Презентація на тему:
Мистецто стародавнього Єгипту

Таємниці мистецтва Стародавнього Єгипту

Усі види мистецтва в Стародавньому Єгипті були тісно пов’язані з релігійним культом і підпорядковувалися суворим канонам. У художній формі єгипетські зодчі, скульптори та живописці прагнули передати гармонійну єдність космічного і земного, божественного та людського. Мистецтво тоді тяжіло до грандіозності, тому й не дивно, що найпоширенішою архітектурною формою єгиптян були піраміди — монументальні кам’яні споруди, зведені як гробниці фараонів.

Архітектурні споруди Єгипту — наче своєрідні кам’яні архіви, зберегли для історії особливості мистецтва давньої доби, а разом із ними й багато таємниць, які впродовж віків намагаються розгадати. Так і донині невідомо, як саме зводили піраміди. Храмовий комплекс. Карнак

Невід’ємна частина гробниць, храмів і палаців Стародавнього Єгипту — це скульптура. Круглу скульптуру висікали з кам’яної брили або цілісного шматка дерева. Канонічні статуї фараонів, царів і цариць та інших мали втілювати у своїй формі їхню владу, силу і могутність.

 Перший тип таких скульптур: людина, яку зображають, стоїть (фігура випрямлена з високо піднятою головою, руки — уздовж тіла, ліва нога робить крок уперед). Другий тип: людина, яку зображають, сидить у застиглій нозі, руки зігнуті в ліктях, а долоні — на колінах. Бог Сет і його син Гор малим, метал Скульптура малих форм Монументальна скульптура храму Абу-Сімбел

Єгипетські митці застосовували два різновиди рельєфу: звичайний барельєф і заглиблений рельєф (контури зображення врізали у поверхню каменю). Рельєфи прославляли фараонів, оспівували їхні заслуги у сценах війни та полювання, підкреслювали божественність, зображаючи в оточенні богів, і «розповідали» про життя в родинному колі. Фрагмент рельєфу з храму фараона Рамзеса II, 13 ст. до н.е.

Рельєфним і живописним композиціям на стінах гробниць притаманна площинність, умовність образів. До самобутніх єгипетських канонів образотворчого мистецтва належить поєднання різних перспектив: голову і ноги людини зображували у профіль, а очі, плечі та руки — фронтально, розгорнуті у фас.

Мистецтво Стародавнього Єгипту пройшло довгий шлях розвитку, але обожнення тварин було характерним для усіх його етапів від найранніх до пізніх. Це відбилось як в практиці муміфікації тварин — крокодилів, кішок, ібісів, так і в відтворенні характерних особливостей тварин в посудинах-канопах для зберігання муміфікованих органів. Схематизована частка зображень тварин перейшла в ієрогліфічну писемність стародавніх єгиптян. Зображення кобри ( Урей) прикрасило голову фараонів в їх офіційних портретах Глек із зображенням коня «Лев». Керамічна скульптура з Єгипту Канопи з кришками-голівками тварин

Декоративно-прикладне мистецтво Стародавнього Єгипту представлено статуетками, ювелірними виробами із кольорового скла, напівкоштовних каменів і цінних металів (золото, срібло). Прикраси мали не лише декоративне значення, а й відігравали роль оберегів від усього лихого. У розписах, на перснях, підвісках, браслетах єгиптяни часто використовували зображення священного скарабея (жука із крилами), який символізував Сонце.

Живопис єгиптян упродовж тривалого розвитку поступово змінювався — від умовності до реалізму. У живописних композиціях, якими прикрашали стіни гробниць і храмів, колони й обеліски, детально змальовувати побутові сцени, різноманітні види повсякденної, господарської діяльності людини. Розписи вирізняються сюжетним розмаїттям, виникає інтерес до пейзажу зі звірями, птахами, рибами.

Музика Стародавнього Єгипту відігравала важливу роль у культурі та суспільному житті країни. Вона супроводжувала людей, коли ті працювали, святкували, проводили релігійні обряди, пов’язані з культом богів Осіріса, Ісіди, Тота. Також музика звучала під час урочистих процесій, палацових розваг. Про її значення в житті єгиптян свідчать численні рельєфи та розписи із зображеннями співаків й інструменталістів.

Значного поширення в Єгипті набули барабани різної величини та форми. Грою на круглому барабані — тамбурині — єгипетські танцівниці супроводжували свої рухи. Духовну музику виконували зазвичай систром — особливим церемоніальним інструментом, що вважали атрибутом богині Хатхор Танцівниці на фресці у храмі Абу-Сімбел Систр

У музичній культурі Єгипту набула поширення арфа. На настінних розписах можна побачити й ансамблі арф. Спочатку арфа нагадувала великий лук, на який натягували струни. Жінки грали стоячи, акомпануючи співакам-чоловікам. Окрім цих інструментів, виготовляли невеликі арфи з дерева, схожі на ліри. Вишуканим декором вирізнялися арфи, призначені для храмів і палацового оркестру фараонів: їх прикрашали позолотою, живописом і карбуванням із різними символічними фігурами. Прості й подвійні флейти виготовляли різних розмірів. А от бойові срібні труби використовували тільки у військовій музиці як сигнальні інструменти.

Використані джерела Каган М. С. Морфология искусства. — Л.: Искусство, 1972. — 440 с. — 20 000 экз. Чегодаева А. Д. Всеобщая история искусств. — М.: Искусство, 1956. Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. — М.: Искусство, 1970. — 197 с. Афанасьева В.К., В. Луконин, Н. Померанцева. Искусство Древнего Востока. — М.: Искусство, 1976. — 375 с. Пунин А.Л. Искусство Древнего Египта. Раннее царство. Древнее царство.. — СПб, 2008. — 464 с. Косидовский З. Когда Солнце было Богом.. — М., 1970 https://uk.wikipedia.org/wiki/культура давнього Єгипту