Презентація на тему:
Система корупційних правопорушень

Система корупційних правопорушень Мужикова Н.М., заступник начальника юридичного відділу апарату Чернігівської облдержадміністрації

План: 1. Поняття корупційного правопорушення. 2. Ознаки правопорушення. 3. Оцінка (кваліфікація) правопорушення. 3.1. Об'єкт правопорушення; 3.2. Об'єктивна сторона правопорушення; 3.3. Суб'єкт правопорушення; 3.4. Суб'єктивна сторона правопорушення. 4. Види корупційних правопорушень.

Правопорушення – винне протиправне діяння (поведінка) дієздатної особи, за яку настає юридична відповідальність. Корупційне правопорушення – умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною в статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність (абз. 5 ч. 1 . Закону “Про засади … корупції”),

: Ознаки правопорушення: 1. Акт поведінки людей дія: вимагання хабара, отримання подарунка, розголошення інформації, внесення неправдивих відомостей в документи та ін.; бездіяльність: невжиття заходів щодо протидії корупції, неповідомлення про конфлікт інтересів, не вчинення дій, вчинення яких вимагають посадові обов'язки (не складення протоколу про порушення правил дорожнього руху). 2. Діяння, заборонене нормами права, протиправне (заборона неправомірного сприяння призначенню на посаду з використанням службових повноважень з метою одержання неправомірної вигоди (п. 2. ч.1 ст. 172-2 Закону “Про засади…корупції”).

3. Заподіяння шкоди суспільним відносинам, що охороняються правом (особа має право на отримання певних послуг у встановленому законом порядку, разом з тим, за ці послуги посадовець вимагає матеріального заохочення; внаслідок отримання фальшивої довідки про доходи особа отримала кредит в банку, отримавши незаконну ліцензію на зайняття будівельними роботами фірма побудувала будинок, що через 3 роки почав розпадатись, вихователька в дитсадку з незаконно оформленою санітарною книжкою заразила туберкульозом 5-х вихованців). 4. Винне діяння (особа має усвідомлювати, що вона діє протиправно. Якщо не має такої ознаки через вік або неосудність, рідше – через інші обставини, то не буде і правопорушення.

5. Діяння деліктоздатної особи (вік, осудність, спеціальний статус). Перелік суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення визначений в ст. 4 Закону України “Про засади… корупції”. Коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення правопорушення визначається в нормах статей документу, яким встановлюється юридична відповідальність за те чи інше діяння, та винятків із загального правила (отримання дарунків від близьких осіб, суміщення діяльності близьких осіб в сільський місцевості, відповідальність за одержання хабара осіб, що займають відповідальне становище). 6. Настання несприятливих наслідків (юридичної відповідальності) для правопорушника.

Юридично-значимі ознаки правопорушення (ті, що беруть до уваги уповноважені органи, здійснюючи оцінку діяння та відносячи або не відносячи його до правопорушень, – юридичну кваліфікацію) уособлюються в юридичній конструкції “юридичний склад правопорушення”.

Об'єкт правопорушення: - охоронювані правом суспільні відносини, яким заподіяна шкода (порушені права фізичних та юридичних осіб публічного та приватного права). Об'єктом правопорушення є не неправомірно отримані речі матеріального світу, отримані як хабар гроші або підроблені документи, не людина, в якої щось незаконно вимагали. Це – порушене відповідне суб'єктивне право (власника - на володіння майном, кредитора - на отримання грошей, людини - на життя і здоров'я, на честь, гідність та особисту недоторканість, на безпеку тощо).

Об'єктивна сторона правопорушення: елементи протиправної поведінки, що характеризують її як акт зовнішнього прояву в об'єктивній дійсності основні елементи об’єктивної сторони:

- особа (фізична або юридична), що вчинила правопорушення. Відповідальність за корупційні правопорушення несуть лише фізичні особи. 1. осудність(здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними); 2. вік (крим., адм. – 16 р.); 3. наявність певних юридичних відносин (дисциплінарні – з тими, хто перебуває в трудових правовідносинах). Суб'єкт правопорушення:

Перелік осіб, які за різними статтями КК України та КУпАП можуть бути суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, визначено в ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Детально при вирішенні питання щодо можливості визначення особи як суб’єкта – слід звертатись до конкретної статті нормативно-правового акта, що встановлює відповідальність.

Суб'єктивна сторона правопорушення - розкриває психічне відношення суб'єкта до вчиненого діяння та його наслідків (спрямованість волі правопорушника) Ознаки: 1. Вина. 2. Мотив. 3. Ціль. 4. + особливий психічний стан особи.

Вина – психічне відношення суб'єкта до діяння та його наслідків. При відсутності вини (без усвідомлення протиправності своєї поведінки та її наслідків) не буде правопорушення. Не міг усвідомлювати Не усвідомлював (наприклад через незнання або небажання)

Вина: Умисел: Необережність: Прямий - Усвідомлення протиправності діяння та його наслідків і БАЖАННЯ настання таких наслідків Непрямий - Усвідомлення протиправності діяння та його наслідків і СВІДОМЕ ДОПУЩЕННЯ настання таких наслідків Самовпевненість - Передбачення можливості настання шкідливих наслідків свого діяння з ЛЕГКОВАЖНИМ РОЗРАХУНКОМ НА ЇХ ВІДВЕРНЕННЯ Недбалість – суб’єкт не передбачає наслідків, хоча за обставинами справи могла передбачити.

Мотив – внутрішнє спонукання, яким керувалася особа при вчиненні правопорушення; Мета – уявна модель того результату, якого прагне досягнути суб'єкт при вчиненні правопорушення.

Види правопорушень: Правопорушення поділяють на види залежно від: - ступеню суспільної небезпеки (злочини – кримінальна відповідальність; проступки – всі інші правопорушення, які не є злочинами – адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність); - сферами життя, в яких їх вчинено: цивільні, дисциплінарні, фінансові, екологічні та інші.

Кримінальна відповідальність настає за кримінальні проступки (злочини) – діяння, вичерпний перелік яких передбачений КК України. Злочин – винна протиправна поведінка, що порушує норми кримінального права та завдає шкоди найбільш важливим суспільним відносинам.

Адміністративні проступки – правопорушення, що завдають шкоди суспільним відносинам у сфері державного управління, що урегульовані нормами адміністративного, фінансового, земельного та ін. галузей права. Адміністративні проступки перешкоджають нормальній виконавчо-розпорядчій діяльності органів державного управління, посягають на громадській порядок, права і законні інтереси громадян.

Дисциплінарні проступки – правопорушення, що завдають шкоди встановленому порядку діяльності підприємств, установ та організацій. Вони підривають службову, військову, трудову дисципліну та заважають належному функціонуванню відповідних юридичних осіб публічного та приватного права.

. Цивільно-правові проступки – правопорушення, що завдають шкоди врегульованим нормами цивільного права майновим та пов'язаним з ними особистим немайновим відносинам, а також відносинам, врегульованим певними нормами трудового, сімейного, земельного та ін. права. Законодавство не містить визначення та вичерпного переліку цивільних правопорушень. Санкції носять правовідновлювальний характер