Презентація на тему:
Психологія Античності

ПСИХОЛОГІЯ АНТИЧНОСТІ

Етапи розвитку психології в епоху античності: Зародження і становлення психології Період класичної грецької науки Період еллінізму  

Психологія почала свій розвиток у межах філософії

ПРОТОФІЛОСОФІЯ (ФІЛОСОФІЯ У СТАНОВЛЕННІ) Іонійська філософія: Мілетська школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен), Геракліт з Ефесу Італійська філософія: Піфагорійський союз, школа елеатів (Ксенофан, Парменід, Зенон)

ПРОТОФІЛОСОФІЯ Філософія Емпедокла, що об’єднала в собі іонійську та італійську традиції.

ІОНІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ Фалес вважав воду початком усіх речей. Фалесу приписують авторство вислову «Пізнай самого себе».

ІОНІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ Анаксимандр вважав, що з жодної речі (як Фалес з вологи), але з власних начал народжується будь-яка річ. Ці начала одиничних речей є безкінечними і породжують численні світи разом з усім, що тільки в них виникає.

ІОНІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ

ГЕРАКЛІТ У Геракліта логос означає «міру», об’єктивний діалектичний закон, що керує Всесвітом. Матерія та рух, таким чином, є невіддільними одне від одного. Ця неподільність всесвіту переноситься і на людську душу. «Все тече, все змінюється»

ІТАЛІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ Піфагор – грецький вчений, засновник Піфагогійського союзу

ЕЛЕАТИ Філософська школа елеатів, представлена Ксенофаном, Парменідом і Зеноном Логіка її розвитку в цілому вела від матеріалізму до ідеалізму Елеати не займалися питаннями природознавства, а розробляли теоретичне вчення про буття (вперше запропонувавши сам термін «буття»)

Іонійська + ітілійська традиції Емпедокл – давньогрецький філософ, поет, лікар, політичний діяч

КЛАСИЧНА ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ

СОКРАТ 469 р. до н.е., Афіни - 399 р. до н.е., Афіни) давньогрецький філософ, який не залишив жодного письмового джерела після себе. Особливості філософії: розмовний («діалектичний») характер, визначення понять шляхом індукції, етичний раціоналізм («доброчесність і є знання»).

ПЛАТОН 427 р. до н.е., Афіни – 347 р. до н.е., Афіни, Центральним поняттям концепції Платона є поняття «світу ідей», ідеального, вічного, істинного буття, яке стоїть над матеріальним світом, світом чуттєвих речей або світом небуття.

Платон і Арістотель Фрагмент фрески «Афінська школа» Рафаеля

АРІСТОТЕЛЬ 384 р. до н.е., Стагіра – 322 р. до н.е., Халкіда Арістотель заклав основи сучасного природничо-наукового розуміння світу. Світ є результатом взаємодії двох начал: матерії (пасивної субстанції) та форми (активного начала), яка наділена організуючою функцією відносно матерії. Форма складає сутність речей.

ПЕРІОД ЕЛЛІНІЗМУ Антична психологія у період еллінізму була орієнтована на дослідження більш локальних проблем, які часто мали не стільки загальнотеоретичне, скільки практичне значення. Однією з найбільш важливих проблем у цей час стає проблема розвитку моральності, формування моральної поведінки

ПЕРІОД ЕЛЛІНІЗМУ

Висновок Античні мислителі висунули питання, які століттями скеровували розвиток наук про людину. Саме вони вперше спробували відповісти на запитання, як співвідносяться в людині тілесне й духовне, мислення й спілкування, особистісне й соціокультурне, мотиваційне й інтелектуальне, розумне та ірраціональне - все те, що притаманно людському буттю.