Презентація на тему:
ПРАВОПОРЯДОК. ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Роботу виконала студентка 3 курсу 3 групи факультету аграрного менеджменту Гудим Катерина

1. Поняття законності і правопорядку. Правомірна поведінка. 2. Правопорушення: поняття, види, ознаки і склад 3. Обставини, що виключають злочинність діяння 4. Юридична відповідальність

Законність – це такий правовий режим суспільного життя, при якому здійснюється точне і неухильне дотримання законів і інших нормативних актів всіма суб'єктами права.

Принципи законності: пануванням, верховенством законів; рівності всіх перед законом, всі права повинні бути однаково захищені; неприпустимості свавілля в діяльності посадовців.

Законність і правопорядок можуть бути забезпечені лише при певних матеріальних і духовних передумовах суспільного життя. Засоби, за допомогою яких забезпечується повне і послідовне проведення в життя вимог законності (і, відповідно, правопорядку) називаються гарантіями. Гарантії можна розділити на економічні, політичні, духовні і юридичні. 1. Економічними гарантіями є: рівність всіх форм власності, наявність громадянського суспільства, громадян-власників, вільне заняття підприємницькою діяльністю. 2. Політичними гарантіями законності є наявність розвиненої системи народовладдя, гарантованість політичних прав і свобод громадян, багатопартійної політичної системи, діяльність в країні політичної опозиції і ін. 3. Духовно-культурною гарантією є висока правова культура і розвинена правосвідомість. 4. До юридичних гарантій відносяться: правовий контроль, розслідування злочинів, система правосуддя, юридична відповідальність, заходи попереджувальної дії і ін.

Правопорушення — ця дія або бездіяльність, якими порушуються норми права; це винна поведінка деліктоспроможно'і особи, яка суперечить нормам права, заподіює шкоду іншим особам чи суспільству і має наслідком юридичну відповідальність,

Ознаки правопорушення: - соціальна шкідливе (завдає шкоди інтересам особистості, суспільства, держави), - протиправне (порушує норми права), - винне (залежить від волі свідомості суб'єкта) - каране (за його здійснення передбачені певні санкції).

Склад правопорушення: 1) суб'єкт — дієздатна особа, що здійснила правопорушення; 2) об'єкт — порушене матеріальне або нематеріальне благо, що захищається правом; 3) об'єктивна сторона — саме протиправне діяння, його шкідливий результат, та зв'язок між діянням і результатом; 4) суб'єктивна сторона — вина, тобто ставленняя правопорушника до діяння і його результату, в формі умислу або необережності.

Види правопорушень: І (за мірою соціальної або особистої шкідливості): а) проступки (шкідливі правопорушення); б) злочини (небезпечні правопорушення). ІІ: а) дисциплінарні — порушення навчальної або виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку підприємства, організації, установи; б) майнові (цивільно-правові) — нанесення матеріального збитку, порушення інших майнових або особистих немайнових прав і інтересів людей, які захищені законом; в) адміністративні — порушення правопорядку в громадських місцях, порядку управління всіма сторонами суспільного життя, що передбачені законодавством про адміністративні правопорушення. г) кримінальні - злочини — це суспільна небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

В теорії права до обставин, що виключають юридичну відповідальність, деякі фахівці-юристи відносять: - необхідна оборона, - крайня необхідність, - вчинення шкоди внаслідок непереборної сили (сил стихії), - затримання особи, що вчинила злочин і т.п. - виконання законного наказу чи розпорядження законним керівником, - дії у стані фізичного та / або психічного примусу - казус.

Юридична відповідальність — це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ.

Юридична відповідальність – це обов’язок правопорушника перетерпіти певні негативні наслідки (санкції) за скоєне правопорушення, які визначаються у встановленому законом порядку. Притягнення до юридичної відповідальності відбувається за умови порушення норми права. Санкції має право накласти лише державний орган. Можливий арешт, обмеження чи позбавлення волі, матеріальні обмеження – конфіскація майна, щтраф тощо.

Кримінальна – скоєння діяня, що передбачене Кримінальним кодексом України. Адміністративна – скоєне діяння, яке настає за вчинення адміністративного проступку і тягне за собою накладання адміністративного стягнення. Цивільно – правова – скоєне діяння, що настає у разі завдання матеріальної чи моральної шкоди як сторонній особі, так і особі, з якою винуватець перебуває у певних договірних відносинах.

Дисциплінарна – скоєне діяння, що настає у разі порушення трудової дисципліни, невиконання обов’язків за трудовим договором. Матеріальна – скоєне діяння, що настає у завданні підприємству матеріальної шкоди. Конституційна – скоєне діяння, що характерне для окремих посадовців, окремих об’єднань громадян, державних органів, у разі порушення норма законодавства.

Кримінальне: вбивство, насильство, крадіжка Адміністративне: порушники правил пожежної безпеки, правил поведінки у лісі, вчасно не вклеєне фото у паспорт із настанням 16, 25 чи 45 років Цивільно – правове: розбити вікно, пошкодити автомобіль (розбити скло) Дисциплінарне: невиконання трудових обов’язків Матеріальне: пошкоджено транспорт, зіпсовано якусь деталь Конституційне: незаконні дії, невиконання передбачених законом обов’язків

Вид відповідальності Вік, з якого можливе притягання до відповідальності Кримінальна За всі злочини – з 16 років, за найтяжчі злочини – з 14 років Адміністративна З 16 років Цивільно – правова З 14 до 18 років – несе самостійно, у разі нестачі коштів – відповідають батьки, з 18 років – несе самостійно Дисциплінарна З часу вступу на роботу Матеріальна З часу вступу на роботу