Презентація на тему:
Особливості вакцинації імуноскомпроментованих осіб

Особливості вакцинації імуноскомпроментованих осіб

Аналізуючи особливості вакцинації дорослих Grabenstein (1997) відмічає, что в США на 1 дитину, що гине від інфекцій що є вакцинокерованими, припадає відповідно 400 дорослих Це в першу чергу грипп, пневмококкова інфекція, гепатити А, В и т.д.

Згідно до дослідження титрів протективних антитоксичних протидифрерійних антитіл у добровольців Европейських країн зясовано у 20,9% здорових добровольців не було виявлено захисного титру антитіл і найбільш високий ризик дифтерії реєструвався в віці 41-50 лет. При проведенні щеплень проти дифтерії необхідно враховувати, що дорослі мають отримувати препарати що містять знижену кількість дифтерійного антигена (АДС-М, АД-М, імовакс). Застосування дитячих форм препаратів (АДС, АКДС, теракока) протипоказане в звязку з високою вирогідністю розвитку сильних загальних та особливо місцевих реакцій.

Грип та гострі респіраторні інфекції залишаються найбільш поширеними хворобами і щороку на них хворіють в Україні 10- 13 млн. осіб.На першому місці серед смертності від інфекційних захворювань – грип і його ускладнення. Гемаглютинін – основний штамоспецифічний антиген вірусу з високим ступенем неконтрольованої мінливості, найбільш імуногенний білок. Антигенна структура вірусів грипу складаеться з комбінацій 15 субтипів НА і 9 субтипів NA . Н1, Н2, Н3 та NA 1, NA2 циркулюють серед людей.

В 20 ст. послідовно циркулювали 3 пандемічні варіанти збудника грипу А : H1N1,H2N2, H3N2 H5N1 – вірус пташиного грипу, має потенційну здатність інфікувати людину.

Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006 р. “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості і обліку медичних імунобіологічних препаратів” Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоровя № 168-2004 “ Тактика вакцинації імуносомпроментованих осіб” Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоровя № 56-2006 “ Тактика вакцинації осіб, що часто хворіють та засоби підвищення її ефективності”

До Календаря профілактичних щеплень в Україні включено чотири розділи: 1.щеплення за віком 2.щеплення за станом здоров’я 3.щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показами 4.рекомендовані щеплення.

Вакцини – імунотропні засоби, застосування яких забезпечує формування специфічного активного імунітет до відповідних збудників інфекційних захворювань. Фрагментарні

. Щеплення для профілактики Вік Щеплення проти Примітка 1день Гепа- титу В2 3-7 день Тубер- кульо- зу1 1 міс. Гепа- титу В2 3 міс. Дифтерії кашлюкуправця3 Поліомієлі- ту4 ІПВ Гемофіль- ної інфекції5 Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинальних ускладнень вакциною АаКДП 4 міс. Дифтерії кашлюку правця3 Поліомієліту4 ІПВ Гемофіль- ної інфекції5 Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинальних ускладнень вакциною АаКДП 5міс. Дифтерії кашлюку правця3 Поліомієліту4 ОПВ Гемофіль- ної інфекції5 Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинальних ускладнень вакциною АаКДП 6 міс. Гепа- титу В2 12 міс. Кору, красну-хи, пароти- ту6

18 міс. Дифтерії, кашлюку, правця3 вакци- ною АаКДП Поліомієлі- ту4 ОПВ Гемофіль- ної інфекції5 6 років Дифтерії, правця3 Поліомієліту4 ОПВ Кору, краснухи, паротиту6 7 років Тубер- ку-льозу1 14 років Тубер- ку-льозу1 Дифтерії, правцю3 Поліомієліту4 ОПВ 15 років Краснухи (дівча- та), паротиту (хлоп- ці)6 18 років Дифте- рії, правця3 Дорос-лі Дифте- рії, правця3

ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПРОТИПОКАЗІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ Вакцина Протипокази Усі вакцини та анатоксини Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку. Алергія на будь-який компонент вакцини. Захворювання нервової системи, що прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше. Гостре захворювання або загострення хронічного1 Усі живі вакцини Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія (уведення вакцин не протипоказано при селективному імунодефіциті Ig A та Ig M), транзиторна гіпогамаглобулінемія та злоякісні новоутворення, вагітність, СНІД, перебування на імуносупресивній терапії2 БЦЖ3 Вага дитини менше 2000 г: при вазі 1500 – 1999 г щеплення не проводять до 1 міс. життя, при вазі 1000 – 1499 г – до 2 міс. Ускладнені реакції на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, келоїдний рубець, остеомієліт, генералізована БЦЖ-інфекція). Тубінфікування. Дефекти фагоцитозу ОПВ4 Дітям, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їх родин рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) АКДП Судоми в анамнезі (замість АКДП уводять АДП або вакцину з ацелюлярним кашлюковим компонентом) ЖКВ (жива вакцина проти кору), ЖПВ (жива паротитна вакцина), вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха) Алергічні реакції на аміноглікозиди. Анафілактичні реакції на яєчний білок. Введення препаратів крові5

Схема щеплення Покази Грип Щорічно. Дозволена до щеплення дітям з 6 - місячного віку. Оптимальним часом для проведення щеплень є жовтень-листопад місяць. Дітям віком до 9-ти років, що раніше не отримували щеплення проти грипу, вакцинація проводиться 2 дозами з мінімальним інтервалом в 1 місяць. ВІЛ-інфекція (згідно до інструкцій щеплення хворих на ВІЛ) Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз та цироз печінки) Бронхіальна астма Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром) Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз) Хронічні ураження серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії) Функціональна чи анато- мічна аспленія (у тому числі - серповидно-клітинна анемія) Трансплантація кісткового мозку ( не раніше ніж 6 міс після трансплантації) Пацієнти, що тривало утримують ацетилсаліцилову кислоту Лімфома, множинна міелома лейкемія (не раніше ніж через 3-4 міс після припинення хіміотерапії та при збільшенні гранулоцитів та лімфоцитів в периф. Крові 1000 кл / мкл

Пневмо- кокової інфекції Щеплення некон’югова-ною полісахаридною вакциною проводяться особам старшим 2 років; одноразово (за винятком щеплення реципієнтів кісткового мозку) з необхідністю ревакцинації не раніше ніж через 5 років ВІЛ-інфекція Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром) Первинні імунодефіцит - дефіцит системи комплементу (ранніх білків – С1, С4, С2, С3), селективний дефіцит IgA Бронхіальна астма Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія) Хронічні захворювання печінки (у тому числі, фіброз та цироз печінки) Назальна лікворея (хронічна, ремітуюча) Цукровий діабет типу 1 Хронічні захворювання легень (уроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз) Туберкульоз (інфіковані МБТ) Хронічні ураження серцево-судинної системи (уроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії) Лімфома,множинна мієлома,лейкемія Хвороба Ходжкіна ( за 2 тижні до початку імуносупресивної терапії або через 3 міс після її припинення) Трансплантація кісткового мозку ( через 12- 24 міс ) Трансплантація органів ( через 6 міс)

Менінго кокової інфекції Щеплення проводяться особам старше 18 місяців життя одноразово Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія) Комплемент С1, С4, С2, С3, С5-С9, пропердин, фактор В Вітряної віспи Щеплення проводиться особам старше 12 місяців життя одноразово. При щепленні осіб старше 13 років – дворазово з 4- тижневим інтервалом Хронічна ниркова недостатність ВІЛ-інфекція/СНІД ( при рівні СД 4 більше 25%) Трансплантація кісткового мозку ( через 24 міс, при збільшенні нранулоцитів та лімфоцитів більше 1000 кл/ мкл Первинні імунодефіцити без ураження Т- клітин

Гепатиту В Щеплення проводиться не вакцинованим раніше Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного генезу) Трансплантація органів Особи, що перебувають на гемодіалізі Діти, що отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів Діти, що потребують етапних оперативних втручань Гепатиту А Щеплення проводиться особам старше 12 місяців життя дворазово з інтервалом у 6 місяців Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного ґенезу) Трансплантація печінки

Післявакцинальні реакції та ускладнення А. Коди клінічних проявів післявакцинальних реакцій : 1.Підвищення температури до 39 С. 2.Підвищення температури більше 39 С (сильна загальна). 3.Температура, яка не зареєстрована в медичній документації. 4.Біль, набряк м‘яких тканин > 50 мм, гіперемія у місці введення > 80 мм, інфільтрат > 20 мм (сильна місцева). 5.Лімфоаденопатія. 6.Головний біль. 7.Дратівливість, порушення сну. 8.Висипання неалергічного ґенезу. 9.Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея. 10.Катаральні явища. 11.Міальгія, артралгія.

В. Коди клінічних проявів післявакцинальних ускладнень: 12.Абсцеси. 13.Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції. 14.Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка типу кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайела). 15.Гіпотензивний-гіпореспонсивний синдром (гостра серцево-судинна недостатність, гіпотонія, зниження тонусу м‘язів, короткочасне порушення або втрата свідомості, судинні порушення в анамнезі). 16.Артрити. 17.Безперервний пронизливий крик (тривалістю від 3 годин і більше). 18.Судоми фебрильні.19.Судоми афебрильні. 20.Менінгіти/енцефаліти. 21.Анестезія/ парестезія. 22.Гострий в‘ялий параліч. 23.Вакциноасоційований паралітичний поліомієліт. 24.Синдром Гійєна-Барре (полірадікулоневрит). 25.Підгострий склерозувальний паненцефаліт. 26.Паротит, орхіт. 27.Тромбоцитопенія. 28.Підшкірний холодний абсцес. 29.Поверхнева виразка понад 10 мм. 30.Регіональний лімфаденіт(и).31.Келоїдний рубець. 32.Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт.

Рекомендовані інтервали між уведенням препаратів крові, що містять специфічні антитіла, та вакцинацією проти кору, епідпаротиту, краснухи та вітряної віспи Препарат/покази до застосування Рекомендований інтервал (місяців) Екстрена імунопрофілактика правця імуноглобуліном людини протиправцевим 3 Пасивна імунопрофілактика гепатиту А нормальним імуноглобуліном людини 3 Пасивна імунопрофілактика гепатиту В специфічним імуноглобуліном проти гепатиту В 3 Пасивна імунопрофілактика кору нормальним імуноглобуліном людини - стандартна контактному (без імунодефіциту) - з імунодефіцитом 5 6 Трансфузія крові - відмиті еритроцити - еритроцити з додаванням консерванту (adenine saline) - цільна кров (Ht 65%) - цільна кров (Ht 35-50%) - плазма/тромбоцити - 6 6 6 7 Імуноглобулін протицитомегаловірусний в/в 6 В/в імуноглобулін - сепсис - тромбоцитопенічна пурпура - хвороба Кавасакі 8 10 11

Від чого залежить успіх вакцинації? -науково- обгрунтованих схем імунізації - якості вакцинальних препаратів та дотримання схем вакцинації - стану імунної системи осіб популяції(!!!) за останні роки збільшилась кількість осіб з імунодефіцитами, алергічними та аутоімунними хворобами, для яких характерна слабка або змінена відповідь на вакцинальний антиген що : - знижуе ефективність вакцинопрофілактики, створюючи передумови для формування небезпечної епід ситуації - може спровокувати загострення хронічного захворювання та виникнення поствакцинльніх реакцій та ускладнень

До імуноскомпроментованих осіб відносять: - хворі з спадковами, вродженими, набутими ( ВІЛ- асоційованими та ВІЛ- неасоційованими) імунодефіцитами - хворі після трансплантаціїї , що отримують імуносупресивну терапію - онкохворі, що отримують хіміо та променеву терапію -хворі з системними захворюваннями що знаходяться на тривалій гормональній та цитостатичній терапії

Скринінгові клініко – анамнестичні критерії для виявлення дисфункцй імунної системи А.Інфекційні ознаки: - підвищена частота неускладнених інфекційних хвороб, викликаних звичайними патогенними інфекційними збудниками: ГРВІ більше 6 р/ рік -частий розвиток ускладнень гострих запальних хбороб органів дихальної системи та ЛОР органів : синусити, отити, пневмонії ( 2 і більше на рік) -частий розвиток загострень хронічних запальних хвороб органів дихання і сечо статевої системи ( 4 і більше / рік) -атиповий перебіг інфекційних хворіб, хвороби викликані низьковірулентними і атиповими збудниками -активація млявих інфекцій з системними клінічними проявами та переважною схильністю до ураження нервової системи та органу зору, рецидиви герпетичної інфекції 6 / рік, -змішані форми інфекцій, зміна інфекта під час хвороби, -системні мікози -розвиток гнійних процесів шкіри та/ або внутрішніх органів: генералізовані піодермії, фурункульози, флегмони -резистентність до стандарних схем етіотропної та патогенетичної терапії ( протягом 2 і більше міс лікування, потреба в антибіотиках резерву, в В\В їх введенні.

Б . Клінічні ознаки та синдроми імунодефіцитів: - виражена стигматизація( 5 і більше стигм) - тривала гіпертермія, гіпотермія( більше 1 міс) - лімфоаденопатія ( 4 міс і більше),- хронічні лімфаденіти,- гіпер-гіпо- аплазія мигдаликів - спленомегалія, гіпо та аспленія - тривала гепатомегалія, не пов”язана з токсичними факторами та гепатотропними вірусами - синдром кріопатії - синдром хронічної втоми - тривала діарея, с-м мальабсорбції - артралгії, артрити, міалгії - схуднення ( 5 кг / міс) - вікове відставання в рості - ознаки передчасного старіння - тривала регенераця ран формування онкологічних хворіб в молодому віці.

В. Лабораторні ознаки Імунодефіциту: 1. Тривалі зміни показників клітин крові та загальних імунологічних показників ( більше 1 міс): лейкопенія, лімфопенія, лімфоцитоз, нейтропенія, моноцитоз, гемолітична анемія, еозинофілія, тормбоцитопенія, гіпогамиаглобулінемія 2. Нижчі захисних рівнів титри специфічних антитіл через 3 тижні після проведеної вакцинації. Виявлення в сумі 3- х або більше клінічних та / або лабораторних ознак дозволяє лікарям терапевтам / сімейним лікарям запідозрити імунодефіцитне захворювання і вони повинні скерувати хворого на консультацію до клінічного імунолога.

Клінічні ознаки імунодефіциту (США ,2001) Для дорослих та дітей Більше 8 випадків інфекційної патології протягом року. Більше 2-х рецидивів синуситу протягом року. Більше 2-х місяців лікування антибіотиками з незначним ефектом. Більше 2-х пневмоній протягом року. Рецидивуючі глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів. Персистуючий афтозний стоматит. Грибкові ураження шкіри. Необхідність д/в введення антибіотиків для ерадикації інфекційного агенту. Два і більше епізодів таких інфекційних захворювань, як менінгіт, остеомієліт або сепсис. Наявність у сім'ї хворих на первинні імунодефіцити. Для дітей Відставання дитини у вазі, рості та розумовому розвитку. Якщо виявляється два чи більше із вказаних вище симптомів, діагноз імунодефіциту вірогідний.

Особливості вакцинації осіб з природженими імунодефіцитами - протипоказана вакцинація живими вакцинами -протипоказана вакцинація оральною полімієлітною вакциною членів сім”ї хворого -особи з селективним дефіцитом Іg A та IgМ потребують вакцинації згідно до календаря щеплень -вакцинація проти гепатиту В ( !) рекомендовано проводити подвійною дозою за наступною схемою: 0-1-2-8 міс після першого введення вакцини ( розпочинаеться з будь- якого віку) Рекомендуеться довакцинальний котроль стану імунної системи та рівня специфічних антитіл

Особливості вакцинації осіб з імунопроліферативними та онкологічними хворобами - вакцинація проводиться в період стійкої ремісії Живі вакцини можна вводити через 3 міс , інактивовані – через 1 міс після закінчення імуносупресивної терапії Рекомендується щеплення проти пневмококової , гемофільної інфекції типу В, гепатиту А за 10-15 днів до початку або через 3 міс після закінчення імуносупресивної терапії

Особливості вакцинації осіб з алергічними та автоімунними хворобами - ретельний збір анамнезу, застосування гіпоалергенної діети особливо в період вакцинації, при сезонній алергії імунізацію слід проводити в період відсутності дії несприятливих чинників -вакцинація здійснюється у період ремісії на тлі планового та курсового лікування згідно до календаря щеплень -вакцинацію продять за 2 міс до або через 2 міс після початку специфічної імунотерапії -у хворих з алергопатологією рекомендовано проводити шкірну пробу з вакцинальним препаратом в/ ш в розведеннях 1:10-1:100 в дозі 0,1 мл

Імунізація та імуносупресивна терапія протипоказ до живих вакцин; вакцинацію живими вакцинами можна починати не раніше, ніж 1-3 міс. після припинення терапії можуть використовуватися неживі вакцини Кортикостероїдна терапія НЕ розглядається як імуносупресивна: 1)тривалість менше 2 тижнів 2) доза менша 1 мг/кг/добу по преднізолону 3) альтернуючі курси препаратів короткотривалої дії 4) фізіологічні дози як підтримуюча терапія 5) місцеве застосування

Особливості вакцинації осіб з вторинними імунодефіцитами на тлі хронічної патології Вакцинацію слід проводити тільки в період ремісії/ стабілізації загального стану або на тлі підтримуючої терапії основної хвороби З метою скорочення тривалості імунізації рекомендоване комбіноване введення вакцин Застосування вакцин потенційованих імуномодуляторами ( грипол), препарів, що активують неспецифічний імунітет Про гемофілії , ІТП внутрішньомязеве введення замінити на підшкірне. Рекомендоване щеплення проти пневмококової , гемофільної типу В , грипу

Особливості вакцинації при аспленії При аспленії не залежно від ії генезу ризик розвитку важких інфекцій викликаних капсульними мікроорганізмами вище на 20% і зростає на 4,3% з кожним роком життя. Імунізація при аспленії Показана додаткова вакцинація проти пневмококів (Pneumovax-23); менінгококів та гемофілюсної інфекції (Hib, Hiberix) Оптимально - закінчити імунізацію за 2 тижні до операції. Імунізація при трансплантації органів або тканин Після ТКМ – паціент розглядаеться як невакцинований ! вакцинація інактивованими вакцинами через 1 рік; живі вакцини (КПК) - через 2 роки двічі з інтервалом 1 міс.

ПРИЧИНИ ФОРМУВАННЯ НЕАДЕКВАТНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ у ІСО - Імунізація здійснюється без медичного обстеження, уточнення діагнозу, активності процесу та оцінки стану імунної системи. Відсутність попередньої підготовки при змінах в анамнезі, гемограмі або імунограмі. - Проведення щеплень на фоні впливу імуносупресивних факторів

ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ІМУНІЗАЦІЇ ІСО за індивідуальними схемами з урахуванням вікових особливостей імунної системи, тактики імунізації імуноскомпроментованих осіб; - з урахуванням дози, кратності введення, способу та інтервалу введення, епідситуації в колективі; - після вирішення питання про можливість профілактичної імунізації в залежності від результатів клінічного і лабораторного обстеження. - спостереження за пацієнтом в поствакцинний період.   - в кабінетах для щеплень спеціально підготовленим персоналом;

Таким чином для досягнення ефективного рівня імунопрофілактики серед імуноскомпроментованих осіб необхідний індивідуальний підхід до проведення профілактичних щеплень з врахуванням стану імунної системи, рівня титру специфічних антитіл ( до та через 3,6 міс ) та характеру дії вакцинальних препаратів. Для оцінки клінічних та лабораторних показників, підбору оптимального часу вакцинації , спостереження за можливими наслідками рекомендована консультативна допомога лікарів клінічних імунологів в умовах центру клінічної імунології ( бажана наявність в їх складі вакцинальних кабінетів)

МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТЕКТИВНОГО ІМУНІТЕТУ Стимуляція неспецифічних факторів захисту Вакцинація респондери нонреспондери Замісна терапія ( імуноглобуліни, сироватки)

СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЩЕПЛЕНЬ У ІСО Загальні Проведення засобів, направлених на ліквідацію або зменшення дії медикоекологічних та соціальних факторів, що впливають на зниження реактивності організму. Здоровий спосіб життя. Імунізацію проводити: - слабореактогенним та високоімуногенною вакциною; - по закінченню гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань (проводити через 2 тижня після одужання або під час ремісії); - при наявності безпечної епідеміологічної ситуації на даній території

СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЩЕПЛЕНЬ У ІСО Спеціальні Процедури і препарати, що сприяють нормалізації функції імунної системи організму та формуванню адеквантої імунної відповіді на вакцину Для активації антиген – презентуючої функції імунної системи: - адаптогени- елеутерокок, прополіс, китайський лимонник при відсутності протипоказів - вітаміни А,Е, С протягом 1 міс; - імунотропні препарати мікробного походження ( ІРС 19, ибомуніл, бронхомунал) за схемами - індуктори інтерферону (арбідол 10- 12 дн, циклоферон 2 7-10 дн, амізон) Імуностимулятори ( імунофан або поліоксідоній одноразово в день вакцинації) після консультації імунолога. Вчасна санація вогнищ інфекції, особливо в імунних органах; Зменшення алергенного навантаження;

ШЛЯХИ ПІДСИЛЕННЯ ІМУНОГЕННОСТІ ВАКЦИН використанням у вакцинах потужних ад’ювантів – підсилювачів; паралельним призначенням неспецифічних імуностимуляторів; синтезом принципово нових вакцин, які можуть впливати на генетичну регуляцію імунної відповіді.

Вакцинация проти грипа (календар вакцинацій США) Показами для проведення щорічної вакцинації проти грипа є: хронічні захворювання серцево-судинної системи чи легень, включаючи бронхіальну астму; хронічні метаболічні порушення, включаючи цукровий діабет; патология нирок; гемоглобінопатії; імунодефіцитні стани; Вагітність під час епидемічного сезону . Вакцинація показана також медичним працівникам і працівникам будинків перестарілих; особам,що знаходяться в контакті з особами з високим ризиком зараження грипом (наприклад батьки і няні дітей в віці до 23 місяців), а також по бажанню.

Вакцинація пневмококовою полісахаридною вакциною(календар вакцинацій США) Показаннями для проведення вакцинації є: Хронічні захворювання дихальних шляхів (за виключенням бронхіальної астми), сердечно-судинні захворювання, Цукровий діабет, хронічна патологія печінки (включаючи ураження алкогольного генезу), - - хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром, функціональна або анатомічна аспленія імунодефіцитні стани різного генезу лейкемія, лімфома, множинна міелома, хвороба Ходжкіна, злоякісі новоутвори, пересадка органів чи кісткового мозку, терапія алкіруючими протипухлинними препаратами, антиметаболітами або тривала терапия системними глюкокортикоїдами. Ревакцинация проводиться однократно через 5 років .

Вакцинація від менінгококової інфекції (календар вакцинацій США) Вакцинація показана: дорослим особам з анатомічною чи функціональною аспленією дефіцитом термінальних компонентів системи комплемента; мікробіологам, що працюють з  Neisseria meningitidis; особам,що відвідують чи проживають в країнах з високою захворюваністю менінгококовою інфекцією. Ревакцинація через 5 років показами дорослим особам, якщо вони продовжують залишатись в групі ризику .  Конъюгированная вакцина Hib показана у осіб з  серповидно-клітинною хворобою, лейкемією та ВіЧ-інфекцією, а також особам з спленектоміею.

Вакцини з ацелюлярним коклюшним компонентом Infanrix: АаКДП Infanrix IPV: АаКДП + IPV Infanrix- hepB: АаКДП + hepB Infanrix- penta: АаКДП + IPV + hepB Infanrix-hexa: АаКДП + IPV + hepB+ Hib

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!