Презентація на тему:
Українські обереги

Українські обереги

Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров’я, тому є квіти, які потрібно обов’язково вплести. До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала. Троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії; волошка – простота, ніжність вереск – самостійність; дзвоник польовий – вдячність; лавр – успіх, слава; мальва – краса, холодність; півонія – довголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров’я роду людському; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.

Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.

З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері усвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих.На весіллі в урочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці молодим, а дітям дарували шишки.

Прикрашали "спасову бороду”, щоб добрий був урожай, добробут.Калину в українській хаті вішали над дверима, щоб оберігала мир і спокій в оселі.

Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі.Вербу висаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і вода”. Тому криниці копали, де росте верба.

Вишиванки- це вишиті сорочки. Їх дарували на щастя, здоров’я найдорожчій людині.

Ще оберегом є лелеки. Лелеки на стрісі – стережуть родинне вогнище, оберігають мир в сім”ї, приносять щастя.

Наша хатка невеличка,Лиш комірка і світличка;Та вона нам веселенька,Бо в ній господарить ненька. Наша ненька – господиня, Чиста хата, повна скриня, Добре прибрана комора, Бо до праці неня скора.

Хоч не солодкий,Та дуже смачний,Хоч сам маленький,Проте дорогий.Сядемо обідати –Він на столі.Люблять йогоІ дорослі, й малі.

Біле поле полотнянеРівно ткане, чисто пране.А по ньому голка ходить,За собою нитку водить.Покрутнеться так і сяк –Зацвіте червоний мак.Зазирне і там , і тут – Васильки зацвітуть.

За хатою у садочкуУ зеленому віночку,У червоному намистіДівчинонька чепуриться.І збігаються всі дітиЩоб на неї поглядіти,За намисто кожен смикТа й укине на язик.

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.