Презентація на тему:
Видатні українські вчені в галузі медицини

Видатні українські вчені в галузі медицини Виконала Бойко Ганна 33-е група

Амосов Микола Михайлович Народився 6 грудня 1913 року в с. Ольхово Вологодської губернії в сім'ї селян. Український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії

Діяльність М.М. Амосов став одним із ініціаторів широкого впровадження в нашій країні хірургічного лікування при захворюваннях легень, вніс багато нового в розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли значному зниженню захворюваності на туберкульоз і корінному підвищенню ефективності лікування захворювання легень. 1961 р. праці М.М. Амосова з легеневої хірургії були відзначені Ленінською премією.

У подальшому основним напрямком діяльності М.М. Амосова стала серцева хірургія. 1955 р. він уперше в Україні почав хірургічне лікування вад серця й одним із перших у Радянському Союзі 1958 р. широко запровадив у практику метод штучного кровообігу. 1963 р. Микола Михайлович першим у Радянському Союзі виконав протезування мітрального клапана, а 1965 р. уперше у світі створив і впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М.М. Амосов започаткував низку нових методів хірургічного лікування вад серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу.

1955 р. М.М. Амосов створив і очолив першу в країні кафедру грудної хірургії для підвиження кваліфікації лікарів. Потім з неї відокремилася кафедра анестезіології. Ці кафедри підготували понад 700 спеціалістів для України й інших республік Радянського Союзу. Праці М.М. Амосова з хірургічного лікування захворювань серця були відзначені Державною премією України (1998), Золотими медалями (1967, 1982) і Срібною медаллю (1978) ВДНГ СРСР.

Вшанування пам’яті вченого 2003 року на честь М.Амосова була перейменована одна з вулиць Києва. 2003 р. Національною академією наук України була заснована Премія НАН України імені М. М. Амосова, яка вручається Відділенням біохімії, фізіології й молекулярної біології НАН України за видатні наукові роботи в галузі кардіо- та судинної хірургії і трансплантології.

Філатов Володимир Петрович Офтальмолог, хірург. Народився в селі Михайлівка (зараз Пензенської області) 15 лютого 1875. Лауреат Державної премії СРСР, академік АМН СРСР (1944) і АН УРСР (1939), Герой Соціалістичної Праці. Небіж засновника російської педіатрії Філатова Н.В.

Діяльність Основні наукові праці присвячені проблемам офтальмології та вивченню біогенних стимуляторів. Запропонував новий оригінальний метод відновної хірургії - пластику на круглому шкірному стеблі (1917 р.). Науково обґрунтував і практично розробив операцію пересадки рогової оболонки (1924 р.). Вдосконалив техніку операції часткової наскрізної кератопластики. Уперше використав для пересадки рогівку оча трупів (1931 р.). Створив учення про біогенні стимулятори, що стало основою методу тканинної терапії при багатьох захворюваннях людини і тварин. Створив школу офтальмологів.

Наукові дослідження Володимир Філатов почав наукові дослідження, маючи великий досвід роботи у практичній офтальмології. У 1917 р. він опублікував свій новий метод пластики круглим стеблом, що здобув широке визнання хірургів і відомий як філатовське кругле стебло. Цей метод і досі використовується у відновній хірургії при значних дефектах тіла.

В очній клініці Новоросійського університету В.П.Філатов почав свої роботи щодо пересадки рогової оболонки при більмах. Тут уперше у світі він широко використав рогівку трупних очей при операціях пересадки і цим розв'язав проблему матеріалу для кератопластики. Він розробив засіб консервації рогівки у вологій камері при температурі +4°С. В.П.Філатов розробив техніку операції часткової наскрізної кератопластики, доступну для виконання офтальмохірургами. Кератопластика перестала бути "клінічним експериментом" і стала дійовим засобом повернення зору сліпим з більмами. У пересадці рогівки В.П.Філатов досяг значних успіхів. Це принесло йому світове визнання.

В.П.Філатов вніс цінні пропозиції в багато розділів офтальмології. Основні його праці - "Оптична пересадка рогівки і тканинна терапія" (1945 р.) і "Тканинна терапія" (1948 р.) Організований ним Український інститут експериментальної офтальмології (зараз - Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова) став кузнею кадрів офтальмологів.

Стражеско Микола Дмитрович Український терапевт Народився в Одесі, 1987 року. Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Саксаганського, де працював М.Стражеско

Діяльність Основні наукові праці присвячено проблемам клінічної і теоретичної медицини. Вивчав фізіологію і патологію травлення, кровообігу, патофізіологію інфаркту міокарда, хронічних інфекцій, алергії. Виявив ряд симптомів захворювань органів травлення та кровообігу. Увів нові засоби обстеження хворих. Уперше у світі поставив (1909 р., спільно з В.П.Зразковим) прижиттєвий діагноз тромбозу судин серця. Розробив класифікацію недостатності кровообігу з урахуванням біохімічних порушень. Заснував одну з провідних терапевтичних шкіл.

Автор більш ніж 100 наукових праць. Опублікована ним спільно з В.П.Зразковим стаття "Симптомологія та діагностика тромбозу вінцевих артерій серця" (1910 р.), у якій вперше у світі було дано розгорнутий опис різних клінічних форм інфаркту міокарда і виявлено його основну патогенетичну ланку, принесла йому світове визнання. Він вивчав також проблеми фізіології та патології органів шлунково-кишкового тракту, питання використання строфантину у вигляді лікарського засобу при хворобах серця. Класичним твором стала його монографія "Основи фізіологічної діагностики захворювань черевної порожнини" (1924 р.).

Велике теоретичне і практичне значення мало наукове обгрунтування М.Д.Стражеском теорії ревматизму як інфекційно-алергічного захворювання стрептококової етіології. Він виявив зв'язок між сепсисом, ендокардитом і ревматизмом, описав закономірності співвідношення серцевої астми і стенокардії (грудної жаби). М.Д.Стражескові належать дослідження так званих хронічних інфекцій, а також алергії, геріатрії, гематології, шоку, туберкульозу та ін. Надгробок Стражеска М. Д. на Лук'янівському цвинтарі в Києві

Його ім'я носить Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України та одна з вулиць Києва.