Презентація на тему:
Когнітивна психологія

Когнітивна психологія Київський університет імені Бориса Грінченка Інститут психології та соціальної педагогіки

ПЛАН Загальні положення когнітивної психології Зміст теорії особистісних конструктів Дж. Келлі Теорія когнітивного дисонансу Л. Фестінгера

напрям сучасної психології, що вивчає закономірності отримання людиною інформації, її переробки і впливу на поведінку людини КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ –

реабілітувала поняття психіки як предмета наукового дослідження, розглядаючи психічне, як таке, що опосередковане пізнавальними (когнітивними) факторами КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ

1. Загальні положення когнітивної психології Когнітивна психологія виникла в кінці 50-х – на початку 60-х років XX століття. Основні передумови її виникнення: нездатність біхевіоризму і психоаналізу пояснити поведінку людини без звернення до елементів свідомості; розвиток зв’язку і кібернетики; розвиток сучасної лінгвістики

1. Загальні положення когнітивної психології Виникнення нового напряму в психології пов’язано з ім’ям Джорджа Міллера, який спільно зі своїм колегою Джеромом Брунером у 1960 році створили Центр когнітивних досліджень при Гарвардському університеті

1. Теоретичні положення когнітивної психології вирішальну роль у поведінці людини відіграють знання; уявлення людини про світ не є точним відтворенням реального життя, а є її трансформацією, обумовленою особливостями особистості; внутрішня презентація інформації про зовнішній світ перебуває під впливом попереднього досвіду людини; сформульовані ученими моделі зовнішньої реальності носять метафоричний характер, тобто є відносними; базовою моделлю когнітивної психології є модель переробки інформації

Представники когнітивної психології Дональд Ерік Бродбент Джером Сеймур Брунер Джордж Міллер Ульрик Найссер Леон Фестингер Джордж Александр Келлі та ін.

Дональд Ерік БРОДБЕНТ (1926-1993) Розробив цілісну теорію уваги: «модель з фільтрацією» або «модель ранньої селекції», що пояснює процеси і результати експериментів із селективним прослуховуванням

Джером Сеймур БРУНЕР (нар. 1905) Вперше почав дослідження того, яким чином потреби та ціннісні орієнтації впливають на процес сприймання. Сприймання характеризується селективністю та може викривлюватися під впливом внутрішніх мотивів, цілей, установок або захисних механізмів

Джером Сеймур БРУНЕР Дослідження розвитку мислення привело вченого до створення теорії перцептивних гіпотез Так, усі пізнавальні процеси являють собою процеси категоризації (тобто предмети навколишнього світу об’єднуються одне з одним на основі засвоєних дітьми правил об’єднання (категорій))

Когнітивний розвиток (за Дж. БРУНЕРОМ) Відповідність форм знань, етапів когнітивного розвитку та уявлень дітей про реальність

Джордж Александр КЕЛЛІ (1905-1967) Розробив теорію особистісних конструктів, в основі якої лежить поняття конструктивного альтернативізму (кожна подія усвідомлюється та інтерпретується різними людьми по-різному, оскільки кожен індивід наділений унікальною системою конструктів (схем)

Джордж Александр КЕЛЛІ Поведінка людини в повсякденному житті нагадує дослідницьку діяльність, адже люди щоразу вибудовують свій образ реальності за допомогою індивідуальної системи категоріальних шкал – особистісних конструктів

Джордж Александр КЕЛЛІ На основі образу висуваються гіпотези щодо майбутніх подій. У тому випадку, якщо гіпотеза не підтверджується, людина перебудовує свою систему конструктів для того, щоб підвищити адекватність наступних прогнозів. Так, найбільше значення для людини має майбутнє

Леон ФЕСТІНГЕР (1919-1989) Автор теорії когнітивного дисонансу (1957) Когнітивний дисонанс – це напружений дискомфортний стан особистості, зумовлений наявністю в її свідомості суперечливих знань про один і той самий об’єкт (явище), що спонукає людину зняти цю суперечність і досягти консонансу (відповідності)

Леон ФЕСТІНГЕР (1919-1989) У своїх наукових пошуках психолог спирався на принцип рівноваги Основні положення теорії: а) між когнітивними елементами може виникнути дисонанс; б) існування дисонансу викликає прагнення зменшити його або перешкодити його зростанню; в) прояв цього прагнення включає: або зміну поведінки, або зміну знань, або обережне, вибіркове ставлення до нової інформації

Леон ФЕСТІНГЕР (1919-1989) Практичний висновок: будь-який психологічний елемент суб’єкта можна змінити (піддаючи сумніву те, що людина думає про себе, може викликати зміни в її поведінці, а змінюючи поведінку, людина змінює й думку про себе). Здійснюючи самоконтроль і самоаналіз, працюючи над самооцінкою, людина розвивається й зростає як особистість

ТЕОРІЯ КАУЗАЛЬНОЇ АТРИБУЦІЇ Атрибутивна теорія намагається пояснити, як люди дають логічні пояснення відповідям на запитання «ЧОМУ?» Теорія каузальної атрибуції (від лат. causa – причина, attribuo – додаю, наділяю) – це теорія про те, як люди пояснюють поведінку інших

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ КАУЗАЛЬНОЇ АТРИБУЦІЇ люди, спостерігаючи поведінку іншої людини, прагнуть з’ясувати для себе причини цієї поведінки обмеженість інформації спонукає людей формулювати ймовірні причини поведінки іншого причини поведінки іншої людини, які для себе визначають люди, здійснюють вплив на їх ставлення до цієї особи