Презентація на тему:
Коли скрипка настроєна

Коли скрипка настроєна Михайлик Людмила Вікторівна, вчитель початкових класів Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1  «Творити людину – вище щастя» (В.О. Сухомлинський)

“В уявленні про людську красу ми на перше місце ставимо духовну красу – ідейність, непримиренність переконань, незламність волі, людяність, непримиренність до зла”. (В.О. Сухомлинський) Ідеал справжньої людини: відданість рідній землі, рідному народові, обов’язок перед ним; любов до рідної мови; повага до старших, любов до матері й батька; бережливе ставлення до природи; доброта; працелюбність.

"Емоційна культура — це, образно кажучи, правильно налаштована скрипка. Тільки тоді, коли скрипка настроєна, на ній можна грати. Тільки тоді, коли людина осягнула азбуку емоційної культури, її можна виховувати”. (В.О. Сухомлинський)

Школа + Сім’я Гармонійний всебічний розвиток можливий лише там, де два вихователі – школа й сім’я – діють одностайно, поділяють одні й ті ж переконання, виходячи з тих самих принципів.

Справжня батьківська любов? любов-милування; любов деспотична; любов-відкуп. навчити дитину бачити, відчувати, розуміти й переживати те, що вона живе серед людей і відповідальна перед ними за свої вчинки.

Що має робити вчитель для вірного „налаштування скрипки” – виховання духовно багатої особистості? виховувати словом; виховувати прикладом; застосовувати систему методів організації діяльності і формування досвіду гуманної поведінки дітей; стимулювати й оцінювати вчинки, поведінки, діяльності; спонукати та заохочувати самовиховання, саморозвиток учнів як вершину, мету виховання.

Щастя людини „Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, -   з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя”. (В.О. Сухомлинський)

Гуманістичні принципи педагогіки: Пізнання багатогранності дитини. Віри в її неповторність і талановитість. Визнання природного оптимізму дитини. Обережного звернення до її душі й розуму. Захисту багатства людської природи в дитячій душі. Виховання в учнів самоповаги. Утвердження краси в природі і в людині.

Головні риси вихователя – гуманіста: Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини. Багатство думки, висока загальна культура. Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність. Здатність зцілення душевних ран дитини. Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.

Творити для життя Ми живемо у світі для того, Щоб творити добро для людей, Щоб знаходити в будь-якій справі Безперервно щасливий кінець. Хтось шукає розради у грошах, Хтось марнує бездарно життя, А от вчитель, — зворушливе слово, Викликає жагу до буття. Таке лагідне, ніжне і щире, Що лишилось в школярській душі, То ж уклін Тобі, вчителю рідний, Сій надалі знання золоті! Бо ж яке це велике мистецтво — Розвивати серця молоді І творити, творити Людину, Формувати скульптури свої. Приносити у кожну дитину Мудрість знань і свою доброту, Віддавати любов і повагу, Закладати частинку свою. То ж нехай недаремно проходять Ті хвилини життя дорогі, Залишаймо приємне й добре, Світле й радісне в юній душі!