Презентація на тему:
ВЧЕННЯ ПРО ТКАНИНИ. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ТКАНИНИ

ВЧЕННЯ ПРО ТКАНИНИ. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ТКАНИНИ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. Загальні принципи організації тканин та їх класифікація. 2. Морфофункціональна характеристика і класифікація епітеліальних тканин. 3. Будова різних видів покривного епітелію. 4. Залозистий епітелій. Морфофункціональна характеристика залозистих клітин – гландулоцитів. 5. Залози, їх класифікація.

Гістогенез - вчення про розвиток тканин Диферон або гістогенетичний ряд - сукупність клітин, які послідовно утворюються з одного типу стовбурової клітини до кінцевої зрілої спеціалізованої клітини. Формула диферона тканини: Z = К1 ст + К2 нст + К3 мд + К4 зр + К5 ст +К6гн Тканина – це історично, філогенетично сформована система організму, яка складається з клітин і неклітинних структур, об’єднаних спільністю походження, будови і функції.

ІСТОРІЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВЧЕННЯ ПРО ТКАНИНИ Англійський вчений Н.Грю у 1671 р. вперше застосував термін “тканина” Французській анатом М.Біша у 1801 р. Класифікацію тканин Німецькі вчені – мікроскопісти Ф.Лейдіг, Г.Келікер у 1855 р. запропонували гістологічну класифікацію тканин Російський гістолог О.О.Заварзін у 1934 р. ввів класифікацію тканин, яка використовується до цього часу

КЛАСИФІКАЦІЯ ТКАНИН Тканини загальні: епітеліальні, внутрішнього середовища. Тканини спеціальні: м’язові, нервова.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ТКАНИН ФІЛОГЕНЕТИЧНА (за Н.Г.Хлопіним) Базується на походженні різних видів епітелію з різних зародкових листків. Шкірний – епідермальний, походить з ектодерми. Приклад: багатошаровий плоский зроговілий і незроговілий епітелій. Це епітелій шкіри, ротової порожнини, стравоходу, рогівки ока, піхви, ануса. Кишковий - ентодермальний, розвивається з ентодерми. За будовою він є одношаровим, призматичним; виконує функції всмоктування і залозисту функцію. Локалізація – шлунок, тонка і товста кишка. Нирковий і целомічний – целонефродермальний, розвивається з мезодерми. За будовою одношаровий, плоский, кубічний чи призматичний, виконує бар’єрну чи секреторну функцію. Приклад: плоский епітелій серозних оболонок – мезотелій; кубічний і призматичний епітелій в ниркових канальцях. Епендимогліальний – походить з нервової трубки. За будовою – одношаровий, локалізація – вистелення порожнини мозку. Ангіодермальний – походить з мезенхіми. За будовою – одношаровий плоский епітелій. Локалізація – вистелення кровоносних судин і серця, має назву ендотелій.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ТКАНИН Морфологічні ознаки, за якими епітеліальні тканин відрізняють від інших тканин: Побудовані з клітин епітеліоцитів – чисто клітинна будова, практично відсутня міжклітинна речовина. Епітеліоцити розміщені або утворюють пласти клітин. Їх об’єднання здійснюється за допомогою різних міжклітинних контактів. Епітеліальні пласти завжди лежать на базальній мембрані (пластинці), яка відмежовує епітелій від пухкої сполучної тканини. Епітелії не мають кровоносних судин. Живлення епітеліальної тканини іде дифузно через базальну мембрану за рахунок судин пухкої сполучної тканини. Епітеліоцити, або пласт в цілому мають полярну диференціацію. Розрізняють базальний і апікальний полюси. Апікальний полюс обернений до зовнішнього середовища, базальний – лежить на базальній мембрані. Епітеліям притаманна висока здатність до регенерації – оновлення, як фізіологічне, так і репаративне, як на клітинному, так і субклітинному рівнях. Епітелії добре інервуються – містять нервові закінчення, або нервові закінчення, розміщені в сполучній тканині, яка підстилає епітелії.

СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЕПІТЕЛІЮ

Базальна мембрана - структура яка забезпечує адгезию (прикріплення) епітеліальних клітин. Крім того є напівдесмосоми з боку епітеліоцитів. Базальна мембрана - пластинка товщиною до 1 мкм, яка складається з аморфної речовини і фібрилярних структур – це вуглеводно-білково-ліпідні комплекси – тяжі яких утворюють тривимірну сітку. Основні функціїї базальної мембрани: бар’єрна, транспортна, трофічна.

ФУНКЦІЇ епітеліальних тканин: 1. Розмежувальна, бар’єрна. 2. Захисна – захищає тканини, які лежать під ними від механічних, світлових, термічних, хімічних, інфекційних ушкоджень. Епітелії – це значний бар’єр для мікроорганізмів і ядів. 3. Участь в обміні речовин: всмоктування та виділення (секреція) продуктів обміну (епітелій шкіри, нирок, легень та ін.). 4. Забезпечує рухомість деяких органів і зменшує тертя там, де покриває внутрішні органи, які знаходяться в порожнинах тіла (мезотелій, перикард серця, легені). 5. Секреторна функція – характерна для залозистого епітелію. Утворює і виділяє спеціальні продукти – секрети.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ТКАНИН МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА Покривний і залозистий Покривні епітелії Одношарові Багатошарові однорядний багаторядний зроговілий (ізоморфний) (анізоморфний) незроговілий плоский кубічний псевдобагатошаровий перехідний призматичний призматичний

Різновиди одношарового покривного епітелію

Одношаровий плоский покривний епітелій

Одношаровий плоский покривний епітелій

Одношаровий кубічний покривний епітелій

Одношаровий циліндричний покривний епітелій

Різновиди багатошарового покривного епітелію

Багатошаровий плоский зроговілий покривний епітелій

Багатошаровий перехідний покривний епітелій

ЗАЛОЗИСТИЙ ЕПІТЕЛІЙ Морфофункціональна характеристика залозистих клітин – гландулоцитів. Секреторні клітини – гландулоцити здійснюють синтез, а також виділення спеціальних продуктів – секретів назовні (екзокринна секреція), або в кров (ендокринна секреція). Секреторний цикл складається з 4 фаз : фаза – поступлення, або поглинання вихідних продуктів залозистими клітинами з крові і лімфи через базальну мембрану в базальну частину клітини; фаза – синтез і нагромадження в цитоплазмі гландулоцитів секрету; фаза виділення секрету (різними шляхами): мерокриновий, апокриновий і голокриновий типи секреції; фаза відновлення вихідного стану залозистої клітини.

КЕЛИХОПОДІБНА КЛІТИНА

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКЗОКРИННИХ ЗАЛОЗ: ПРОСТІ СКЛАДНІ розгалужені нерозгалужені розгалужені трубчасті альвеолярні трубчасті альвеолярні альвеолярно-трубчасті

СХЕМА БУДОВИ РІЗНИХ ЗАЛОЗ

ЕНДОЕПІТЕЛІАЛЬНА ОДНОКЛІТИННА ЗАЛОЗА

РОЗВИТОК ЕКЗОКРИННОЇ І ЕНДОКРИННОЇ ЗАЛОЗИ

ВЗАЄМОДІЯ ЕНДОКРИНОЦИТІВ І ГЕМОКАПІЛЯРІВ

УЛЬТРАСТРУКТУРА ЕНДОКРИНОЦИТА