X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Захворювання молочної залози та щитоподібної залози. Лікування

Завантажити презентацію

Захворювання молочної залози та щитоподібної залози. Лікування

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Захворювання молочної залози Захворювання щитоподібної залози Доцент Ю.М.Саюк

Слайд 2

Будова молочної залози

Слайд 3

Кровопостачання молочної залози

Слайд 4

Слайд 5

Двобічна аплазія молочних залоз Вроджені захворювання молочної залози.

Слайд 6

Гіпомастія правої молочної залози

Слайд 7

Можлива локалізація додаткових сосків та молочних залоз вздовж молочних ліній

Слайд 8

Додаткова молочна залоза в ділянці лівої пахвинної ямки

Слайд 9

Двобічна політелія

Слайд 10

Двобічна ателія

Слайд 11

Однобічна гінекомастія (хворий 18 років).

Слайд 12

Огляд молочних залоз

Слайд 13

Слайд 14

Методика проведення пункційної біопсії

Слайд 15

Рис.17 Мастограми при патології: а) тінь пухлини з нерівними контурами - мастограма характерна для злоякісної пухлини; б) тінь пухлини з точковими кальцинатами; в) оккультний (скритий) рак, виявлений за допомогою мастографії. Рис.16 Мастограми в нормі: а) молода жінка; б) жінка похилого віку.

Слайд 16

Слайд 17

.    Класифікація маститу.    I. 1. Лактаційний. У 82%. При цьому 65% жінок першородячі.    2. Мастит в нефункціонуючій молочній залозі.    II. За клінічним перебігом.    1. Гострий:      а) стадія серозного запалення;      б) інфільтративна (флегмонозна) форма;      в) стадія абсцедування;      г) гангренозна.    2. Хронічний:      - неспецифічний;      - специфічний.    III. За локалізацією.    1. Субареолярний.    2. Антемамарний (премамарний).    3. Інтрамамарний:      - внутрішньодольковий (паренхіматозний);      - міждольковий ( інтерстиціальний).    4. Ретромамарний.    5. Панмастит.    

Слайд 18

Різні види гострого маститу Субареолярний абсцес Схема локалізацій маститу в молочній залозі.

Слайд 19

Доступи для розкриття гострого маститу різних локалізацій.

Слайд 20

Гострий мастит у новонародженої дитини

Слайд 21

Туберкульозне ураження лівої молочної залози з утворенням нориці

Слайд 22

Дифузна мастопатія (жінка 43 років). Підшкірна кіста при мастопатії .    Класифікація. На основі клінічних ознак виділяють слідуючі форми мастопатій:    1. Вузлова    2. Дифузна.    Вузлова форма особливо небезпечна переходом в рак.    

Слайд 23

Етап секторальної резекції молочної залози

Слайд 24

.    Фактори, що сприяють виникнення раку молочної залози:    1. Раннє настання менструацій і пізнє їх припинення.    2. Відсутність статевго життя і вагітностей.    3. Штучне переривання вагітності.    4. Короткочасні лактації або відмова від грудного кормління. Захисне значення лактації пояснюється тим, що під час лактації естрогенна функція яєчників гальмується.    5. Застосування гормональних і хімічних контрацептивів, особливо довготривале їх застосування (від 3 до13 років), а також у віці 13-19 років до перших пологів. Аналіз епідеміологічних досліджень показав, що серед етнічних груп населення, які традиційно вступають до шлюбу у ранньому віці, народжують багато дітей і тривало годують їх груддю, пухлини молочної залози трапляються рідше.    6. Дисфункція щитовидної залози, гіпофізу, наднирників, яєчників.    7. Значне збільшення маси тіла (понад 80 кг) в жінок менопаузального віку, оскільки в жировій тканині, завдяки ферменту ароматоза, відбувається підвищене утворення естрогену із андростендіола.    8. Запальні процеси статевих органів, пухлини яєчників, матки, захворювання печінки, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба.    9. Травма залози, перенесений мастит (рубці).    10.Онкологічно обтяжена спадковість.    

Слайд 25

Класифікація раку молочної залози за стадіями.    I стадія (Т1N0M0) – пухлина до 2см в діаметрі, без метастазів.    IIa стадія (T2N0M0) - пухлина до 5см в діаметрі, без метастазів.    IIб стадія (T1N1M0; T2N1M0) - пухлина до 5см в діаметрі, з поодинокими метастазами в пахвинні лімфатичні вузли.    III стадія (T1-2N2M0; N3-4N0-2M0) – пухлини від 5 до 10 см в діаметрі з множинними метастазами в пахвинні або підключичні лімфатичні вузли.    IV стадія (будь-яке T і N при M1) – пухлина будь-яких розмірів при наявності віддалених метастазів

Слайд 26

Слайд 27

Бешихоподібний рак Початкова стадія карциноми Педжета Маститоподібний рак з проростанням м'язів грудної стінки, ерозіями на шкірі

Слайд 28

Панцирний рак з двобічним лімфостазом верхніх кінцівок

Слайд 29

Хірургічна анатомія щитовидної залози

Слайд 30

Хірургічна анатомія щитовидної залози. Шляхи лімфовідтоку Хірургічна анатомія щитовидної залози. Бокова поверхня

Слайд 31

Зоб (воло, струма) означає будь яке збільшення щитовидної залози незалежно від її функціонального стану, морфологічних змін та причин.     За формою збільшення щитовидної залози розрізняють зоб:    1) дифузний,    2) вузловий,    3) змішаний.    Для визначення ступеня збільшення щитовидної залози використовують наступну шкалу:    0 — щитовидна залоза не пальпується;    I — пальпується перешийок залози, який помітний при ковтанні;    II — пальпується вся залоза, її помітно при ковтанні;    III — збільшення залози призводить до помітного рівномірного потовщення шиї (“товста шия“);    IV — залоза значно збільшена, різко деформує шию;    V — збільшення досягає великих розмірів (зоб великих розмірів).    

Слайд 32

.    За функціональним станом щитовидної залози розрізняють зоб:    1) еутироїдний (нормальна функція);    2) гіпертироїдний (підвищена функція);    3) гіпотироїдний (знижена функція).    Дифузне збільшення щитовидної залози I-II ступеня без порушення функції та вузлової трансформації розцінюють як компенсаторне і називають гіперплазією щитовидної залози.    За локалізацією зоб розрізняють:    1) типову локалізацію (передня поверхня шиї);    2) шийно-загрудинний зоб;    3) зоб при ектопії щитовидної залози (зоб кореня язика, внутрішньогрудний зоб);    4) зоб додаткових залоз (аберантний зоб);    5) попередугрудинний зоб    

Слайд 33

Антестернальний зоб. Схема локалізації аберантного внутрішньогрудного і шийно-загрудинного зоба.

Слайд 34

Пальпація щитовидної залози ( ліва доля). Пальпація щитовидної залози ( перешийок). Пальпація щитовидної залози ( права доля).

Слайд 35

Слайд 36

Слайд 37

Слайд 38

   Дифузний токсичний зоб (базедова хвороба, хвороба Грейвса, хвороба Парі, хвороба Флаяні, тиротоксикоз, гіпертироз) — важке автоімунне і нейроендокринне захворювання, зумовлене підвищеною секрецією тироїдних гормонів, дифузно збільшеною щитовидною залозою з ураженням усіх органів і систем людини.     .    Класифікація.    За клінічним перебігом розрізняють легку, середню і тяжку форми захворювання.    Згідно з класифікацією Ш. Мілку, є чотири стадії перебігу дифузного токсичного зоба.    I стадія — невротична, початок розвитку тиротоксикозу, збільшення щитовидної залози мало помітне.    II стадія — нейрогормональна, яскраво виражені ознаки тиротоксикозу, щитовидна залоза помітно збільшена в розмірах.    III стадія — вісцеропатична, характеризується тиротоксичним ураженням внутрішніх органів.    IV стадія — кахектична, починаються необоротні дистрофічні зміни органів і систем

Слайд 39

Дифузний токсичний зоб

Слайд 40

Злоякісний екзофтальм

Слайд 41

.    Лабораторні та інструментальні методи діагностики.    1. Визначення основного обміну, вмісту ліпідів у сироватці крові, часу рефлексу з ахілового сухожилка, запис ЕКГ.    2. Дослідження концентрації гормонів щитовидної залози (загальний, вільний тироксин — Т4, загальний вільний трийодтиронін — Т3), йодованих компонентів сироватки крові (білковозв’язаний йод, бутанолестрагований йод), тиротропного (ТТГ) гормону гіпофізу.    3. Визначення тироїдостимулюючих антитіл - імуноглобулінів, антитироїдних антитіл.    4. Сонографія щитовидної залози.    

Слайд 42

Лікувальна тактика та вибір методу лікування    Лікування дифузного токсичного зоба, особливо виявленого вперше, а також тяжкої і середньої тяжкості форм тиротоксикозу необхідно проводити в стаціонарних умовах. Існує три методи лікування ДТЗ:      а) медикаментозне лікування;      б) лікування радіоактивним йодом;      в) хірургічне лікування.    

Слайд 43

Слайд 44

1\source\video\glan1.mpg 1\source\video\glan2.mpg 1\source\video\glan3.mpg 1\source\video\glan4.mpg

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина