X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Захворювання нирок та сечовивідних шляхів"

Завантажити презентацію

"Захворювання нирок та сечовивідних шляхів"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Захворювання нирок та сечовивідних шляхів Даниленко 11-А

Слайд 2

Гострий гломерулонефрит Гострий гломерулонефрит – це гостре двостороннє захворювання нирок автоімунного генезу з переважним ураженням ниркових клубочків та залученням до процесу ниркових канальців. Найчастіше виникає у віці 20-40 років. Дуже рідко розвивається у дітей віком до двох років та осіб похилого віку. Найвища захворюваність спостерігається з жовтня до березня. Летальність складає 0,1% , зумовлена найчастіше гострою нирковою недостатністю.

Слайд 3

Чинники стрептококова інфекція (у 60-80% випадків гострому гломерулонефриту передує: ангіна, хронічний тонзиліт, катар верхніх дихальних шляхів, скарлатина, фурункульоз, бешиха, отит, рідше – пневмонія, ревматизм, септичний ендокардит, у 20% випадків виявити причину не вдається); інфекційно-імунні (віруси – вірус гепатиту В, краснухи, інфекційного мононуклеозу, герпесу, аденовірусу, а також при інфікуванні лептоспірами, рекеціями, при бруцельозі); неінфекційно-імунні (введення вакцин чи сироваток, вплив хімічних чи лікарських засобів, пилку рослин, отрути комах). В основі захворювання лежить відкладання імунних комплексів та компонентів комплементу в ниркових клубочках, яке супроводжується порушенням мікро циркуляції в нирках – збільшується внутрішньо судинне зсідання крові в клубочкових капілярах, утворюються тромбоцитарні агрегати, тромбоз, випадіння фібрину, аж до повної обтурації отвору капілярів.

Слайд 4

Основні клінічні синдроми інфекційно-токсичний; сечовий; набряковий; гіпертонічний

Слайд 5

Принципи лікування 1. В умовах стаціонару, ліжковий режим 2-4-6 тижнів, рівномірне зігрівання тіла. 2. Дієта. При загрозі розвитку еклампсії призначають режим голоду і спраги – на добу 200 г цукру, 200 мл води, шматочок лимона. 3. Медикаментозна терапія: антибіотикотерапія (пеніцилін, оксацилін, ампіокс, еритроміцин); глюкокортикостероїди (преднізолон); цитостатики (азатіоприн, циклофосфамід, лейкеран); антикоагулянти (гепарин, сулодексид); антиагреганти (курантил, трентал); нестероїдні протизапальні (вольтарен – ортофен); амінохінолінові препарати (делагіл); симптоматична терапія.

Слайд 6

Хронічна ниркова недостатність Хронічна ниркова недостатність – синдром, зумовлений порушенням екскреторної та інкреторної функції нирок, який розвивається внаслідок поступової загибелі нефронів при прогресуючих захворюваннях нирок. 

Слайд 7

Чинники хронічний гломерулонефрит; хронічний пієлонефрит; полікістоз нирок; природжені та набуті туболопатії.

Слайд 8

Симптоми Хронічна ниркова недостатність розвивається поступово. Швидкість прогресування і вираженість клінічних проявів залежить від основного захворювання, ефективності лікування, впливу несприятливих факторів. Ураження серцево-судинної системи, артеріальна гіпертонія спостерігається у 75% хворих на початкових стадіях та у 90% – у термінальній. Анемія може бути першим симптомом, спостерігається у 80% хворих, нерідко є більш точним показником ураження нирок. Клінічно проявляється блідістю слизових оболонок та шкіри, в’ялістю, та брудно жовтим відтінком шкіри. Іноді у хворих виникають уремічні психози, які проявляються нав’язливими страхами, галюцинаціями, депресією, порушенням свідомості. Можливий розвиток ниркової еклампсії.

Слайд 9

Принципи лікування 1. Хворі лікуються стаціонарно, ліжковий режим. 2. Дієта. Обмежують надходження білка (до 60-20 г на добу), фосфатів, контроль за надходженням натрію хлориду, калію, води. Білок повинен бути високоцінним тваринного походження – м’ясо, птиця, яйця. Вживання молока та риби треба обмежити. 3. Медикаментозна терапія: сорбенти (адсорбують на собі аміак та інші токсичні речовини у кишечнику: ентеродез, карболен, ентеросгель); кишковий та шлунковий діаліз (сифонні клізми, промивання кишечника, шлунка, стимуляція виділення калу); протиазотемічні засоби (леспенефрил, хофітол, пілозурил); анаболічні препарати (ретаболил); корекція ацидозу (4,2 % натрій гідрокарбонат); корекція гіперкаліємії (резоніум, 5% розчин глюкози з інсуліном); корекція артеріальної гіпертонії (натрійуретики, препарати центральної адренергічної дії, адреноблокатори); лікування анемії (фероплекс, фероцерон, конферон, фероградумент, тардіферон, рекормон); лікування остиодистрофії (при гіпокальціємії – карбонат кальцію, для корекції гіперфосфатемії – альмагель, для зниження продукції паратгормону – ергокальциферол, окседивіт; тахістин, остеохін); лікування інфекційних ускладнень (антибіотики без нефротоксичних ефектів – левоміцитин, макроліди, оксацилін, пеніцилін, цефалоспорини).

Слайд 10

Гострий та хронічний цистит Гострий цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура. Частіше хворіють жінки. Хронічний цистит – вторинне захворювання, яке ускладнює перебіг сечокам’яної хвороби, туберкульозу нирок, захворювань передміхурової залози та інших.

Слайд 11

Чинники бактеріальний (кишечна та синьогнійна паличка, протей, стафілококи, стрептококи, можлива асоціація мікроорганізмів); хімічні; медикаментозні; променеві; алергічного походження.

Слайд 12

Симптоми Характеризується болем внизу живота, частим сечовипусканням, різзю під час сечовипускання. Біль віддає в промежину, статеві органи, супроводжується тенезмами, хворі можуть не утримувати сечу. Сечовипускання може супроводжуватись гематурією. Порушується сон, апетит, з’являється дратівливість, температура тіла нормальна. Гострі явища тривають 4-7 діб.

Слайд 13

Принципи лікування 1. Лікування проводять амбулаторно. 2. Ліжковий режим, тепло. 3. Дієта, виключає гострі і пряні страви, рекомендується вживати велику кількість рідини (чай, мінеральна вода, соки, настої сечогінних трав). 4. Медикаментозне лікування: антибіотикотерапія (1-2 антибіотики широкого спектра дії, з врахуванням результатів бактеріологічного дослідження сечі); похідні нітрофуранів; сульфаніламідні препарати; антиспастичні препарати (свічки з беладонною, платифілін, папаверин, но-шпа); промивання сечового міхура теплим розчином фурациліну, борної кислоти, марганцевокислого калію, антибіотиками; при променевому циститі проводять інстиляції 1% розчином метиленового синього і риб’ячого жиру; лікування первинних захворювань.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина