Презентація на тему:
Асоціативний експеримент

Історія дослідження асоціацій Асоціативний експеримент: види і методика проведення Проблеми асоціативної лексикографії Де і як використовують асоціативний експеримент

Πλάτων Ἀριστοτέλης

Перший асоціативний експеримент Асоціації ідей

Hermann Ebbinghaus (1850- 1909) Формування асоціацій Процеси запам'ятовування і забування

Wilhelm Maximilian Wundt (1832‑1920) експериментальна психологія (1879 р.) когнітивна психологія соціальна психологія і психологія народів метод інтроспекції

Carl Gustav Jung (1875-1961) Тест на швидкість асоціативних реакцій

Friedrich Wilhelm Christian Karl Ferdinand Freiherr von Humboldt (1767—1835) люди “ ... торкаються тих самих клавіш інструмента свого духу, завдяки чому в кожного спалахують у свідомості відповідні, але не тотожні змісти ” (Гумбольдт 1984, с.166)

М.В. Крушевський (Mikołaj Habdank Kruszewski, 1851‑1887) «Мова є не що інше, як система знаків» Про необхідність асоціативного підходу до проблеми значення Асоціації за подібністю й суміжністю Асоціації «безпосередні» і «опосередковані»

Ferdinand de Saussure (1857‑ 1913) «Утворені в нашій свідомості асоціативні групи не обмежуються зближенням членів відношення, які мають щось спільне, - розум схоплює також характер зв’язків, що їх єднають, і в такий спосіб утворює стільки асоціативних рядів, скільки є різних зв’язків» (Соссюр, 1977, с.158)

Олександр Опанасович Потебня (1835‑1891) Внутрішня форма слова

Види асоціативного експерименту * вільний, коли респонденту пропонують відповісти словом - R, що перше спало йому/їй на думку після пред'явлення слова – S, без формальних або змістовних обмежень для слова – R * керований, в якому експериментатор ставить перед респондентом конкретне завдання і обмежує вибір передбачуваної R (наприклад, відповідати лише іменниками) * ланцюговий, в якому респонденту пропонують відповісти будь-якою кількістю слів - R R, що спадають йому/їй на думку після пред'явлення слова – S, без формальних або змістовних обмежень для слів – R R

Форма проведення асоціативного експерименту (усна, усно-письмова або письмова) і спосіб пред'явлення стимульного матеріалу Чинники, що впливають на отримані результати хто проводить експеримент умови проведення психологічний стан респондента у момент проведення експерименту

Kent (David Shakow), G.H., A.J. Rosanoff. A study of association in insanity. American Journal of Insanity, 1910, 67, 37-96, 317-390)

Kurcz I. Polskie normy powszechności skojarzeń swobodnych na 100 słów z listy Kent-Rosanoffa // Studie psychologicke, t. 8, Warszawa, 1967. – С. 122‑255 BODZIEC NR 10: DOM 48 Rodzinny K-25. M-23 45 Mieszkanie K-20, M-25; Mуj K-34, M-ll 39 Biały K-15, M-24 , 36 Duży K-10, M-26 33 Rodzina K-17, M-16 30 Chata K-8. M-22 26 Budynek K-12, M-14 25 Mały K-15. M-10; Murowany K-13, M-12...

The Edinburgh Associative Thesaurus /1968 -1971/

Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. А.А. Леонтьева. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1977 *ДОМ здание 14, новый 13, родной 10, семья 9, квартира, сарай 8, красивый, мой 7, большой, высокий 6, изба, светлый, хороший 5, наш, очаг, свои, хижина 4, двухэтажный, жилище, жилье, красный, крепость, сад, старый 3, высотный, кирпичный, комната, крыша, хозяин 2, Аягус, белый, блпзкий, ванна, в Актюбинске, веранда, веселый, где живу, громадный, дача, двор, долго, домовой, дорога, жнлой, жить, идет, квартал, корова, кровать, лучше всего, мама, мать, многоэтажный, набережный (так!), па опушке, на углу, обитель, обширный, общежитие, окна, планета, погулять, поехать, помнить, построен, построен, прекрасный, птица, ребенок, сосед, степь, стопт, стол, строение, строится, сын, трехэтажный, тротуар, труда, удобный, уют, хаос, хата, хнбара, хочу, человек, чердак, школа 1. N = 209. A — house: home 247, G — Haus: Hof 47, F — maison: toit 43, N — huis: tuin 127, P — dom: rodzinny 48

Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. – Львів: Видавниче об’єднання „Вища школа”, 1979 ДОВГИЙ (974) — день 140, короткий, шлях 102, стіл 48, шнур, 33, вік, дорога 25, коридор 23, ніс 22, поїзд 21, високий 17, рік 15, олівець 13, час 12, мотузок 10, великий, волосся, ніч, язик 9, хло пець 8, хвіст 7, ланцюг, нескінченний, ряд 6, вірьовка, ліс, малий, палиця, плащ, прут, рів 5, дрючок, змій, канат, кінець, місяць, ніж, потік, рукав, урок, чоловік 4, вечір, жирафа, килим, піджак, провід, стовбур, струмок, тополя, чурбан 3, баскетболіст, безмежний, віник, вулиця, далекий, двір, дім, довжина, дріт, дуб, жердина, зріст, кілометр, куций, нога, огірок, палець, пальто, по гано, пояс, путь, ремінь, ріг, стебло, стілець, тин, трамвай, яр, ящик 2, автомобіль, аудиторія, багато, батіг, безконечний, біг, білий, борода, будинок, вагон, верблюд, відстань, віз, віл, вус, гал ка, глибокий, глиста, губи, дерево, дистанція, дідуган, добрий, довгоногий, довготелесий, Дон-Кіхот, друг, дуже, ешелон, зал, занадто, заняття, змученість, їсти, каланча, канал, кілок, кістяк, …човен, шабля, шарф, шия, шпага 1.

Герганов Е. Български норми на словесни ассоциации. – София: Наука и изкуство, 1984 45. Дълъг 955(535/421)); ... път 305(192/113); къс 141(76/65); ден 55(29/26); висок 41(24/17): живот 31(17/14); човек 22(8/14); маркуч 18 (9/9); влак 17(13/4), прът 17(4/13): конец 16(12/4); голям 13(5/8); въже 11(7/4); сън 10(5/5); нисък 3/6, нож 5/4; безкраен 4/3, мост 2/5; нос 3/3, река 6; , час 6/' ; върлина 1/4, крак 4/1, кюнеп. /5, тънък 14; дебел 1/3, край 13, лъжа 1/3, много 1/3, язовир /4; бряг 1/2, змия 3/' , коридор 3/ , малък 2/1, панталон 1/2, период 1/2, прав 1/2, ръкав 1.2, трудеп 21; безкрайност 2/ , бор /2, дълга 2/ , дължина 1/1, канал 2/ , клон 2/ , кораб 1/1, коса 2/ , мъж 2/ , нощ 2/ , плат 2/ , продълговат /2, продължителен 2/ , пътуване 1/1, рейс 1/1, слаб 1/1, смок 1 /1. тесен /2, филм 1/1, член /2, шосе 2/ ; баскетболист 1/ , безконечен 1/ ...

Бутенко Н.П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. – Львів: Видавниче об’єднання „Вища школа”, 1989 ДЕНЬ (535) — сонячний 125, гарний, ясний 71, світлий 49, короткий 17, малий 16, дощовий 15, літній, прекрасний 13, великий, похмурий 12, весняний 11, вітряний 8, святковий 7, тяжкий 6, вихідний, осінній, теплий, щасливий 5, безхмарний, важкий, довгий 4, завтрашній, зимовий, красивий, недільний, погожий, робочий, сьогоднішній, яскравий 3, вчорашній, інтересний, неповторний, останній, пам'ятний, рідкісний, страшний 2, білий, буденний, довгожданий, душний, затьмарений, мирний, наступаючий, незабутній, новий, повний, прийдешній, прожитий, світловий, сніговий, сумний, тихий, фатальний, цікавий, чорний 1

Русский ассоциативный словарь. В 2 т. / Ю.Н. Караулов, Г.А. Черкасова, Н.В. Уфимцева, Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов. – М., 2002 ДОМ: родной 12; большой, мой 4; в деревне, кирпичный, крыша, семья, с мезонином 3; белый, деревня, жилой, красивый, на окраине, строить, memo, хата 2; ветхий, вилла, высокий, высоко, гостеприимный, дача, дверь, дерево, желтый, жизнь, жилище, жить, забор, заколоченный, за углом, защита, изба, избушка, казенный, калитка, каменный, камень, квартира, клумба, кресло, многоэтажный, мод, на берегу, на улице, облом, огромный, очаг, построенный, построим сами, построить, пуст, пустой, родина, с балконами, стоит, строится, труба, тюрьма, у бабушки в деревне, убежище, у дороги, уют, хорошо, хочу, частный, черепица, эстет 1; 104+68…

Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н.В. Уфимцева, Г.А. Черкасова, Ю.Н. Караулов, Е.Ф. Тарасов. – М., 2004 ДОМ: родной 57; семья 47; большой 38; крепость 21; квартира, уют 19; крыша, мой 14; тепло 11; красивый, очаг 10; родина, хата 9; кирпичный 8; счастье, уютный 7; мама, спокойствие 6; жилье, сад, труба 5; белый, в деревне, дача, каменный, который построил Джек, радость, сарай, у дороги 4; богатый, деревянный, дым, жилище, здание, окно, особняк, пустой, родители, свой, старый, убежище 3… ДОМ: родны 48; вялікі 44; хата 30; сям’я,цяпло 20; крэпасць 19; мой 18; драўляны 13; свой 11; прыгожы 10; шацькі, дах 9; высокі, квартэра 8; жыдлё, катедж, маці, прытулак; радзіма, сад, утутльны 7; дача, утульнасць, уют, цагляны 6; белы; кирпичный, новы, Радзіма 5; двухпавярховы, месца, страха 4; адпачынак, ахова, большой, вёска, дзеці, дрэва, крыша, пакой, спакой, труба, утульна, цэгла, шматпавярковы 3… ДОМ: къща 118; семейство 60; уют 45; крепост 39; топлина 23; огнище 18; роден 14; уютен 13; спокойствие 11; сигурност 9; голям, мой 8; родина 5; жена, жилище, камина, майка, топлота, топъл, убежище, хубав 4; апартамент, за нашите деца, огън 3; бащин, без дом, градина, далече, завръщане, наш, нов, обич, премъдростта, пристан, пьт, родители, свой, свят, сплотеност, стая, тих, тишина, топло 2... ДІМ: рідний 59; великий 42; затишок, сім'я 22; мій 21; родина, теплий 12; тепло, фортеця 10; хата 9; батьківський, будинок, затишний, свій 8; спокій 7; гарний, красивий, новий 6; захист 5; просторий, радість 4; багатоповерховий, білий, будівля, відпочинок, вікна, високий, горить, дах, житло, наш, отчий, очаг, сад, світлий 3…

Український асоціативний словник. В 2 т. – Т. 1: Від стимулу до реакції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 ДЕРЕВО1 2032 / 763 m4 I6 дуб 237; зелене 9; липа 5; береза; яблуня 4; кущ 3; верба; високе... 2; бамбук; бук... 1; 1038/5310 II12 ліс 113/114 f5 І6 дуб 14; зелене 12; береза 8; липа 5; високе; каштан; ліс 4; калина; клен; яблуня 3; бук; зелений... 2; берізка; велике... 17; 999/4311

Український асоціативний словник: У 2 т. Т. 2. Від реакції до стимулу. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 глибока1: туга 32; душа; старість 22; далечінь; думка; мрія; пам’ять; радість; синява 12; 93/134 1 Реакція. 2 Скільки разів відповідний стимул викликав у респондентів цю реакцію. 3 Скільки всього стимулів, що викликали появу цієї реакції. 4 Скільки разів зазначені стимули викликали появу цієї реакції. гілля1: вітер 12 м’яка1: вода 12 1 Реакція. 2 Скільки разів відповідний стимул викликав у респондентів цю реакцію.

R. Gawarkiewicz, I. Pietrzyk, B. Rodziewicz. Polski słownik asocjacyjny z suplementem. – Szczecin, 2008 dom: rodzina 159; ciepło 82; spokój 44; mieszkanie 22; budynek 14; radość 13; rodzinny 11; bezpieczeństwo 10; schronienie 7; ostoja, rodzice 6; miłość, rodzina, dach, jednorodzinny 5; chata, ogród, duży 4; cegła, cegły, chatka, opoka, wielki 3; blok, marzenie, mury, odpoczynek, opieka, pies, pokój, publiczny, szczęście, ściany, wolność 2; „Dom", akademik, atmosfera, bezpieczny, bogaty, ciasto, ciepło rodzinne, ciepły, dar, dobro, dobroć, domek z ogrodem, drzwi, dzieci, gniazdo, kobieta, komin, Konin, kuchnia, kwadracik, letniskowy, ładny, łóżko, małżeństwo, mama, miejscowość, miły, mur, nie chcę, oaza, obiad, ochrona, odskocznia, ognisko, ognisko domowe, ojczyzna, okno, porządek, powrót, przyjęcie, remont, sen, sielanka, stół, struktura, swoja prywatność, szkoła, tęsknota, to moja twierdza, topole, trud, udręka, wieś, willa, z ogrodem, zacisze, ziemia, złość, życie 1; 497+92

Загальна характеристика асоціативних словників 1910 - Kent, G.H. (David Shakow), A.J. Rosanoff. “A study of association in insanity”– 100 стимулів, 1000 реакцій 1967 –Kurcz, І. “Polskie normy powszechności skojarzeń swobodnych na 100 słow z listy Kent-Rosanoffa”– 100 стимулів, 1000 реакцій 1968-1971 - The Edinburgh Associative Thesaurus – 8400 стимулів, 100 реакцій 1977 - Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. А.А. Леонтьева. - 132 / 64 стимулів; 600–700 / 200 реакцій 1979 - „Словник асоціативних норм української мови” Н.П. Бутенко. – 133 стимули; 1000 реакцій 1984 - «Български норми на словесни ассоциации» Герганова Е. – 200 стимулів; 1000 реакцій

1989 - „Словник асоціативних означень іменників в українській мові” Н.П. Бутенко. – 819 стимулів; 200 респондентів, 500-800 реакцій 1996-1998 (2002) - „Русский ассоциативный словарь” под. редЮ.Н. Караулова. - 6 624 / 755 стимулів; 100 / 500-600 / 1 000 реакцій 2004 - „Славянский ассоциативный словарь” Н.В.Уфимцева – (російська, білоруська, болгарська, українська мови) – 112 стимулів; 500 реакцій 2007 - «Український асоціативний словник» - 841 стимул; 200 / 400 реакцій 2008 - Gawarkiewicz R. , I. Pietrzyk, B. Rodziewicz. Polski słownik asocjacyjny z suplementem. – Szczecin, 2008. 107 стимулів; до 500 реакцій

Література Bartmiński J. Podstawy lingwistycznych badań nad stereotypem – na przykładzie stereotypu matki // Jezyk a kultura.– 1988. – №12. – S. 66‑67. Gawarkiewicz R., I. Pietrzyk, B. Rodziewicz. Polski słownik asocjacyjny z suplementem. – Szczecin, 2008. Deese J. The Structure of associations in language and Thought. Baltimore , 1965Kent (David Shakow), G.H., A.J. Rosanoff. A study of association in insanity. American Journal of Insanity, 1910, 67, 37-96, 317-390). Kurcz I. Polskie normy powszechności skojarzeń swobodnych na 100 słów z listy Kent-Rosanoffa // Studie psychologicke, t. 8, Warszawa, 1967. – С. 122‑255. Newman J. Give: a cognitive linguistic study. 2nd ed. Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1996. Talmy L. Concept structuring systems. // Talmy L. Toward a cognitive semantics. – Vol. 1. – Cambridge (Mass.); London: A Bradford Book: The MIT Press, 2003. The Edinburgh Associative Thesaurus, http://www.eat.rl.ac.uk/eat.zip. Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. – Львів: Видавниче об’єднання „Вища школа”, 1979. Бутенко Н.П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. – Львів: Видавниче об’єднання „Вища школа”, 1989. Герганов Е. Български норми на словесни ассоциации. – София: Наука и изкуство, 1984. Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. – Харьков: Изд. группа „РА – Каравелла”, 2001. Русский ассоциативный словарь. В 2 т. Т. 1. От стимула к реакции / Ю.Н. Караулов, Г.А. Черкасова, Н.В. Уфимцева, Ю.А. Сорокин, Е.Ф. Тарасов. – М.: ООО „Издательство Астрель”: ООО „Издательство АСТ”, 2002. Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н.В. Уфимцева, Г.А. Черкасова, Ю.Н. Караулов, Е.Ф. Тарасов. – М., 2004. Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. А.А. Леонтьева. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1977. Український асоціативний словник. В 2 т. – Т. 1: Від стимулу до реакції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. – 1996. ‑ № 2. – С. 68‑78.