X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Відомості про клінічну мікробіологію

Завантажити презентацію

Відомості про клінічну мікробіологію

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МІКРОБІОЛОГІЇ Бактеріоскопічний Бактеріологічний Серологічний Біологічний Алергічний Експрес-діагностика

Слайд 3

Neisseria meningitidis Бактеріоскопічний метод

Слайд 4

Neisseria meningitidis Бактеріоскопічний метод

Слайд 5

Neisseria gonorrhoeae Бактеріоскопічний метод

Слайд 6

Бактеріоскопічний метод

Слайд 7

БАКТЕРІОСКОПІЧНИЙ МЕТОД Yersinia pestis

Слайд 8

Bacillus anthracis Бактеріоскопічний метод

Слайд 9

Mycobacterium tuberculosis Бактеріоскопічний метод

Слайд 10

Бактеріоскопічний метод Streptococcus pneumoniae

Слайд 11

Бактеріоскопічний метод Clostridium pneumoniae

Слайд 12

Cхема виділення чистої культури Бактеріологічний метод

Слайд 13

Neisseria meningitidis Бактеріологічний метод

Слайд 14

Спиномозкова рідина

Слайд 15

Реакція аглютинації Серологічний метод

Слайд 16

Реакція аглютинації Серологічний метод

Слайд 17

Реакція аглютинації Серологічний метод

Слайд 18

РНГА Серологічний метод

Слайд 19

Реакція кільцепреципітації Серологічний метод

Слайд 20

Реакція імунодифузії за Ухтерлоні Серологічний метод

Слайд 21

Реакція преципітації за Манчіні Серологічний метод

Слайд 22

Реакція з’вязування комплементу Серологічний метод

Слайд 23

ІФА Серологічний метод

Слайд 24

СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ІФА

Слайд 25

Туберкульоз у гвінейських свинок Туберкульоз у кроликів Біологічний метод

Слайд 26

Проба Манту Алергічний метод

Слайд 27

РІФ Експрес-діагностика

Слайд 28

Клінічна мікробіологія – розділ медичної мікробіології, який вивчає мікробні захворювання в соматичних відділеннях усіх клінічних спеціальностей. Перед клінічною мікробіологією, яка здійснює діагностику гнійно-септичних процесів, стоїть широке коло завдань, які направлені на надання допомогу клініцистам у діагностиці, лікуванні та профілактиці інфекційних ускладнень.

Слайд 29

На сучасному етапі розвитку медицини відмічається певна тенденція до підвищення частоти гнійно-септичних процесів, що ускладнюють перебіг післяопераційного періоду і різноманітних соматичних захворювань у хворих у лікувально-профілактичних закладах різного профілю. Це спричинило зростання соціальної та медичної значущості госпітальних інфекцій для служби охорони здоров’я країни.

Слайд 30

Ріст числа захворюваності госпітальними інфекціями зумовлено рядом причин, у тому числі збільшенням числа осіб, які належать до контингентів підвищеного ризику, впровадження в практику охорони здоров’я біль складних оперативних втручань, інструментальних методів діагностики, лікування тощо. Особливу роль у цьому процесі відіграє лікарська резистентність мікроорганізмів. Широке і часом безконтрольне застосування антибіотиків у боротьбі з інфекційними процесами призвело до селекції та широкого розповсюдження антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, до змін нормальних мікробіоценозів, формуванню госпітальних штамів, які відрізняються множинною лікарською стійкістю, підвищеною резистентністю до дії оточуючого середовища,, в тому числі різномантіних дезінфектантів. Певне значення має також зниження уваги до санітарно-гігієнічних заходів у стаціонарах.

Слайд 31

Особливості гнійно-септичних захворювань у нефінфекційній клініці – поліетіологічниість, неспецифічність клінічних проявів – визначають провідну роль мікробіологічних досліджень у розшифровуванні їх етіологічної структури. У сучасному неінфекційному стаціонарі позалікарняні та внутрішньолікарняні гнійно-септичні процеси зумовлюються великим набором збудників – понад 2000. Найчастіше збудниками цієї групи є представники родів Staphylococcus, Streptococcus, Bacteroides, родин Enterobacteriaceae (Proteus, Klebsiella, Escherichia, Serratia, Citrobacter, Hafnia та ін.), Pseudomonadaceae, Neisseriaceae (роди Acinetobacter, Moraxella, Branchamella). В урологічній і гінекологічній клініках збудниками госпітальних інфекцій часто є представники родин Mycoplasmataceae, Chlamydiaceae.

Слайд 32

Взаємозв’язок між лікарем і лабораторією. Кожний лікар повиненн вміти здійснювати деякі найпростіші мікробіологічні дослідження (виготовлення та забарвлення мазка, мікроскопічне його дослідження, посів патологічного матеріалу на відповідне живильне середовище). Крім того, будь-який лікар повинен знати, коли і як необхідно зібрати матеріал для дослідження, на які аналізи його слід направити і як інтерпретувати результати.

Слайд 33

Належність умовно-патогенних бактерій до природної флори організму людини створює ряд труднощів при оцінці їх етіологічної значущості. Умовно-патогенні мікроби можуть представляти нормальну флору досліджуваних рідин і тканин, контамінувати їх з оточуючого середовища. Тому для правильної інтерпретації результатів дослідження необхідно знати склад природної мікрофлори досліджуваного взірця. У тих випадках, коли досліджуваний матеріал у нормі стерильний (кров, спиномозкова рідина, плевральна та синовіальна рідина, ексудати), всі виділені з них мікрoорганізми можуть вважатись збудниками захворювань.

Слайд 34

Виділена чиста культура умовно-патогенних мікрооррганізмів вважається збудником хвороби при наявності таких показників: -  культура присутня в матеріалі з патологічного вогнища у кількості 104-105 колонієутворюючих одиниць (КУО) в 1 мл або 1 г; -  повторне виділення з аналогічного матеріалу тієї самої культури; -  наростання у сироватці хворого антитіл до автоштамів або культури, яку вважають вірогідним збудником.

Слайд 35

При збиранні матеріалу необхідно дотримуватись певних правил: -  брати матеріал до початку антибактеріальної терапії або через певний проміжок часу після введення препарата, необхідний для його виведення з організму (практично через 8-10 год після введення більшість антибіотиків виводяться з організму); -  брати матеріал безпосередньо з вогнища інфекції або досліджувати відповідні виділення; -  дотримуватись суворої асептики з метою запобігання забруднення проби мікрофлорою оточуючого середовища;

Слайд 36

-  матеріал збирають у стерильний посуд; клінічні зразки для культивування анаеробів слід транспортувати в лабораторію, максимально захищаючи від дії атмосферного кисню; матеріал для мікробіологічного дослідження транспортують у спеціальних біксах, пеналах; - транспортування нативного клінічного матеріалу в лабораторію слід проводити в максимально короткі строки. Якщо матеріал неможливо транспортувати зразу же в лабораторії його слід зберігати в холодильнику або використовувати транспортні середовища. При тривалому зберіганні матеріалу відбувається загибель найвибагливіших до живильних речовин видів мікробів, розмноження менш вибагливих і тих, що швидко ростуть, що призводить до порушення кількісних співвідношень видів і деорієнтує лікаря-мікробіолога при інтерпретації результатів;

Слайд 37

  - виділення вірусів, рикетсій, хламідій проводять у спеціалізованих лабораторіях; У такі лабораторії матеріал направляють у добре закритих контейнерах і замороженому стані (сухий лід); -  до клінічного зразка, направленого в лабораторію, додається супровідний документ, який містить основні відомості для проведення мікробіологічного дослідження.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина