Презентація на тему:
Кафедра неврології

Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського Підготувала асистент кафедри, к.мед.н., Роксолана Гнатюк Патологія пам’яті, мислення та інтелекту

Пам’ять - це здатність до фіксування, зберігання, відтворення й забування різноманітного досвіду та інформації. В кожному виді психічної діяльності приймають участь не усі психічні процеси, наприклад, безпосереднє сприймання може бути відсутнім під час мислення. Але немає жодного виду психічної діяльності (свідомої або несвідомої), котра не опиралась би на пам’ять.

До кiлькiсних порушень пам’ятi вiдносяться гiпермнезiя, гiпомнезiя i амнезiя. Гiпермнезiя (посилення пам’ятi) - звичайно короткочасне посилення пам"ятi на тлi хворобливих станiв, а iнколи i у здорових людей. Воно проявляється у надто легкому вiдтвореннi давно забутої iнформацiї. Гiпермнезiя спостерiгається при манiакальних i гарячкових станах, внаслiдок прийому наркотикiв стимулюючої дiї, у гiпнотичному станi i у моменти смертельної небезпеки. Гiпомнезiя (послаблення пам’ятi) проявляється у погiршеннi вiдтворення iнформацiї, необхiдної в даний момент, у зниженнi здатностi вiдтворення окремих подiй, деталей (дати, цифри, iмена). Послаблення пам’ятi спостерiгаються на схилi вiку, при атеросклерозi судин головного мозку, психоорганiчному синдромi, астенiчних станах, оглушеннi.

Амнезія - порушення пам’ятi у виглядi втрати здатностi зберiгати i вiдтворювати ранiше набуту iнформацiю. Спостерiгається при старечому недоумствi, хворобах Альцгеймера i Пiка, органiчних i судинних ушкодженнях головного мозку. Амнезуються також епiлептичний припадок, аментивне та паморочне потьмарення свiдомостi, абсанси, фуги, транси, тяжкi форми делiрiю, стани непритомностi, сопору i коми. При дисоціативних розладах (iстерiї) можуть мати мiсце амнезiї функцiонального характеру.

Види амнезії: Фiксацiйна - втрата здатностi до запам"ятовування, вiдсутнiсть пам"ятi на текучі подiї. Анетероградна - втрата спогадiв про подiї, що вiдбувалися безпосередньо пiсля закiнчення стану непритомностi або iншого розладу психiки. Ретроградна - випадiння з пам"ятi подiй, якi передували стану непритомностi або психiчному захворюванню. Антероретроградна - поєднання антероградної i ретроградної амнезiй. Ретардована - запiзнiла амнезiя; вона характеризується тим, що вiдразу пiсля захворювання або стану непритомностi хворий може розповiсти про минулi переживання i подiї, але пiзнiше вони амнезуються.

Види амнезії: Афектогенна (вибiркова) - поширюється лише на подiї негативного емоцiйного забарвлення, тимчасом як нейтральнi або приємнi подiї, що вiдбуваються в той самий перiод, зберiгаються в пам"ятi. При iстерiї. Часткова - охоплює лише деякi подiї або певнi системи звязкiв (дати, цифри, iмена). Звичайно спостерiгається при атеросклерозi судин головного мозку, виражених астенiчних станах. Загальна - випадають з пам"ятi всi подiї того чи iншого перiоду. Трапляється при бiльшостi станiв порушення свiдомостi. Прогресуюча - втрата здатностi до запам"ятовування i поступове спустошення запасiв пам’ятi, яке вiдбувається згiдно закону Рiбо, за яким втрата iнформацiї проходить в зворотньому напрямку до її накопичення, тобто в першу чергу забуваються текучі подiї, потiм хворий не може вiдтворити недавнi факти, вiдтак забуває iнформацiю, яка була набута ранiше. Прогресуюча амнезiя характерна для старечих психозiв, хвороби Альцгеймера, Пiка, атеросклерозу судин головного мозку.

Парамнезії (якісні порушення пам’яті): Iлюзiї пам’ятi або ретроспективне спостворення спогадiв: хворий згадує реальнi подiї, до яких додає вигаданi подробицi. Псевдоремiнiсценцiї - несправжнi спогади про подiї, якi не мали мiсця у хворого, але, в принципi, могли з ним вiдбутися. Критична самооцiнка подiй, якi пригадує хворий, при цьому збережена. Конфабуляцiї - заповнення прогалин уявними або неiснуючими подiями, якi не могли вiдбутися з хворим. Самокритична оцiнка цих подiй хворим втрачена. Це свiдчить про зниження iнтелекту.

Криптомнезії - розлад пам’ятi (спотворення), який виражається у втратi здатностi розрiзняти мiж собою реальнi бувшi подiї i подiї, яких не було, але про них людина могла прочитати, почути вiд iнших, побачити. Розрiзняють асоцiйованi криптомнезiї, почуте, побачене у сновидiннях згадується як пережите реально. Вiдчуженi криптомнезiї - подiї, якi були в дiйсностi з особою згадуються як почутi, прочитанi, десь побаченi (власне згадується як чуже).

Мислення це психічний процес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами. це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності та їх взаємозв’язків.

Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції Класифікація – це поділ і наступне об’єднання предметів чи явищ більш загальним поняттям Систематизація – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними зв’язками.

Види мислення за формою існування Наглядно – дійове (практичне) – задача вирішується безпосередньо в дії, практичній діяльності. Характерне для дітей і вищих тварин. Наглядно – образне мислення повязане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них. Словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.

За характером розумової діяльності виділяють: Мислення каузальне – причинно-наслідкове Вірус грипу - грип Паличка tbc - туберкульоз Мислення кондіціональне Враховуються умови виникнення того чи іншого явища (грип – переохолодження Tbc – неповноцінне харчування)

Форми мислення: Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” Судження – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами: - вода гасить вогонь - не все те золото, що блистить Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень: - всі метали – провідники електрики, - мідь – метал, мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів: Індукція – рух думки від одиночних тверджень до загального знання. Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється). Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний безпосередній акт без попереднього логічного обмірковування.

Якості (продуктивність мислення): Широта Конкретність Глибина Самостійність Критичність Гнучкість Послідовність Темп Стандартність чи оригінальність Дотепність Кмітливість Винахідливість

Розлади мислення: Кількісні : Пришвидшення – аж до скакання ідей; уповільнення – аж до зупинки (шперрунг) Якісні порушення: В’язкість (деталізація) Персеверація Стереотипія Вербігерація Резонерство Паралогічне Розірваність (розчеплення) Шизофазія (словесна мішанина) Первинна безладність (інкогеренція) Аутистичне Символічне Ментизм

Порушення за змістом: Нав’язливі ідеї – раптово виникаючі думки, чужі змісту свідомості людини в даний момент, критичне ставлення до них, прагнення позбутись їх: нав’язливі спогади, страхи. Надцінні ідеї – судження, що виникають внаслідок реальних обставин, але займають домінуюче значення у свідомості людини завдяки яскраво вираженому емоційному забарвленню. Відсутня критика і недостатня корекція.

Порушення за змістом: Нав’язливі ідеї – раптово виникаючі думки, чужі змісту свідомості людини в даний момент, критичне ставлення до них, прагнення позбутись їх: нав’язливі спогади, страхи. Надцінні ідеї – судження, що виникають внаслідок реальних обставин, але займають домінуюче значення у свідомості людини завдяки яскраво вираженому емоційному забарвленню. Відсутня критика і недостатня корекція.

Маячні ідеї – неправильний умовивід, судження, що виникає на хворобливому грунті, не відповідає дійсності, не піддається критиці і корекції, має характер непохитного переконання.

Видяліють первинне і вторинне маячення: первинне: порушення логіки, системи суджень при збереженні чутливого пізнання вторинне: на фоні порушення сприйняття (ілюзій, галюцинацій) виникають маячні ідеї Наприклад: смакові галюцинації – маячення отруєння

Інтелект - це сума знань, умінь, навичок, вміння набувати нові знання і використовувати їх на практиці, особливо в новій, незвичній ситуації. Інтелект формується в основному до 5–ти років, а після 5-ти років здобувається лише знання

Порушення інтлекту: Інфантилізм – це універсальне чи часткове відставання від вікового рівня фізичного і інтелектуального розвитку. Олігофренія (малоумство) – більш важкий недорозвиток інтелекту внаслідок причин, які діяли внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві (до 3 років).

З ступеня олігофренії: При дебiльностi розвиток мислення дитини зупиняється на рiвнi наочно-дiйового i образного. Абстрактнi поняття їм недоступнi. Цi дiти можуть навчатись у школах-iнтернатах для розумово вiдсталих дiтей, де вони отримують елементарнi знання з мови, письма i рахункових операцiй (за 8 рокiв вони освоюють програму трьох класiв). При iмбецильностi дiти не можуть отримати знань, не пов’язаних з самообслуговуванням, але вони можуть обслужити себе. Це є iнвалiди 2 групи з дитинства. При iдiотiї розумовий недорозвиток сягає найважчого ступеню i такi дiти не можуть обслуговувати себе. Вони є iнвалiдами 1 групи з дитинства.

3 ступеня олігофренії:

Деменція: Тотальна (дифузна, глобальна): прогресивний параліч, стареча деменція Парціональна (лакунарна): церебральний атеросклероз Псевдодеменція: Пуерилізм, синдром здичавіння, Ганзеровський синдром.

Дякую за увагу!