Презентація на тему:
"Захист довкілля від СМЗ"

Захист довкілля від СМЗ

Історія виникнення миючих засобів Виробництво мила має давню історію , а ось перший синтетичний миючий засіб з'явився тільки в 1916 році. Винахід німецького хіміка Фріца Понтера призначалося для промислового використання , побутові синтетичні миючі засоби , які більш-менш нешкідливі для рук , стали випускати в 1935 році. З тих пір було розроблено цілий ряд синтетичних миючих засобів ( CMЗ ) вузького призначення , а їх виробництво стало важливою галуззю хімічної промисловості.

Класифікація синтетичних миючих засобів Залежно від виду миючих речовин миючі засоби поділяються на мила і синтетичні мийні засоби . Зміст миючої речовини в засобі коливається від 5 до 85%. За змістом саме мило ділять на сорти: **Тверде кусковое господарське мило; ** Порошкові мила, які являють собою подрібнене і висушене мило;…  

…За призначенням для миття діляться на господарські , туалетні , спеціальні (медичні , технічні та ін.) Господарські в свою чергу поділяються на: **Засоби для прання виробів з бавовняних і лляних волокон; **Засоби для прання виробів з вовняних і шовкових волокон; **Засоби для прання виробів із синтетичних волокон; **Універсальні засоби (не містять солей, соди) **Засоби для миття посуду , раковин , ванн та інших предметів домашнього вжитку; **Засоби для миття скла (віконних , дзеркал , кришталю); **Засоби для миття ( очищення ) килимів , оббивки меблів , штучного хутра , шкіри;

Хімічний склад синтетичних миючих засобів Миючі речовини діляться на два класи: іоногенні речовини , які дисоцірують у воді на іони , і неіоногенні - не схильні електролітичній дисоціації . Іоногенні миючі речовини називаються аніонактивними , якщо поверхнево- активні іони несуть негативний заряд , і катіонактивними , якщо поверхнево -активні позитивно заряджені. Іони мають негативний заряд в лужному середовищі і позитивний - в кислому . Аніонактивні миючі речовини отримали найбільш широке поширення. На їх основі отримують всі жирові мила і більшість синтетичних миючих засобів. Для виробництва товарних жирових мил служать головним чином натрієві або калієві солі вищих жирних кислот , що виготовляються з масел рослинних і жирів тварин…

... Важливу роль відіграють органічні компоненти миючих засобів: карбоксиметилцелюлоза , що запобігає ресорбції - повторне відкладення забруднень з миючого розчину на відмиту поверхню ; оптичні відбілювачі ( барвники) , що застосовуються для усунення жовтого відтінку незабарвлених тканин ; так звані гідротропи , що збільшують розчинність і прискорюють розчинення миючих речовин у воді. Деякі миючі засоби містять ферменти , що забезпечують видалення нерозчинних білкових забруднень , органічні бактерициди, стабілізатори піни (наприклад , алкілоламіди ) або піногасники ; в багато миючих засобів додають запашні речовини, парфуми.

Що знають українці про загрози СМЗ? На запитання про безпеку пральних порошків, якими користується родина, 68% опитаних українців у віці від 20 до 65 років відповідали, що взагалі про це не замислюються. Аргумент простий — якщо товар продається, то його реалізацію дозволили. Віра непосвяченого споживача в те, що якщо товар небезпечний для здоров’я, то його не дозволили б продавати, а також в те, що жоден продавець НЕ порадить купувати «сумнівний» пральний порошок, пов’язана з тим, що в нашій країні існують застаріли стандарти безпеки синтетичних миючих засобів…

... Відсутність на упаковці прального порошку інформації про те, що якщо у споживача зросте рівень холестерину або цукру в крові, почнеться гіперемія легенів, нервові зриви, подразнення шкірних покривів — це наслідок застосування прального порошку тієї чи іншої марки, обумовлена тим, що якби набули чинності нові стандарти на пральні порошки та миючі засоби, то близько 95% продукції побутової хімії, що виробляється та реалізується на споживчих ринках України та інших країн колишнього СРСР було б заборонено. Переважна більшість населення країн колишнього Союзу не має уявлення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш небезпечні (!) хімічні речовини для здоров’я людини та навколишнього середовища серед усіх речовин, з якими споживач контактує у побуті.

Підходи до вирішення проблеми СМЗ в інших країнах світу Сьогодні в світі існує три основні напрями із зниження токсичності пральних порошків. **Перший із них — це заміщення фосфатів, що зм’якшують воду, цеолітами. Безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу. **Другий напрямок із зниження токсичності пральних порошків — введення законодавчих обмежень і будівництво нових заводів (Китай, Таїланд, Індія і ін.). **Третій напрямок — повне заміщення фосфатних порошків, розробка рецептури і виробництво принципово нових пральних порошків третього покоління, які перевершували б за споживчими властивостями, гігієнічним і екологічним показникам пральні порошки на базі цеолітів, оскільки цеоліти, на жаль, — не панацея. Як виявилося, пральні порошки на базі цеолітів, разом з підвищеною екологічною безпекою, мають істотні гігієнічні недоліки: низьке виполіскування залишків порошку з тканин; високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; вміст більше 7% а-ПАР замість гігієнічної норми 2%; миюча здатність нижча за нормативні вимоги; пошкодження тканини і її забарвлення; наднормативний вміст пилу. 

Скільки та які СМЗ ми використовуємо? За даними ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» (Науково-дослідний інститут технічної та економічної інформації в хімічній промисловості), у 2010 р. українці придбали 350,6 тис. т пральних порошків, що на 3% більше показників 2009 р. (в Україні проживає 47 мільйонів людей, за підрахунками на 1 особу в рік припадає близько 7,5 кг прального порошку). У січні – квітні 2011 р. споживання миючих засобів склало 96,4 тис. т, що на 20% більше аналогічного періоду у 2010 р. За цими ж даними в Україні тільки три національні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це складає 1% від загального об’єму СМЗ, який випускається на національний ринок. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляються або імпортуються в країну, містять фосфати.

Як зробити свій побут хімічно безпечним? Перший крок завжди починається з усвідомлення проблеми, тому інформація — потужний щит, що здатен забезпечити захист нашого здоров’я та життя. Виявляючи свою занепокоєність цим питанням, ВЕГО «МАМА-86» створила інформаційний ресурс «Екоскринька», на якому можна отримати необхідну інформацію про безпечність хімічної продукції. Знаючи, чим загрожує нам той чи інший компонент у складі виробів побутової хімії, ми вже маємо свідомий вибір: купувати його чи знайти альтернативний варіант. Вартість альтернативної продукції може перевищувати ціну «старого» традиційного виробу, але варто пам’ятати, що здоров’я має свою ціну. Знизити небезпеку для здоров’я від вживання небезпечних товарів побутової хімії, можна, дотримуючись рекомендацій фахівців-екологів.

Забруднення навколишнього середовища синтетичними миючими засобами

До головних джерел забруднень мають безпосереднє відношення підприємства служби побуту , наприклад пральні , що використовують миючі засоби , найважливішими з яких є синтетичні миючі засоби. Відпрацьовані стоки пралень , скидаються в каналізацію , містять всі хімічні сполуки, що входять до складу синтетичних миючих засобів. Залежно від виду та кількості лужних солей , що входять до складу СМС , рН стічних вод становить 7-10 од. Таким чином , стоки пралень забруднюють органічними речовинами , ПАР та грязьовими частинками навколишнє середоище…

… Недоліком більшості CMC є їх важка «перетравлюваність» в стічних водах мікроорганізмами , так як фактично для них це отрута . Тому стічні води, що містять синтетичні миючі засоби , сильно забруднюють водойми (ріки , озера). Попадання ПАР у водойми несприятливо впливає на органолептичні (колір , запах , смак) і бактеріологічні показники води . Це відбувається не тільки за рахунок властивостей позначених речовин , а в основному в результаті стабілізації у воді інших сполук , яка можлива внаслідок здатності ПАР до солюбілізації і емульгуванню . Таким чином , неприпустимо скидати у водойми стічні води пралень без попереднього очищення.

Висновок: Зараз в усьому світі дуже гостро стоять екологічні проблеми , і зокрема проблема охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу побутових хімічних засобів. Оскільки кожна людина стежить за своєю гігієною , користується миючими засобами , прачучи свої речі , миючи посуд , то ця тема стосується кожного. СМС негативно впливають на рослини , в кінцевому підсумку вбиваючи їх. Тому господаркам потрібно запам'ятати , що виливати воду після прання білизни та миття посуду потрібно у спеціально відведене для цього місце , не допускаючи попадання цієї води у водойми , колодязі , на рослини і т.п. Адже про своє здоров'я ми дбаємо , не хочемо труїтися нітратами та ГМО , так чому ми забуваємо про природу , яка нас оточує , яка з дитинства радує нас своєю красою. Цю красу потрібно зберігати і примножувати .