Презентація на тему:
Міжнародна правова допомога в кримінальних справах

Міжнародна правова допомога в кримінальних справах

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СУДАМИ ДОРУЧЕНЬ ПРО ОТРИМАННЯ ЗА КОРДОНОМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ДОРУЧЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ (ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ)

Відповідно до вимог статті 552 КПК України встановлено, що зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу повинні відповідати вимогам цього Кодексу або міжнародного договору України, що застосовується у конкретному випадку. Запит може бути складений у формі доручення. Запит повинен містити: 1) назву органу, який звертається за допомогою, та компетентного органу запитуваної сторони; 2) посилання на відповідний міжнародний договір або на дотримання засади взаємності; 3) найменування кримінального провадження, щодо якого запитується міжнародна правова допомога; 4) стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію; 5) відомості про повідомлену підозру, обвинувачення з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України; 6) відомості про відповідну особу, зокрема її ім'я та прізвище, процесуальний статус, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту, а також зв'язок цієї особи із предметом кримінального провадження; 7) чіткий перелік запитуваних процесуальних дій та обґрунтування їхнього зв'язку із предметом кримінального провадження; 8) відомості про осіб, присутність яких вважається необхідною під час виконання процесуальних дій, і обґрунтування цієї необхідності; 9) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.

Із набранням для України чинності Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 08.11.2001 (Закон України «Про ратифікацію» від 01.06.2011) передбачена можливість судів Договірних Сторін оформлення запиту про допит шляхом відеоконференції (стаття 9 Доругого додаткового протоколу до Конвенції). У випадку, якщо в суду України виникне необхідність застосування положень зазначеної статті, при оформленні відповідного запиту потрібно обов’язково враховувати такі моменти, на яких було акцентовано увагу Міністерством юстиції України:

ДО ВІДОМА ТА УВАГИ

Cтроки виконання іноземних доручень у кримінальних справах (протягом одного місяця з дати надходження до безпосереднього виконавця) встановлені ч. 2 ст. 558 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Так, відповідно до п. 3.10. Інструкції іноземне доручення виконується судом України без необґрунтованих зволікань, протягом місяця з дати його одержання. В обґрунтованих випадках суд України виконує доручення протягом тривалішого розумного строку. Відповідно до абз. 4 п. 3.10. Інструкції у разі неможливості виконання доручення у строк, визначений відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, суд України направляє Головному управлінню юстиції письмове повідомлення із зазначенням причин для відповідного інформування запитуючого компетентного органу. У разі, якщо виконання доручення здійснюється безпосередньо перед датою судового засідання, призначеного в іноземній державі, інформація про стан його виконання, інформація чи документи про виконання або причини невиконання у якомога стислий строк надсилається факсимільним зв’язком чи електронною поштою до Мін’юсту для повідомлення запитуючого компетентного органу. Порядок та особливості виконання судами України іноземних доручень про правову допомогу у та кримінальних справах

Вимогами ч. 2 ст. 558 КПК України встановлено, що запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений центральним органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу. Статтею 545 КПК України визначено центральні органи України з питань надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 545 КПК України Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав. Таким чином, строк виконання судами України іноземного доручення про правову допомогу у кримінальних справах, може бути подовжений Міністерством юстиції України. Здійснюючи виконання іноземних доручень про міжнародну правову допомогу суди не завжди у повному обсязі оформлюють документи, передбачені чинним законодавством або ж допускають помилки при оформленні. Найбільше заслуговують на увагу наступні з них:

ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ СУДІВ ЗА КОРДОНОМ Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (у редакції від 02.03.2014) (далі – Закон України) виконавчі листи підлягають виконанню на території України державною виконавчою службою. Відповідно до ч. 1 ст. 20 вищезазначеного Закону України виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. У випадках, коли є відомості про те, що боржник за виконавчим листом виїхав за межі України і перебуває на території тієї чи іншої іноземної держави, підлягають застосуванню відповідні міжнародні договори, які регулюють питання визнання і виконання українських судових рішень в іноземних державах. В даному випадку має значення місцезнаходження у відповідній іноземній державі боржника. Адже українські виконавчі листи не можуть бути пред’явлені до виконання на території іноземної держави. І органи державної виконавчої служби України не мають можливості проводити виконавчі дії з примусового виконання рішень українських судів на території іноземних держав. Для того, щоб рішення українського суду могло виконуватися на території іноземної держави, необхідно, щоб воно пройшло відповідну процедуру визнання компетентним судом іноземної держави та надання останнім дозволу на його виконання.

Дякую за увагу!