Презентація на тему:
Шляхи вивчення дитячої тривожності та способи її уникнення

Моє кредо: «Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило б кращою» В. Бєлінський Підпала Оксана Анатоліївна Практичний психолог

Тема:«Шляхи вивчення дитячої тривожності та способи її уникнення»   Мета: Ознайомити з методиками виявлення рівня тривожності учнів. Розглянути результати дослідження і обговорити. Розробити у спільній діяльності поради профілактики шкільної тривожності

Звернутися до цієї теми мене спонукала обставина, що тривожність в підлітковому віці може стати особистісною особливістю. Висока тривожність здобуває стійкість при постійному невдоволенні навчанням з боку батьків. Уявимо, дитина захворіла, відставши від однокласників і їй важко включитися в процес навчання. Якщо пережиті нею тимчасові труднощі дратують дорослих, виникає тривожність, страх зробити щось погано, неправильно.

Тривожність – це психологічний стан підвищеного хвилювання, емоційного напруження людини.

Провівши тест Філліпса, який дає змогу діагностувати тривожність, і як наслідок, проводити корекційну роботу, допомагати знімати емоційне напруження, що, в свою чергу, може підвищити ефективність навчального процесу.

Характеристика синдромів. 8 факторів Філліпса. Загальна тривожність у школі – загальний емоційний стан дитини,пов’язаний з різними формами його залучення до життя школи. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти, передусім – з однолітками.

Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психічний фон, що не дає змогу дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату тощо. Страх самовираження – негативні емоції переживання ситуацій, пов’язаних з необхідністю саморозкриття, пред’явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей

Страх ситуації перевірки знань – негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки ( особливо – публічної) знань, досягнень, можливостей. Страх не відповідати очікуванням оточуючих – орієнтація на значущість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок.

Низький фізіологічний опір стресу – особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру. Це підвищує імовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища. Проблеми і страхи у стосунках з учителями – загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими у школі, що знижує успішність дитини.

З тривожними учнями заплановано такі форми роботи: Бесіди Тренінги Арт-терапія

ПОРАДИ та РЕКОМЕНДАЦІЇ профілактики шкільної тривожності Можна виділити два основні підходи до подолання тривожності. В одному акцент робиться на формування у дитини конструктивних способів поведінки у важких ситуаціях, а також на оволодіння прийомами, що дозволяють впоратися з зайвим хвилюванням, тривогою. В іншому займає робота по зміцненню впевненості в собі, розвиток позитивної самооцінки і уявлення про себе. Найбільший ефект буде якщо поєднувати обидва підходи. Необхідно завоювати довіру, встановити і зміцнити потребу в спілкуванні . Простіше зробити це через ігри.  

Учитель повинен знати й відчувати, що на його совісті доля кожної дитини. В.Сухомлинський Всім дякую за увагу!!!