Презентація на тему:
Методичні аспекти організації статистичного дослідження

Методичні аспекти організації статистичного дослідження

Методи дослідження в біостатистиці статистичний метод—як основний метод дослідження в соціальній медицині з допомогою якого вивчаються масові явища, що стосуються здоров’я населення та надання медичної допомоги; історичний метод, встановлює історичні закономірності розвитку громадського здоров’я і його охорони; соціологічні методи – дозволяють вивчати соціальну структуру і її вплив на здоров’я.

Статистичний облік в практичному плані – це первинна реєстрація (систематична та повсякденна) різних проявів явищ та ознак, які вивчаються (наприклад, заповнення історій хвороби, карт вибулого із стаціонару, талона амбулаторного пацієнта, екстрених повідомлень про інфекційне захворювання і т. д.).

Статистична звітність – це періодична систематизована інформація узагальненого характеру, що відображає підсумки роботи окремих структурних підрозділів галузі за певні проміжки часу.

Дані обліку та статистичні звіти використовуються як основне джерело інформації для оперативно-управлінської діяльності і зв’язку між окремими ланками системи охорони здоров’я; вони є основою для поглибленого аналізу явищ в охороні здоров’я та перспективного програмування.

Статистичні дані (матеріали) повинні відповідати таким вимогам: 1) бути вірогідними (достовірними) та точними (особливо це стосується первинних матеріалів, які поступають з низових ланок охорони здоров’я); 2) забезпечувати повноту інформації (охоплювати всі об’єкти спостереження за весь період дослідження згідно складеної програми); 3) забезпечувати порівнюваність та співставлення даних („сравнивай сравнимое”) - виконання цієї вимоги досягається єдністю програм та номенклатури, уніфікацією методичних підходів і оціночних критеріїв; 4) їх отримання, обробка та подання до інстанції вищого порядку мають здійснюватись своєчасно.

Предметом біостатистики є також вивчення динаміки адаптації груп людності до колективного співіснування, будь то адаптація школярів, робітників, службовців тощо, що наближає її до предмету соціології. Важливим зацікавленням біостатистики є кількісний та якісний аналізи діяльності лікувально-профілактичної мережі, оцінка цієї діяльності через механізм впливу на стан здоров’я з обов'язковим врахуванням комплексного впливу різних факторів.

Статистична сукупність – загальне число одиниць спостереження Генеральна сукупність – включає всі одиниці спостереження Вибіркова сукупність – включає певну частину одиниць спостереження при умові, що ця частина здатна репрезентувати всю генеральну сукупність

Ознака – критерій, що характеризує одиницю спостереження. Наприклад, якщо кожен випадок захворювання є одиницею спостереження. То її можуть характеризувати такі ознаки як діагноз, вік та стать хворого, тривалість перебігу хвороби і т.д.

Групові властивості статистичної сукупності та їх критерії Розподіл ознаки (відносні величини) Середній рівень ознаки (середні величини) Різноманітність ознаки (ліміт, амплітуда, середнє квадратичне відхилення) Репрезентативність ознаки (похибки відносних і середніх величин) Взаємозв’язок між ознаками (коефіцієнт кореляції)

Основні методи біостатистики Варіаційний аналіз Динамічний аналіз Кореляційний аналіз Стандартизація показників Графічні зображення та графічний аналіз

Етапи статистичного дослідження Організаційний – складання плану та програми Збір матеріалу Розробка матеріалу Статистичний аналіз Висновки, впровадження в практику, оцінка ефективності

І-й – організаційний – формування мети, складання плану та програми дослідження. Метою соціально-гігієнічного дослідження може бути вивчення різних аспектів здоров’я населення, діяльності системи охорони здоров’я. Мета повинна формулюватись чітко і недвозначно. Для розкриття поставленої мети необхідно визначити задачі дослідження. Як правило, їх декілька (від 3 до 6). Програма статистичного дослідження являє собою перелік ознак, що вивчаються, план визначає порядок виконання програми поетапно з вказанням конкретних термінів.

ІІ-й – статистичне спостереження або збір інформації. Цей етап полягає в реєстрації окремих явищ, їх ознак та елементів. В сфері охорони здоров’я це здійснюється шляхом заповнення облікової документації, яка встановлена МОЗ України.

Види статистичної вибірки Випадковий Механічний Типологічний Кубловий (районовий) Парноспряжений Комбінований

В біостатистиці широко застосовуються методи сліпого дослідження та подвійного сліпого дослідження

ІІІ-й етап – розробка матеріалу проводиться за послідовними стадіями: а) механічний та логічний контроль мета якого з’ясування ступеня повноти та якості зібраного матеріалу; б) шифрування (кодування даних цифрами. Буквами, символами); в) групування отриманих даних за відповідними ознаками згідно програми дослідження; г) зведення статистичних даних – так зване статистичне зведення – поетапна операція підрахунку підсумкових і групових даних, обчислення різних кількісних коефіцієнтів. Воно проводиться по певній програмі, яка складена заздалегідь ще на організаційному етапі. ІІІ етап завершується табличним підведенням підсумків цифрових даних, виражених абсолютними величинами.

Таблиці – найраціональніша форма викладання цифрових матеріалів, вони значно полегшують аналіз даних та зручні для порівняння. Основними її складовими частинами є статистичний підмет – те, про що йде мова в таблиці, тобто об’єкт спостереження, як правило розміщуються по горизонталі, наприклад, назви хвороб, причин смерті) і статистичний присудок – те, що говориться про предмет, ознаки, які його характеризують, наприклад, стать, вік, професія, - розміщуються по вертикалі.

Для аналізу статистичної інформації використовуються складні таблиці – групові та комбінаційні. У груповій таблиці співставляються 2 ознаки, загалом їх може бути безліч, але всі вони характеризуються поєднанням підмету лише з однією ознакою присудку (захворюваність по вікових групах, у жителів міста і села, серед чоловіків і жінок). Безумовно, найдосконалішими є таблиці комбінаційні, в яких підмет поєднується з кількома ознаками присудку (захворюваність жителів міста і села по вікових групах і по статі).

За складністю таблиці поділяються на прості та складні (групові, комбінаційні). У простій таблиці розподіл підмета здійснюється за однією ознакою, без проведення групування окремих ознак у присудку. Прості таблиці можуть бути хронологічними, територіальними (наприклад: число хворих серцево-судинними захворюваннями по роках або місяцях; по районах області; розподіл хворих за нозологічними формами, тощо).

ІV-й етап – аналіз матеріалів починається із обчислення на підставі абсолютних величин похідних – т.з. статистичних коефіцієнтів. V-й етап – впровадження результатів дослідження в практику і оцінка ефективності.

Здоров’я людини у статуті ВООЗ трактується як стан повного соціального, психічного та біологічного благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів, як таких!

Соціальні умови здоров’я населення: Суспільно-політичний лад: його інститути (держава, законодавство, в т.ч. і законодавство про охорону здоров’я, система медичної допомоги населенню, тощо): Політико-економічні умови: рівень розвитку демократії і відкритості суспільства 9чим більше демократії у даному суспільстві, тим більша залежність тих, хто при владі, від волевиявлення народу, хочуть того вони чи ні; цим забезпечується вільний доступ до інформації та її вірогідність); наявність національної конвертованої валюти (як гарант розвитку власної формаційної бази, виробництва медичного обладнання та підвищення кваліфікації медичних кадрів); Економічні свободи (незалежність) виробничої сфери (підприємств) лише за цієї умови можливі інвестиції з її боку в здоров’я та охорону здоров’я Спосіб життя – це історично зумовлений, відносно стабільний в часі спосіб життєдіяльності людей в матеріальній та духовній сферах.

Його складники: рівень життя (можливість придбання матеріальних благ та користування ними); уклад життя (традиції. Рівень та прояви суспільної культури, певний порядок суспільного життя в країні /регіоні/); стиль життя (його активність – виробнича, суспільно-політична, культурна /просвітня/, побутова, медична /зі знаком „+” чи „-”/ і т.д.); якість життя (здоров’я, умови побуту, праці, харчування відпочинок і т.д.).

Здоров’я населення залежить від якості життя. Здоров’я віддзеркалює соціально-економічні, культурно-соціальні умови, тому здоров’я не може бути вивчено без цих детермінант. Доведено, що рівень розвитку суспільства визначав рівень та якість життя людності, неодмінною складовою яких є здоров’я.

Якість - це досягнення очікуваного результату медичної допомоги (Інститут охорони здоров'я США). Якість - властивість товару (послуги), необхідної для успішного маркетингу, а значить для успішної роботи закладів системи охорони здоров'я в умовах ринкових відносин, які при розвитку економічної реформи в Україні неминуче будуть присутні в охороні здоров'я. Якість медичної допомоги - це зміст взаємодії лікаря і пацієнта, який грунтується на кваліфікації професіонала, тобто його здібності зменшувати ризик прогресування захворювання, яке є у пацієнта, і виникнення нового патологічного процесу, оптимально використовувати ресурси медицини і забезпечувати задоволеність пацієнта системою охорони здоров'я. ВООЗ, 1986 р.

По відношенню до всієї системи охорони здоров'я ВООЗ рекомендує визначати поняття якості медичної допомоги як комплекс декількох показників: ефективність - відношення ресурсних витрат до отриманих клінічних результатів економічність - відношення ресурсних витрат до нормативної вартості адекватність - відношення між наданою медичною допомогою і тією, що потребувалась (стандартною)

В процесі надання медичної допомоги якість відображає весь спектр взаємодії медичного працівника і пацієнта, тому всі складові цього процесу будуть характеризувати якість медичної допомоги: профілактична спрямованість доступність результативність міжособові відношення ефективність безперервність безпечність зручність задоволеність пацієнта

Дякую за увагу!