X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Предмет мікробіології; історія її розвитку та завдання. Медична мікробіологія. Основи класифікації і морфології мікроорганізмів, вірусів і бактеріофагів

Завантажити презентацію

Предмет мікробіології; історія її розвитку та завдання. Медична мікробіологія. Основи класифікації і морфології мікроорганізмів, вірусів і бактеріофагів

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Кафедра медичної біології,мікробіології, вірусології і імунологіі Лекція 1 Тема: Предмет мікробіології; історія її розвитку та завдання. Медична мікробіологія. Основи класифікації і морфології мікроорганізмів, вірусів і бактеріофагів Лектор: ас. Кучмак О.Б.

Слайд 2

Мікробіологія – комплекс біологічних наук, що вивчають морфологію, фізіологію, генетику і екологію найдрібніших живих істот, названих мікроорганізмами Об׳єктом вивчення мікробіології є бактерії, рикетсії та віруси, гриби, найпростіші

Слайд 3

. Antony van Leeuwenhoek. (1632-1723)

Слайд 4

Історія мікробіології 1632-1723 рр. – Антоній Левенгук – першовідкривач мікроорганізмів (І - морфологічний період розвитку мікробіології) 1822-1895 рр. – Луї Пастер – засновник медичної мікробіології (ІІ – фізіологічний період) 1845-1916 рр. – Ілля Мечников – розробник біологічних препаратів для лікування і профілактики інфекційних хвороб (ІІІ – період - профілактичний

Слайд 5

Слайд 6

Луї Пастер

Слайд 7

Робер Кох

Слайд 8

І.І. Мечников

Слайд 9

Д.Й. Івановський

Слайд 10

Українські вчені-мікробіологи С.М.Виноградський – відкрив сірко- і залізобактерії, нітрифікуючі та азотофіксуючі мікроорганізми; Д.К.Заболотний – вивчення холери, чуми, малярії, дифтерії та дизентерії; Л.В.Громашевський – вчення про механізми передачі інфекції та класифікація інфекційних хвороб

Слайд 11

С.М. Виноградський.|

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Методи мікробіологічної діагностики Бактеріоскопічний – виготовлення і зафарбування мазка, розгляд його під мікроскопом; Бактеріологічний – посів та виділення чистої культури з ідентифікацією збудника; Серологічний – базується на виявленні специфічних антитіл у сироватці крові хворого до певного збудника; Біологічний – зараження лабораторних тварин; Алергічний – встановлення діагнозу за допомогою внутрішньошкірних алергічних проб.

Слайд 15

Класифікація мікроорганізмів (за Д. Бергі) Вид→рід→родина→порядок→клас→ відділ→царство Вид – одна з найбільш важливих таксономічних груп, під якою розуміють сукупність популяцій, які можуть між собою схрещуватись, мають свій генофонд екологічно об′єднані.

Слайд 16

Рід – систематична категорія, яка об′єднує близькоспоріднені, повязані спільним походженням видимікроорганізмів Родина – включає в себе кілька близьких один до одного родів Штам – сукупність мікробних особин одного виду, які виділені з різних джерел чи з одного джерела але в різний час Клон – нащадки однієї мікробної клітини.

Слайд 17

Поділ мікроорганізмів за формою Кокоподібні – кулясті м/о, еліпсоподібні, ланцетовидні чи бобовидні, мають формусфери чи неправильного кола. Паличкоподібні – форма прямого циліндра, чи дещо вигнуті (вібріони) Звивисті – мають згини, шо подібні на одни чи кілька обертів спіралі Ниткоподібні

Слайд 18

Поділ кокоподібних бактерій Мікрококи – поодиноке і безладне розташування клітин Диплококи – розташовуються парами Стрептококи – розташовані ланцюжками Стафілококи – утворюють гроно Тетракоки – у вигляді тетрад (4 шт.) Сарцини – утворюють пакети по 8,16,32 шт.

Слайд 19

Мікрококи (Micrococcus). ( M. roseus, M. luteus, etc.).

Слайд 20

Диплококи Neisseria meningitidis Neisseria gonorrhoeae Pneumococcus

Слайд 21

Стрептококи

Слайд 22

Тетракоки

Слайд 23

Стафілококи

Слайд 24

Сарцини

Слайд 25

Поділ паличкоподібних бактерій за здатністю утворювати спори Власне бактерії – не утворюють спор Бацили – паличкоподібні м/о, які утворюють спори Клостридії – веретеноподібні м/о, здатні утворювати спори

Слайд 26

monohacteria monobacilli E. coli Y. pestis C. tetani C. botulinum

Слайд 27

diplohacteria K. pneumoniae

Слайд 28

streptobacteria streptobacilli Haemophilus ducreyi (chancroid) Bacillus anthracis (anthrax)

Слайд 29

Поділ звивистих мікроорганізмів за формою Вібріони – бактерії подібні до коми (один вигин) Спірили – у вигляді штопора Спірохети – мають багато завитків і різняться за довжиною

Слайд 30

Спіралевидні бактерії Vibrio cholerae

Слайд 31

Спірили. Spirillum minus

Слайд 32

Трепонеми Treponema pallidum

Слайд 33

Борелії Borrelia. Borrelia hispanica, Borrelia persica

Слайд 34

Лептоспіри. Leptospira interrogans

Слайд 35

Структура клітини прокаріотів

Слайд 36

Нуклеоїд

Слайд 37

Гранули волютину Метод Леффлера Метод Нейсера

Слайд 38

Цитоплазматична мембрана

Слайд 39

Відмінності грам-позитивних і грам-негативних клітин

Слайд 40

Структура пептидоглікану

Слайд 41

Капсули

Слайд 42

Поділ мікроорганізмів за розташуванням джгутиків Монотрихи – однин джгутик на одному з полюсів клітини Лофотрихи – пучок джгутиків на одному з полюсів Амфітрихи – на обох полюсах джгутики Перитрихи – джгутики по всій поверхні клітини

Слайд 43

Джгутики Proteus vulgaris в електронному мікроскопі

Слайд 44

монотрихи (cholera vibrio), (2) амфітрихи (Spirillum volutans), (3) лофотрихи (бацила синєзеленого гною, Alcaligenes faecalis), (4) перитрихи (colibacillum, salmonellae typhi i paratyphi A i B)

Слайд 45

Структура ендоспори

Слайд 46

Слайд 47

Спори розташовуються: 1) центрально (B. anthracis); 2) термінально (С. tetani); 3) cубтермінально (C. botulinum, C. perfringens)

Слайд 48

Утворення вегетативної клітини Активація Ініціація Проростання

Слайд 49

Спори витримують автоклавування при температурі 115-125 C, а такаж сухий жар температури 150-170 C.

Слайд 50

Дякую за увагу!

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина