Презентація на тему:
Особливості літ.чит

Літературне читання

Читанка – своєрідна модель навчання читати

Основна ідея читанки навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова; формування тих умінь, які визначають рівень літературного розвитку для спілкування з мистецтвом слова. Це, насамперед, спостережливість, творча уява, чуття поетичного слова, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно-художніми образами.

Коло читання Кожен твір розглядається в «Літературній читанці» як витвір мистецтва, особлива естетична форма пізнання світу, найважливіший засіб прилучення дітей до загальнолюдських цінностей, джерело формування особистості (ставлення до життя, морально-естетичні ідеали, рівень культури, вихованості, освіченості ), як світ прекрасного, світ зразкової мови;

Структура змісту підручника З народного джерела З літературної скарбниці

Завдання читання УНТ ознайомлення учнів з перлинами усної народної творчості як скарбницею народної мудрості, джерелом знань про традиції, думки і прагнення українців

усвідомлення жанрової специфіки загадки, прислів’я, приказки, лічилки, скоромовки розглядається як початковий етап у системі навчання учнів сприймати художню образність, звукову образність, ритм і смисл художнього твору і насамперед поезію

Скоромовки, прислів’я, загадки, лічилки подаються дітям як твори, що зіткані із метафор, мають витончене звукове оформлення. Відчуття ритму і рим, одержані уявлення про звукове оформлення твору, мовну образність – початок на шляху до розуміння художньої мови твору.

Загадки, прислів’я, приказки, лічилки, скоромовки подаються окремими блоками, що дає можливість дітям усвідомити жанрові особливості кожного твору, сприйняти їх як самостійні художні твори.

Монографічний підхід до читання . Він дає можливість: налаштувати дітей на сприймання творів автора, оскільки перед читанням віршів діти ознайомлюються з узагальненою думкою про творчість поета; наблизити їх до розуміння авторської позиції, адже читач спілкується з декількома творами поета. Ознайомлюючись з творами одного автора, діти одержують певні враження, “із дитячих вражень природним шляхом випливають уявлення про письменника”

збагачувати емоційний досвід шляхом тривалого впливу автора на душу дитини; розвивати відчуття авторського стилю виявом уваги до авторської індивідуальності, шляхом порівняння творів різних авторів (за настроєм, що його викликає одна і та сама картина життя, почуттями, художніми засобами).

одного впливу душа не усвідомлює, не перетворює його у певне відчуття. Усвідомлення в душі починається тільки тоді, коли два враження викликають в ній акт порівняння ( К.Д.Ушинський)

Особливості відбору творів для читання Під час відбору та розташування творів для монографічного читання враховувався принцип різноманітності зображених картин, точок зору на одну й ту саму картину життя, природи; настроїв; багатства художніх засобів, емоційної виразності, глибини змісту. Це твори, які сповнені оптимізму, теплоти, щирості, відзначаються багатством художніх засобів, емоційною виразністю, глибиною думки, чіткістю авторської позиції.

читання і аналіз творів у порівнянні твори усної народної творчості з літературними творами; українські народні казки – з зарубіжними; казки про тварин – з чарівними (побутовими) казками; казка-повість з казкою, з повістю, казка – з байкою; твори одного жанру (різних жанрів), у яких змальовано одну й ту саму картину природи різними авторами, розкрито одну й ту саму тему в різних творах одним письменником; оповідання, повісті, повісті-казки українських письменників із цими жанрами зарубіжних авторів; міфи із легендами, міфи різних народів.

Розділ «З літературної скарбниці» « З поетичної майстерні». Зміст, художні особливості творів, послідовність їх опрацювання, система завдань спрямовані на поглиблення в учнів уявлення про звукову і мовну образність: про звукопис (асонанс, алітерацію, звуконаслідування); риму, ритм, настрій твору. Після такої підготовки учні включаються в читання поезії.

Інформаційний зміст «Літературної читанки» умовно позначений «жар-птицею»- ознайомся з інформацією самостійно. Разом з тим, зроблені посилання на джерела інформації: словники – тлумачний, синонімів, епітетів, на енциклопедії, антології творів автора; зміст деяких творів, поданих у підручнику, доповнюється додатковими текстами під рубрикою «Чи знаєш ти», якими спрямовується увага учнів на формування умінь самостійно знаходити в тексті потрібну інформацію.

Під знаком «лілія» (символ краси, красномовства) подаються образні мікротексти (віршовані, прозові рядки і запитання до них), які збагачують дитину «переживанням» краси художнього слова, умінням розпізнавати художні засоби. Постійна робота з словесними образними замальовками спрямовує розум дитини на розшифрування поетичного коду, збагачує її внутрішній світ образами.

Завдання під умовним знаком золотий ключик (відкрий таємниці твору; виконай завдання зі скриньки) реалізовують мотиваційний і розвивальний аспект «Літературної читанки».

Рубрики Коли твір відкриває свої таємниці (читаючи, розмірковую, уявляю, придивляюся, прислухаюся) –рубрика об’єднує твори різних жанрів на одну тему,

рубрика «Завдання зі скриньки усної народної творчості» завдання випереджувального характеру на змісті творів, які будуть читатися На основі набутого читацького досвіду, творчого прогнозування учні розв’язують завдання

Як елемент новизни, варто назвати наявність у «Літературній читанці» моделей змісту твору, узагальнюючих схем як у класичному вигляді, так і образних (усна народна творчість подається як клубок, який розмотується, у петлях записані деякі з вивчених жанрів. Учням пропонується їх доповнити).

Формування літературознавчих понять Ознайомлення учнів з літературними поняттями розглядається як додатковий засіб сприймання художнього твору. На перший план виноситься навчальна, читацька діяльність учнів. Система роботи з ознайомлення учнів з такими поняттями, які необхідні для аналізу твору, чітко простежується за виносками на гілочці перед текстом твору

Наступність розвиток і збагачення моральноестетичного і пізнавального досвіду дитини, комунікативної культури, логічного і образного мислення, уяви, творчої фантазії, емоційної і моральної сфери

Перспективи Електронний супровід читанки Синтез мистецтв, який забезпечує емоційність сприйняття, розуміння художнього твору ( музика, живопис, художнє слово)