Презентація на тему:
Соціально-психологічна безпека дошкільника:

Соціально-психологічна безпека дошкільника: суть та умови

соціальні активності, пов'язані з імовірною небезпекою для дитини, зокрема такі, як: адаптація до нових умов життя; особливості прийняття нових норм і правил; визначення свого місця у колі однолітків; доведення своєї авторитетності іншим; розв'язання конфліктних та спірних ситуацій; дитячі скарги; перші прояви «дідівщини»; поведінка під час узгодження різних позицій; здатність/нездатність визнавати свої недоліки і чесноти інших.

Основні критерії безпеки: індивідуальні — медичні, санітарні, гігієнічні (для вимірювання ступеня безпеки дитини використовують показники стану її здоров'я — фізичного, психічного, психологічного, морального); соціальні — обмежують дію небезпечних для спілкування і налагодження продуктивної спільної діяльності чинників.

Основними механізмами процесу формування і розвитку психологічної безпеки особистості є: наслідування зразків безпечної поведінки авторитетних дорослих;  ідентифікація — сформованість більш-менш стійкого образу себе самого як члена різних соціальних груп (сім'ї, групи дитячого садка, товариства за місцем проживання), порівняння та ототожнення себе з іншими; соціальна оцінка бажаної поведінки; децентрація — уміння стати на місце іншого; конформізм — механізм функціонування угрупування, який проявляється у виробленні певних стереотипів поведінки; індивідуалізація — виділення у собі особливого, оригінального, самобутнього, несхожості з іншими.

Чинники, що спричиняють соціально-психологічні загрози для дитини: надмірний галас; скупченість дітей на невеликій території; приписи і жорстка регламентація буття; усередненість вимог; надмірна опіка; відсутність взаєморозуміння; перепад у настрої та непослідовність дій дорослих; зловживання оцінками як «батогом і пряником»; демонстрація батьками та педагогами своєї влади над дитиною; позбавлення її права вибору та можливості усамітнитися на певний час; звичка дорослих виносити вердикти і соромити малюка у присутності всіх; переважання зауважень і негативних суджень на його адресу над позитивними висловлюваннями; невміння вибачатися перед дитиною за свої помилки і недоречності; невсипущий контроль; усіляка підтримка змагальності та конкурентності, порівняння однієї дитини з іншою.

Форми психологічного насилля: психологічні впливи — загрози, приниження, образи, надмірні вимоги, заборони на поведінку і переживання, негативне оцінювання, покарання, позбавлення чогось довгоочікуваного, відмова у прихильності; психологічні ефекти — втрата довіри до себе або когось зі значущих людей, тривожність, депресія, агресивність; психологічна взаємодія — неадекватність поведінки, безвідповідальність у стосунках, непередбачуваність вчинків партнерів по спілкуванню.

Ситуації успіху: доручати дитині виконання того, що їй вдається найкраще; відмовитися від практики наполягати, щоб відповідали ті діти, які уникають цього, бояться відповідати або виконувати завдання, невпевнені у собі; не вказувати у присутності інших на недоліки дитини; використовувати метод поступового наближення ускладнення; підтримувати щонайменші намагання дитини розв'язати проблемну ситуацію.

Найхарактерніші для дітей форми психологічного захисту: Витіснення — дитина «виганяє» небажані для неї переживання, думки, спогади зі свідомості — мов би їх не було зовсім. Заперечення — відмова визнати наявність загрозливих чинників, заперечення загрози. Проекція — приписування власних спонук та почуттів іншим людям, звинувачення їх у тому, в чому дитина винна сама. Раціоналізація — намагання обгунтувати і пояснити іншим свою недоцільну поведінку зручними причинами, маскування, приховування справжніх думок, почуттів, мотивів поведінки, визнання яких загрожує втраті самоповаги

Соматизація — втеча у хворобу, намагання зануритися у неї, прикути до себе увагу значущих людей як засіб і спосіб захисту від загрозливої реальності. Блокування — гальмування свідомістю соціально неприйнятних чи не схвалюваних проявів поведінки, які не відповідають образу ідеального Я. Ідентифікація — уподібнення стресору, досягнення символічного володіння бажаним і недосяжним, наслідування зразків, які дають змогу подолати почуття неповноцінності, власної неспроможності. Агресія — адитивна форма зняття напруги шляхом висловлювання образ, загроз, вербального або фізичного тиску на інших.

Способи полегшення дошкільнику життя у соціумі : зміна ситуації, яка є стресором; уникнення такої ситуації; зміна ставлення до стресової ситуації.

Прийоми, що сприяють дошкільнику адаптуватися до обставин, які продукують напругу: інтенсивним м'язовим навантаженням, яке дає змогу «випустити пару»; переоцінкою значущості соціально напруженої ситуації; спілкуванням з близькими і приємними людьми, що надає змогу «вилити душу», «поплакатись у жилетку»; «прискоренням бігу часу» — використанням властивості часу заспокоювати — «час лікує», звільнює від неприємних думок завдяки улюбленим справам; міні-аутотренінгами — приговорюванням оздоровчих, підтримуючих висловлювань, які сприяють самозаспокоєнню; малюванням страхів та ймовірних небезпечних ситуацій як способом звільнення від цих страхів.

Життєво доцільні правила, з якими варто ознайомити старших дошкільників Знай — не існує ситуацій, з яких не можна знайти прийнятного виходу. Намагайся себе заспокоїти. Не так це вже й складно — «зате...» — здобування чогось позитивного навіть з невдачі; «могло бути й гірше» — порівняння своїх негараздів з горем інших. Не спалюй себе переживаннями минулого. Навчись управляти своїми переживаннями, тримати себе у руках. Поклич на допомогу гумор.

Спробуй розповісти про свої переживання близькій людині, тварині, улюбленій іграшці. Іди до людей з добром: добро породжує добро, а зло -— зло. Ніколи не втрачай надію на успіх. Не бійся помилитися, не докоряй собі за недоліки. Вони — крок до перемоги. Знаходь у житті хороші сторони. Не зосереджуйся на поганому. Намагайся оцінити будь-яку ситуацію з різних сторін. Переключи свою увагу з труднощів на красу природи, відпочинок, приємне спілкування. Не заздри успіхам інших, приймай це як належне, порадій за них. Не роби з неприємних подій трагедію — все має свій початок і кінець.