Презентація на тему:
Періоди дитячого віку, їх характеристика, особливості. Стадії внутрішньоутробного розвитку. Тератогенні фактори, їх вплив у різні терміни вагітності, “критичні періоди”. Функціональна активність залоз внутрішньої секреції і особливості патології в різні п

Тема лекції Періоди дитячого віку, їх характеристика, особливості. Стадії внутрішньоутробного розвитку. Тератогенні фактори, їх вплив у різні терміни вагітності, “критичні періоди”. Функціональна активність залоз внутрішньої секреції і особливості патології в різні періоди дитинства.

Дитина – це не мініатюра дорослого, її організм має свої анатомо – фізіологічні особливості, які постійно змінюються на протязі всього періоду дитинства; не можна говорити про “норми” для дітей взагалі, без диференціювання їх у віковому аспекті.

Успіх роботи лікаря – педіатра залежить від знання динаміки анатомічних і фізіологічних особливостей дитини, його реактивності, потреб в основних харчових інгредієнтах (білках, жирах, вуглеводах, мінеральних речовинах, вітамінах).

Періоди дитячого віку Внутрішньоутробний етап (тривалість 270 – 280 днів): - фаза ембріонального розвитку (до 2 міс.); фаза плацентарного розвитку (від 3 –го місяця до народження).

Позаутробний етап (від моменту народження до 17 – 18 років) 1. Період новонародженості (неонатальний): ранній неонатальний період (від народження до 7 днів); пізній неонатальний період (від 8 до 28 днів); 2. Період грудного віку (від 1 до 12 місяців). 3. Період молочних зубів (від 1 до 7 років): переддошкільний період (від 1 року до 3 років); дошкільний період (від 3 до 6 – 7 років). 4. Молодший шкільний вік (від 6 – 7 до 11 – 12 років). 5. Старший шкільний вік або період статевого дозрівання (від 12 до 17 – 18 років).

Період внутрішньоутробного розвитку: З моменту запліднення до моменту народження; Тривалість 270 – 28 днів. Фази: а) ембріонального розвитку (перші 1,5 – 2 міс.); б) плацентарного розвитку (з 3 –го по 10 –й міс.) Характеризується: швидким ростом плода (довжина плода збільшується в 5 000 разів); збільшенням маси тіла (в 6 • 10¹² разів) Харчування за рахунок материнського організму (гемотрофне): розвиток ембріона і плода залежить від характеру харчування матері, стану її здоров’я.

Період новонародженості: Триває 28 днів після народження; Проходить адаптація до нових умов існування; Наявність граничних (транзиторних станів): - еритема; - родова пухлина; втрата маси (до 7 – 8 %) порушення теплового балансу (транзиторна гіпо – і гіпертермія);

гормональний криз; сечокислий інфаркт; фізіологічна гіпербілірубінемія; фізіологічна жотяниця; транзиторні порушення обміну речовин; транзиторна диспепсія; транзиторний дисбактеріоз.

Перший вдих (розправлення легень); Встановлюється кровообіг новонародженого; Припиняється функціонування пуповини, овального вікна, аранцієвої та боталової проток; Гемотрофне харчування змінюється на лактотрофне; Підвищується основний обмін; Всі основні функції оргінізму знаходяться у стані нестійкої рівноваги; В корі голдовного мозку переважають процеси гальмування над процесами збудження; (тривалість сну 20 – 22 год на добу)

Патологія періоду новонародженості: Ембріо- та фетопатії; Пологові травми; Вроджена патологія (внутрішньоутробні інфекції, особливо ТОРСН – інфекції, вроджені аномалії розвитку). Рідко зустрічаються гострі дитячі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, краснуха, вітряна віспа та ін.) Висока сприйнятливість до гноєрідних мікробів і патогенних штамів кишкової палички, кокової флори (стафілокок), убіквітарної флори.

Особливості грудного періоду (від 1 до 12 місяців) 1. Інтенсивний ріст та набування маси дитини, поступове згасання (ослаблення) енергії росту. До 4 – 5 місяців життя спостерігається подвоєння маси, яка була при народженні, а до року маса дитини потроюється. Зріст дитини упродовж першого року життя збільшується на 50 % порівняно з вихідним при народженні;

2. Високою інтенсивністю обмінних процесів з переважанням анаболічних процесів, необхідних для швидкого росту та збільшення маси тіла; 3. Переважанням функціональної активності щитовидної залози, що забезпечує високий основний обмін та анаболічні процеси, і вилочкової залози. При цьому перебудова гормонального (посилення основного обміну) та імунологічного фону схиляють до аномалій конституції: ексудативнокатаральний діатез, лімфатико – гіпопластичний діатез тощо;

4. Посиленим ростом та диференціюванням мохкової тканини, морфологічною і функціональною її недосконалістю, підвищеною пргникністю гематоенцефалічного бар’єру. Це є підставою для схильності дитини до судом функціонального характеру, частих явищ менінгізму, що спостерігаються часто при респіраторних вірусних захворюваннях у цьому віці;

5. Функціональною слабкістю травного апарату, низькою активністю ферментів слини, шлункового соку, що сприяє частим диспепсіям, нерідко є причиною гіпотрофії; 6. Інтенсивним ростом опорно – рухового апарату, що може сприяти виникненню рахіту. При цьому спостерігається затримка прорізування зубів, порушується парність та послідовність прорізування зубів;

7. Недостатнім розвитком додаткових пазух носа (гайморової пазухи тощо), тому у дітей грудного віку практично не зустрічається гайморитів і фронтитів; 8. Ослабленням пасивного імунітету та розвитком на 2 – 4 –му місяці життя так званої транзиторної або фізіологічної гіпоімуноглобулінемії, що супроводжується зниженням концентрації Іg G в сироватці крові, а також характеризується запізненням дозрівання клітинних і гуморальних факторів імунної системи. Це схиляє до різних гноєрідних та інших інфекцій, сприяє частим отитам, пневмоніям тощо;

9. Схильність до дифузних реакцій та нездатність обмежувати патологічний процес, що призводить до частих септичних станів; 10. Інтенсивним виробленням численних умовнорефлекторних зв’язків та формуванням другої сигнальної системи (мови).До року дитина звичайно знає 8 – 10 слів.

Період молочних зубів: переддошкільний підперіод (1 – 3 роки) дошкільний підперіод (4 – 7 років) Характеризується: поступовим удосконаленням функціональних можливостей організму; зберігається підвищена ранимість; надзвичайна пластичність; емоційна лабільність;

швидко розвивається інтелект: добре говорить, збагачується запас уявлень; удосконалюється аналізаторно – синтетична функція кори головного мозку; зменшується схильність до дифузних реакцій; частіше зустрічаються дитячі інфекції; посилюється частота інфікування туберкульозом.

Переддошкільний період (ясельний вік): Дитина дуже рухлива,допитлива; Основною формою розвитку є гра; Через гру дитина здобуває перші трудові навики, швидко росте словарний запас; До 2 – 3-х років речення стають багатослівними; Дитина в усьому наслідує дорослого;

З 1,5 річного віку денний сон складає 3 год., нічний – 11 год. Можливі перевантаження враженнями та негативними впливами оточуючого середовища. Збільшується можливість поширення гострих дитячих інфекцій.

Дошкільний період (4 – 7 років): Зростає потреба у спілкуванні з іншими дітьми; За рівнем інтелектуального розвитку дитина готова до поступлення в школу; Дещо сповільнюється процес росту; Активно удосконалюються функціональні можливості органів і систем; В 5 – 6 років починається зміна молочних зубів на постійні;

Дитина переходить на режим харчування дорослого; Тривалість денного сну 2 – 2,5 год., нічного – 10 – 11 год.; Розвиваються тонкі рухові навички: уміння кататися на двоколісному велосипеді, на ковзанах, танцювати, вишивати, в’язати; Дуже добра пам’ять: легко запам’ятовують вірші, переказують казки, засвоюють чужу мову;

Особливо важлива чітка організація виховної роботи вдома і в дитячих колективах; Помітно знижується схильність до генералізації процесу і токсичних реакцій; Проявляються алергічні захворювання (бронхіальна астма, ревматизм, гломерулонефрит та ін.)

Характерні особливості молодшого шкільного віку (період отроцтва 7 – 12 років) 1. Закінчується морфологічне диференціювання клітин кори головного мозку, особливо рухової ділянки, а також закінчується формування периферичного іннерваційного апарата; 2. Характерною є стійка рівновага процесів збудження та гальмування з деяким переважанням збудження та домінування кори головного мозку над підкірковою ділянкою, її вегетативними функціями;

3. Значно зростає м’язова маса, розвиваються такі рухові якості, як швидкість, спритність, сила, витривалість; 4. Відмічається переважне значення гормонів щитовидної та статевих залоз, тому можливими є ендокрипні дисфункції; 5. Молочні зуби повністю змінюються постійними. 6. Розвивається наполегливість, необхідні трудові навики;

7. Формуються здібності, здатність до тривалої цілеспрямованої діяльності (розумової і фізичної); 8. На цей період припадає максимум ігрової діяльності; 9. Збільшується обсяг уваги та її стійкість; 10. Слід суворо слідкувати за поставою, правильним положенням за партою чи столом, фізичним навантаженням та його рівномірною дією на обидві кінцівки.

Період старшого шкільного віку (12 – 17,18 р.) Це період статевого дозрівання; Характеризується вираженою перебудовою ендокринної системи, посиленим ростом; У дівчаток вторинні статеві ознаки розвиваються швидше, ніж у хлопчиків на 1 – 1,5 роки; Часто зустрічається функціональні розлади серцево – судинної, нервової системи, що обумовлено швидким непропорційним ростом всього тіла і окремих органів, а також нестійкістю вегетативно – ендокринної системи;

Спостерігається порушення фізичного і статевого розвитку, нестійкість терморегуляції, схильність до порушень харчування, захворювань травної системи; Найважчий період психологічного розвитку, формування волі, свідомості, моральності; Спостерігається високий рівень підкоркової активності; Переважає генералізована активація емоційного характеру.

Стадії внутрішньоутробного розвитку: І. Доімплантаційна стадія: перші 3 дні після запліднення і стадія пронуклеусів; Злиття ядер яйцеклітин і сперматозоїда (сінгамія); Процес дроблення (перший поділ через 30 год. після запліднення); Утворення щільного шару (морули); На 3 –й день після запліднення морула потрапляє в порожнину матки;

Утворення бластоцеле (в межах скупчення клітин); До 3 –го дня розвитку будь – яка клітина зародка поліпотентна (може дати початок будь – якій органній системі); Стадія бластоцисти – початок диференціації клітин; Імплантація бластоцисти проходить на 6 – 9 –й день після запліднення; Утворення ембріонального диску або бластодерми, з якого проходить розвиток ембріона;

Ембріональний диск складається з двох шарів клітин (ектодерми та ентодерми). Мозок, нерви і шкіра розвиваються з ектодерми; Слизова оболонка травного каналу – з ентодерми; Поверхневі клітини бластоцисти носять назву трофобласта – з нього виникають плідні оболонки.

Стадія імплантації З моменту імплантації бластоцисти в ендометрій починається ембріональний період, який триває до 7 тижнів; Встановлюється тісний контакт між материнським організмом і зародком; Імплантація проходить в лютеїнову фазу циклу, коли слизова оболонка матки гіперемована, гіпертрофована, містить значну кількість глікогену;

Проходить формування плаценти; Матково – плацентарний кровообіг починається в 14 – 15 днів; Довжина ембріона складає біля 1,5 мм; Інтенсивна клітинна міграція на 3 –му тижні проходить утворення мезодермального зародкового листка; З клітин мезодерми утворюються: центральна частина ворсинок хоріону, сполучна тканина, кровоносні судини; Проходить закладка хребта; 18 0 28 –й дні – стадія нейрули (закладка нервової системи);

17 – 20 день – формування хорди (первинного скелету ембріона); На протязі 4 –го тижня формулюються первинні сечменти (соміти), з яких розвивається скелетна і м’язова системи; Встановлюється система циркуляції між організмом матері та ембріоном; Проходить закладання і розвиток уіх основних систем (нервова, м’язова, травна, кісткова, серцево - судинна); Ембріон набуває форму вигнутої трубки, досягає довжини 6 мм, ізольований від екстраембріональних оболонок.

Вплив залоз внутрішньої секреції на процеси росту: СТГ, ТТГ, Т3, Т4 – впливають на процеси хондроплазії та остеогенезу: гормон росту забезпчує лінійний ріст (хондроплазію); тіреоїдні гормони – скелетне дозрівання, підвищують чутливість скелету до СТГ: стимулюють його продукцію. Тироксин специфічно впливає на скелетне дозрівання: Андрогени прискорюють лінійний ріст і скелетне дозрівання;

Глюкокортикоїди викликають затримку лінійного росту і навіть повне його припинення, викликають остеопороз; Естрогени мають білково – анаболічну дію, посилюють кальцифікацію матриксу, підвищують щільність кістки, стимулюють активність остеобластів, прискорюють появу епіфізарних центрів і закриття епіфізів, що приводить до гальмування лінійного росту;

Етапи розвитку залоз внутрішньої секреції: Внутрішньоутробний період: становлення інтрареналової системи; проходить закладка інсулярного апарату; Період новонародженості: вплив гормонів матері через материнське молоко;

Грудний період: більш інтенсивне функціонування щитовидної і вилочкової залоз, зворотній розвиток інтрареналової системи. Період молочних зубів: особливо великий вплив щитовмдної залози, підвищений вплив шишковидної і вилочкової залоз; до кінця періоду посилюється активність передньої долі гіпофізи: виділення СТГ

Підростковий період: Починає проявлятися діяльність статевих залоз, посилюється функція гіпофізу; Період статевого дозрівання: - зниження гальмівного впливу на гіпоталамічну ділянку шишковидного тіла, - посилення секреції гонадотропінів, - збільшення синтезу статевих гормонів, - посилена функція статевих залоз, - в корі наднирників посилено виробляються андрогени,

Фізіологічні варіанти часу наступання пубертатного періоду 1. Запізнення; 2. Конституційний тип передчасного статевого дозрівання; 3. Конституційні відмінності в рості і розподілі підшкірної жирової основи; 4. Передчасний розвиток вторинного оволосіння; 5. Передчасний розвиток молочних залоз;

6. Варіації характерних чоловічих і жіночих рис; 7. Відмінності у зовнішньому обрисі та психічні особливості; 8. Гірсутизм у дівчат; 9. Гінекомастія у хлопчиків; 10. Розлади менструації; 11. Крипторхізм.

Критичні періоди росту й розвитку

Тератогенез Виникнення вад розвитку плода під дією ендогенних і екзогенних тератогеннних чинників: а) генетичні (мутантні гени, хромосомні аберації); б) фізичні (іонізуюча радіація); в) хімічні (професійні шкідливості, отрутохімікати, алкоголь, паління, деякі медикаменти); г) інфекційні агенти (вірус краснухи, грипу, цитомегаловірус тощо).

Тератогенні чинники обумовлюють: а) анатомічні дефекти; б) генні порушення; в) цитогенетичні зміни

Наслідки дії тератогенних чинників, залежно від фази внутрішньоутробного розвитку. 1. Фаза ембріонального розвитку: а) хромосомні аномалії; б) генні мутації; в) природжені вади розвитку, несумісні з життям (аборт, мертвонародження тощо);

2. Фаза плацентарного розвитку: а) затримка росту і диференціювання органів (гіпоплазії); б) порушення диференціювання тканин (дисплазії); в) проліферативні реакції сполучної тканини на інфекційні агенти (цироз, фіброз); г) внутрішньоутробні гіпотрофії

Класифікація кіматопатій: 1. Бластопатії (кіматопатії 1 –го порядку) (від 0 до 15 дня в/у життя); 2. Амбріопатії (кіматопатії 2 –го порядку) (від 16 до 75 дня в/у життя); 3. Ранні фетопатії (кіматопатії 3 –го порядку) (від 76 до 180 дня в/у життя); 4. Пізні фетопатії (кіматопатії 4 –го порядку) (від 181 дня в/у життя до моменту пологів).