Презентація на тему:
Вступ до лабораторної діагностики

Вступ до лабораторної діагностики Основи теорії лабораторної діагностики. Предмет і завдання КЛД. Організація роботи клінічного лаборанта.

Складові частини КЛД

Взаємозв'язок КЛД з іншими дисциплінами

Досліджувані сучасною КЛД компоненти Ендогенні (тобто утворюються в організмі) - субстрати та метаболіти хімічних процесів в організмі, - ферменти, які каталізують процеси їх перетворення; - активатори та інгібітори, - гуморальні агенти регуляторних систем (гормони, нервові медіатори, тканинні біологічно активні речовини), - фактори згортання крові, - протизгортальної системи та фібринолізу, - імунні тіла, - клітини кровотворної системи, - епітелій порожнистих органів Екзогенні (котрі тим чи іншим чином потрапили в організм і пов’язані з виникненням його патології) - паразитарні організми - найпростіші, глисти, бактерії, віруси, грибки, - токсичні речовини, в т.ч. токсичні метали, спирти, лікарські засоби

Історія Засновник КЛД Р.Бойль, 1864 опублікував статтю про дослідження крові людини, а також Лангріш, який повідомив про дослідження крові та сечі хворих з різними видами гарячки. Основи сучасної лабораторної діагностики були закладені з винайденням мікроскопу та колориметра. У 1838 році перші таблиці мікроскопії осаду сечі. 1844 р. - Донне курс мікроскопії 1843 р. Видається перший журнал “Beitrage fui physyologiche and pathilogisem”, “Chemie and microscopie”. Сучасні вчені Покровський, Северин, Орєхович, Касірський, Кост, Базарнова, Меньшиков.

Окремі розділи КЛД

Завдання ЛФД а) розробка оптимальних методів і засобів дослідження (хімічного та клітинного складу біологічних рідин); б) розробка вимог і умов реалізації аналатичних методів; в) вивчення закономірностей внутрі - та міжіндивідуальних коливань хімічного і клітинного складу біологічних рідин; г) встановлення референтних (істинно нормальних) меж коливань для кожного параметру складу біологічних рідин і нормальних коливань для окремих контингентів (за віком, статтю, роду занять та ін.) д) вивчення закономірностей взаємозв’язку патологічних відхилень складу біологічних рідин з конкретними формами патології; е) встановлення діагностичної цінності окремих лабораторних тестів та їх комбінацій (констеляції), розробка оптимальних способів їх використання в діагностиці хвороб і контролі за лікуванням

Основи теорії лабораторної діагностики Динамічна регуляція хімічних процесів в організмі здійснюється шляхом зміни концентрації речовин, які беруть участь у реакції - субстратів та метаболітів. Підвищення рівня субстратів пришвидшує її, а нагромадження метаболітів навпаки, гальмує (зворотній зв’язок). Крім цього типу прямої регуляції існує ще зворотне, алостеричне регулювання ферментів, котрі каталізують перетворення даного субстрату, в т.ч., ймовірно і метаболітами. Ці механізми забезпечують внутріклітинне регулювання процесів. Не менш важлива міжклітинна регуляція, котра забезпечує координовану взаємодію органів та систем в умовах складного організму. Ці регуляторні функції здійснюються як речовинами неспецифічного характеру (продуктами метаболічних реакцій), так і регуляторними речовинами (гормонами, медіаторами, тканинними біологічно активними речовинами). Таким чином, за допомогою методів лабораторної діагностики можна дослідити відхилення в клітинному та хімічному складі біологічних рідин, за допомогою чого можна діагностувати патологічний процес

Елементи лабораторної інформації 1) звичайні ендогенні хімічні компоненти (діагностичне значення можуть мати абсолютне збільшення чи зменшення чи відсутність збільшення чи зменшення цих компонентів 2) звичайні клітинні чи неклітинні утворення біологічних рідин (діагностичне значення можуть мати кількісні та деякі якісні їх зміни) 3) незвичайні ендогенні хімічні компоненти (наприклад парапротеїни, уатоантитіла) 4) екзогенні хімічні компоненти (токсичні речовини) 5) незвичайні клітини і неклітинні утворення біологічних рідин (мегалобласти) 6) екзогенні одно- та багатоклітинні організми в тому чи іншому періоді їх розвитку 7) хімічні компоненти і клітини біологічних рідин, котрі не утворюються взагалі або в значному об’ємі в нормі, патологічні рідини - асцитична, перикардіальна, плевральна та ін. 8) співвідношення однорідних рідин в різних біологічних рідинах (крові, сечі), пов’язаних з циклом обміну речовин і циклом розвитку клітин і т.ін. (наприклад сечовина в крові і сечі) (діагностичне значення мають порушення нормального співвідношення

Отже, елементами інформації про стан організму в складі біологічних рідин є: а) структурні характеристики (форма і будова клітин, наявність хімічних сполук певної структури); б) кількісні характеристики (розміри і співвідношення структурних компонентів, число певних клітинних елементів, концентрації хімічних речовин, співвідношення структурно близьких клітин); в) функціональні характеристики(здійснення циклу перетворень і кругообігу речовин в організмі, циклу розвитку і дозрівання клітин). Результати лабораторних досліджень повинні бути представлені в цифровій формі. Навіть так звані якісні проби оцінюють як мінімум у подвійній системі (так чи ні)

Фактори, які впливають на результати лабораторної діагностики 1) біологічні фактори, які визначають біологічну варіацію - результат лабораторного дослідження в межах нормальних величин; 2) діагностичні і лікувальні впливи, які проводились хворому і визначають ятрогенну варіацію; 3) умови забору, зберігання та транспортування біологічної проби (доаналітична варіація); 4) умови лабораторного аналізу (вимірювання) - аналітична варіація; 5) патологічні фактори, що визначають відхилення результатів лабораторних досліджень за мжі нормальних величин, тобто патологічну варіацію

Похибки лабораторних досліджень Випадкові Систематичні Грубі

Випадкові - це одиничне значення, яке не виходить за межі області, встановленої для даного досліджуваного компонента В їх появі не спостерігається будь-яких закономірностей. Величина випадкової похибки обумовлена: - властивостями самої проби(негомогенна, нерівномірна); - неякісним інструментарієм (неточність піпеток, мірних колб і т.д.); - неточної роботи персоналу лабораторії (неточне піпетування, - неправильне зчитування результатів досліджень, помилки, - втомлення, використання надто коротких шкал, помилка зчитування та ін. Величина випадкової похибки характеризує відтворюваність результатів дослідження.

Систематична похибка: це огріхи, однакові за знаком, які виникають від певних причин, впливають на результат лабораторного дослідження або в сторону збільшення або зменшення його. Найбільш характерні такі види систематичних похибок: - методичні - залежать від особливостей методу, який використовується (наприклад, від від певного протікання реакції, від часткової розчинності осаду та ін., - помилки, що залежать від приладів та реактивів, які використовуються(недостатня точність ваг, забруднення розчинів продуктами розпаду скла, фарфору, пластмаси та ін.), - помилки індивідуальні - залежать від індивідуальних особливостей аналітика (нездатність точно вловити момент переходу забарвлення та ін.)

Грубі похибки - це одиночне значення досліджуваного компонента, що виходить за межі встановленої для даного компонента області (за допустимі межі похибки). Причина - халатність в роботі (неправильне дозування, помилка в розрахунку).

Відтворюваність вимірювань - якість вимірювання, яка відображає близькість вимірювань один до одного, які виконуються в різних умовах (в різний час, різних місцях, різними методами). Розрізняють відтворюваність в серії, в часі і міжлабораторну. Правильність вимірювань - якість вимірювань, що відображає близькість до систематичних похибок і їх результатах, тобто відповідність середнього значення результатів ивмірювань. Сходимість вимірювання - якість вимірювань, що відображає близькість один до одного результат вимірювань, виконаних в однакових умовах (відтворюваність в серії).

Уніфікація клінічних лабораторних методів дослідження Означає науково обґрунтований вибір і впровадження в практику єдиних аналітичних процедур, які в найбільшій мірі задовольняють і відповідають сучасному рівню розвитку медичної науки і потребам практики, забезпечують надійність і співставимість результатів діагностичних досліджень, що виконуються в різних лабораторіях Етапи: - аналіз літератури по методах дослідження певної речовини, - порівняння методів-кандидатів, - вибір методів у відповідності з викладеними вище критеріями, - обговорення пропонованого методу на Комісії по уніфікації і контролю якості

Основні правила проведення лабораторних аналізів 1) підготовка робочого місця і реактивів; 2) миття посуду; 3) приготування реактивів і перевірка їх чистоти; 4) відмірювання розчинів, зважування, центрифугування

Система СІ - єдина універсальна система для всіх галузей науки і виробництва СІ складає ться із одиниць 3-х типів: основних (7), додаткових (2) і похідних

Додаткові: радіан і стерадіан Похідні одиниці

Правила використання Міжнародної системи одиниць у КЛД 1) В якості одиниць об єму слід використовувати літр. Не рекомендується використовувати частку від літра (1 мл). 2) Концентрація речовин, що вимірюється вказується як молярна (моль/л) або як масова концентрація (кг/л). 3) Молярна концентрація використовується для речовин відомою молекулярною масою. Іонна концентрація вказується у виді молярної. 4) Масову концентрацію використовують для речовин, молекулярна маса яких невідома. 5) Густина вказується у г/л. 6) Активність ферментів на переформовану кількість речовини по часу і об єму виражається як моль/(с.л); мкмоль/(с.л); нмоль/(с.л).