X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Українські імена у світовій науці

Завантажити презентацію

Українські імена у світовій науці

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

Слайд 3

Пирогов Микола Іванович. Видатний хірург, учений і винахідник Пирого в Мико ла Іва нович (1810, Москва — 1881, Вінниця) — російський та український хірург, анатом і педагог. Засновник атласа топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях. Член-кореспондент Петербурзької академії наук.

Слайд 4

Пирогов Микола Іванович. Видатний хірург, учений і винахідник Він був сином військового чиновника Івана Івановича Пирогова, який служив у чині майора. Освіту Микола отримав спочатку вдома, а у 14 років став студентом-медиком Московського університету. Навчався Пирогов дуже старанно. Він дуже вдало поєднував досвід і знання як хірурга, так і анатом. Він є винахідником багатьох інструментів, які згодом набували поширення. Найбільшим його відкриттям є прилад для загального наркозу. 14 лютого 1847 року Пирогов зробив свою першу операцію під ефірним наркозом. Він першим застосував метод «льодової анатомії», результатом якого став чотиритомний атлас під назвою «Топографічна анатомія», який увічнив його ім’я. Саме Пирогов почав використовувати гіпсові пов’язки для лікування переломів. Під час героїчної оборони Севастополя, куди Пирогов 1854 року потрапив добровольцем, Пирогов врятував здоров’я, а може й життя, 21-річному Дмитру Івановичу Менделєєву. У 1862 році М.І.Пирогов зберіг поранену ногу Джузеппе Гарібальді. Своїм величезним досвідом Пирогов щедро ділився зі студентами. Багато років. Саме завдяки Миколі Івановичу в Києві були започатковані недільні школи.

Слайд 5

Пирогов в Сімферополі (У роки Кримської війни)

Слайд 6

Пирогов і Менделєєв Пирогов врятував здоров’я 21-річному Д.І. Менделєєву, якого після закінчення педінституту було призначено учителем у Сімферопольській гімназії. По дорозі до місця роботи, серйозно хворий Менделєєв звернувся за консультацією до знаменитого хірурга. Пирогов зразу спростував поставлений діагноз «сухоти» і швидко повернув його до повноцінного життя. Дмитро Іванович назавжди зберіг почуття вдячності та захоплення Пироговим. «Оце був лікар! – часто казав він. – Наскрізь людину бачив і зразу мою натуру зрозумів».

Слайд 7

Операція по переливанню крові

Слайд 8

Препарати Пирогова

Слайд 9

Набори інструментів, розроблені Пироговим використовують досі в операційних всього світу. На фото - набір, що застосовувалася в період оборони Севастополя 1854-1855 рр.

Слайд 10

Останнє визнання Пирогів помер 23 листопада (5 грудня) 1881 в с. Вишня, нині частина Вінниці. Його тіло забальзамувало і похоронене в мавзолеї в д. Вишня під Вінницею. Офіційно гробниця Пирогова іменується "церква-некрополь", тіло знаходиться нижче за рівень землі в траурному залі - цокольному поверсі православного храму, в заскленому саркофагу, до якого можливий доступ охочих віддати данину пошани пам'яті великого ученого. церква-некрополь

Слайд 11

Останнє визнання У 1881 році Н. И. Пирогів став 5-м почесним громадянином Москви "у зв'язку з п'ятидесятирічною трудовою діяльністю на терені освіти, науки і громадянськості".

Слайд 12

Пам'ятник на території Севастопольської міської лікарні

Слайд 13

Пам'ятники в Естонії і Болгарії

Слайд 14

Слайд 15

Мечников Ілля Ілліч, ембріолог, бактеріолог й імунолог Мечников Ілля Ілліч (1845, Харківської обл. —1916, м. Париж, Франція) — український і російський учений-біолог, один із основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології та мікробіології. Лауреат Нобелівської премії.

Слайд 16

Мечников Ілля Ілліч, ембріолог, бактеріолог й імунолог Ілля Ілліч Мечников народився в селі неподалік від Харкова. Блискуче закінчив Харківський ліцей та університет. Займався вивченням ембріології. В 1867 р., захистивши дисертацію про ембріональний розвиток риб і ракоподібних, Мечников одержав докторський ступінь. У складі експедиції він поїхав до Каспійського моря. Після повернення Мечников був обраний доцентом Новоросійського університету. В1881 р. Мечников переїхав у Мессіни (Італія). В 1886 р. повернувся в Одесу, щоб очолити Бактеріологічний інститут, де він вивчав дію фагоцитів на мікроби, що викликають поворотний тиф. Роботи Мечникова внесли вклад у багато фундаментальних відкриттів, що стосуються природи імунної реакції. Мечников разом з Паулем Ерліхом був визнаний гідним Нобелівської премії з медицини 1908 р. "за праці по імунітету". Мечников помер в Парижі 15 липня 1916 р. у віці 71 року після декількох інфарктів міокарда.

Слайд 17

Наукова діяльність Мечників створив першу російську школу мікробіологів, імунологів і патологів; активно брав участь в створенні науково-дослідних установ, розробляючих різні форми боротьби з інфекційними захворюваннями; ряд бактеріологічних і імунологічних інститутів носить ім'я Мечникова. Почесний член багатьох зарубіжних АН, наукових суспільств і інститутів. Наукова діяльність

Слайд 18

Наукова діяльність Захистив магістерську (1867) і докторську (1868) дисертації в Петербурзькому університеті.

Слайд 19

Наукова діяльність У 1887г. Переїхав в Париж і працював там в лабораторії Пастерівського інституту. З 1905 р. – заступник директора цього інституту

Слайд 20

Значне місце в його працях займали питання старіння. Він вважав, що старість і смерть у людини настають передчасно, в результаті самоотруєння організму мікробними і іншими отрутами. Найбільше значення Мечников надавав в цьому відношенні кишковій флорі. Зокрема - болгарську молочнокислу паличку - Lactobacillus delbrueckii

Слайд 21

І.І. Мечников та Луи Пастер

Слайд 22

Лауреат Нобелівської премії в області фізіології і медицини (1908).

Слайд 23

Останнє визнання Помер в Парижі 15 липня 1916 року у віці 71 року після декількох інфарктів міокарду. Ілля Мечников заповідав своє тіло на медичні дослідження з наступною кремацією і похованням на території Пастерівського інституту, що і було виконано.

Слайд 24

Монета присвячена 160-річчю з дня народження Іллі Ілліча Мечникова

Слайд 25

Медаль ім. І.І. Мечникова "За практичний вклад в зміцнення здоров'я нації" заснована Президією Російської академії природничих наук

Слайд 26

Старовинний мікроскоп Іллі Ілліча Мечникова.

Слайд 27

Слайд 28

Іван Пулюй: вчений, фізик, винахідник Іва н Па влович Пулю й (1845, Тернопільська область — 1918, Прага) — український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач. Доцент Віденського університету. Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету. Доктор Страсбурзького університету. Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.

Слайд 29

Іван Пулюй: вчений, фізик, винахідник Пулюй Іван (1845-1918), визначний фізик і електротехнік, винахідник і громадський діяч. Народився в Галиччині. Закінчив теологічний і філософський факультети Віденського університету. Здобув ступінь доктора філософії у Страсбурзькому університеті. Працював доцентом і професором у вищих навчальних закладах Європи. Його дослідження стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів. Працював над питаннями особливостей катодних променів та променів, які пізніше дістали назву рентгенівських. Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою та англійською мовами. Окремо треба сказати про напружену і плідну, упродовж усього життя, діяльність Івана Пулюя, спрямовану на національне відродження України.

Слайд 30

Прилад І.Пулюя для визначення механічного еквіваленту теплоти

Слайд 31

Аверс монети, номіналом 5 гривень, випущеної Національним банком України до 165-ї річниці від дня народження Івана Пулюя Поштова марка України, присвячена до 150 річчя від дня народження Івана Пулюя, 1995

Слайд 32

Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед із проблем катодного випромінювання та катодних Х-променів, які відкрив за 3 роки до Рентгена. 1892 року опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.

Слайд 33

Пам'ятна дошка у Відні на стіні будинку № 9 по вулиці Шкодагассе

Слайд 34

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Наука