось в Інтернеті? 6-8 років Ігри. Картинки. На комп'ютер. На глобус. Завантаження картинок, ігри онлайн. Нічого. 9-14 років Спілкування. Розваги. На супутник, на величезний дріт, на комп'ютер. Вконтакі, icq, чати, фільми, ігри. Повний доступ до всіх сайтів, які батьки не дозволяють відвідувати, та до платних ресурсів. 15-17 років 1. Пошук інформації. 2. Спілкування. 3. Розваги. Всесвітня мережа, павутиння, сайт. Підготовка для навчання, інформація про хобі, спілкування, фільми, музика, ігри. Максимальну швидкість.

Діти: пристрої та Інтернет Діти віком до 8 років здебільшого зазначають, що почали користуватися Інтернетом в 5 років. Спочатку вони почали користуватися стаціонарним Інтернетом, їх навчили батьки або старші брати/сестри. Десь у 7 років, коли з'явився мобільний телефон, вони почали користуватися мобільним Інтернетом, або за допомогою однолітків, або старшокласників. Мобільний Інтернет вони використовують лише в школі, або вдома, коли комп'ютер зайнятий іншими членами родини. І в мобільному і в стаціонарному Інтернеті вони завантажують, або дивляться картинки та грають в дитячі ігри. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують від однолітків. Діти 9-14 років – здебільшого з 7-9 років почали користуватися спочатку мобільним Інтернетом, оскільки саме тоді в них з'явились мобільні телефони, навчилися або самотужки, або за допомогою однолітків. Мобільний Інтернет вони використовують лише в школі. В мобільному Інтернеті вони завантажують ігри та спілкуються по icq або вконтакті. В стаціонарному Інтернеті окрім спілкування, вони грають в онлайн-ігри, шукають дорослий контент (хлопці), передивляються ролики на rutube.ru, youtube.com завантажують фільми та музику. Дівчатка частіше готуються до школи за допомогою стаціонарного Інтернету. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують від однолітків або старшокласників. Підлітки 15-17 років почали користуватися спочатку стаціонарним Інтернетом, в 11-12 років, мобільним трохи пізніше, в 13-14 років. В обох випадках вони самі вчились, як ним користуватись. Мобільний Інтернет використовують виключно в школі, здебільшого для пошуку інформації для уроків, спілкування та пошуку свіжих приколів та анекдотів. Стаціонарний Інтернет використовують для пошуку інформації, спілкування, он-лайн ігор, завантаження фільмів та музики. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують або від однолітків, або з самого Інтернету.

Всім опитаним батьки видають гроші на користування мобільним телефоном. Або раз на тиждень / місяць фіксовану суму, або поповнюють по необхідності, коли закінчуються гроші на рахунку. При цьому батьки здебільшого не перевіряють куди саме дитина витратила гроші: на зв'язок, або на мобільний Інтернет – це вирішує сама дитина. Деякі діти, яким поповнюють рахунок згідно графіка: раз на тиждень/місяць зазначають, що витрачають майже все в перші 3 дні на мобільний Інтернет. Батьки, за словами дітей, зрідка питають, або перевіряють які саме сайти відвідує дитина (здебільшого це стосується дітей до 8 років). Те ж саме, за словами дітей і з стаціонарним комп'ютером, на думку дітей – батьки ніколи не перевіряють ресурси, які відвідують діти. У дітей до 8 роки, здебільшого є кілька дозволених для відвідування сайтів у “Обраному”, на які вони з дозволу батьків заходять. Нерідко діти цієї вікової категорії користуються Інтернетом разом із батьками. Діти до 8 років взагалі майже не пам'ятають свого життя до того, коли вони вперше познайомились із Інтернетом. Діти 9-14 років пам'ятають та зазначають, що в ті часи життя було нудним. Діти 15-17 років пригадують, що до Інтернету більше гуляли на свіжому повітрі та спілкувалися вживу. Діти: пристрої та Інтернет

Батьки: пристрої та Інтернет Мобільний телефон Домашній комп'ютер В усіх опитаних є мобільні телефони, які передбачають можливість виходу до Інтернету. Мобільний телефон використовується з метою: Дзвінки по роботі. Зв'язок із рідними (контроль дитини), в основному дзвінки, зрідка смс. Мобільний Інтернет (використовується сам мобільний для перегляду сторінок - wap), але виключно у випадках, коли не має доступу до стаціонарного Інтернету. Потреби виникають: переглянути електронну пошту, подивитись пробки на дорогах yandex.ru Телефон у якості модема використовували лише 2 респонденти, коли знаходились у відпустці і мали терміново надіслати електронну пошту. Ділові люди використовують карти МТС та UTEL для швидкісного Інтернету, оскільки часто бувають у відрядженнях. В усіх опитаних є домашні комп'ютери із можливістю виходу до Інтернету. Абсолютно всі опитані користуються комп'ютером і на роботі і вдома. Частіше користуються Інтернетом на роботі, в службових цілях: пошук інформації (google.com.ua), електронна пошта. У вільний час відслідковують новини, спілкуються за допомогою icq, skype, odnoklassniki.ru Деякі батьки користуються вдома Інтернетом, переглядаючи “дорослий контент”, завантажуючи фільми. Деякі мами ввечері грають в он-лайн ігри “Фермер”, “Мирмиряшкі”, “Барбі – чудовий стиліст”, відвідують тематичні форуми, наприклад, з обміну рецептами, садівництву тощо. Опитані здебільшого вважають, що користування мобільним Інтернетом незручне, складне і дороге, порівняно із стаціонарним. Тому вони не прагнуть його опановувати і часто використовувати.

Батьки: пристрої та Інтернет Що таке Інтернет для Вас?... Опитані здебільшого не спілкуються із незнайомцями по Інтернету, виключення становлять матері та батьки одинаки. Яка із перерахованих причин є найважливішою? Мета існування Інтернету Асоціації Значення Чому це важливо? Контент, сайти, які відвідує 1 Пошук інформації Велика енциклопедія, відповідь на будь-яке запитання, репетитор Можна віднайти все – що треба. Можливість почувати себе обізнаною, сучасною людиною, бути в курсі останніх подій. Іноді соромно запитати, якщо в чомусь необізнаний, тому є можливість подивитись в Інтернеті. Google.com.ua Meta.ua Перехід на цікаву інформацію по баннерам 2 Спілкування Мережа, зв’язок, група, спільнота. Відсутність відчуття самотності. Можливість підтримувати зв’язки із величезною кількістю людей, економлячи час, можливість знайти старих знайомих, подивитися фото, як люди живуть. Часто дорослі підписуються на тематичні розсилки, їм подобається сам факт отримання листів. e-mail, icq, skype, odnoklassniki.ru тематичні форуми 3 Розваги Релакс, сучасність. Пошук нових вражень. Можна не виходячи з дому передивитись найсвіжіший фільм, або розслабитись, пограти в якусь гру. Шукають через Google.com.ua 4 Можливість купити речі. Розкіш, сучасність, просунутість. Економія часу та грошей, сервіс – адже все привозять прямо додому. Можливість ознайомитись із об’єктивною інформацією про товари, почитати відгуки, порівняти якість і ціни. Шукають через Google.com.ua

Батьки та діти: аналіз сімей Батьки Діти Вважають, що діти не відвідують Інтернет-кафе. Батьки нерідко перевіряють телефон і комп'ютер дитини: на які сайти дитина заходить, який контент завантажує, з ким спілкується. Батьки спілкуються на однкласниках та по skype, тому в Інтернеті вони майже не перетинаються, тому не можуть знати і контролювати незнайомців, пропозиції. Батьки не питають про витрати на мобільний Інтернет. Батьки не обізнані щодо ризиків, які можуть існувати для дитини в Інтернеті, тому не виховують техніку безпеки в свої дітях, вони вважають, що загальні сімейні правила та правила виховання будуть перенесені дітьми і на Інтернет. Діти дуже часто відвідують Інтернет-кафе потай від батьків. Діти в деяких випадках впевнені, що батьки їх не контролюють. Однак старші діти старанно видаляють за собою журнал. Діти вконтакті та в icq. Діти грають у оплачувані реальними грошима ігри: “Фермер”, “Акваріум”, в яких витрачають гроші. Оскільки батьки не проводять виховної роботи стосовно інтернету – діти звісно не поінформовані. При цьому – вони не схильні переносити загальні правила на Інтернет, тому зазвичай у них не має підозрілості, наприклад, щодо незнайомців, які хочуть поспілкуватися онлайн.

Вчителі: пристрої та Інтернет Мобільний телефон Домашній комп'ютер В усіх опитаних є мобільні телефони, які передбачають можливість виходу до Інтернету. Мобільний телефон використовується з метою: Дзвінки родичам, знайомим, зрідка смс. Мобільний Інтернет (використовується сам мобільний для перегляду сторінок – wap або gprs опитані не змогли визначити), але дуже рідко. Виключно у випадках, коли не має доступу до стаціонарного Інтернету (найпоширеніший випадок, коли учні задають каверзне питання, на який вчитель не знає відповіді, тоді він шукає інформацію через мобільний). Більш просунуті в цьому сенсі вчителі інформатики, не можна сказати, що вони користуються частіше за інших, однак почувають себе більш впевнено. Телефон у якості модема використовували лише вчителі інформатики з ліцеїв. В усіх опитаних є домашні комп'ютери із можливістю виходу до Інтернету, які налаштовують старші діти. Або інші члени родини. Абсолютно всі опитані (окрім вчителів інформатики) користуються комп'ютером лише вдома. Частіше користуються Інтернетом вдома задля підготовки до уроків: пошук інформації (google.com.ua), іноді електронна пошта. У вільний час дивляться новини, спілкуються за допомогою odnoklassniki.ru, дивляться фільми. Вчителі молодших класів, молодшого віку спілкуються вконтакті, а для роботи використовують Інтернет тільки для підготовки до свят, або пошуку цікавинок для учнів. Опитані здебільшого вважають, що користування мобільним Інтернетом дуже складне і дуже дороге, порівняно із стаціонарним. Тому вони не прагнуть його опановувати і часто використовувати.

Вчителі: пристрої та Інтернет Що таке Інтернет для Вас?... Опитані здебільшого не спілкуються із незнайомцями по Інтернету, оскільки вони не є настільки активними користувачами. Яка із перерахованих причин є найважливішою? Мета існування Інтернету Асоціації Значення Чому це важливо? Контент, сайти, які відвідує 1 Пошук інформації по роботі Велика енциклопедія, відповідь на будь-яке запитання, репетитор Можна віднайти все – що треба. Можливість добре підготуватися до уроків. Іноді соромно запитати, якщо в чомусь необізнаний, тому є можливість подивитись в Інтернеті. Google.com.ua Перехід на цікаву інформацію по баннерам 2 Спілкування Мережа, зв’язок, група, спільнота. Відсутність відчуття самотності. Можливість знайти старих знайомих, подивитися фото, як люди живуть. e-mail, icq, odnoklassniki.ru 3 Розваги Релакс, сучасність. Пошук нових вражень. Можна не виходячи з дому передивитись найсвіжіший фільм. Шукають через Google.com.ua

Розділ 4: Користування Інтернетом дітьми

Діти: Користування Інтернетом дітьми Діти віком до 8 років здебільшого зазначають, що почали користуватися Інтернетом в 5 років. Спочатку вони почали користуватися стаціонарним Інтернетом, їх навчили батьки або старші брати/сестри. Десь у 7 років, коли з'явився мобільний телефон, вони почали користуватися мобільним Інтернетом, або за допомогою однолітків, або старшокласників. Мобільний Інтернет вони використовують лише в школі, або вдома, коли комп'ютер зайнятий іншими членами родини. І в мобільному і в стаціонарному Інтернеті вони завантажують, або дивляться картинки та грають в дитячі ігри. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують від однолітків. Діти 9-14 років – здебільшого з 7-9 років почали користуватися спочатку мобільним Інтернетом, оскільки саме тоді в них з'явились мобільні телефони, навчилися або самотужки, або за допомогою однолітків. Мобільний Інтернет вони використовують лише в школі. В мобільному Інтернеті вони завантажують ігри та спілкуються по icq або вконтакті. В стаціонарному Інтернеті окрім спілкування, вони грають в онлайн-ігри, шукають дорослий контент (хлопці), передивляються ролики на rutube.ru, youtube.com завантажують фільми та музику. Дівчатка частіше готуються до школи за допомогою стаціонарного Інтернету. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують від однолітків або старшокласників. Підлітки 15-17 років почали користуватися спочатку стаціонарним Інтернетом, в 11-12 років, мобільним трохи пізніше, в 13-14 років. В обох випадках вони самі вчились, як ним користуватись. Мобільний Інтернет використовують виключно в школі, здебільшого для пошуку інформації для уроків, спілкування та пошуку свіжих приколів та анекдотів. Стаціонарний Інтернет використовують для пошуку інформації, спілкування, он-лайн ігор, завантаження фільмів та музики. Всі новини, щодо цікавинок та нового в Інтернеті вони отримують або від однолітків, або з самого Інтернету.

Перевірка icq, vkontakte, змін в он-лайн ігрі (частіше “Збудуй своє село”) на стационарному ПК 6-8 років слухають вчителя, рідко передивляються картинки на мобільному 9-14 років: спілкуються по icq, vkontakte, смс, граються в ігри в телефоні. 15-17 років: шукають в мобільному Інтернеті підказки до класних завдань, грають в ігри, спілкуються по icq, vkontakte Завантаження контенту, обмін, слухають музику, обговорюють результати в он-лайн іграх. Уроки на наступний день, icq, vkontakte, on-line ігри на стационарному ПК, завантаження цікавого контенту на наступний день. Обговорення подій за день, домовленості хто о котрій зможе зайти в Інтернет, аби продовжити он-лайн ігру у команді з домашнього ПК. Діти: Користування Інтернетом дітьми

Батьки: користування Інтернетом дітьми “Кар'єристи” Дитина отримує мобільний телефон для зв'язку максимум у 6-7 років, коли іде в перший клас (іноді раніше, в 4-5 років), адже це сприймається, як питання безпеки, в першу чергу. Можливість виходу до Інтернету або передбачена одразу (в більш заможних сім'ях), або надається дітям з 3 класу, на прохання самих дітей, адже вони не хочуть бути гіршими за однолітків, в яких мобільний Інтернет вже є. В таких сім'ях комп'ютер із виходом до Інтернету, як правило, вже є, ним користуються або самі батьки. Або старші діти. Дітей навчають користуватися Інтернетом з мобільного – здебільшого однолітки, або діти самі розбираються, рідше допомагають батьки, або старші брати-сестри. Саме однолітки інформують про всі цікавинки в Інтернеті. Мобільний Інтернет використовується дітьми під час перебування в школі, на вулиці, під час подорожей. Стаціонарний Інтернет щодня після школи, більше на вихідних та частіше влітку, коли багато вільного часу. Діти здебільшого не відвідують Інтернет-кафе. “Традиціоналісти” Дитина отримує перший телефон у віці 10-11 років, в той час, як батьки вважають, що дитина вже свідома і відповідальна та не загубить телефон. Як правило, телефон дарують на свято, намагаються подарувати останню модель, яка передбачає можливість виходу в Інтернет. Якщо комп'ютера з виходом до Інтернету в родині до того часу не було, його купують десь років в 12-13, тому що, на думку батьків, він потрібний для навчання. Дітей навчають користуватися Інтернетом з мобільного – здебільшого однолітки, або діти самі розбираються, або старші брати-сестри. Саме однолітки інформують про всі цікавинки в Інтернеті. Або діти дізнаються з телевізору, з реклами контенту. Мобільний Інтернет використовується дітьми під час перебування в школі, однак батьки не дуже поінформовані з цього приводу. Стаціонарний Інтернет, якщо він безлімітний використовують щодня після школи, більше на вихідних та частіше влітку, коли багато вільного часу, або виключно за розкладом, складеним батьками, якщо Інтернет dial-up, адже це – дорого. Діти часто відвідують Інтернет-кафе пограти в ігри – 2-3 рази на тиждень.

Батьки: користування Інтернетом дітьми “Кар'єристи” За оцінками батьків, діти проводять в стаціонарному Інтернеті не менше 2 годин на день у будні, і біля 4 годин на день у вихідні. Щодо мобільного Інтернету не було вилучено чітких оцінок, адже діти не користуються здебільшого мобільним Інтернетом вдома. Батьки не змогли оцінити, яку саме суму дитина витрачає на мобільний Інтернет, оскільки рахунок дитини поповнюється або регулярно, щойно спустошиться, або просто фіксовано раз на місяць, а куди саме дитина витрачає кошти – батьки не відслідковують. Батьки вважають, що їхні діти змогли б обійтися і без комп'ютера і без мобільного, і без Інтернету, пояснюючи це тим, що вони самі виросли без цих пристроїв, і хоча вони розуміють всі переваги сучасних винаходів, намагаються орієнтувати дітей на хобі, рухливі ігри, секції тощо. “Традиціоналісти” За оцінками батьків, діти проводять в стаціонарному Інтернеті весь час після школи у будні, і весь час у вихідні. Щодо мобільного Інтернету не було вилучено чітких оцінок, адже діти не користуються здебільшого мобільним Інтернетом вдома. Батьки не змогли оцінити, яку саме суму дитина витрачає на мобільний Інтернет, оскільки рахунок дитини поповнюється фіксовано раз на місяць, а куди саме дитина витрачає кошти – батьки не відслідковують. Батьки вважають, що їхні діти не змогли б обійтися без комп'ютера, мобільного, Інтернету, адже це – вимога сучасності. Слід зазначити, що батьки не усвідомлюють чітких меж між проведенням часу в Інтернеті і проведенням часу біля комп'ютера, для них ці поняття повністю тотожні. Вони в більшості випадків не знають, що саме дитина робить за комп'ютером і тим більше, для чого вона використовує мобільний телефон.

Вчителі: користування Інтернетом дітьми Дитина отримує мобільний телефон для зв'язку у 6-7 років, коли іде в перший клас, адже це сприймається батьками, як питання безпеки, в першу чергу. Можливість виходу до Інтернету або передбачена одразу (в більш заможних сім'ях), або надається дітям з 3 класу, на прохання самих дітей, адже вони не хочуть бути гіршими за однолітків, в яких мобільний Інтернет вже є. Якщо в першому класі діти на перервах ще бігають і стрибають, з третього класу, вони вже збираються групками в коридорі і спілкуються про мобільні телефони, пересилають один одному картинки, музику. Однак вчителі не дуже охоче коментують це питання, оскільки не хочуть брати на себе відповідальність за поведінку дітей під час перерв. Що до того, коли в дітей з'являється комп'ютер із виходом до Інтернету, вчителі як правило, не володіють точною інформацією, оскільки не мають до неї прямого доступу. На їхню думку, вже з першого класу діти йдуть до школи обізнані щодо комп'ютера та Інтернету. Вчителі зазначають, що дітей навчають користуватися Інтернетом з мобільного – батьки, або старші брати/сестри, іноді однолітки. Вчителі вважають, що саме старшокласники в школі інформують дітей про всі цікавинки в Інтернеті.

Вчителі: користування Інтернетом дітьми Мобільний Інтернет може використовується дітьми в межах школи лише на перервах, - це 20-30 хвилин максимум – впевнені вчителі. Під час уроку – такої можливості не має. Адже це заборонено. В спеціалізованих школах та ліцеях – це настільки суворе правило, що телефони дітей, які користувалися ними під час уроків, вилучаються виключно директорами, та лише через тиждень видаються особисто в руки батьків. Через мобільний Інтернет діти здебільшого завантажують картинки, мелодії, ігри і обмінюються із друзями. Іноді вони залишаються в школі після уроків і щось обговорюють у невеличких групках із мобільними телефонами руках. Коли діти використовують стаціонарний Інтернет - вчителі не знають, припускають, що кожного вечора вдома після школи. Однак, про те, що діти використовують Інтернет для підготовки до уроків – вчителі знають напевне і не заперечують, адже самі використовують його як “велику енциклопедію” для підготовки до уроків. Іноді дітям дозволяють користуватися шкільним Інтернетом під час уроків інформатики, але не більше 15 хвилин. При цьому ніхто не слідкує і не перевіряє що саме дитина робить.

Розділ 5: Знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом

Діти: Знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Окрім можливих проблем із зором, поставою та залежністю – діти здебільшого не обізнані щодо загроз, на які можна наразитись в Інтернеті. Кілька дітей віком 9-14 років зазначили, що через атаку порно-провайдерів, або якщо відвідувати заборонені сайти може згоріти комп'ютер. Ніхто - батьки, вчителі, друзі не обговорюють із дітьми правила поведінки у користуванні Інтернетом, про те, що іноді можуть виникати ризики шахрайства, чи розповсюдження шкідливої інформації. Дуже багато випадків, за свідченнями дітей, коли під час перебування в Інтернеті хтось звертався до них та пропонував лотерею, або участь в акціях – вони в таких випадках радяться між собою і доходять висновку, ще це спам, або є й ті, хто одного разу вже намагався взяти участь у розіграші і втратив гроші. Нерідкі випадки коли з дітьми намагаються познайомитись сторонні люди, зазвичай із дівчатами, зазвичай це - чоловіки набагато старші. В більшості випадків дівчата зазначають, що відмовляються, але з тієї причини, що чоловік негарний, або занадто старий, а зовсім не з причини безпеки. Майже у всіх опитаних віком від 14 років є “хороші” випадки успішного знайомства через “Інтернет”. Хлопці віком від 9 до 14 років зізнаються, що цікавляться дорослим контентом, а оскільки вони це роблять потай від батьків – відвідують хаотичні, ніким не перевірені сайти. Вперше на цей сайт потрапляють, або випадково, через баннер на іншому сайті, або за підказкою друзів. Здебільшого лотереї та вікторини пов'язані із мобільним Інтернетом, а знайомства та дорослий контент - із стаціонарним Інтернетом.

Діти: Знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Окрім можливих проблем із зором, поставою та залежністю – діти здебільшого не обізнані щодо загроз, на які можна наразитись в Інтернеті. Кілька дітей віком 9-14 років зазначили, що через атаку порно-провайдерів, або якщо відвідувати заборонені сайти може згоріти комп'ютер. Ніхто - батьки, вчителі, друзі не обговорюють із дітьми правила поведінки у користуванні Інтернетом, про те, що іноді можуть виникати ризики шахрайства, чи розповсюдження шкідливої інформації. Дуже багато випадків, за свідченнями дітей, коли під час перебування в Інтернеті хтось звертався до них та пропонував лотерею, або участь в акціях – вони в таких випадках радяться між собою і доходять висновку, ще це спам, або є й ті, хто одного разу вже намагався взяти участь у розіграші і втратив гроші. Нерідкі випадки коли з дітьми намагаються познайомитись сторонні люди, зазвичай із дівчатами, зазвичай це - чоловіки набагато старші. В більшості випадків дівчата зазначають, що відмовляються, але з тієї причини, що чоловік негарний, або занадто старий, а зовсім не з причини безпеки. Майже у всіх опитаних віком від 14 років є “хороші” випадки успішного знайомства через “Інтернет”. Хлопці віком від 9 до 14 років зізнаються, що цікавляться дорослим контентом, а оскільки вони це роблять потай від батьків – відвідують хаотичні, ніким не перевірені сайти. Вперше на цей сайт потрапляють, або випадково, через баннер на іншому сайті, або за підказкою друзів. Здебільшого лотереї та вікторини пов'язані із мобільним Інтернетом, а знайомства та дорослий контент - із стаціонарним Інтернетом.

Діти: Знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Лише діти віком від 15 років вважають за потрібне дізнавати правил користування Інтернетом. Діти молодшого віку цим зовсім не цікавляться. Старші діти вважають, що доречно було б створити і добре розкрутити окремий портал з проблем небезпеки Інтернету в гарному молодіжному дизайні, на якому розмістити повну інформацію щодо ризиків та профілактики із конкретними життєвими прикладами. Школу та вплив батьків – ця категорія дітей вважає не впливовою у вирішенні досліджуваної проблеми.

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом “Кар'єристи” “Традиціоналісти” Ставлення батьків до користування дітьми Інтернетом цілком позитивне. Батьки вважають, що в межах норми, Інтернет розвиває дитину, допомагає в навчанні, розширює світогляд. Однак батьки намагаються обмежувати користування дітей Інтернетом = комп'ютером, оскільки вбачають небезпеку у псуванні зору, постави, імовірній залежності, втрати відчуття реальності. В родинах встановлені чіткі правила, які обмежують час користування Інтернетом виключно з позицій здоров’я дитини. Батьки зазначають, що іноді найстрашніше та найдієвіше покарання для дитини – заборона на користування мобільним телефоном, Інтернетом, комп'ютером. Всі батьки зазначають, що на домашніх комп’ютерах є системи захисту від вірусів, деякі батьки зазначали, що ставлять фільтри захисту від атак порно-провайдерів у Explorer та Google. Батьки дітей до 11 років самі визначають перевірені сайти, на які дитині дозволяють заходити. Здебільшого батьки перевіряють журнал відвідуваних сайтів та перевіряють мобільні телефони потай від дітей, з метою контролю відвідування порнографічних сайтів та завантаження дорослого контенту. Ставлення батьків до користування дітьми Інтернетом цілком позитивне. Батьки вважають, що Інтернет потрібний дитині, допомагає в навчанні, розширює світогляд. Однак нерідко батьки зазначають, що не мають достатньо часу для того, аби проводити час із дитиною і вони радіють з того, що дитина вдома, а не на вулиці. І навіть імовірна залежність та сколіоз, на їхню думку краще за наркотики та асоціальну поведінку, до якої дитину можуть залучити на вулиці. Батьки обмежують користування дітей Інтернетом = комп'ютером, з позицій економії коштів, псуванні зору, постави. В родинах не встановлені чіткі правила, які обмежують час користування Інтернетом. Батьки зазначають, що іноді найстрашніше та найдієвіше покарання для дитини – заборона на користування мобільним телефоном, Інтернетом, комп'ютером. Деякі батьки зазначають, що на домашніх комп’ютерах є системи захисту від вірусів, деякі батьки не володіють такою інформацією, адже є старші діти, які все лагодять і займаються “технікою”. Здебільшого батьки зовсім не контролюють відвідувані сайти та не перевіряють мобільні телефони дітей.

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Єдині ризики у використанні Інтернету = комп'ютера батьки вбачають у псуванні зору та постави дитини, а також у можливій залежності! Батькам не відомі випадки обговорення з дитиною у школі проблеми безпеки користування Інтернетом – жодному з опитаних. Жоден з батьків не розповідав дитині про можливості шахрайства, домагань, витягування інформації про родину під час перебування в Інтернеті, з тієї причини, що жоден з батьків не замислювався над цією проблемою. Єдина проблема, яка в деяких родинах обговорювалась – це порнографічний контент. Дітям до 11 років розповідали, що це – інформація для дорослих, яка містить віруси, через які може згоріти комп'ютер, тому якщо вони бачать такі баннери, вони мають: вимикати комп'ютер або кликати батьків. Питаючи батьків по кожному виду ризиків ми виявили наступні типові відповіді: Інтернет може бути використаний із метою вилучити з дитини приватну конфіденційну інформацію, розповсюдження якої може завдати збитків та шкоди родині? “Ні, я над цим не замислювався і про таке не чув. Однак я вчу дитину нікому нічого не розповідати, не спілкуватися із незнайомцями, я вважаю, що це правило дитина переносить на всі сфери життя, Інтернет включно”. Інтернет може бути використаний із метою втягування дитини до сексуальної експлуатації? “Яким саме чином? Я таке вперше чую. Моя дитина ще маленька/вже доросла аби бути в таке втягнутою. ” Інтернет може бути використаний для виманювання грошей шляхом шахрайства? “В нас безлімітний Інтернет, тому збільшений рахунок за відвідування сайтів не прийде. Я вчу дитину не довіряти акціям та лотереям.” Інтернет може бути використаний для пропаганди жорстокості, насильства, суіцидальної та інших форм асоціальної поведінки (вживання наркотиків, раннє та передчасне вживання тютюну та алкоголю), сприяння залежності від азартних ігор. “Я вперше таке чую. Моя дитина не відвідує такі сайти, їй це не цікаво. До чого тут Інтернет? На телебаченні ще й не таке зараз можна побачити... ”

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Серед випадків наражання на небезпеку через користування Інтернетом було згадано такі випадки, про які респонденти чули від своїх знайомих: Сусідська дівчинка 15 років познайомилась вконтакті із хлопцем 16 років, а на зустріч прийшов хлопець 27 років і вона втекла. Існує комп'ютерна гра “Монах”, в якій є закодовані сигнали, які провокують дитину на самогубство. Один батько відвідував порнографічні сайти і йому прийшов рахунок на 2000 гривень. Акції та спам на мобільні телефони у вигляді смсок – це більша небезпека, адже діти беруть участь у вікторинах і в них з рахунків знімають гроші. Однак реакція батьків однозначна “доки це не сталося у моїй родині – мене це не стосується, є багато більш важливих проблем”. Всі батьки зазначили, що у них недостатньо інформації щодо ризиків користування Інтернетом дитиною, однак лише половина зазначила, що хотіла б отримати більше інформації щодо конкретних випадків та засобів протидії: вилучення з дитини приватної конфіденційної інформації, розповсюдження якої може завдати збитків та шкоди родині, втягування дитини до сексуальної експлуатації, для виманювання грошей шляхом шахрайства, пропаганди жорстокості, насильства, суїцидальної та інших форм асоціальної поведінки (вживання наркотиків, раннє та передчасне вживання тютюну та алкоголю), сприяння залежності від азартних ігор.

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом На думку опитаних – саме батьки, в першу чергу, мають дбати про безпеку дітей і надавати дітям нормальне виховання, аби вони не наражалися на ризики не тільки в Інтернеті, а й взагалі в житті. Однак не абияку роль батьки відводять школі, оскільки діти проводять там майже третину життя без нагляду. Тому інформування дітей щодо безпечної поведінки повинно відбуватись на класних годинах, уроках БЖД, - однак це спрацьовує лише для дітей молодшого віку, які ще слухають вчителів. Старшим дітям, так само, як соціальні працівники розповідають про наркотики, алкоголь, СНІД, тютюнопаління, вони мають розповідати у цікавій дітям формі і про Інтернет. Конкретні випадки потрапляння дитини у небезпеку мають обговорюватись на батьківських зборах. З батьками теж слід проводити освітню роботу: висвітлювати цю тему в новинах, на бігбордах, як про СНІД та наркотики, більше казати про неї. Створити спеціальний сайт, на якому можна підписатись на розсилку інформації щодо конкретних випадків та шляхів профілактики. Запровадити тематичні програми в таких передачах, як “Магнолія ТВ”. Інтернет-провайдери, яким сплачують за користування Інтернетом мають забезпечити гідний захист від атак порно-провайдерів. Якщо така проблема існує – суспільство має про неї почути.

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Опитані у більшості випадків зазначили, що аби існував тариф мобільного оператора, яких би захищав дитину від спаму, або Інтернет-провайдер, який би повністю блокував порно-атаки, батьки б підключились до такого оператора та готові були б сплачувати на 20-30% більше за безпеку дитини.

Батьки: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом На думку опитаних – саме батьки, в першу чергу, мають дбати про безпеку дітей і надавати дітям нормальне виховання, аби вони не наражалися на ризики не тільки в Інтернеті, а й взагалі в житті. Однак не абияку роль батьки відводять школі, оскільки діти проводять там майже третину життя без нагляду. Тому інформування дітей щодо безпечної поведінки повинно відбуватись на класних годинах, уроках БЖД, - однак це спрацьовує лише для дітей молодшого віку, які ще слухають вчителів. Старшим дітям, так само, як соціальні працівники розповідають про наркотики, алкоголь, СНІД, тютюнопаління, вони мають розповідати у цікавій дітям формі і про Інтернет. Конкретні випадки потрапляння дитини у небезпеку мають обговорюватись на батьківських зборах. З батьками теж слід проводити освітню роботу: висвітлювати цю тему в новинах, на бігбордах, як про СНІД та наркотики, більше казати про неї. Створити спеціальний сайт, на якому можна підписатись на розсилку інформації щодо конкретних випадків та шляхів профілактики. Запровадити тематичні програми в таких передачах, як “Магнолія ТВ”. Інтернет-провайдери, яким сплачують за користування Інтернетом мають забезпечити гідний захист від атак порно-провайдерів. Якщо така проблема існує – суспільство має про неї почути.

Вчителі: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом “Молодші” “Старші” Ставлення вчителів до користування дітьми Інтернетом вдома для підготовки до школи - цілком позитивне. Вчителі вважають, що в межах норми, Інтернет розвиває дитину, допомагає в навчанні, розширює світогляд. Однак, так само. Як і батьки вбачають небезпеку у псуванні зору, постави, імовірній залежності, втрати відчуття реальності. Використовувати стаціонарний Інтернет в школі дозволяється виключно на уроках інформатики за присутності вчителя. Ставлення вчителів до користування дітьми Інтернетом вдома для підготовки до школи - скоріш негативне. Вчителі вважають, що Інтернет не розвиває дитину, не допомагає в навчанні, робить дитину лінивою. Окрім того – Інтернет псує зір, поставу. Використовувати стаціонарний Інтернет в школі дозволяється виключно на уроках інформатики за присутності вчителя. Однак, щодо використання мобільного Інтернету ситуація дещо інша. Вчителі суворо забороняють використовувати як Інтернет, так і мобільний телефон під час уроків, адже діти використовують його в якості шпаргалок, або відволікаються від уроків, також вчителів дратує марне витрачання батьківських коштів. В школах встановлені чіткі правила, які обмежують користування Інтернетом та мобільним взагалі із можливістю вилучення телефону у дитини, запису догани в щоденник і виклику батьків. Здебільшого вчителі не перевіряють зміст мобільного телефону. Однак трапляються випадки, коли діти молодшого віку самі демонструють своїм вчителям на перервах, контент, який вони завантажили.

Вчителі: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Вчителі здебільшого не обговорюють ризики використання Інтернету дітьми, адже цього не має в учбовій програмі – тому на їхню думку – це завдання батьків та соціальних працівників. Жоден з вчителів не розповідав дитині про можливості шахрайства, домагань, витягування інформації про родину під час перебування в Інтернеті, з тієї причини, що жоден з батьків не замислювався над цією проблемою. Поодинокі випадки, які піддавалися обговоренню із батьками на батьківських зборах – це конкретні випадки, в конкретних школах, коли вилучений у дитини телефон містив дорослий контент, або дитина витрачала реальні кошти на ігри. Питаючи вчителів по кожному виду ризиків ми виявили наступні типові відповіді: Інтернет може бути використаний із метою вилучити з дитини приватну конфіденційну інформацію, розповсюдження якої може завдати збитків та шкоди родині? “Ні, я про таке не чув.” Інтернет може бути використаний із метою втягування дитини до сексуальної експлуатації? “Яким саме чином? Я таке вперше чую. ” Інтернет може бути використаний для виманювання грошей шляхом шахрайства? “Ні.” Інтернет може бути використаний для пропаганди жорстокості, насильства, суіцидальної та інших форм асоціальної поведінки (вживання наркотиків, раннє та передчасне вживання тютюну та алкоголю), сприяння залежності від азартних ігор. “Я вперше таке чую. До чого тут Інтернет? На телебаченні ще й не таке зараз можна побачити... ”

Вчителі: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом Майже всі вчителі зазначили, що у них достатньо інформації щодо ризиків користування Інтернетом дитиною, - на думку дослідників вони сприймають цю проблему, як зайве навантаження, тому не дуже охоче її обговорюють. Оскільки в школі не існує затвердженої Міністерством освіти системи освітньої профілактики небезпечних аспектів при користування Інтернетом – ця проблема заходиться за межами школи. І якщо випадків наражання дитини на небезпеку побільшає, тоді Міністерство освіти має запровадити низку освітніх програм, які б допомогли визначити зони ризику для дітей в мобільному та стаціонарному Інтернеті та слугували профілактиці небезпек. А вже після цього підвищити кваліфікацію вчителів для донесення інформації дітям. Або направити спеціально підготованих соціальних працівників, які розповідатимуть про ризики в Інтернеті, так само. Як вони розповідають про наркотики та СНІД. Однак подібну роботу слід розпочинати з першого класу, оскільки в більшості випадків діти вже приходять до школи користувачами Інтернету. Слід скласти окремі програми для дітей різного віку. Однак в першу чергу, про безпеку користування Інтернетом мають дбати батьки, адже саме вони створюють можливості дитині для користування, а потім залишають дітей без нагляду, а вчителі, в свою чергу, користування в межах школі обмежують. Вчителі не вважають програму запобігання ризиків під час використання Інтернетом дітьми більш пріоритетною за інші соціальні програми, пояснюючи це тим, що явище ураження від Інтернету не набуло такої масовості серед дітей, як: Тютюнопаління. Вживання алкоголю. Наркоманія. Ранні статеві стосунки/ранні вагітності. Венеричні захворювання/ СНІД, а якби набула – про це б вже мова йшла в ЗМІ, Міністерстві освіти.

Вчителі: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом

Вчителі: знання, ставлення та дії, щодо захисту дитини від небезпеки користування Інтернетом На думку опитаних – саме батьки, в першу чергу, мають дбати про безпеку дітей і надавати дітям нормальне виховання, аби вони не наражалися на ризики не тільки в Інтернеті, а й взагалі в житті. Однак не абияку роль батьки відводять школі, оскільки діти проводять там майже третину життя без нагляду. Тому інформування дітей щодо безпечної поведінки повинно відбуватись на класних годинах, уроках БЖД, - однак це спрацьовує лише для дітей молодшого віку, які ще слухають вчителів. Старшим дітям, так само, як соціальні працівники розповідають про наркотики, алкоголь, СНІД, тютюнопаління, вони мають розповідати у цікавій дітям формі і про Інтернет. Конкретні випадки потрапляння дитини у небезпеку мають обговорюватись на батьківських зборах. З батьками теж слід проводити освітню роботу: висвітлювати цю тему в новинах, на бігбордах, як про СНІД та наркотики, більше казати про неї. Створити спеціальний сайт, на якому можна підписатись на розсилку інформації щодо конкретних випадків та шляхів профілактики. Запровадити тематичні програми в таких передачах, як “Магнолія ТВ”. Інтернет-провайдери, яким сплачують за користування Інтернетом мають забезпечити гідний захист від атак порно-провайдерів. Якщо така проблема існує – суспільство має про неї почути.

Розділ 6: Оператори мобільного зв'язку

Батьки: оператори мобільного зв'язку Ієрархія спонтанного згадування мобільних операторів Варіант 1. Таку послідовність називали люди, які здебільшого часто дивляться телевізор, відповідно рекламу. Варіант 2. Таку послідовність називали люди, згідно свого досвіду користування. В багатьох “Київстар” був першим оператором, а на даний час вони або досі користуються ним, або змінили його на “life:)”, або використовують як другий номер, або планують змінити, або діти користуються.

Батьки: оператори мобільного зв'язку Оцінка власного мобільного оператора Перший мобільний оператор, найякісніший, але й найдорожчий зв'язок. Все влаштовує, тільки дорого. Частина цільової аудиторії хотіла б його змінити на “life”, але не хоче втрачати свій перший номер телефону. Перший мобільний оператор, іноді зникають гроші, незрозуміле обслуговування. Частина цільової аудиторії хотіла б його змінити, але не хоче втрачати свій перший номер телефону. В інших випадках – цей номер корпоративний. Дешево, велика кількість різних акцій, бонусів, постійна увага з боку оператора/або навпаки скарги на спам. Однак погане покриття та зв'язок. Той самий “Київстар”, тільки з тарифами для молоді. Дуже зручно користуватися у сім’ї. Цікавий, життєрадісний оператор, вигідно спілкуватися із сім'єю. Зараз – це “МТС”, не має ніякої різниці із “МТС”. Все влаштовує.

Вчителі: оператори мобільного зв'язку Асоціації щодо мобільних операторів Український бізнесмен, 40-50 років, у дорогому солідному костюмі. Солідність, надійність, довіра. Соціальний оператор, турбується про суспільство. Закордонний бізнесмен, 30-40 років, у дорогому солідному костюмі, іноді росіянин. Солідність, агресія. Молодий, веселий розбишака, душа компанії. Улюблений оператор дітей. Молодіжний оператор, студент. Студент, який вчиться на “двійки” Молодіжний оператор, студент. Найдешевший зв'язок. Пенсіонер, який живе на пенсію та заощаджує кошти.

Висновки За даними проведеного дослідження можна говорити про формування нової культури спілкування, базованої здебільшого на Інтернеті. Життєві цінності, як дітей, так і дорослих суттєво залежать від матеріального статку родини. В структурі життєвих цінностей більше не залишилось місця кумирам, або людям, які викликають захоплення, суспільство прямує до індивідуалізації себе та свої потреб. Інтернет, комп'ютер та мобільний телефон – вже невід'ємна складова життя сучасної молоді, саме на цій складовій базуються цінності, стереотипи, комунікація та світогляд. Батьки та вчителі здебільшого орієнтуються в Інтернеті та пристроях набагато гірше за дітей. Не усвідомлюючи можливостей Інтернету, вони не усвідомлюють і можливих ризиків. І батьки, і діти, і вчителі ототожнюють поняття “Інтернет” і “комп'ютер”. І їх свідомості – ці два поняття не існують одне без одного. Мобільний Інтернет не сприймається, як повноцінний ані за швидкістю, ані за можливостями, ані за ціною. Майже всі батьки констатують факт наявності залежності у дітей від Інтернету, однак вважають, що це не так небезпечно та набагато краще за залежність від наркотиків, або асоціальну поведінку. Батьки і вчителі не готові до профілактики ризиків адже повністю непоінформовані щодо наявності проблеми.

Було проведено структуроване анкетування цільових аудиторій “батьки”, “діти”, “вчителі”. Географія дослідження – міста з населенням 250 000 + (Північ, Південь, Захід, Схід, Центр) Вибірка багатощаблева, квотована, на останньому ступеню – випадкова. 1-а ступень. Вибір точок опитування. Враховуючи ефективність доступу до цільової аудиторії, в кожному населеному пункті проводили опитування біля шкіл (за передчасною домовленістю із адміністрацією шкіл). 2-ий ступінь. В точках опитування відбувався випадковий покроковий відбір – до опитування залучався кожний 3-й з батьків та кожний 3-й з дітей, вчителі – випадково, кожен 1–й. 3-ій ступінь. Передчасне квотування учасників опитування, яке дозволило відтворити статево-вікову структуру цільової аудиторії. Обсяг та характеристика вибіркової сукупності. Задля отримання статистично-достовірних відомостей для міст України з населенням 250 тис + ми витримати таку вибіркову сукупність пропорційно до розподілів в генеральній сукупності: Діти: дівчата/хлопці, 1-3/4-8/9-11 класи в усіх досліджуваних містах –550 осіб. Діти - користувачі мобільного/стаціонарного Інтернету. Батьки: чол/жінки, мають дітей 1-3/4-8/9-11 класів в усіх досліджуваних містах – 550 осіб. Вчителі: чол/жінки, 1-3/4-8/9-11 класи в усіх досліджуваних містах – 100 осіб. Опитування (кількісний етап)

Вибірка опитування: діти Всі квоти рівні, адже ми не прив’язувались до генеральної сукупності користувачів мобільного/стаціонарного Інтернету. В кожному регіоні виділено по 2 області. Така вибірка дозволила нам дивитися статистичні данні на рівні регіонів + будь інші важливі для дослідження ознаки: стать, клас. При формуванні адресних завдань було враховано тип ЗОШ, район розташування з позицій центр/не центр.

Вибірка опитування: батьки Всі квоти рівні, адже ми не прив’язувались до генеральної сукупності користувачів мобільного/стаціонарного Інтернету. В кожному регіоні виділено по 2 області. Така вибірка дозволила нам дивитися статистичні данні на рівні регіонів + будь інші важливі для дослідження ознаки: стать, клас. При формуванні адресних завдань було враховано тип ЗОШ, район розташування з позицій центр/не центр.

Вибірка опитування: вчителі

Діти: пристрої та Інтернет За наведеного графіку ми бачимо, що діти в більшості випадків вже у 6 років мають власний мобільний та комп'ютер. До 17 років, абсолютно всі без винятку мають і те, і інше.

Діти: пристрої та Інтернет З наведеної гістограми видно, що 22% дітей зовсім не користуються Інтернетом, а переважна більшість використовує стаціонарний Інтернет з домашнього комп'ютера. Також ми з'ясували цільову аудиторію Інтернет-клубів – вона становить 16%.

Діти: пристрої та Інтернет В ході дослідження ми з'ясували, що діти витрачають на мобільний Інтернет щомісяця від 5 до 25 гривен.

Діти: пристрої та Інтернет За оцінками дітей, користуватись стаціонарним Інтернетом їх вчать переважно батьки -30%, а мобільний Інтернет вони або опановують самотужки. Або за допомогою друзів.

Діти: пристрої та Інтернет А от ресурсом щодо отримання інформації щодо інновацій – були і залишаються друзі (42%) та власні зусилля (25%).

З наведеної таблиці видно, що стаціонарному Інтернету надається беззаперечна перевага по всіх пунктах. Після пошуку інформації для навчання (42%), діти, зазвичай, завантажували контент. Діти: Користування Інтернетом дітьми

З наведеної таблиці видно, що діти дуже легко наражаються на небезпеку вступаючи в групи, які їм пропонують, знайомлячись із незнайомцями в Інтернеті, більш ніш у чверті випадків (28%) дитина погоджується надіслати свої фото, в 17% випадків їй пропонували наркотики і в 11% вона погоджувалась. Діти: Користування Інтернетом дітьми

25% опитаних дітей зазначили, що батьки обмежують їх у користуванні мобільним Інтернетом, і 65% зазначили, що батьки обмежують користування стаціонарним Інтернетом. Гроші на поповнення рахунку видаються дитині здебільшого раз на місяць (66%), або коли закінчуються гроші на мобільному рахунку (27%). Батьки лише у 24% випадків питають дітей, які сайти вони відвідують в мобільному Інтернеті, проте в стаціонарному батьки цікавляться у 57% випадків. У 6% діти зазначали, що вони наражалися на небезпеку через Інтернет/потрапляли у погані історії, а в 10% це ставалося із їхніми друзями Діти: Користування Інтернетом дітьми

Батьки: пристрої та Інтернет З цих 10% використовують мобільний Інтернет: 3% - wap 5% - gprs 23% в якості модему 2% - завагались відповісти З цих 90% не використовують мобільний Інтернет, адже: 6% - модель телефону не передбачає 72% - не мають потреби 8% - не хочуть витрачати кошти на це, дорого, 4% - не можуть розібратись, складно. Користувачами мобільного Інтернету виявилися лише 10% опитаних батьків.

Батьки: пристрої та Інтернет З цих 18% не використовують стаціонарний Інтернет, адже: 3% - не мають доступу до ПК, 10% - не мають потреби 4% - не хочуть витрачати кошти на це, 2% - не можуть розібратись. Користувачами стаціонарного Інтернету набагато більше за користувачів мобільного Інтернету – 82%.

22% батьків зазначили, що їхня дитина має окремий власний комп'ютер, 59% мають доступ до загально сімейного комп'ютеру, 19% не мають доступу до ПК вдома. 71% дітей має доступ до стаціонарного Інтернету вдома, і лише 17% за оцінками батьків користуються Інтернетом з мобільного. 30% опитаних батьків зазначили, що обмежують дітей у користуванні мобільним Інтернетом, і 76% батьків зазначили, що обмежують користування стаціонарним Інтернетом. Гроші на поповнення рахунку видаються дитині здебільшого раз на місяць (62%), або коли закінчуються гроші на мобільному рахунку (32%). Батьки лише у 24% випадків питають дітей, які сайти вони відвідують в мобільному Інтернеті, у 18% випадків вони це перевіряють. Проте в стаціонарному батьки цікавляться у 77% випадків, а в 63% випадках перевіряють відвідувані дитиною ресурси. Батьки: Користування Інтернетом дітьми

За оцінками батьків, користуватись стаціонарним Інтернетом дітей вчать переважно самі батьки -38%, а мобільний Інтернет вони або опановують самотужки. Або за допомогою друзів. Батьки: Користування Інтернетом дітьми

Батьки: Користування Інтернетом дітьми А от ресурсом щодо отримання інформації щодо інновацій – були і залишаються друзі (35%) та власні зусилля дітей (26%).

Батьки: Користування Інтернетом дітьми Більшість батьків впевнена, що мобільний Інтернет використовується дітьми виключно для завантаження картинок та мелодій, а стаціонарний для підготовки до занять та пошуку інформації.

Батьки: Користування Інтернетом дітьми У 5% випадків батьки зазначали, що вони самі наражалися на небезпеку через Інтернет/потрапляли у погані історії, а в 15% це ставалося із їхніми друзями, знайомими.

Батьки: Користування Інтернетом дітьми На думку батьків – саме вони мають дбати, в першу чергу про безпеку дітей і в мобільному і в стаціонарному Інтернеті.

Вчителі: пристрої та Інтернет З цих 15% використовують мобільний Інтернет: 5% - wap 7% - gprs 50% в якості модему 1% - завагались відповісти З цих 85% не використовують мобільний Інтернет, адже: 6% - модель телефону не передбачає 68% - не мають потреби 11% - не хочуть витрачати кошти на це, дорого, 5% - не можуть розібратись, складно. Користувачами мобільного Інтернету виявилися 15% опитаних вчителів, це на 5% більше за аудиторію батьків.

З цих 14% не використовують стаціонарний Інтернет, адже: 3% - не мають доступу до ПК, 5% - не мають потреби 4% - не хочуть витрачати кошти на це, 3% - не можуть розібратись. Вчителі: пристрої та Інтернет Користувачами стаціонарного Інтернету набагато більше за користувачів мобільного Інтернету – 86%.

Вчителі: пристрої та Інтернет За оцінками вчителів, користуватись стаціонарним Інтернетом дітей вчать переважно самі батьки -57%, а мобільний Інтернет вони або опановують завдяки допомоги друзів – 65%.

А от ресурсом щодо отримання інформації щодо інновацій – були і залишаються друзі (80%) та власні зусилля дітей (40%). Саме аудиторія вчителів надає великого значення впливу колективу на дитину, щодо опанування Інтернету.

Вчителі: пристрої та Інтернет У 10% випадків вчителі зазначали, що вони наражалися на небезпеку через Інтернет/потрапляли у погані історії, а в 17% це ставалося із дітьми у школі. Більшість вчителів впевнена, що мобільний Інтернет використовується дітьми виключно для завантаження картинок та мелодій, а стаціонарний для підготовки до занять та пошуку інформації.

Вчителі: пристрої та Інтернет Так само, як і батьки вчителі вважають, що саме родини мають дбати, в першу чергу про безпеку дітей і в мобільному і в стаціонарному Інтернеті.

Загальні висновки звіту (1) За даними проведеного дослідження можна говорити про формування нової культури спілкування, базованої здебільшого на Інтернеті. Життєві цінності, як дітей, так і дорослих суттєво залежать від матеріального статку родини. В структурі життєвих цінностей більше не залишилось місця кумирам, або людям, які викликають захоплення, суспільство прямує до індивідуалізації себе та свої потреб. Інтернет, комп'ютер та мобільний телефон – вже невід'ємна складова життя сучасної молоді, саме на цій складовій базуються цінності, стереотипи, комунікація та світогляд. Батьки та вчителі здебільшого орієнтуються в Інтернеті та пристроях набагато гірше за дітей. Не усвідомлюючи можливостей Інтернету, вони не усвідомлюють і можливих ризиків. І батьки, і діти, і вчителі ототожнюють поняття “Інтернет” і “комп'ютер”. І їх свідомості – ці два поняття не існують одне без одного. Мобільний Інтернет не сприймається, як повноцінний ані за швидкістю, ані за можливостями, ані за ціною. Майже всі батьки констатують факт наявності залежності у дітей від Інтернету, однак вважають, що це не так небезпечно та набагато краще за залежність від наркотиків, або асоціальну поведінку. Батьки і вчителі не готові до профілактики ризиків адже повністю непоінформовані щодо наявності проблеми.

Загальні висновки звіту (2) Дослідження показало не аби яку ступінь ризикованості дітей щодо потрапляння в небезпечні ситуації під час користуванням Інтернетом. На даний час ми бачимо, що Інтернет доступний дітям з дозволу батьків, як мінімум з 6 років. Оскільки батьки самі, здебільшого не обізнані добре ані щодо Інтернету, ані стосовно ризиків – вони не здатні захистити дитину і вести із нею повноцінну профілактичну роботу. Це ж стосується і вчителів у школі. І хоча дослідження показало, що і самі батьки, і вчителі впевнені, що профілактика ризиків – це справа, в першу чергу, батьків - без масштабної інформаційної компанії не обійдеться. При цьому найбільшу увагу батьки приділяють саме стаціонарному Інтернету вдома, яким дитина користується майже на очах, однак зовсім не дають ради щодо мобільного Інтернету.

Дякуємо за увагу! Сподіваємось на приємну та взаємовигідну співпрацю! 01021, м.Київ, вул. Шовковична, буд. 12, офіс 206 Телефон: (044) 253 14 01 Телефон/ факс: (044) 253 23 53 csep@csep.kiev.ua www.csep.org.ua