Презентація на тему:
Предмет психології. Методи. Психологія відчуття і сприймання.

Предмет психології. Методи. Психологія відчуття і сприймання. Автор доц. Несторович Я.М.

Психологія – одна з наук про людину, її життя і діяльність. Предмет її – психічна діяльність людини, її психічні процеси, стани і властивості. Загальна психологія – це наука, яка вивчає сутність і загальні закономірності виникнення, функціонування і розвиток психіки.

Загальна психологія вивчає: - структуру психічної діяльності людини й основні закономірності перебігу психічних процесів (відчуття і сприймання, пам’яті, уваги, мислення та інтелекту, емоцій та вольової діяльності, свідомості, самосвідомості, підсвідомих та несвідомих процесів). - Одним із основних завдань загальної психології є вивчення особистості, її структури та основних проявів. У ХIХ – ХХ столітті сформувалось безліч окремих галузей психологічної науки, які взаємозв’язані з іншими науками, в т.ч. і медична психологія.

Медична психологія поділяється на загальну та спеціальну.

Загальна медична психологія вивчає: Основні закономірності психології хворої людини; Психологію родичів та близьких хворого; Психологію медичних працівників стосовно один одного; Психологічні аспекти спілкування медика з хворими та їх родичами; Психологічну атмосферу в лікувально-профілактичних закладах; Внутрішню картину хвороби, психосоматичні і соматопсихічні взаємини; Вплив особистості на перебіг захворювання; Психологічні аспекти медичної деонтології; Психологічні аспекти психотерапії, психогігієни і психопрофілактики.

Спеціальна медична психологія вивчає: Особливості психології хворих з межовими формами нервово-психічних розладів, які фактично є об’єктом діяльності лікаря будь-якої спеціальності; Психологію хворих на етапах підготовки, проведення хірургічних втручань і в післяопераційний період; Особливості психології осіб із різними захворюваннями (серцево-судинними, інфекційними, онкологічними, гінекологічними, шкірними, нервово-психічними); Психологію хворих з дефектами органів і систем (сліпота, глухота, глухонімота та ін); Медико-психологічний аспект трудової, військової і судової експертиз.

Форми прояву психіки і їх взаємозв’язок

Галузі психології: 1).Психологія праці – вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, наукової організації праці (НОП). Задачі – дослідження професійних особливостей людини: закономірності розвитку трудових навичок; вплив на людину виробничої обстановки, розміщення станків. Психологія праці має ряд розділів: інженерна психологія – проблема розпорядження і узгодження функцій між людьми і машиною; авіаційна психологія, космічна психологія.

2).Педагогічна психологія: вивчення психологічних закономірностей навчання і виховання людини. Її розділи: - психологія навчання (основи дидактики, програмованого навчання, формування розумових дій). -психологія виховання (психологія виховання учнівського колективу).

3).Медична психологія, психологічні аспекти діяльності медиків, хворого: нейропсихологія: співвідношення психологічних явищ із фізіологічними мозковими структурами; психофармакологія; психотерапія: засоби психічного впливу для лікування хворого; психопрофілактика і психогігієна – заходи для забезпечення психічного здоров’я людей.

4). Юридична психологія – реалізація права судова: психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу; психологія показань свідків, поведінка звинувачуваних, вимоги до допиту; кримінальна: поведінка і формування особистості злочинця, мотиви злочину; виправно-трудова психологія.

5). Військова психологія. 6). Психологія спорту. 7) Психологія торгівлі (в т.ч. вплив реклами). 8). Психологія наукової творчості. 9) Психологія художньої творчості (в літературі, мистецтві) і естетичного сприйняття.

10). Якщо взяти за основу психологічні аспекти розвитку, то розрізняють: вікову психологію: (дитяча, психологія підлітка, дорослої, геронтопсихології); психологію аномального розвитку; олігофренопсихологію; сурдопсихологію (дефект слуху); тифлопсихологію (слабозрячі і сліпі).

11) Порівняльна психологія – дослідження філогенетичної форми психічного життя, співставлення психіки тварин і людини; зоопсихологія. 12). Соціальна психологія: взаємовідносини людей з різних організованих і неорганізованих громадських групах: макро середовища; мікро середовища.

Методи психології В психології розрізняють: основні методи: спостереження і експерименту; допоміжні: метод експертних оцінок, аналіз продуктів діяльності, методи опитування (бесіда, анкетування, інтерв’ю; метод спостереження; метод тестів і інші.

1).Спостереження: Переваги – проводяться в природній звичайній ситуації не змінює поведінки спостережуваних осіб; можна спостерігати одну особу чи групу осіб; дуже зручний в групі дитячого садка чи в шкільному класі, студентській групі; спостереження і фіксація поодиноких проявів психічних властивостей недостатня для надійних висновків.

2).Експеримент: лабораторний і природний. Переваги: - можна спеціально викликати певний психічний процес можна простежити залежність психічного явища від змінюваних зовнішніх умов. 3).Методи опитування: Метод бесіди: використання на різних стадіях дослідження як для первинного орієнтування, так і для уточнення висновків, одержаних іншими методами (спостереження). 4).Метод інтер’ю. Анкетування. Різниця: Метод інтерв’ю передбачає більшу свободу опитуваного у формуванні відповіді, їх розгорнутість. 5).Метод експертних оцінок: широко використовують в психології особистості. Як експерти можуть виступати компетентні особи, що добре знають досліджуваних: вихователі дитячих садків, шкіл-інтернатів, класні керівники, майстри-виробничо-технічних училищ, майстри на виробництві, керівники наукових колективів, спортивні тренери і ін.

6).Метод самоспостереження: широко використовується в емпіричній психології 18-19 ст. 7).Метод тестів: тести, тобто більш-менш стандартизовані короткочасні вивчення властивостей особистості Чи вмієте Ви володіти своїми емоціями? Чи вмієте Ви впливати на інших? Чи розумієтесь Ви в косметиці? Чи вмієте Ви одягатись? і т.д. 8).Конкретні методики психологічного обстеження: їх дуже багато і залежить від цілі. Наприклад, вивчення вікових змін уваги (стійкості), нормальних і дебільних дітей.

Відчуття і сприймання Відчуття – це психічний процес відображення в нашій свідомості окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу, що виникають при їх безпосередньому впливі на органи чуття. Класифікація рецепторів

1.Екстерорецептори (зовнішні). Дистанційні: а) орган зору – око; б) орган слуху – зовнішнє і середнє вуха та завиток; в) орган нюху – ніс. ІІ.Контактні: а) рецептори дотику і тиснення; б) рецептори тепла; в) рецептори холоду; г) рецептори болю. ІІІ. Інтерорецептори (вісцерорецептори).

Рецептори травної системи: а) рецептори нюху – носоглотка; б) рецептори смаку – язик і глотка; в) сенсорні клітини спраги – слизова глотки; г) сенсорні клітини голоду – шлунок; д) сенсорні клітини нудоти – шлунок. Рецептори системи кровообігу Рецептори дихальної системи. Рецептори системи розмноження. Рецептори болю всіх внутрішніх органів.

Властивості відчуття: Абсолютна чутливість органів чуття – здатність людини відчувати незначні величини подразнення. Поріг відчуття – мінімальна величина подразника, при якій виникає відчуття (16-20 т.герц.для слуху). Адаптація – зміна чутливості аналізаторів в результаті пристосування органів чуття до діючого подразника (світло, тепло). Сенсибілізація – підвищення чутливості в результаті взаємодії (звук-світло-дискотека). Габітуація – це звикання, коли певні подразники стають настільки звичними, що перестають впливати на активність вищих відділів мозку (міський житель не чує шуму машин, медики – запах ліків

Сприймання – це психічний процес, який полягає в цілісному відображенні предметів і явищ навколишнього світу під безпосереднім впливом фізичних подразників на рецептори органів чуття (слухових, зорових і т.д.). Цілісність сприймання – завжди цілісне відображення. Вибірковість – виявляється в наданні переваги одним об’єктам, явищам або їх властивостям перед іншими (медсестра звертає увагу на ознаки хвороби). Константність сприймання – менш-більш відносна стійкість окремих властивостей предметів незалежно від умов сприймання (сонячне освітлення і електричне). Осмисленість сприймання пов’язана з розумінням сутності об’єкта, що сприймається. Аперцепція – залежність від попереднього досвіду (художник дивиться і сюжет і техніку виконання) та її індивідуальних особливостей і професії. Спостереження – умисно сплановане і цілісно спрямоване сприймання, обумовлене конкретним завданням.

Сприймання кольорів та їх вплив на психіку людини Сірий – нейтральний – відчуженість від оточуючого Зелений – заспокійливий – стабільність, самоствердження Червоний – збуджуючий – енергійність, нестримність Жовтий – стимулюючий – життєва сила Синій – заспокійливий - спокій та пасивність Чорний – пригнічуючий – відгородження, підвищена самоповага, в деяких випадках свідчить про депресію

Сприйняття залежить від: стану рецепторів провідних шляхів коркового (мозкового) кінця аналізаторів свідомості уваги емоцій життєвого досвіду

Порушення відчуття: - гіперстезія - гіпестезія - анестезія Порушення сприймання: Ілюзії: помилкове сприйняття або помилкове трактування реальних зовнішніх подразників (фізичні, фізіологічні, психічні). Галюцинації: помилкове сприйняття неіснуючих сенсорних стимулів, при цьому може мати місце (але не обов’язково) маячне трактування галюцинаторних переживань. Галюцинації вказують на наявність психозу лише в тому випадку, коли вони пов’язані з порушенням оцінки реальної дійсності.

Практичні поради 1.В астенізованих хворих пороги відчуттів знижені. Тому необхідно створити всі належні умови щодо попередження дії надсильних для хворої людини подразників (шум, голосна мова, різкі запахи, тривалі візити відвідувачів тощо). 2. При догляді за хворими потрібно враховувати процеси адаптації, габітуації та сенсибілізації. Так, процес адаптації до стаціонарних умов триває переважно три-чотири дні. Тривала габітуація більш характерна для хворих із сільської місцевості, а сенсибілізація – для жителів міста. 3. При догляді за хворими і спілкуванні з ними необхідно враховувати чутливість аналізаторів: голосніше звертатись до осіб із зниженим слухом, уважно слідкувати за дією грілки на ділянки тіла, уражені паралічами або парезами, затемнити палату, де знаходяться хворі, яким медикаментозно розширили зіниці тощо. 4. Потрібно врахувати вплив кольорів на стан психіки хворого: зелений і голубий – заспокоюють хворих, а червоний і оранжевий збуджують нервову систему. 5. Хвороба посилює вибірковість сприймання.

Дякую за увагу!