Презентація на тему:
Функції шкіри

Функції шкіри Обмінна – у ній утворюються деякі біологічно активні речовини, зокрема вітамін D, виділяються продукти обміну речовин (водо- та газообмін, виводиться надлишок солей).

Функцї шкіри Терморегуляторна – зрівноваження процесів утворення і віддачі тепла організмом. Рецепторна – рецептори шкіри сприймають холод, тепло, тиск, а вільні нервові закінчення – біль.

Функції шкіри Запасна – підшкірна клітковина складається з жирової тканини, яка є джерелом енергії. Секреторна – сальні залози виділяють жир для змащення шкіри та волосся, а молочні – молоко для вигодовування дітей.

Будова шкіри Поверхня шкіри становить 1,5 – 2 м². Шкіра складається з трьох основних шарів. Епідерміс – зовнішній шар. Власне шкіра або дерма – щільна сполучна тканина. Підшкірна клітковинна – найглибший шар шкіри.

Епідерміс Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм. Верхні його шари роговіють і утворюють міцні покриття (на долонях, підошвах тощо). В епідермісі розташовані рецептори та вільні нервові закінчення, що сприймають холод, тепло, біль тощо. У епідермісі є пігмент мелінан, який забарвлює шкіру.

Епідерміс Шкірне сало В епідермісі відкриваються протоки потових залоз, а також містяться волосяні сумки, куди впадають протоки сальних залоз. Молочні залози виникли з потових. Сальні залози виділяють секрет – шкірне сало, що змащує шкіру і волосся, пом`якшує їх.

Епідерміс Потові залози Потові залози мають вигляд трубочок, що починаються щільно закрученим клубочком. Випростана частина такої трубочки – вивідна протока потової залози – відкривється на поверхні шкіри отвором. Клубочки обплетені капілярами, крізь стінки яких із крові у потові залози потрапляє вода з розчиненими в ній мінеральними солями, сечовиною та деякими іншими речовинами.

Епідерміс Волосся Роговими похідними шкіри є волосся та нігті. Кожна волосина має корінь, до якого надходять кровоносні судини та нерви, а також стрижень. До основи волосинок підходять м`язові волоконця, які при скороченнях піднімають волосся. Тривалість життя волосся, швидкість росту залежать від індивідуальнх особливостей людини, сезонних явищ та зовнішніх умов.

Епідерміс Нігті Кінці пальців рук та ніг вкриті роговою речовиною, що утворю ніготь. Швидкість їх росту також залежить від індивідуальних особливостей організму та сезонних явищ.

Дерма Дерму пронизують кровоносні та лімфатичні судини, м`язи, рецептори, нервові волокна та їх закінчення, волосяні сумки, потові та сальні залози.

Підшкірна клітковина Підшкірна клітковина складається в основному з жирової тканини. Жир підшкірної клітковини – це своєрідний запас поживних речовин, які використовуються під час голодування; він захищає організм від охолодження, пом`якшує струси й удари.

Участь шкіри у терморегуляції організму людини Терморегуляція – це урівноваження процесів утворення і віддачі тепла організмом. Завдяки цьому температура тіла здорової людини залишається відносно сталою (36,6°C). При виникненні надлишку тепла воно виділяється з організму в навколишнє середовище через шкіру з повітрям. Кровоносні судини шкіри розширюються. Це збільшує надходження крові до шкіри, передачі тепла. Збільшується потовиділення.

Участь шкіри у терморегуляції організму людини При зниженні температури організму кровоносні судини звужуються. Це веде до зменшення припливу крові до шкіри та віддачі тепла. Підшкірна клітковина завдяки малій теплоємності перешкоджає віддачі тепла організмом зовнішньому середовищу (теплоізоляція).

Чому в представників різних рас шкіра різного кольору? Людей з найбілішою шкірою можна побачити в північній Європі, їх відносять до нордичного типу. Люди з найчорнішою шкірою живуть у західній Африці. У жителів Південно-Східної Азії шкіра жовтого кольору. Проте шкіра більшості людей не чисто біла, чорна або жовта, а містить сотні відтінків світлого, смаглявого або коричневого кольорів.

У представників різних рас шкіра різного кольору

Розселення людей за кольором шкіри

Чому в представників різних рас шкіра різного кольору? У чому ж причина всіх цих відмінностей у кольорі шкіри людей? У хімічних процесах, які протікають у тілі й шкірі людини. У тканинах шкіри є колірні компоненти, звані «хромогенами», які самі по собі безбарвні. Але коли на них впливають певні ферменти, шкіра набуває відповідного кольору.

Чому в представників різних рас шкіра різного кольору? Якщо в людини немає хромогенів або її ферменти неправильно працюють, таку людина називають альбіносом. Альбінізм — не таке вже й рідкісне явище. Є альбіноси й в Африці, і вони «біліші» за будь-яку білу людину!

Це цікаво... За час життя шкіра людини змінюється приблизно 1000 разів.

Це цікаво... За добу в дорослої людини у стані відносного спокою виділяється 500 мл поту.

Це цікаво... Людське волосся товстіше мильної плівки приблизно в 5000 разів.

Це цікаво... У людини приблизно 2 мільйони потових залоз. Середня доросла людина з кожним літром поту втрачає 540 калорій. Чоловіки потіють приблизно на 40 % більше, ніж жінки.

Будова і функції шкіри

Людина приходить у цей світ в «одязі", який набагато кращий за все те, що можна купити в магазині.

Уявіть собі, що вчені розробили із спеціального матеріалу тканину- тонку, міцну, але при цьому еластичну, пористу, але в той же час водонепроникну. Уявіть також, що ця тканина може зігрівати, у разі потреби і охолоджувати. Вона розпізнає температуру і "відчуває" дотики, забезпечує ефективний захист у навколишньому середовищі, при цьому сама себе змащує і ремонтує! Такий винахід був би дивом технологій, чи не так? Все це і багато чого іншого може робити наша шкіра.

Багато схильні думати про неї як про просте покритті тіла. Але це не так. За влучним висловом одного з дослідників, шкіра людини являє собою шедевр інженерної думки. Виявляється, що в 7 см.куб людської шкіри міститься 19 мільйонів клітин, 625 потових і 90 сальних залоз, 65 волосків, 6 метрів кровоносних судин і 19 тисяч сенсорних клітин.

Шкіра є одним з найбільших органів в організмі людини, її маса в дорослої людини сягає 5 кг, а площа — 1,5–2 м.куб.

Наша шкіра водонепроникна, антибактеріальна, протигрибкова, еластична, гнучка, чутлива, самовідновлююча, вона здатна всмоктувати одні необхідні хімічні елементи і не пропускати інші. Вона пориста, самозмащувальна, виробляє вітаміни, пахучі речовини, може розпізнавати температуру, вібрацію й тиск. Без неї людина просто не вижила б. Як же шкіра "примудряється", будучи товщиною всього кілька міліметрів, виконувати таку кількість численних функцій? Вся справа в її будові

Будова шкіри 1 — епідерміс; 2 — дерма; 3 — підшкірна клітковина; 4 — волосина; 5 — волосяний фолікул; 6 — потова залоза; 7 — м’яз, що піднімає волосину; 8 — кровоносні судини; 9 — нервові закінчення; 10 — сальна залоза

Епідерміс Є різновидом епітеліальної тканини. Зовнішній шар епідермісу — це мертві зроговілі клітини. Вони безперервно злущуються. Проте товщина епідермісу не зменшується. Верхній шар епідермісу постійно оновлюється за рахунок клітин нижнього шару, які мають кубічну форму й постійно діляться. Частина клітин, залишається в нижньому шарі, а інші формують верхній шар. Ці клітини втрачають здатність ділитися, сплощуються, накопичують білок кератин, і, як наслідок, — роговіють, мертвіють і злущуються. У нижньому шарі епідермісу весь час продукуються нові клітини. Так за 10–30 днів відбувається повне його оновлення. Зазвичай товщина епідермісу складає 0,03–1,5 мм. Але на ділянках тіла, що зазнають сильного тертя (долоні, стопи), він у декілька разів товщий.

Чому? Айзек Азімов так пояснив цей процес у своїй книзі "Тіло людини": «Клітини в основі епідермісу - живі, вони постійно ростуть і розмножуються, нова клітина виштовхує вгору стару. Без притоку крові ця клітка вмирає, і інтенсивність нашого життя постійно "стирає цей мертвий матеріал з поверхні нашого тіла, на зміну йому приходить новий знизу і, таким чином, наш епідерміс весь час оновлюється»

Кожен з нас щодня втрачає близько 10 мільярдів клітин шкіри, головним чином перебуваючи в ліжку, ванній і просто, будучи одягненим. Якщо б ви змогли подивитися через збільшувальний прилад на людину без одягу, то виявили б цілу хмару клітин, що оточує її як аура.

Шкіра лущиться і це є не чим іншим, як очисним механізмом, який несе із собою пил, речовини, що виділяються з залоз, мікроби. Епідерміс утримує левову частку всіх мікробів, що атакують людське тіло. Ми повністю оновлюємо наше "покриття".

Але ось що дивно: не дивлячись на постійне оновлення, наша зовнішність і забарвлення шкіри залишаються незмінними. Біла людина залишається білою, кирпатий ніс - кирпатим, а форма колін залишається такою ж, і не проявляється, наприклад, на ліктях. Справа в тому, що внутрішні клітини "спроектовані" для відтворення кожної пори, ямочки, веснянки, потемніння, зміни і т . д. Таким чином, навіть гуля на голові залишиться колишньою, а тонкі лінії на кінчиках пальців, тобто відбитки, незмінні і властиві тільки вам. Інших таких відбитків в світі немає. І цей генетичний план для шкіри виконується мільярди разів на день. Хіба не дивно?

Дерма Міжклітинна речовина сполучної тканини, яка утворює дерму, містить колагенові й еластичні волокна. Завдяки ним шкіра пружна і легко розтягується: відтягніть її на тильній стороні долоні і відпустіть — вона відразу повернеться в початковий стан. Товщина дерми — 0,5–5 мм, найтовстішою вона є на спині, плечах, стегнах. Дерма впинається в епідерміс безліччю сосочків, які трохи піднімають епідерміс, утворюючи гребінці й борозенки. Їх малюнок у кожної людини різний. У дермі розташовані кровоносні і лімфатичні капіляри, м’язові та нервові волокна, нервові закінчення, пігментні клітини, потові та сальні залози, волосяні фолікули.

Шкірні залози Це залози зовнішньої секреції, що виділяють секрети на поверхню шкіри. Потова залоза має вигляд трубочки діаметром 0,3–0,4 мм, закрученої клубочком. Один її кінець сполучений з порою в епідермісі.

У людини, на відміну від інших ссавців, потові залози розташовані на всій поверхні тіла, але найбільше їх на долонях, ступнях, у пахвах.

Секретом потових залоз є піт, який утворюється з міжклітинної рідини.Він на 98 % складається з води, решта — це розчинені в ній солі, сечовина й інші продукти метаболізму.

На відміну від потових, сальні залози розгалужені,а їх протоки відкриваються у волосяний фолікул.

Більшість сальних залоз розташовано на голові, обличчі, верхній частині спини. Їх секрет містить жироподібні речовини. Вони потрапляють на волосся та поверхню шкіри й пом’якшують її. Водонепроникний шар,утворений цими речовинами, захищає шкіру від пилу та мікроорганізмів, а також перешкоджає її висиханню.За добу сальні залози виділяють близько 20 г секрету.

Підшкірна клітковина Підшкірна клітковина — нижній шар шкіри, утворений жировою тканиною товщиною 3–10 мм.

Підшкірна клітковина працює, як амортизатор, що гасить механічні дії на поверхні тіла. Недарма найтовщий шар цієї тканини міститься на сідницях і підошвах — вони весь час зазнають великого тиску.

Жирова тканина є гарним теплоізолятором, тому худенькі зазвичай мерзнуть більше, ніж товстунчики.

Захищаючи нас на різних фронтах Тільки уявіть, на поверхні шкіри людини в 1 см.куб зазвичай буває від 115 тисяч до 32 мільйонів мікробів. Однак здорова шкіра непроникна для них. З мертвими клітинами видаляються бактерії і різні речовини. Крім того, кожне сало і піт створюють на поверхні людської шкіри кисле середовище, несприятливе для мікробів. Шкіра в значній мірі захищає організм від радіації. Інфрачервоні промені майже цілком затримуються епідермісом, ультрафіолетові частково. Шкіра містить також меланін, що захищає людину від надмірного ультрафіолетового випромінювання. Крім того, шкіра служить захистом для внутрішніх органів тіла. У парку розваг є атракціон, в якому машинки при їзді вдаряються один про одного. Зіткнення безпечні, оскільки по всьому периметру вони мають гумові кільця. Наша шкіра дуже нагадує такі гумові кільця і працює як поглинач ударів. Якби в нас не було цього "амортизатора", ми навряд чи змогли б робити будь-які фізичні вправи, не пошкоджуючи внутрішні органи.

Унікальне регулювання температури Виявляється, що шкіра допомагає тілу підтримувати постійну температуру. Це дуже важливе і складне завдання. Якщо наша температура досить довго буде підвищуватися на 2-3 ° С, то людина може померти. Головне джерело тепла в нашому тілі - робота внутрішніх органів. Тепло від них розноситься кров'ю і рівномірно розподіляється по всьому тілу, але це досить повільний шлях розсіювання. Яким же чином тоді наше тіло позбувається зайвого тепла? Це відбувається завдяки методу охолодження, який називається потовиділення.

Маленькі потові залози, розподілені по всьому тілу. Їх загальна кількість більше 2 мільйонів. І вони виводять на поверхню нашого тіла воду, де вона випаровується, охолоджуючи організм. Потові залози складаються з маленьких трубочок, основна частина яких знаходиться глибоко в дермі. Ці трубочки йдуть вгору, досягаючи поверхні шкіри. Крихітні отвори на поверхні нашого тіла - це пори, які ледве помітні неозброєним оком. 1 2 Виділення поту з потових залоз: 1 — пора потової залози; 2 — крапельки поту

«Найгарячішими» серед внутрішніх органів є печінка й товста кишка. Постачальниками тепла є скелетні м’язи, але тільки під час інтенсивної роботи. Найменше тепла продукується в кистях рук і стопах ніг — недарма вони холодніші за інші частини тіла. У тепловізорі більш розігріті ділянки тіла людини виглядають червоними, менш розігріті —зеленими

В процесі інтенсивного руху, вироблення організмом тепла збільшується, і тоді потові залози прискорюють виділення поту. Це відбувається також тоді, коли температура навколишнього середовища досить висока. Швидкість виділення поту може перевищити швидкість випаровування, і тоді піт буде накопичуватися на тілі у вигляді крапель. При підвищенні зовнішньої температури кров'яні судини розширюються, а кровоток підсилюється. При цьому підвищується потовиділення, і прискорюється процес позбавлення від зайвого тепла. У холодну ж погоду вени звужуються, циркуляція крові під шкірою скорочується, і зменшується виділення тепла. Мудра система підтримки постійної температури, чи не так?

Потові залози, які є унікальними для людей, так само як здатність прямо ходити і говорити. Мавпи взагалі не потіють.

Дотик Одна з найважливіших завдань шкіри - забезпечувати людині відчуття дотику. Воно стає можливим завдяки особливим нервовим утворенням - рецепторів, які посилають в мозок нервові імпульси. Хоча людина доторкається до предметів поверхнею епідермісу, дотик фіксується рецепторами всередині шкіри і передається в мозок.

Шкіра володіє різною чутливістю: до доторку, болю, тиску, розтягування і температури. У середньому на 1 см.куб шкіри припадає до 5000 чутливих закінчень, 200 больових, 12 холодових рецепторів, 2 теплових і 25 рецепторів, що реагують на тиск.

Нервові рецептори в шкірі розподілені нерівномірно. Найбільшою чутливістю до дотиків володіє шкіра на кінчиках пальців, потім йде кінчик носа і середина долоні. Таким чином, шкіра є величезне складне рецепторні поле, мільйони чутливих закінчень якого постійно "спілкуються" з мозком.

Важливість жиру Навіщо людині потрібен підшкірний жир? Підшкірно-жировий шар це своєрідний "буфер". Він пом'якшує дію ударів, виконує роль термоизолятор і прикріплює шкіру до м'язів. Жир зігріває нас, як внутрішній тілесний костюм. Справа в тому, що підшкірний жировий шар погано проводить тепло, перешкоджаючи надмірному надходженню ззовні, як тепла, так і холоду, а також надмірної втрати тепла. Людина накопичує жир відмінно від тварин, які живуть на суші. При гарному харчуванні у мавп може з'явитися круглий животик, але в них ніколи не буде пухких щік, товстих сідниць і інших частин тіла. Товщина жиру в людини неоднакова, наприклад, в області чола і носа виражена слабко, на віках відсутня зовсім, а от на животі і сідницях досягає декількох сантиметрів.

Переробний хімічний завод для всього тіла На цьому функції нашої шкіри не закінчуються. Виявляється, вона "працює" ще як величезний переробний хімічний завод, послугами якого користується весь організм. Шкіра запобігає порушення водного балансу тіла: її зовнішній шар є водонепроникними, завдяки чому концентрація води в тілі контролюється. Наше існування без шкіри було б просто не можливим, оскільки в організмі не змогла б утримуватися вода. У шкірі відбувається обмін вуглеводів, білків, жирів, вітамінів і солей. Це складний процес, завдяки якому організм отримує необхідні йому поживні речовини. За інтенсивністю обміну шкіра трохи поступається печінки, а підшкірний шар є потужним складом поживних речовин, які організм витрачає у разі потреби. Через шкіру здійснюється обмін газів між тілом і навколишнім середовищем - ця здатність не менш важлива, ніж дихання через легені. Шкіра поглинає сонячні промені, виробляючи вітамін Д, необхідний для кісток. Тільки уявіть, без діяльності шкіри та виробництва нею вітаміну Д наші кістки розкришилися б ще до того, як ми подорослішали б.

Багато інших унікальних властивостей Наша шкіра може стиснутися, якщо людина схудла, і розтягнутися, "підстроївшись" під 200-кілограмового чоловіка. Вона може розтягуватися і стягуватися при русі кінцівок сотні разів на день протягом усього життя! Який матеріал, розроблений людиною, має такі ж властивості? Відомо більше 350 запахів, що виходять від шкіри, хоча їх кількість може перевищувати 1000. Деякі з них унікальні для кожної людини.

Багато інших унікальних властивостей Колір і структура шкіри відображають внутрішнє здоров'я людини. Зниження кількості червоних кров'яних клітин в результаті кровотечі можна визначити по шкірі, вона стає блідою; жовтувата шкіра свідчить про хвороби печінки і т.д.

«Коли нам холодно, кровоносні судини в шкірі стискаються, утримуючи тепло. Ефект гусячої шкіри зменшує втрату тепла за допомогою підняття волосків на шкірі, створюючи ямки з більш теплим повітрям . Тремтіння збільшує виробництво теплоти, як ніби включаються мільярди крихітних теплових лампочок. Клітини шкіри "знають", як і коли стиснути місцеві судини після поранення для зменшення кровотечі ... Гладка, непокрита ворсом шкіра, підшкірний жир, еластичність і величезна кількість залоз - унікальні для людей і не характерні для тварини» Айзек Азімов

Похідні епідермісу Похідні епідермісу, що виконують додаткову захисну функцію, є волосся й нігті. Волосся вкриває майже всю поверхню шкіри, за винятком долонь, підошов, бічних поверхонь пальців. На голові людини у середньому росте близько 100 тис. волосин, і хоча 75–100 з них людина щодня втрачає, їх кількість у нормі відновлюється.

У волосині розрізняють стрижень, який виступає над шкірою, і корінь, розміщений у дермі.Корінь розташовується у волосяному фолікулі й закінчується потовщенням — волосяною цибулиною.Основа фолікула з’єднана з гладеньким м’язом, під час скорочення якого волосина піднімається. Волосяна цибулина складається з епітеліальних клітин, які діляться, за рахунок чого волосина росте. Просуваючись до поверхні шкіри, ці клітини наповнюються кератином і роговіють. За місяць волосина виростає приблизнона 1 см. Клітини волосяної цибулини здатні до поділу протягом 2–4 років, потім ріст волосини припиняється і вона випадає. Через певний час волосяна цибулина може відновити свою активність. Волосся Будова волосини: 1 — корінь; 2 — волосяна цибулина; 3 — волосяний фолікул; 4 — сальна залоза; 5 — стрижень

Колір волосини зумовлений кількістю пігменту меланіну, що міститься в її зовнішньому шарі. З віком синтез меланіну знижується,й волосся сивіє.

Меланін(грец. мелас — чорний), незважаючи на походження його назви, буває різних кольорів: чорного, коричневого, жовтого. Він визначає колір не лише шкіри, але й волосся і райдужної оболонки очей. Меланін

Це цікаво Волосся виростає на 12 мм в місяць . Окремі волосини живуть сім років. Якщо ніколи не стригти волосся, воно можуть вирости до 107 см . У жінок волосся довше, ніж у чоловіків. Волосся росте швидше влітку і під час сну . Волосся росте швидше у віці від 16 до 24 років . У жінок у віці від 40 до 50 років може випасти до 20% волосся . З віком волосся стає сухіше.

Ніготь — це щільна рогова пластинка, яка лежить на нігтьовому ложі. Ложе з боків обмежене шкірними складками — нігтьовими валиками. Росте ніготь унаслідок поділу клітин кореня нігтя так само, як росте волосся. Швидкість росту нігтя складає близько 0,5 мм на місяць на руках і 0,15 мм на місяць на ногах. Ніготь Будова нігтя: 1 — рогова пластинка; 2 — нігтьове ложе; 3 — фаланга пальця; 4 — корінь нігтя; 5 — нігтьовий валик

Хвороби шкіри Опіки - якщо половина всієї поверхні тіла сильно обпечена, то людина може загинути. Висип- може з'явитися на шкірі в результаті різних захворювань (алергія, вітряна віспа, кір та ін.) Запалення -іноді мікроби проникають в організм або подряпину на шкірі. У результаті з'являється прищик або гнійник. Сонячний опік-засмага - чудова річ, якщо знати міру і не намагатися засмагнути дочорна за один день.

Ендокринна система

Чому одні люди виростають дуже високими а інші зупиняються в рості ще в дитинстві? Чому звичайна людина в екстрених випадках може проявити над здібності? Чому одні люди повні а інші худі,розумні і не дуже, швидкі і неповороткі? Чи чули ви про цукровий діабет? Чому лише досягаючи певного віку ви починаєте цікавитись протилежною статтю? Яким чином наш організм пристосовується до сильних коливань температур , надлишку чи нестачі їжі?

У вищих тварин є два регуляторних системи, за допомогою яких організм пристосовується до постійних внутрішніх і зовнішніх змін. Одна з них - нервова система, швидко передає сигнали (у вигляді імпульсів) через мережу нервів і нервових клітин, інша - ендокринна, здійснює хімічну регуляцію за допомогою гормонів, які переносяться кров'ю і надають ефект на віддалені від місця їх виділення тканини і органи

Ендокринна система Представляє собою сукупність органів(залоз), частин органів та окремі клітини, які секретують у кров і лімфу гормони . Вона разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.

Поняття про ендокринну секрецію вперше було введено К. Бернаром, який встановив здатність клітин печінки виділяти глюкозу в кров

Залози Залози зовнішньої секреції Залози внутрішньої секреції Залози змішаної секреції Виділяютьчерезвивідніпротокиречовини- «секрет», наповерхнютілаабослизовихоболонок, утічиіншіпорожнини. Немаютьвивіднихпротоківіїх«секрет»- гормонвиділяєтьсяпрямо в кров Немаютьвивіднихпротоківіїх«секрет»- гормонвиділяєтьсяпрямо в кров Сальнізалози Слиннізалози Потовізалози Молочнізалози Слізнізалози Печінка Залозишлунково-кишковоготракту Гіпофіз Епіфіз, Щитовидназалоза Паращитовиднізалози Вилочковазалоза Наднирники Підшлункова залоза Статеві залози

Гормони (від грецького hormao - збуджую, спонукаю) - це біологічно-активні хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо в кров Гормони

Властивості Дистантний характер дії Специфічність дії гормонів Висока біологічна активність гормонів Невеликий розмір молекул гормонів Порівняно швидке руйнування гормонів тканинами Відсутність у більшості гормонів видовий специфічності Функції Диференціювання ( в ембріона на диференціювання статі і ЦНС) Забезпечують фізичний, розумовий і статевий розвиток Забезпечують адаптацію до різких змін зовнішнього середовища Підтримка гомеостазу Старіння ( зниження секреції статевих гормонів у представників обох статей, хоча у особин жіночої статі це проявляється більш чітко.)

Механізм дії гормонів Клітини-мішені. Спосіб дії на клітини: а) вплив на проникливість мембран для різних речовин б) вплив на швидкість реакції в клітинність в)регулюють активність спадкового апарату клітини. Гормони діють як в одному напрямі так і в протилежних.

Щось цікаве Гормони мають дуже високу біологічну активність, але час їх дії досить короткий. Практика зажадала перевірки істинності, і медики втрутились в пересадки статевих залоз, намагаючись домогтися омолодження організму. Ідея була чіткою: старіння відбувається через ослаблення діяльності залоз внутрішньої секреції. Пробували пересаджувати чоловікам сімяники баранів, биків, мавп. Не вийшло. Не дуже допоміг і народний досвід - при статевому безсиллі з'їдати статеві залози самців деяких тварин, що відрізняються високою активністю.

Гіпофіз Розташовується в порожнині черепа , овальної форми , вага 0,5-0,7г. Складається з трьох долей: передньої , проміжної , задньої. Регулює функції багатьох інших залоз

Гормони гіпофізу Соматропін ( гормон росту) Стимулює ріст тканин Тиреотропін Стимулює діяльність фолікулів щитовидної залози Кортикотропін Стимулює діяльність коркового шарунаднирників Гонадотропіни Регулюють функції статевих залоз Окситоцин Впливаєнаскороченняматки,стимулюєутвореннямолокапісляпологів Вазопресин Викликаєзвуженнясудинієантидіуретичнимгормоном,щовпливаєнаводнийобмін

Гіперфункція Гіпофункція Соматропін Вплив гормона в дитинстві.

Гіперфункція Вплив гормона в дорослої людини.

Гіперфункція Гіпофункція Накопичення води в організмі , набряки Нецукровий діабет-надлишкове сечовиділення до 40л за добу Вазопресин

Щось цікаве Ще пару століть тому серйозно обговорювалося питання про те, чи не служить гіпофіз слизовидаляючим органом для мозку. Везалій був переконаний, що залоза ця здатна поглинати те, що мозку не потрібно. Гіпофіз як диригент впливає на всі ендокринні звучання організму. Тому визнаємо слідом за знаменитим канадським патофізіологом Г. Сельє, що гіпофіз - своєрідний "ендокринний мозок". Гіпофіз дійсно диригент, і як такий звичайно виконує не свою музику. Композитором ж таки треба визнати гіпоталамус - відділ стовбура мозку, для якого характерне скупчення нейросекреторних клітин. Саме вони задають тон і беруть участь практично у всіх процесах, які мають відношення до нервової діяльності, у регуляції обміну речовин, емоційного стану, психічної активності та ін Багато про що з описаного сьогодні зміг якось здогадатися свого часу Шекспір, якщо залишив нам наступну рекомендацію : «Когда ж нагрянет ураган войны, Должны вы подражать повадке тигра. Кровь разожгите, напрягите мышцы. Свой рот прикройте бешеной личиной! Глазам придайте разъяренный блеск - Пускай, как пушки, смотрят из глазниц; Пускай над ними нависают брови, Как выщербленный бурями утес Над основанием своим, что гложет Свирепый и нещадный океан. Сцепите зубы и раздуйте ноздри; Дыханье придержите; словно лук, Дух напрягите»... Якщо ви подумки відтворили всі ці дії, то виявили, як складно реалізуються наші функції і що при цьому обов'язкова участь багатьох (якщо не всіх!) систем нашого тіла.

Епіфіз Маса цієї залози у дорослої людини близько 0,2 гр, довжина 8-15 мм, ширина 6-10 мм, товщина 4-6 мм. Так як у людини це залоза за формою нагадує соснову шишку, тому вона і отримала одне зі своїх назв - шишковидна залоза (грец. epiphysis - шишка, наріст) Регуляція циркадних (добових) біологічних ритмів, ендокринних функцій, метаболізму (обміну речовин) та пристосування організму до мінливих умов освітленості.

Гормони епіфізу Мелатонін 1. Визначає періодичність сну і коливання температури тіла. 2.Порушеннядобовогоритмуорганізмуузв'язкузперельотомчерезкількагодиннихпоясів,розладиснуі«зимовідепресії» 3. Тривалістьжиттяпов'язанаіззагальноюкількістюцьогогормону 4. Впливаючи на гіпофізтормозитьпередчасне статеве дозрівання 5. Визначаєтривалістьменструального циклу ужінок. 6. Зумовлює пігментацію шкіри. Сератонін( при попаданні в кров як гормон).Гормон“задоволення”. Роль в згортанні крові Приймає участь в процесах алергії і запалень Роль в регуляції моторики і секреції вшлунково-кишковому тракті Впливнапроцесизбудженняігальмуваннявсистемістатевихорганів.Наприклад,збільшенняконцентраціїсеротонінуучоловіківзатримуєнастанняеякуляції. Вплив на скорочення матки і маткових труб , координації родів. Мелатонін при прийомі всередину надає снодійну дію, нормалізує імунні реакції організму і нейтралізує впливу стрес-гормонів на тканині. Виявилося також, що при цукровому діабеті та депресіях знижений або синтез мелатоніну, або порушений нормальний ритм його виробництва, тому прийом гормону при цих захворюваннях приводив до позитивних результатів. Крім того, мелатонін виявився потужним природним антиоксидантом і може застосовуватися для профілактики онкологічних захворювань. Є навіть відомості про його ефективність при бронхіальній астмі, глаукомі, катаракті, а так само використання його в якості нешкідливого контрацептиву. Практично, можна сказати, що мелатонін надає омолоджуючу дію на весь організм у цілому. Та що організм! Навіть тривалість життя пов'язана із загальною кількістю цього гормону! І, до речі, з'ясовано, що нормалізації порушеного ритму виробництва мелатоніну добре допомагають фізичні навантаження і правильне харчування. Загалом, ви вже й самі зрозуміли, що епіфіз хоч і маленька заліза, але користь від неї величезна! Відповідно і без неї теж дуже сумно нам жити. Наприклад, після видалення епіфізу у курчат наступає передчасне статеве дозрівання (той самий ефект виникає і в результаті пухлини епіфізу). У ссавців видалення цієї залози викликає збільшення маси тіла, у самців - збільшення сім'яників і посилення вироблення сперми, а у самок - подовження періоду життя жовтих тіл яєчника і збільшення матки. синтез мелатоніну припиняється при яскравому освітленні. Це відкриття послужило поштовхом до відродження фототерапії. І тепер світлолікування на Заході широко застосовується хронобіологи для лікування десинхронозів. Виявилося, що скорочення харчового раціону експериментальним тваринам на 60% призводить до збільшення тривалості життя в 1.5 рази. І у людини низькокалорійна дієта уповільнює процеси старіння, знижує вірогідність розвитку всіх захворювань, від яких найчастіше вмирають люди в розвинених країнах (рак, хвороби серця, інсульти, атеросклероз, діабет). При цьому спеціальними дослідженнями встановлено, що на обмеження раціону реагує саме епіфіз, підвищуючи секрецію мелатоніна. Тривалість життя пов'язана із загальною кількістю гормону, що синтезується в нічні години.

Гіперфункція Гіпофункція Порушується робота всіх залоз внутрішньої секреції Передчасний статевий розвиток і затримання росту у дітей унаслідок гальмівної дії на гіпофіз Мелатонін

Гіперфункція Гіпофункція Надмірна пігментація Побіління ділянок шкіри(вітіліго) Мелатонін

Щось цікаве Маленький виріст мозку, прихований під великими півкулями, за свій зовнішній вигляд отримав назву шишкоподібної залози. Тіло у вигляді соснової шишки зображалося колись в тих місцях папірусу, де йшлось про входження душ покійних в судний зал Осиріса. Вельми архаїчне значення шишки (адже "шишки" бувають важливими) - символ вічного життя, а також відновлення здоров'я. Функції цієї залози залишалися незрозумілими багато-багато років. Дехто розцінював залозу як рудиментарне око, яке призначалось для того, щоб людина могла оберігати себе зверху. Але структурним аналогом ока таку залозу - епіфіз можна визнати лише у міног, у плазунів, а не в нас. У містичній літературі періодично зустрічалося твердження про контакти саме цієї залози з таємничою нематеріальною ниткою, що зв'язує голову з ефірним тілом. З твору в твір перекочовували опис цього органу, здатного нібито відновлювати образи і досвід минулого життя, регулювати потік думки і баланс інтелекту, здійснювати телепатичне спілкування. Французький філософ Р. Декарт (XVII століття) вважав, що залоза виконує посередницькі функції між духами, тобто враженнями, що поступають від парних органів - очей, вух, рук. Тут, в епіфізі, під впливом "пари крові" формуються гнів, радість, страх, смуток. Фантазія великого француза наділила залозу можливістю не тільки рухатися, але і направляти "тваринні духи" через пори мозку по нервах до м'язів. Це потім вже з'ясували, що рухатися епіфіз не в змозі. Доказом винятковості епіфізу ряд років служило і те, що серце теж не має пари, а лежить "посередині". Та й існує шишковидна залоза, як Декарт помилково припускав, тільки у людини. У старовинних російських медичних посібниках залоза ця називалася "душевною". У двадцятих роках минулого століття багато фахівців прийшли до висновку, що і говорити щось про цю залозу не слід, бо якої-небудь значущої функції у рудиментарного органу немає. З'являлися сумніви в тому, що епіфіз масою в 200 мг і величиною з горошину функціонує не тільки в ембріогенезі, а і після народження. Все це призвело до того, що на десятиліття з поля зору дослідників це "третє око" випало. Правда, були і об'єктивні причини. Серед них складність вивчення, що вимагала нових методів, і топографічна незручність . Теософи, у свою чергу, не сумнівалися, що епіфіз поки що більшості не дуже потрібен, а от у майбутньому виявиться необхідним для передачі думок від однієї людини до іншої.

Щитовидна залоза Схоже на метелика утворення, розташоване спереду гортані, вагою 30-60 г. Два «крила» цього «метелика» - тягнуться вгору по обидва боки трахеї. Ці «крила» сполучені вузькою смужкою тканини - перешийком, який проходить по передній поверхні трахеї. Вплив на обмін речовин, на ріст і розвиток організму, на збудливість нервової системи, на діяльність серця, на кровообіг і на інші потрібні і корисні функції організму.

Гормони щитовидної залози Тироксин (надвітретинискладаєтьсязйоду) 1.Стимулюютьобмінречовинпрактично вкожнійклітинціорганізму. 2.Регулюють практичнокоженпроцесворганізмі-дихання,прийомїжі, сон,рух, 3.Регулюютьпроцесиувнутрішніхорганах -відсерцебиттядороботирепродуктивноїсистеми. 4.Формуванняірозвитокмозку,починаючизвнутрішньоутробногоперіоду. 5. Вони жзумовлюютьрозум, талантікмітливість. Трийодтиронін(міститьна один атом йодуменше,затевіну 10разівактивнішетироксину).

Гіперфункція Гіпофункція Базедова хвороба: підвищується обмін речовин , збудливість нервової системи, розвивається зоб Мікседема: знижується обмін речовин і збудливість нервової системи, зявляються набряки шкіри. У молодому віці карликовість і кретинизм Тироксин

Щось цікаве Сучасні ендокринологи звернули увагу на округлі шиї зображених на портретах жінок, і визначили що багато з моделей Рубенса, Дюрера, Ван Дейка та інших художників страждали зобом. Особливо часто такі шиї зустрічалися у творчості Енгра, а потім Матісса. «Железа лежит на шее, Два кольца пересекая, Второй, третий у трахеи, Тироксин в кровь выделяя. Если много - будет зоб. Ясен тут вопрос, Коли ставить его в лоб. Это - тириотоксикоз. Если мало, наблюдают Обмена понижение. Микседемой называют Данное явление».

Паращитовидні залози Затишно примостилися на задній поверхні щитовидної залози, їх чотири і вага кожної становить приблизно 0,05 м. Регулює обмін Кальцію і Фосфору

Гормони паращитовидних залоз Паратгормон Підтримкапостійногорівнякальціювкрові: прийогозниженніпаратгормонвивільняєтьсяіактивуєперехідцьогосамогокальціюзкістокв кров до тихпір,покивмісткальціювкровінеповернетьсядонорми

Гіперфункція Гіпофункція Викликає захворювання кісток, з'являються камені в нирках Порушуеться розвиток кісткової тканини,зубів. Зниження рівня кальцію в крові, що призводить до підвищеної нервово-м'язової збудливості, спазмів і судом. Паратгормон

Щось цікаве Коли всмоктування кальцію з їжі йде надлишково, його солі накопичуються в нирках. Такі метаболічні (обмінні) нефропатії цілком здатні надалі призвести до сечокам'яної хвороби і запалення нирок - пієлонефриту. "Винна" в перевищенні необхідного балансу кальцію надто активна діяльність паращитовидної залози. Зазвичай цей збій в обміні речовин "випливає назовні" у підлітковому віці. Вчасно виявити його можуть повторні аналізи сечі, які покажуть, чи є в ній "пісочок", солі кальцію. Всім підліткам від 12 до 17 років щорічно потрібно робити профілактичний аналіз сечі, а результати показувати терапевту. Решта - за ним.

Вилочкова залоза(тимус) Орган дитячого віку, складається з двох частин і лежить за грудиною. Залоза має корковиій і мозковий шар . Найбільшої ваги набуває в 11-15 років Залоза є головним органом імунітету, яка виробляє т-лімфоцити, а також регулює нейром'язову передачу, вуглеводний обмін і обмін кальцію. У дорослому віці тимус перероджується в жирову тканину.

Гормони вилочкової залози Пептидні гормони:тимозини,тимопоетини Стимулюють диференціювання Т- і В-лімфоцитів. Контроль занейром'язовоюрегуляцією. Контроль стану вуглеводного обміну

Гіперфункція Гіпофункція Порушення імунітету , проведення збудження в нервовій і м'язовій тканинах і обміну речовин Зниження імунітету, порушення проведення збудження в нервових і мязових тканинах і обміну речовин Відомо, що видалення цієї залози викликає порушення мінерального обміну: кістки стають м'якими, крихкими і легко ламаються, загоєння переломів йде повільно, може з'являтися м'язова слабкість, неповороткість, так само виникають і психічні порушення.

Щось цікаве Вилочкова залоза (тимус ) розвивається в плода на 6-му тижні вагітності. Вона має розміри більші, ніж всі ендокринні залози, разом узяті. Її роль на цей момент не з'ясована досконально, однак можна з упевненістю стверджувати надзвичайну важливість тимуса для розвитку плоду: мабуть, вилочкова залоза сама здійснює імунологічний нагляд за розвитком клітин дитини або ж бере в цьому процесі активну участь.

Наднирники Парні органи, складаються із коркового і мозкового шару Регулюють обмін мінеральних і органічних речовин , виділення статевих гормонів, тиск крові, тонус м'язів, стан імунітету Мозковий шар Корковий шар Для організму найбільш важливим є кіркова речовина, просто тому що без нього організм жити не може, а от без мозкового можна ще досить довго протягнути.

Гормони наднирників Кора-кортикостироїди:І.Глюкокортикоїди ІІ.Мінералокортикоїди Істатевістероїди: ІІІ.Андроген ІV.Естроген І.1.Впливають наобмінвуглеводів,білків,жирів, атакожнаімунні,тобтозахиснімеханізминашогоорганізму І.2. Активносприяютьвідкладеннюглікогенувм'язахіпечінцітапідтримуютьнеобхіднуконцентраціюглюкозивкрові. І.3 . Здатні надавати протизапальну дію. ІІ.1. Впливають на водно-сольовий обмін. ІІІ.ІV.Задією близькі до статевих гормонів–якрезервякийвикористовуєтьсяпривтратіфункційосновнимиорганами,відповідальнимизавиробництвостатевихгормонів. Мозкова речовина: І.Адреналін ІІ.Норадреналін І .Впливнавуглеводнізапасиімобілізаціюжирів. ІІ. 1. Звужує кровоносні судини і підвищує кров'яний тиск. ІІ.2.Участь в якості медіатора при передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на тканині органів. Забезпечуютьшвидкуреакціюнараптовунебезпеку

Гіперфункція Гіпофункція Синдром Кушинга Хвороба Аддісона Глюкокортикоїди Хвороба Аддісона :при цьому захворюванні людина худне, втрачає апетит, у нього знижується вміст цукру в крові, падає кров'яний тиск, виникають шлунково-кишкові розлади, підвищується потреба в солі, а шкіра набуває бронзову забарвлення. Надлишок же гормонів призводить до серйозного порушення метаболізму, викликаючи гіперглюконеогенез - надмірне перетворення білків у вуглеводи. Таке ось стан, відоме як синдром Кушинга, супроводжується втратою м'язової маси, зниженням надходження глюкози з крові в тканині, що призводить до збільшення концентрації цукру в крові, а також демінералізацією кісток. Відповідно, починає накопичуватися жир, причому надлишкові жирові відкладення на тілі супроводжуються з катастрофічним зменшенням підшкірної жирової клітковини на руках і ногах. Представили собі цього круглого чоловічка на ніжках-ниточках?