НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ: ОСОБЛИВІ АСПЕКТИ НАПИСАННЯ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Творче мислення, Відповідальність та вміння відстоювати власну думку, Організація та реалізація проекту.
Актуальною з теоретичної та практичної точки зору, Перспективною для подальшого дослідження в цьому напрямку, Достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом, Цікавою для дослідника, що стимулює пошукову ініціативу.
Обґрунтування теми, вибір об'єкта і визначення мети дослідження, Добір та аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези, Складання плану та структури роботи, розробка програми і методики дослідження,
Використання інформації міжнародної мережі INTERNET, Проведення дослідження і узагальнення його результатів, висновки; Оформлення пошуково-дослідницької роботи; Рецензування роботи, публікація одержаних результатів.
повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію, власне матеріал статті, список використаної літератури.
Вступ- постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (1 абзац або 5-10 рядків)
Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (0,5 - 2 сторінки через два інтервали)
Формулювання мети статті (постановка завдання) - висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (1 абзац, або 5-10 рядків).
Виклад змісту власного дослідження - основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок).
Виклад змісту власного дослідження - основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок).
Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми (1/3 сторінки).
У правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціали автора; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора; Назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще - до п'яти); Ініціали ставлять перед прізвищем;
Слід уникати стилю науково-популярної статті; Недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення; Не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. При переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;
Не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. При переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою; У тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі.
Усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву; Стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.
послідовний; цілісний (з наступною обробкою кожної частини, розділу); вибірковий (частини, розділи пишуться окремо за будь-якою послідовністю). Залежно від способу викладу різним буде темп і кінцевий результат.
Формулювання задуму. Слід чітко визначити мету даної роботи; на яке коло читачів вона розрахована; які матеріали в ній подавати; яка повнота і ґрунтовність викладу передбачається; теоретичне чи практичне спрямування; які ілюстративні матеріали необхідні для розкриття її змісту. Визначається назва праці, яку потім можна коригувати. Тут бажано скласти попередній план роботи.
Групування матеріалу - вибирається варіант його послідовного розміщення згідно з планом роботи. Паралельно з групуванням матеріалу визначається рубрикація праці. Тобто поділ її на логічно підпорядковані елементи - частини, розділи, підрозділи, пункти.
Результатом цього етапу є логічне поєднання частин рукопису, створення його чорнового макета. Який потребує подальшої обробки.
Опрацювання рукопису складається з уточнення його зміст, оформлення і літературної правки. Цей етап ще називають роботою над біловим рукописом. Слід перевірити, наскільки назва роботи і назви розділів і підрозділів відповідають їх змісту, наскільки логічно і послідовно викладено матеріал
Доцільно ще раз перевірити аргументованість основних положень, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, її висновки і рекомендації. однаково недоречними є надмірний лаконізм і надмірна деталізація у викладі матеріалу. Допомагають сприйняттю змісту роботи таблиці, схеми, графіки.
перевірка правильності його оформлення. Це стосується рубрикації посилань на літературні джерела, цитування, написання чисел, знаків, фізичних і математичних величин, формул, побудови таблиць, підготовки ілюстративного матеріалу, створення бібліографічного опису, бібліографічних покажчиків.
До правил оформлення друкованих видань висовуються специфічні вимоги, тому слід керуватися державними стандартами, довідниками, підручниками, вимогами видавництв і редакцій.
Заключний етап - це літературна правка. Її складність залежить від мовностильової культури автора. Одночасно з літературною правкою автор вирішує, як розмістити текст і які потрібні в ньому виділення.
Схожі презентації
Категорії