Презентація на тему:
Бій під Крутами – символ героїзму та відданості Українській державі

«Бій під Крутами – символ героїзму та відданості Українській державі»

ПІ Д КРУТАМИ Жертовний хрест над Крутами стоїть, Людською пам’яттю приречений стояти. Холодний вітер з верховіть Цілує хрест, як сина мати. Це поле обробляв сівач, Щоб колосилось буйне жито, Тепер на нім трагедії печать, Це поле рясно кров’ю полите. Тут України юнь свята За Україну полягла в страшну годину, Тут розпинали не Христа, Тут вбили юну Україну. Тут юних 300 полягло За честь. за волю, Україну, Щоб вільно, радісно жилось На цій землі онуку й сину. На грані двох тисячоліть Чорніє Хрест у білім полі, Тут вмита кров’ю наша Воля Для нас усіх хрестом стоїть.

Славних хлопців –добровольців зібралося триста, А дорога наче доля,-коротка, терниста. Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою, Бо проллється кров юнача цілою рікою. . Під Крутами круки, Під круками Крути. Зійшлося козацтво, Щоб волю здобути. Сніги зледенілі І темінь іскриста. За Крутами в скруту Зійшлося їх триста. Білим снігом мело, Чорним громом гуло. Моя Україно, Мій Києве-княже, Ця юнь безборонна За тебе поляже

СТАНЦІЯ КРУТИ Крути-залізнична станція між Ніжином і Бахмачем, де на початку 1918р. точилися запеклі бої між більшовиками і військами української буржуазної націоналістичної контрреволюції та австро-німецькими окупантами.

СВІТ ЄДНАЄ ТІ КРУТИ Тут 29 січня відбувся бій сотні Юнацької школи імені гетьмана Б. Хмельницького, сотні студентського куреня Січових стрільців та чоти гайдамаків (разом близько 600 бійців) з 4000-м більшовицьким загоном. У цьому бою загинуло близько половини бійців…

А ТУМАН -БІЛИМ ПОЛЕМ, А БІДА -ЧОРНИМ БОЛЕМ Січень 1918 року. На Київ просувались більшовицькі орди сумнозвісного царського підполковника Муравйова, якого згодом знищили ті ж більшовики. Київські студенти і гімназисти, прагнучи захистити молоду Україну, що лише ставала на ноги, організували курінь січових стрільців. Це була молодь, яка не мала в душі сумнівів і вагань. Вона не знала різниці між словом і справою. Багато хто втік з дому, щоб уникнути тяжкого прощання з батьками. Більшість ніколи перед тим не тримали рушницю в руках.

ЗІЙШЛОСЯ КОЗАЦТВО, ЩОБ ВОЛЮ ЗДОБУТЬ 27 січня курінь Січових стрільців, що складався із студентів Українського народного університету, студентів Університету святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії, одержав наказ вирушити в похід і вночі 28-го виїхав у напрямі Бахмача. Молодіжний загін пройшов лише семиденну підготовку.

Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров 29 січня, вранці, війська червоних щільними колами розпочали наступ. Ворогів було більше ніж удесятеро, вони були озброєні в десятки разів краще. Очевидно, більшовики були певні, що ніхто не заступить їм шлях на Київ. Та молоді добровольці зустріли їх вогнем. Заговорили довгими чергами скорострілів, поливаючи ворога свинцем. Мали вони значні втрати, але за першою ворожою атакою накочувалась друга, третя……. Проте українська юнь витримала цей цілоденний бій. Січові стрільці падали під кулями , але не відступали. Молоді герої в у останньому розпачливому порусі кидалися в атаку на переважаючого ворога, але були нещадно знищені.

СНІГИ ЗЛЕДЕНІЛІ І ТЕМІНЬ ІСКРИСТА. ЗА КРУТАМИ В СКРУТУ ЗІЙШЛОСЯ ЇХ ТРИСТА П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави,сам будучи під градом куль і гранат…. Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Полонених ворог майже не брав.

ПІД КРУТАМИ ВСІ, ЯК ГЕРОЇ Ще юнаки ,ще майже діти, А навкруги і смерть , і кров. “ На порох стерти, перебити! ”- Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей не перемогти!

КРУТЯНСЬКІ СПАРТАНЦІ Одній чоті під орудою сотника Гончаренка з настанням вечора вдалося обійти станцію Крути. “ Поранені хлопці несли скоростріли, аби не залишити ворогові, - згадує учасник крутянського бою Левко Лукасевич. – Менш досвідчені віддавали набої більш вправним, а до гвинтівок прилаштовували останню зброю-багнети. Чота з другого боку колії вийшла на вогні станції, на знаючи про те, що її вже захопили муравйовці. Розвідка донесла: у темряві студенти втратили орієнтир і пішли на вогні – станцію Крути. Ці 32 студенти потрапили в полон, їх по-звірячому мордували, а на світанні 28 юнаків повели на розстріл. Більшовицькі кати заборонили селянам ховати тіла хлопців за християнським обрядом.

РОЗІП'ЯТІ РИДАЮТЬ КРУТИ, І КИЇВ ЗАГОЛОСИТЬ ДИКО! На початку лютого 1918 року Київ захопили червоногвардійські загони М.Муравйова та червоного козацтва В.Примакова, яке було сформоване з робітників Харкова та Донбасу. У Києві, як перед тим у Полтаві та в інших містах України, розпочався кривавий терор. Лише за 10 днів свого панування у місті більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий курінь і вільне козацтво. Розстріляли й тих, хто не хотів вступати до їхнього війська. Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія.

ЇХ ПЕРШИЙ БІЙ –ОСТАННІЙ БІЙ. І ВЕЧІР БУВ, І РАНОК ПЛАКАВ Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами. Кілька понівечених трупів було знайдено й перевезено до Києва. Два дні родичі й батьки розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Юні тіла було понівечено й спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина лише по монограмі на вишиванці.

На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт!- По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука ?- Квітне сонце, грає вітер І Дніпро – ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай!- Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих,- На Аскольдовій могилі поховали їх. Загиблих героїв урочисто на кошт держави було поховано 19 березня 1918р. У братській могилі на Аскольдовому кладовищі, що над Дніпром

ПРО ВАС НІКОМУ НЕ ЗАБУТИ! Під Крутами впали студенти…. Олександр Попович Володимир Шульгін Божко Божинський Андрій Дмитренко Сидір Пурік Олександр Шерстюк Борзенко-Конончук Кирило Головащук Чижов Сірук Гімназисти: Андрій Соколовський Євген Тарнавський Ганкевич Пінський Сотник Омельченко та інші

ЇХ СЛАВА БУДЕ ПЛОМЕНІТИ 1934 року могили героїв на Аскольдовому цвинтарі були зрівняні з землею. І лише в 1991 році ентузіасти зі Спілки української молоді встановили на станції Крути березовий хрест із терновим вінком. А в 1996 році з’явився земляний пагорб Слави та меморіальна дошка. У 1998 році закладені капсули із землею від областей України, м. Києва, Криму, а 25 серпня 2006 року відкрито меморіал Героям Крут. Над Крутами сніг. І пронизливий вітер У січні ридає, голосить, гуде; Шукає могили, де воїни – діти На вічнім спочинку. Немає ніде.

ТУТ БЕРЕЖЕ УКРАЇНА ВІЧНИЙ СОН МОЛОДИХ СВОЇХ СИНІВ У 2006 році за участі президента В.Ющенка на станції Крути відкрито Меморіал пам’яті героїв Крут. Композиційно пам’ятник – це насипаний пагорб заввишки 7 м, на якому встановлено десятиметрову колону, увінчану хрестом. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста. Ця могила буде живим дзвоном, що промовляє до живих.

Любіть Україну, козацькі сини, Вона в нас, як мати, єдина. Любіть Україну, шануйте її, І з вами вона не загине. Любіть Україну, вона в нас одна, Другої нема і не буде. Любіть Україну, як матір, щодня. Тоді вона й вас не забуде. Любіть Україну, як матір свою, Як рідну, кохану дитину. Любіть Україну, благаю, молю, Як першу любов і єдину. Любіть Україну, всім серцем любіть, Священную Русь-Україну, Як предки великі її бороніть, Кохайте її до загину. Любіть Україну, як вірні сини, Віддати життя їй готові, Як юні сини, що життя віддали Під Крутами всі, як герої.