Презентація на тему:
Практика сімейного лікаря

Інструментальні дослідження в практиці сімейного лікаря доц. Боцюк Н.Є. Тернопільський державний медичний університет Ім. І.Я.Горбачевського медичний факультет Кафедра поліклінічної справи та сімейної медицини

Діагностичні можливості ендоскопії обстеження різних поверхневих змін слизової оболонки, котрі не виявляються рентгенологічно, відсмоктування рідини, введення газу, проведення біопсії, видалення стороннього тіла та ін.

Фізичні основи отримання зображення в ендоскопії Передача зображення в волоконному гастроскопі зі складною оптико-механічною системою, заснована на роздрібленні обстежуваного об’єкта на багаточисельні світлові пучки, та об’єднання їх в цілісне зображення на проксимальному кінці апарату.

Підготовка до ендоскопічних досліджень: психологічна підготовка хворого задля попередження негативних емоцій або гальмуванням їх; зниження деяких функцій організму (секреція, тонус м’язів тощо); при необхідності лікування шкіри та слизових оболонок; спорожнення органів та очищення слизових оболонок; забезпечення технічних умов проведення досліджень та їх безпеки; проведення різних способів знеболювання та премедикації.

Підготовка хворого до ендоскопії при захворюваннях легень Психологічна підготовка, премедикація та анестезія. У день бронхоскопії хворому не слід вживати їжу, а за 4 год до наркозу утриматися від пиття.

Покази до проведення бронхоскопії: пухлини легень, дисемінуючі процеси, що потребують уточнення діагнозу з допомогою біопсії, кровохаркання, абсцеси легень, аномалії розвитку легеневої системи, що призводять до ускладнень, дрібні сторонні предмети, запальні процеси.

Абсолютні протипокази до проведення бронхоскопії: профузні легеневі кровотечі, великі сторонні предмети, психічні хвороби, коматозні стани, дихальна недостатність ІІІ ст.

Відносні загальні протипокази до проведення бронхоскопії: ішемічна хвороба серця, захворювання крові, пов’язані з порушенням системи згортання, епілепсія, бронхіальна астма у стадії загострення.

Покази до проведення ЕГДС 1. Планова ЕГДС підозра на захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; проведення лікувальних маніпуляцій і хірургічних втручань. 2. Екстренна ЕГДС виявлення джерела кровотечі та її трансендоскопічної зупинки; при підозрі на стороннє тіло та його видалення; з метою диференційної діагностики.

Протипокази до езофагогастродуоденоскопії хвороби стравоходу, що утруднюють введення ендоскопа у шлунок (опіки, флегмони, дивертикули стравоходу, його рубцеві структури, аневризма аорти, варикозне розширення вен стравоходу, виражені кіфосколіози, остеохондрози, зоб з тяжким тиреотоксикозом, загальний тяжкий стан обстежуваного, пов’язаний з інфарктом міокарда, порушенням мозкового кровообігу, масивні шлункові кровотечі, декомпенсація легенево-серцевих хвороб.

Підготовка хворого до езофагогастродуоденоскопії Планові ЕГДС проводять вранці натщесерце. Місцева анестезія порожнини рота і глотки (змащування слизової оболонки 3% розчином дикаїну, полоскання рота 0,25% розчином дикаїну або розпиленням з пульверизатора 3% розчину дикаїну з додаванням 2-3 крапель 0,1% розчину адреналіну. При потребі за 15-20 хв до дослідження під шкіру вводять 1 мл 2 % розчину промедолу, 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.

Слизова стравоходу в нормі

Складки дванадцятипалої кишки (норма)

Цибулина дванадцятипалої кишки (норма)

Ерозивний бульбіт

Основні види хронічного гастриту (ендоскопічно): Поверхневий; Гіпертрофічний; Атрофічний.

Поверхневий гастрит

Атрофічний гастрит

Гіперпластичний гастрит

Ерозивний гастрит

ЕГДС - ознаки виразки в активну фазу розвитку дефект слизової оболонки різного розміру, форми і глибини (здебільшого кругла чи овальна, краї її з чіткими межами, гіперемійовані, набряклі, здебільшого край, що звернений до кардіального відділу, дещо підритий, а дистальний – більш пологий, згладжений. кратероподібний вигляд глибоких виразкових дефектів. дно виразки, зазвичай, покрите фібринозними нашаруваннями сірувато-білого і жовтого кольору; наявність темних вкраплень в дні виразки вказує на перенесені кровотечі.

Виразкова хвороба

ЕГДС - ознаки виразки в фазі загоєння зменшення гіперемії слизової оболонки зменшення запального валу в периульцирозній ділянці. зменшення глибини дефекту очищення від фібрину (виявляється грануляційна тканина: виразка набуває своєрідного вигляду, який описують як “перець із сіллю” або порівнюють з виглядом ковбаси “салямі”. зміна форми виразки на різних стадіях заживлення (щілиноподібна, лінійна, розподілена на декілька фрагментів).

Виразка в стадії загострення

ЕГДС - ознаки післявиразкового рубця у фазі згасаючого загострення Стадія незрілого “червоного” рубця (гіперемійована ділянка слизової оболонки з лінійним або зірчастим втяжінням стінки; в подальшому, розвиток на місці виразки різних змін рель’єфу слизової оболонки: деформації, рубці, звуження; Стадія зрілого рубця (білуватий вигляд, внаслідок заміщення грануляційної тканини волокнистою сполучною тканиною та відсутність активного запалення.

Виразка в стадії рубцювання

Фізичні основи ультразвукового обстеження черевної порожнини (УЗД). Пучок ультразвукових коливань з частотою 1,6–2,5 мГц, направлений в середину тканини, по-різному відбивається від структур різної щільності. Аналізуючи відображені сигнали (ехо) можна відтворити картину розташування органів в площині поширення коливань, що нагадують томографічний зріз.

Підготовка хворого до УЗД За три дні до обстеження застосувати заходи для зменшення утворення газу: Виключити з їжі молоко, чорний хліб, свіжі фрукти і овочі, фруктові соки. Особам, що страждають метеоризмом, призначають обмеження продуктів, що викликають метеоризм на два-три дні вживання поліферментних препаратів (фестал, дігестал, мезим-форте), активованого вугілля, відвару ромашки. Обстеження проводять натще (обов’язково попереднє голодування близько 12 годин) В екстремальних випадках дослідження проводять без підготовки.

Переваги УЗД жовчевого міхура (ЖМ) і жовчевих протоків. швидкість виконання, можливість одночасного обстеження жовчевих протоків, печінки, жовчевих шляхів і підшлункової залози, результати не залежать від рівня гіпербілірубінемії. можливість оцінювання змін шийкового відділу міхура (потовщення і деформаця стінок, особливості структури тканин в період загострення). діагностична цінність при жовтяниці ( діагностика розширення внутрішньо- і позапечінкових жовчевих протоків, особливо загального жовчевого протоку (діаметр 4-12 мм)

Діагностична цінність дослідження жовчевого міхура і жовчевих протоків. виявляє саму наявність жовчевого міхура як таку; розміри і форму жовчевого міхура; товщину стінки жовчевого міхура; наявність конкрементів, поліпів; наявність пухлин в жовчному міхурі; стан жовчевих протоків.

УЗ дослідження жовчевого міхура (ЖМ) і жовчевих протоків (норма). Жовчевий міхур здебільшого визначають по лінії що знаходиться на 5-6 см справа від серединної, форма округла чи довгаста (залежно від зрізу) , стінки ЖМ утворюються оточуючими тканинами чи структурою органу на котрий він проектується (здебільшого печінки). товщина стінки ЖМ не перевищує 3 мм, порожнина ЖМ вільна, середні розміри 5-6 х 2-3 см.

УЗД жовчевого міхура (норма).

Оцінювання скоротливої функції жовчевого міхура Типи скоротливості ЖМ (відповідь на приймання двох жовтків): гіперкінетичний (скорочення жовчевого міхура до 34% від об’єму); нормокінетичний тип (34-64%); гіпокінетичний (скорочення від 64% від об’єму).

Діагностична цінність УЗ-дослідження печінки (основні показники). розмір печінки, контури печінки, стан внутрішньопечінкових жовчевих ходів, наявність вогнищ в печінці, наявність вільної рідини в черевній та плевральній порожнині, стан внутрішньопечінкової венозної сітки.

УЗ дослідження печінки (норма). розмір правої частки печінки по середньоключичній лінії не перевищує 13 см передньо-задній розмір лівої частки по серединній лінії не перевищує 6 см ехогенність незміненої печінки однорідна, орган чітко відмежований печінкові вени характеризуються слабким ехосигналом стінок, тоді як зображення воротної вени більш чітке.

УЗД печінки (норма)

УЗД печінки (хронічний гепатит)

Ехографічні ознаки гострого катарального холециститу потовщення стінок ( до 0,5-0,7 см); зниження їх ехогенності; втрата чіткості контурів; збільшення розмірів міхура; напруженість ЖМ.

Ехографічні ознаки деструктивних форм гострого холециститу товщина стінок досягає 1–1,5 см, в товщині стінок лінійні чи стрічкоподібні ехонегативні включення, характерні для особливо виражених запально-інфільтративних процесів. конкременти, та дрібні ехогенні включення в рідкому вмісті ЖМ (при флегмонозному холециститі та емпіємі ЖМ) запальні зміни в паравезикальних тканинах, зміни стінок і розмірів ЖМ (при гангренозно-перфоративному холециститі)

Ехографічні ознаки хронічного холециститу

Холелітіаз

Ехографічні ознаки хронічного гепатиту: зміна розмірів печінки; зміна щільності печінки; можливе розширення ворітної вени.

Ехографічні ознаки цирозу печінки Діагностична значущість тільки при високоактивних і довготривалих формах. неоднорідне збільшення або зменшення печінки, вузлувата нерівну поверхню, неоднорідна ехоструктура.

Цироз печінки

Метастази в печінку

УЗД підшлункової залози (норма)

Ехографічні ознаки гострого панкреатиту збільшення залози; зниження ехогенності паренхіми; втрата чіткості контурів залози при поширенні набряку та запалення на оточуючі органи і тканини; стискання сусідніми судинами (нижньою порожнистою веною, селезінковою або верхньою брижовою веною). Злоякісні пухлини підшлункової залози характеризуються локальним збільшенням одного з відділів органу, зміною ехоструктури залози, розширенням панкреатичної протоки.

Хронічний панкреатит

Хронічний панкреатит

Ехографічні ознаки злоякісних пухлин підшлункової залози локальне збільшення одного з відділів органу; зміна ехоструктури залози; розширення панкреатичної протоки.

Діагностична цінність УЗ-дослідження нирок. оцінювання позиції нирок; рухливість; розміри (візуально або кількісно). Застосовують біполярний розмір, що вимірюється від верхнього до нижнього полюсу. контур; структуру паренхіми, (ниркова кора в нормі меншої ехогенності, ніж паренхіма печінки); центральний ехокомплекс (збиральна система); сусідні структури, включаючи печінкову артерію, вену, навколонирковий простір.

УЗ-дослідження нирок ( норма).

Подвоєння нирок

Діагностичні можливості трансторакальної ехокардіографії визначення форми, розмірів серця та його структур оцінювання особливостей їх руху.

Трансторакальна ехокардіоскопія

Показання до проведення трансторакальної ехокардіографії обстеження пацієнтів зі скаргами на болі в грудях; дослідження пацієнтів зі збільшеною тінню серця на рентгенограмах грудної клітки; обстеження пацієнтів зі змінами ЕКГ, не пов'язаними із станом коронарних артерій і патологічними шумами, що вислуховуються при аускультації серця.

Мета проведення трансторакальної ехокардіографії Діагностика уражень клапанного апарату серця. Визначення розмірів камер серця. Оцінка стану камер і клапанного апарату при вроджених вадах серця. Діагностика гіпертрофічної та інших видів кардіоміопатії. Діагностика пухлин передсердя. Оцінка функції серця і характеру рухів його стінок після інфаркту міокарду. Виявлення рідини в порожнині перикарду. Виявлення пристінкових тромбів.

Трансторакальна ехокардіоскопія

Трансторакальна ехокардіоскопія

Методи дослідження зовнішнього дихання статичнi або анатомiчнi величини-легеневi об'єми; функцiональнi величини (безпосередньо показники легеневої вентиляцiї).

Первинні легеневi об'єми. дихальний об'єм (глибина дихання резервний об'єм вдиху (додаткове повiтря); резервний об'єм видиху (резервне повiтря); залишковий об'єм (залишкове повiтря) та легеневi ємкостi.

Легеневi ємкостi життєва ємкiсть легень, котра складається з суми дихального об'єму, резервного об'єму вдиху та видиху; загальна ємкiсть легень, котра складається з життєвої ємкостi легень i залишкового об'єму; функцiональна залишкова ємкiсть, що складається з залишкового об'єму та резервного об'єму видоху; ємкiсть вдиху складається з дихального об'єму та резервного об'єму вдиху.

Дихальний об’єм (ДО), діагностичне значення ДО - об'єм повiтря, що вдихається або видихається при кожному дихальному циклi. Нормальна величина в середньому 500 мл. 1. Зменшення ДО рестриктивні процеси в легенях (двобічний дифузний пневмосклероз, пневмофiброз, та ін.) тяжка недостатнiсть кровообiгу, виражений застій в легенях гальмування дихального центру, ригiдність грудної клiтки. 2. Збільшення ДО обструктивні ураження легень (хронiчний спастичний бронхiт, обструктивна емфiзема та iн.) куссмаулівське диханнi, пiд впливом рiзних психiчних факторiв

Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) діагностичне значення Патологiчнi вiдхилення ( виражене зниження) при дифузних ураженнях, що супроводжуються зниженням еластичної здатності легень, при пiдвищеннi неластичного опору. прогресування в міру наростання дихальної недостатностi. при захворюваннях серцево-судинної системи (застій в малому колi кровообiгу). при обмеженнi рухливості грудної клiтки, дiафрагми, при обмеженнi розправляння легеневої тканини (пневмоторакс, плеврит і т.д.).