Презентація на тему:
Предмет мікробіології; історія її розвитку та завдання. Медична мікробіологія. Основи класифікації і морфології мікроорганізмів, вірусів і бактеріофагів

Кафедра медичної біології,мікробіології, вірусології і імунологіі Лекція 1 Тема: Предмет мікробіології; історія її розвитку та завдання. Медична мікробіологія. Основи класифікації і морфології мікроорганізмів, вірусів і бактеріофагів Лектор: ас. Кучмак О.Б.

Мікробіологія – комплекс біологічних наук, що вивчають морфологію, фізіологію, генетику і екологію найдрібніших живих істот, названих мікроорганізмами Об׳єктом вивчення мікробіології є бактерії, рикетсії та віруси, гриби, найпростіші

. Antony van Leeuwenhoek. (1632-1723)

Історія мікробіології 1632-1723 рр. – Антоній Левенгук – першовідкривач мікроорганізмів (І - морфологічний період розвитку мікробіології) 1822-1895 рр. – Луї Пастер – засновник медичної мікробіології (ІІ – фізіологічний період) 1845-1916 рр. – Ілля Мечников – розробник біологічних препаратів для лікування і профілактики інфекційних хвороб (ІІІ – період - профілактичний

Луї Пастер

Робер Кох

І.І. Мечников

Д.Й. Івановський

Українські вчені-мікробіологи С.М.Виноградський – відкрив сірко- і залізобактерії, нітрифікуючі та азотофіксуючі мікроорганізми; Д.К.Заболотний – вивчення холери, чуми, малярії, дифтерії та дизентерії; Л.В.Громашевський – вчення про механізми передачі інфекції та класифікація інфекційних хвороб

С.М. Виноградський.|

Методи мікробіологічної діагностики Бактеріоскопічний – виготовлення і зафарбування мазка, розгляд його під мікроскопом; Бактеріологічний – посів та виділення чистої культури з ідентифікацією збудника; Серологічний – базується на виявленні специфічних антитіл у сироватці крові хворого до певного збудника; Біологічний – зараження лабораторних тварин; Алергічний – встановлення діагнозу за допомогою внутрішньошкірних алергічних проб.

Класифікація мікроорганізмів (за Д. Бергі) Вид→рід→родина→порядок→клас→ відділ→царство Вид – одна з найбільш важливих таксономічних груп, під якою розуміють сукупність популяцій, які можуть між собою схрещуватись, мають свій генофонд екологічно об′єднані.

Рід – систематична категорія, яка об′єднує близькоспоріднені, повязані спільним походженням видимікроорганізмів Родина – включає в себе кілька близьких один до одного родів Штам – сукупність мікробних особин одного виду, які виділені з різних джерел чи з одного джерела але в різний час Клон – нащадки однієї мікробної клітини.

Поділ мікроорганізмів за формою Кокоподібні – кулясті м/о, еліпсоподібні, ланцетовидні чи бобовидні, мають формусфери чи неправильного кола. Паличкоподібні – форма прямого циліндра, чи дещо вигнуті (вібріони) Звивисті – мають згини, шо подібні на одни чи кілька обертів спіралі Ниткоподібні

Поділ кокоподібних бактерій Мікрококи – поодиноке і безладне розташування клітин Диплококи – розташовуються парами Стрептококи – розташовані ланцюжками Стафілококи – утворюють гроно Тетракоки – у вигляді тетрад (4 шт.) Сарцини – утворюють пакети по 8,16,32 шт.

Мікрококи (Micrococcus). ( M. roseus, M. luteus, etc.).

Диплококи Neisseria meningitidis Neisseria gonorrhoeae Pneumococcus

Стрептококи

Тетракоки

Стафілококи

Сарцини

Поділ паличкоподібних бактерій за здатністю утворювати спори Власне бактерії – не утворюють спор Бацили – паличкоподібні м/о, які утворюють спори Клостридії – веретеноподібні м/о, здатні утворювати спори

monohacteria monobacilli E. coli Y. pestis C. tetani C. botulinum

diplohacteria K. pneumoniae

streptobacteria streptobacilli Haemophilus ducreyi (chancroid) Bacillus anthracis (anthrax)

Поділ звивистих мікроорганізмів за формою Вібріони – бактерії подібні до коми (один вигин) Спірили – у вигляді штопора Спірохети – мають багато завитків і різняться за довжиною

Спіралевидні бактерії Vibrio cholerae

Спірили. Spirillum minus

Трепонеми Treponema pallidum

Борелії Borrelia. Borrelia hispanica, Borrelia persica

Лептоспіри. Leptospira interrogans

Структура клітини прокаріотів

Нуклеоїд

Гранули волютину Метод Леффлера Метод Нейсера

Цитоплазматична мембрана

Відмінності грам-позитивних і грам-негативних клітин

Структура пептидоглікану

Капсули

Поділ мікроорганізмів за розташуванням джгутиків Монотрихи – однин джгутик на одному з полюсів клітини Лофотрихи – пучок джгутиків на одному з полюсів Амфітрихи – на обох полюсах джгутики Перитрихи – джгутики по всій поверхні клітини

Джгутики Proteus vulgaris в електронному мікроскопі

монотрихи (cholera vibrio), (2) амфітрихи (Spirillum volutans), (3) лофотрихи (бацила синєзеленого гною, Alcaligenes faecalis), (4) перитрихи (colibacillum, salmonellae typhi i paratyphi A i B)

Структура ендоспори

Спори розташовуються: 1) центрально (B. anthracis); 2) термінально (С. tetani); 3) cубтермінально (C. botulinum, C. perfringens)

Утворення вегетативної клітини Активація Ініціація Проростання

Спори витримують автоклавування при температурі 115-125 C, а такаж сухий жар температури 150-170 C.

Дякую за увагу!