Презентація на тему:
Захворювання шкіри

Будова і функції шкіри та її похідних

Дерматологія   (від dermato - шкіра і logia - вчення ) - наука, що вивчає будову шкіри, її фізіологічні функції, причини і перебіг шкірних хвороб

Функції шкіри: барєрно-захисна метаболічна терморегуляційна рецепторна депонуюча синтезуюча (під дією ульрафіолетового світла D) секреторна (видільна) Шкіра (грец. derma, лат. cutis) — зовнішній покрив людського організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних і багато інших процесах.

Будова шкіри (пошарова будова) Епідерма (епідерміс)- багатошаровий плоский епітелій Дерма (власне шкіра) – сполучна тканина; локалізовані рецептори та проходять судини Гіподерма (підшкірна жирова клітковина) – сполучна тканина 1. Роговий шар (кератин) – долоні, п'ятки – мертві клітини 2. Шар живих клітин - постійно діляться шляхом мітозу

Плоский багатошаровий епітелій

На голові близько 150 тисяч волосин

Тільця Мейснера – тактильна чутливість Колби Круазе – холодові рецептори Тільця Руфіні – теплові рецептори Тільця Фатер-Пачіні – рецептори тиску (барорецептори) Рецептори шкіри

Рецептори - кінцеві структури чутливих нервових волокон,які сприймають подразнення і перетворюють його енергію на нервовий імпульс Барорецептори – рецептори тиску Хемороцептори – хімічні рецептори Ноцицептори – рецептори болю Терморецептори - температурні рецептори

Похідні шкіри 1) Нігті (роговий шар епідермісу) 2) Волосся (дерма) 3) Сальні залози (дерма) 4) Потові залози (дерма) 5) Молочні залози (дерма)

Нігті - похідне рогового шару епідермісу

Волосся – похідне дерми Кутикула Кіркова речовина Мозкова речовина Волосина

Потова залоза – похідна дерми Виділення енергії у вигляді тепла до 85 % 0, 58 ккал витрачаэться при випаровуванні 1 г води Видільна функція: Випаровування води з мінеральними речовинами, сечовини За добу у спокої виділяється 500 мл поту. Вивідні протоки - шкіра

Сальна залоза – похідна дерми За добу виділяється до 20 гр шкірного сала Вивідні протоки - волосяний фолікул

Молочна залоза – похідна дерми 1 — грудна клітка; 2 — грудні м’язи; 3 — молочна септа; 4 — сосок; 5 — ареола; 6 — молочна протока; 7 — жирова тканина; 8 — шкіра

Вітаміни та шкіра У шкірі частково синтезується під дією ультрафіолетового світла вітамін D Відсутність вітаміну А може призвести до ороговіння шкіри

Дія ультрафіолетового опромінення на шкіру, що перевищує природну захисну здатність шкіри ( загар), призводить до опіків. Надмірне випромінювання може знижувати пригнічувати імунну систему та може викликати активізацію вірусу простого герпесу на губі ("лихоманки") та розвитку онкологічних захворювань (меланом) Корисна ж дія ультрафіолету полягає в тому, що під його впливом у шкірі з холестерину синтезується вітамін D, необхідний організму для утримання кальцію, зміцнення зубів та кісток. Але для нормального відтворення вітаміну D достатньо, аби обличчя і руки засмагали тричі на тиждень по 15 хвилин Меланома Рак шкіри Герпес

Процеси терморегуляції за участі шкіри

  В усіх органах унаслідок процесів обміну речовин відбувається теплопродукція. Тому кров, яка відтікає від органів, як правило, має вищу температуру, ніж та, що притікає.   У стані спокою на печінку припадає близько 20 % загальної теплопродукції, на інші внутрішні органи - 56%, на скелетні м'язи - 20%; при фізичному навантаженні на скелетні м'язи — до 90 %, на внутрішні органи — лише 8 %  

Людина , як і інші ссавці , відноситься до організмів з постійною температурою тіла гомотермні, на відміну від земноводних, комах, які є пойкілотермні – організми з непостійною температурою Нормальна температура людського тіла коливається в межах  36,2-37,0  градусів

Механізми терморегуляції Регуляція температури полягає в узгодженні процесів теплопродукції (хімічна терморегуляція) та тепловіддачі (фізична терморегуляція).

 Конвекція- перенесення тепла у рідкому або пароподібному стані Випаровування — це перехід речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний стан  Тепловідача здійснюється процесами: Теплове випромінювання  - являє собою передачу теплової енергії, у вигляді електромагнітних хвиль Теплопровідність — здатність речовини переносити теплову енергію (при контакті)

Випаровування має два механізми:  Охолодженню шкіри сприяє те, що для випаровування 1 мл поту витрачається 0,58 ккал Якщо не відбувається випаровування поту, то ефективність тепловіддачі різко знижується. перспірація — випаровування за участі легень; власне випаровування — при активній участі потових залоз.

Первинний секрет подібний до плазми крові. Різниця полягає в тому, що в цьому секреті немає білків та глюкози, менше Na+, Сl- При сильному потовиділенні може витрачатись багато NaCl (до 15—30 г/добу). Абсорбція - вибіркове поглинання речовини з газового чи рідкого середовища усім об'ємом твердого тіла чи рідини   Na+, Сl- активно абсорбуються при проходженні поту по вивідних протоках, що забезпечує абсорбцію води При сильному потовиділенні в поту може залишатися до половини концентрації цих іонів Na+, Сl-

Шкіра – орган терморегуляції

Стан організму людини, при якому температура його тіла піднімається вище 37 ° С, прийнято називати гіпертермією. Вона легко розвивається в умовах дії на організм зовнішньої температури, що перевищує 37 ° С при 100% вологості повітря, коли випаровування поту або вологи з поверхні тіла стає неможливим. У разі тривалої гіпертермії може розвиватися « тепловий удар ». Це стан організму характеризується почервонінням шкіри в результаті розширення периферичних судин Гіпертермія виникає також при запальних процесах, простуді, інфенційних захворювань

Стан організму людини, при якому температура його тіла стає нижчою 35 ° С, називають гіпотермії. Найбільш швидко гіпотермія виникає при зануренні організму в холодну воду. При цьому відбувається порушення симпатичного відділу вегетативної нервової системи, рефлекторно обмежується тепловіддача і посилюється теплопродукція в першу чергу за рахунок м'язової тремтіння.

Перша медична допомога

Опіки Опік - це ушкодження тканин, викликане дією на тіло полум'я, пари, киплячих рідин, розжарених або розтоплених металів, концентрованих кислот, лугів Термічні Хімічні Біологічні Фізичні Низькі та високі температури Дія лугів та кислот Вжалення тварин та рослин Сонячне, УФ випромінення

Термічні опіки 4 ступені опіків: легкий (І) - почервоніння шкіри; середньої тяжкості (ІІ) - утворення пухирів; тяжкий (ІІІ) - змертвіння всієї товщини шкіри; надзвичайно тяжкий (IV) - обвуглювання тканин тіла.

Опік І ступеня

Опік ІІ ступеня

Опік ІІІступеня

Опік ІV ступеня

Не слід відривати від опеченої поверхні прилиплий одяг, краще його обрізати ножицями Промити холодної водою (для попередження розповсюдження опіку в глибокі шари шкіри) На опікові рани слід накласти стерильні пов’язки На уражену ділянку прикласти холодий компрес ( для попередження розповсюдження опіку та знеболення) Дати 1-2 таблетки знеболюючого (анальгін) Викликати лікаря Перша допомога при термічних опіках

Допомога при опіках ІІІ, ІV ступеня Накласти стерильну повязку Прикласти до повзки пакети з льодом Дати знеболююче (1-2 таблетки анальгіну) Давати часто пити воду з питною сіллю, (1/2 чайної ложки соди + 1 чайна ложка солі на 1 літр води). Викликати лікаря

При перших ознаках шоку (потерпілий різко блідне, подих поверхневий 1 частий, пульс ледь прощупується) слід терміново дати випити 20 крапель настоянки валеріани.

Щоб уникнути зараження при наданні допомоги потерпілому, не можна торкатися руками обпалених ділянок або змащувати їх мазями (жирами, оліями, вазеліном), присипати питною содою та проколювати пухирі

Обмороження Виділяють кілька ступенів обмороження: І ступінь – шкіра стає блідою. ІІ ступінь – з’являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір. ІІІ ступінь – часткове змертвіння м’ягких тканин. IV ступінь – поряд із змертвінням м’ягких тканин настає змертвіння кістки. Обмороження - це ураження частин тіла відбулося в результаті дії низьких температур.

Перша допомога при обмороженні І ступеня Потрібно негайно зігріти потерпілого, допомогою теплових ванн за температури води від 20 до 40°С. Потім обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки відновиться чутливість шкіри. Робити розтирання слід обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів. Заборонено розтирати уражене тіло льодом, можна вовною, хутром.

Слід накласти на уражену поверхню теплоізолювальну пов'язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку, целофанову або прогумовану тканину) Обмороженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по дві таблетки ношпи або папаверину Перша допомога при обмороженні ІІ-ІІІ ступенів

Розтирати обморожене місце снігом чи льодом Відігрівати швидко обморожене місце Вживати алкогольні напої (не багато можна), вживати напої з кофеїном Відігрівати сухим теплом (радіатор, плитка) При сильному обмороженні не можна рухатися (це може пошкодити тканини) Категорично не можна !

Хімічні опіки При хімічних опіках 10 — 20 хв. промивають обпечене місце прохолодним струменем води (але при сплавах алюмінію не можна) 1. Шкіра - примочки (пов'язки) розчином питної соди (чайна ложка соди на склянку води). 2. Очі та слизові оболонки - промити розчином питної соди (1/2 чайної ложки соди на склянку води). 1. Шкіра - примочки (пов'язки) розчином борної кислоти (чайна ложка кислоти на склянку води) або слабким розчином оцтової кислоти 2. Очі та слизові оболонки промити розчином борної кислоти (1/2 чайної ложки кислоти на склянку води). Опік кислотою Опік лугом 2Н2SO4+ 2NaHCO3→ 2Н2 CO3 (Н2O+CO2 ) + Na2SO4 Ca(OH)2 + H3BO3 → Ca3(BO3) 2 + Н2O

Опіки електрострумом 1 Припинити вплив струму на тіло потерпілого. Для цього потрібно або відключити подачу струму, або взяти палицю і нею відштовхнути потерпілого. В іншому випадку можна і самому потрапити під напругу. 2 Закритий масаж серця (якщо немає пульсу і дихання). 3 Штучне дихання. Введення препаратів, що підтримують роботу серця. 5 Госпіталізація.

Захворювання шкіри

Акне (вугрі) – запалення сальних залоз

Себорея (від лат. sebum(сало) і грец rrhea (течу)) - посилене саловиділення внаслідок порушення  регуляції сальних залоз шкіри

Псоріа з  (лускатий лишай) — неінфекційне хронічне захворювання;  дерматоз, що вражає в основному шкіру.

Дерматит  (від лат. derma – шкіра, itis – запалення) - гостре запалення шкіри, яке виникає під впливом різних екзогенних факторів

Мікози (лат. mico – гриб) – група грибкових інфекційних захворювань Лишай Оніхомікоз

Альбінізм ( від лат. alba – білий) – повна відсутність пігменту меланіну (melan – чорний)

Вітиліго (лат. vitiligo – нестача) – захворювання, яке  характеризується відсутністю пігмента меланіна на окремих ділянках шкіри

Дякую за увагу!