Презентація на тему:
РЕАЛІЗАЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

РЕАЛІЗАЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Корупція – глобальне явище Корупція це глобальне явище, яке було завжди і всюди. Навряд чи можна його викорінити цілком, проте, важливим є рівень поширеності, який слід намагатися знизити до мінімально можливого рівня. Поширення корупції стає реальною загрозою міжнародній демократії та міжнародній безпеці. ООН, інші міжнародні організації проводять з цих питань симпозіуми, конгреси та конференції спеціалістів, глави держав і парламентів шукають спільні шляхи подолання цього зла. Саме завдяки спільним діям усіх держав світу можна сподіватися на реальне обмеження впливу організованої злочинності та корупції на демократичні принципи світової спільноти.

Міжнародна неурядова організація "Трансперенсі інтернешнл" вираховує щорічний індекс на підставі опитувань експертів за 100-бальною системою: чим більше балів, тим менше рівень корупції. Рейтинг оцінює рівень корупції в державному секторі і складений на основі опитувань експертів і ділових кіл. Індекс ранжирує країни і території, відповідно до їх рівня сприйняття корупції в державному секторі. В оцінці використані різні джерела інформації про корупцію. Індекс заснований на оцінках і опитуваннях громадської думки, проведених незалежними і авторитетними інститутами. В 2011 році в Індексі сприйняття корупції оцінені 183 країни і території, оцінка за шкалою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 10 (дуже низький рівень). Очолює рейтинг Нова Зеландія (9,5 бали), на другому місці - Данія і Фінляндія (по 9,4 бали), на третьому - Швеція (9,3 бали). Україна посіла 152 місце в індексі сприйняття корупції і має лише 2,3 бали, поділяючи сходинку разом з Таджикистаном, відстаючи від Росії, Білорусі і Азербайджану (всі 143 місце, 2,4 бали). Україна розташована поруч із такими країнами як Уганда, Того, Республіка Конго, Гвінея-Бісау, Кенія, Лаос тощо. Україна в міжнародному рейтингу сприйняття корупції

В 2012 році міжнародна організація Transparency International опублікувала звіт щодо рейтингових індексів, в якому повідомляється про рівень корупції у світі. За результатами дослідження Україна набрала 26 балів (за шкалою: 0 балів - дуже корумповані країни; 100 балів - корупція повністю відсутня), зайнявши 144-е місце в рейтингу з 176 країн. "Чим нижче бал, тим ближче до корупційної прірви знаходиться країна. З точки зору Transparency International, будь-який результат нижче 30 балів вважається "ганьбою для нації ", - сказано в повідомленні українського представництва організації. На останніх місцях у рейтингу опинилися Афганістан, КНДР і Сомалі (по 8 балів). А ось жителі Данії, Фінляндії та Новій Зеландії (по 90 балів) напевно навіть не знають, що таке корупція, адже їх країни справно займають перші місця в світовому рейтингу антикорупційних країн. Україна в міжнародному рейтингу сприйняття корупції

2012 рік

Корупція – національне явище В українському суспільстві існують стереотипи толерантності по відношенню до корупції та злочинності, пов’язаної з нею. В масовій свідомості є думка, що корупційні злочини не наносять шкоди державі, тому певні верстви населення обирають корупційні шляхи вирішення тих чи інших повсякденних проблем (чесний чиновник часто не влаштовує ні населення в цілому, ні підприємців, як його найбільш активну частину). Протягом останніх років проблема корупції стала чи не найнагальнішою серед тих, що хвилюють суспільство і перешкоджають економічному розвитку та поступу країни. Тому створення ефективної системи запобігання та протидії цьому явищу визнано одним із ключових національних пріоритетів Української держави. Як зазначив секретар Ради національної безпеки і оборони України Андрій Клюєв: “Що стосується проблеми корупції, то сьогодні її масштаби набагато ширші, ніж багатьом здається. Це явище охопило не тільки органи державної влади, а й давно стало звичним для пересічних громадян. Викорінити корупцію у масовому її прояві, змінити суспільну свідомість – наше першочергове завдання”.

Що найбільше заважає боротьбі з корупцією в Україні ?

Яким чином рівень демократії у країні впливає на рівень корупції ?

Яким чином рівень життя у країні впливає на рівень корупції ?

Хто, відповідно до повноважень, має найбільший вплив на боротьбу з корупцією

Корупція – регіональне явище В.Ф.Янукович зазначив: “Корупція залишається однією з головних проблем на регіональному рівні. З корупцією тісно пов’язаний і незадовільний рівень розвитку підприємництва і нерозвиненість регіональних ринків. Негативні сигнали від підприємницьких кіл і простих громадян свідчать про те, що на місцевому рівні все більше працює механізм кругової поруки, коли місцеві чиновники, податківці, митники покривають один одного. Я хочу вас попередити, що рівень контролю буде на порядок посилений. А відповідальність за стан справ з корупцією будуть нести особисто керівники регіонів”. Також Президент констатував дефіцит ініціатив з подолання корупції в регіонах і очікування допомоги зверху. “Як свідчить наш аналіз, за останні роки корупція розквітла в держструктурах, які впливають на розв’язання актуальних питань, пов’язаних з правами громадян”. Він наголосив, що збитки, завдані державі від корупції, сягають мільярдів гривень, і це не додає авторитету жодному керівникові. “Це неприпустимо. Не можна допускати до влади тих, хто перетворює державну службу на годівницю”, – зазначив глава держави.

Проблеми реалізації антикорупційної політики в Україні Проблема 1. Системність, функціональність корупціїї та толерантність до неї в суспільстві Поширення в Україні корупційних способів вирішення політичних, економічних і соціальних питань, правових спорів дозволяють зробити висновок про системність та функціональність корупції в усіх сферах державного і суспільного життя, і навіть про загрозу формування в Україні такого феномену як «корупційна культура».

Проблема 2. Потреба в вагомих результатах антикорупційної політики Ефективність антикорупційних рішень, що приймаються на вищому державному рівні, знижується внаслідок їх блокування чи ігнорування. В Україні корупція має унікальну здатність легко й швидко пристосовуватися до змін у суспільстві та державі. Проблема 3. Правовий нігілізм та недієвість принципів верховенства права Недостатність знання та необов'язковість виконання законів України, в тому числі, що стосується запобігання та протидії корупції підриває легітимність владних інституцій, провокує подальше поширення корупції на нижчих рівнях управління, сприяє поширенню в суспільстві правового нігілізму та невіри у дієвість принципу верховенства права.

Проблема 4. Пасивність громадянського суспільства Відсутність впливових антикорупційних громадських організацій загальнонаціонального рівня, які б ефективно займалися проблемами запобігання та протидії корупції і виступали би впливовими партнерами органів державної влади, знижує ефективність боротьби з корупцією. Дану ситуацію погіршує фактор «корупційної лояльності» інститутів громадянського суспільства.

Рекомендації Для ефективної боротьби з корупцією, насамперед необхідна політична воля. Україна потребує системних реформ. Найкраще сполучення для їх проведення (на думку відомого польського реформатора Гжегоша Колодка) – це правильна політика і гарна інституційна структура. Необхідне цілеспрямоване поповнення законодавчої бази з метою забезпечення комплексних і конкретних підходів до вирішення питань протидії корупції. Здійснення аналізу і постійного моніторингу ефективності реалізації антикорупційної стратегії з боку Національного антикорупційного комітету при Президенті України. Забезпечення проведення досліджень з антикорупційної тематики з урахуванням вітчизняного та європейського досвіду. Тільки налагодження ефективної взаємодії органів влади з інститутами громадянського суспільства сприятиме розвитку останнього, що є однією з найважливіших умов становлення України як демократичної, правової і соціальної держави.

21 жовтня 2011 року Указом Президента України за №1001/2011 схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки. Вона розроблена на основі аналізу ситуації, пов'язаної з різними проявами корупції в державі, з використанням світового досвіду та рекомендацій міжнародних організацій за результатами моніторингу й оцінки стану запобігання і протидії корупції в Україні. Метою Національної антикорупційної стратегії є: зменшення рівня корупції в Україні шляхом усунення передумов її виникнення через упровадження превентивних заходів, зміцнення режиму законності, а також формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища за допомогою спільних зусиль державних та громадських структур, за участю міжнародних організацій.

Завданнями Національної антикорупційної стратегії є: -окреслення кола причин і умов, що породжують корупцію, визначення шляхів мінімізації факторів, що детермінують її виникнення та негативні наслідки; -визначення основних напрямів державної політики у сфері запобігання і протидії корупції; -підвищення ступеня довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; -упровадження системи моніторингу ефективності антикорупційного законодавства та забезпечення його виконання.

Основні напрями реалізації Національної антикорупційної стратегії Для реалізації Національної антикорупційної стратегії необхідні узгоджені дії державних органів та органів місцевого самоврядування щодо: реформування системи державного управління та адміністративних процедур; зменшення адміністративного тиску на підприємців, запобігання тінізації економіки; забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування; поліпшення умов доступу фізичних, юридичних осіб та об'єднань громадян без статусу юридичної особи до інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

Для реалізації Національної антикорупційної стратегії необхідні узгоджені дії державних органів та органів місцевого самоврядування щодо: удосконалення системи використання державного майна та бюджетних коштів; оптимізації фінансування політичних партій та виборчих кампаній шляхом установлення чітких правил їх фінансування, а також забезпечення ведення ефективного незалежного контролю за таким фінансуванням; удосконалення антикорупційної експертизи шляхом запровадження багатоступеневої методики оцінки корупційних ризиків у законодавстві: на рівні розробників проектів нормативно-правових актів; на рівні Міністерства юстиції України (як офіційна антикорупційна експертиза проекту нормативно-правового акта); на рівні громадської експертизи, яка забезпечується існуванням прозорої процедури нормопроектування та доступністю інформації для громадськості;

Для реалізації Національної антикорупційної стратегії необхідні узгоджені дії державних органів та органів місцевого самоврядування щодо: формування громадської підтримки дій влади у запобіганні і протидії корупції; удосконалення системи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції; підвищення кваліфікації суддів, працівників прокуратури та правоохоронних органів; запобігання проявам корупції у правоохоронних органах; удосконалення інституту відповідальності за корупційні правопорушення; зниження рівня корупції у приватному секторі; зниження рівня корупції в зонах підвищеного корупційного ризику, зокрема правоохоронній, медичній, земельній, освітній, податковій, митній сферах, у сферах державних закупівель та державної служби; активізації міжнародного співробітництва у сфері запобігання і протидії корупції.

Очікувані результати Реалізація Національної антикорупційної стратегії дасть змогу забезпечити: розвиток вітчизняного законодавства у контексті відповідності світовим антикорупційним стандартам, підвищення ефективності системи запобігання і протидії корупції; зниження рівня корупції у системі правоохоронних органів, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування; скорочення обсягів тіньової економіки; формування у громадськості активної позиції із запобігання і протидії корупції.

Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2012 році (за даними Міністерства юстиції України) 1) статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції; 2) узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; 3) інформація про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва; 4) результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами, з питань поширення корупції; 5) інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії.

Категорії осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів органами прокуратури

Інформація про притягнутих до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення

Направлено до суду адміністративних протоколів про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” в 2012 році