Презентація на тему:
Особливості препарування твердих тканин зубів у дітей. Основні фізико-хімічні та біологічні властивості пломбувальних матеріалів, що застосовуються для пломбування каріозних порожнин та кореневих каналів у хворих

Українська медична стоматологічна академія Кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ”Особливості препарування твердих тканин зубів у дітей. Основні фізико-хімічні та біологічні властивості пломбувальних матеріалів, що застосовуються для пломбування каріозних порожнин та кореневих каналів у дітей” Лектор професор Каськова Л.Ф. Полтава 2010

Препарування – це операція на твердих тканинах зубів, яка має гуморальну та анатомо-фізіологічну дію на організм загалом. Препарування викликає такі зміни: морфологічні – в нервових стовбурах трійчастого нерва; оксигенації крові; температури тіла, артеріального тиску; нейронів трійчастого вузла; функціональні порушення в серцево-судинній, ендокринній системах (змінюється ритм серця, є зсуви в ЕКГ, енцефалограмі, пневмограмі), що може призвести до колапсу (в окремих випадках зі смертельними наслідками).

Біль під час препарування визначається комплексом чинників: 1) у твердих тканинах є відростки пульпи, які при подразненні виділяють гістамін, що діє на нервові рецептори, закладені в одонтобластичному шарі пульпи; 2) виділяється ацетилхолін, який проводить нервові імпульси; 3) коливання тиску в пульпі також діє на її нервові волокна, викликаючи біль.

Причини, які викликають біль: вібрація; тиск на тканини; підвищення температури. Значно зменшити болючість вдається, коли: використовують гострі алмазні та твердосплавні бори; рухи бора уривчасті, лікар ніби ставить коми у місцях, що препаруються; наконечник добре відцентрований і не вібрує; при роботі на електричній бормашині препарування здійснюється лише в сухій порожнині; при роботі на турбінній бормашині здійснюється постійне повітряне або водяне охолодження; бор правильно підібраний за величиною і формою, бо чим більша величина бора, тим більша травма; по можливості і при роботі з електричною бормашиною здійснюється водяне охолодження, а якщо це неможливо, то каріозна порожнина зрошується водою якнайчастіше;

препарування здійснюється з найменшим тиском на тканини. Збільшення тиску викликає підвищення температури, а підвищення температури до 40 °С і більше не лише викликає сильний біль, але при цьому також відбуваються незворотні зміни в пульпі. Теплова травма від звичайних борів більша, ніж від твердосплавних; при наближенні до пульпи працюють на найменших обертах, що є безпечнішим для пульпи і менш болісним. Найбільше пошкодження одонтобластів можливе при швидкості бору 50000 об/хв., найбільш безпечна швидкість – 3000 об/хв. без охолодження або 200000 об/хв. із використанням охолоджувача (проте охолодження є також значною термічною травмою, тому така швидкість у цьому випадку неприпустима); рука лікаря і наконечник добре зафіксовані (ліва рука – на підборідді хворого, права – на грудях пацієнта).

Принципи препарування Принцип «профілактичного розширення», або «розширення заради попередження» - запропонований Р. Блеком. Передбачає розширення меж каріозної порожнини під час препарування до «карієсімунних зон» (екватор, горби зуба, ріжучий край). Цей принцип не використовується в молочних зубах в період розвитку і розсмоктування кореня. Принцип «біологічної доцільності» - запропонований І.Г. Лукомським і передбачає видалення тільки уражених карієсом емалі і дентину до не змінених тканин

Класифікація каріозних порожнин по Блеку І клас ІІ клас ІІІ клас IV клас V клас

Особливості препарування твердих тканин тимчасових зубів обумовлені: віком дитини анатомо-фізіологічними особливостями будови твердих тканин тимчасових зубів (значно менші розміри зубів та товщина емалі і дентину, слабка мінералізація емалі та дентину) перебігом захворювання вибором та можливістю використання пломбувальних матеріалів

Препарування каріозної порожнини в тимчасових зубах може проводитися: високошвидкісними і механічними наконечниками і борами різних розмірів і конфігурацій;

- хіміко-механічним способом - обробка каріозного дентину спеціальним гелем і ручне видалення розм'якшеного дентину спеціальними інструментами і екскаватором (система «Карісольв»); - ручне препарування екскаватором різних розмірів (ART-методика)

- кінетичний, або повітряно-абразивний метод реалізує в стоматології спосіб піскоструминної обробки твердих тканин. Цей метод полягає в направленій подачі на тканини, які препаруються, через спеціальний наконечник реактивного струменя аерозоля, що містить воду і абразивний засіб (частинки окислу алюмінію підвищеної абразивності).

- ультразвукової- використання ультразвукових наконечників і спеціальних насадок до них з алмазним напиленням робочої частини. Кінчик насадки при роботі здійснює мікроскопічні вібруючі рухи по овальній траєкторії, обробляючи стінки порожнини.

- лазерний - використання спеціальних лазерів, призначених для обробки каріозних порожнин і твердих тканин зуба

ВИДИ БОРІВ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ Круглий бор - використовується для первинного препарування порожнини, створення ретенціі і формування початкової глибини для протезних препарувань, з довгою ніжкою - для розробки доступу в каналі при ендодонтичному лікуванні

Колесоподібний бор - ідеальний для формування порожнини реставрацій V класу. Використовується для формування глибоких підрізувань. Формує підрізування, при цьому осьова стінка залишається гладкою

Фісура (циліндр із закругленим кінчиком) використовується для формування глибоких округлих уступів.

Конус с закругленим кінцем Конус зі зрізаним кінцем

Обернений конус Форма цього бору робить його ідеальним для видалення амальгами. Може також використовуватися при формуванні контуру оклюзійної поверхні фінальних реставрацій. Доступний з подовженою ніжкою, головка більшого діаметру додасть контур осьовим стінкам і полегшить формування доступу при ендодонтичному лікуванні

Сливка / Лінгвальна / Оклюзійна редукція Бор із закругленим кінцем ідеально підходить для лінгвальної обробки жувальних зубів. Бір із загостреним кінцем забезпечує швидке формування оклюзійної поверхні

Міажпроксимальний - конусний кінчик цього бору забезпечує акуратне формування щічно-лінгвальних контактних поверхностей, може використовуватися для шліфовки поверхні розрізу реставрації

Бороздчатий циліндр

Правила роботи зі склоіономерними цементами препарування каріозної порожнини : 1- можливе мінімальне препарування твердих тканин 2 - не потрібно створювати ретенційні пункти 3 - необхідне видалення лише уражених карієсом емалі та дентину 4 - край відпрепарованої порожнини (майбутній край пломби) не повинен знаходитися в ділянці контакту з зубом-антагоністом 5 - не повинен створюватися контактний пункт 6 - емальовий край фінірується, але не скошується

вибір відтінку матеріалу (необхідно враховувати, що після затвердіння цемент дещо темніє) ізоляція пульпи поверхневе кондиціонування (обробка очищаючими засобами – лимонна кислота, етилендіамінтетрауксусна кислота, поліакрилова кислота протягом 30 сек.) обережне висушування твердих тканин зуба (краще ватним шариком) дозування порошка та рідини змішування охолоджених порошка та рідини на охолодженій пластинці

змішування проводити на гладкій поверхні скла та пластмасовим шпателем внесення матеріалу в каріозну порожнину пластмасовим інструментом робочий час – від 1,5 до 3-4 хв. час твердіння – 3-7хв. попередження попадання вологи попередня обробка ізоляція протягом 24 годин за допомогою лаків кінцева обробка пломби (через 24 години)

І тип – фіксуючі (лютингові) цементи (для фіксації вкладок, коронок, мостоподібних протезів та різноманітних ортопедичних та ортодонтичних конструкцій) (Aqua-Cem – Dentsply, Ketak-Bond –ESPE) ІІ тип – відновлювальні (реставраційні) цементи: 1-й підтип – для естетичних реставрацій (ІІІ та V клас за Блеком) 2-й підтип – для нагружених реставрацій (постійна реставрація тимчасових зубів, відстрочене пломбування постійних зубів, для герметизації фісур, для заміщення дентину) ІІІ тип – підкладочні (лайнингові) цементи Типи склоіономерних цементів

Орієнтовний склад стандартного склоіономерного цементу (R.G. Graig, 1997; Bayne S.C., 1998). У наш час порошок склоіономерного цементу являє собою тонкодисперсне (кальцій) фторалюмосилікатне скло з великою кількістю кальцію та фтору та невеликою кількістю натрію та фосфатів. Основними його компонентами є: двооксид кремнію (SiO2), окис алюмінію (Al2O3) та фторид кальцію (CaF2). До складу скла також входять у невеликій кількості фториди натрію та алюмінію, фосфати кальцію та алюмінію (Na3AlF6, AlPO4 та інш.). Непрозорість для рентгенівських променів багатьох цементів забезпечується включенням рентгенконтрастного барієвого скла або з'єднань металів (наприклад окису цинку) Компонент Ваговий відсоток SiO2 29,0 Al2O3 16,6 CaF2 34,3 Na3AlF6 5,0 AlF3 5,3 AlPO4 9,8

Порівняльна характеристика деяких фізичних та механічних властивостей пломбувальних склоіономерних цементів (за даними виробника матеріалів) Назва матеріалу, виготовник Стійкість на тиск (МПа) Стійкість на діаметральне розтягування (МПа) Стійкість на вигиб (МПа) Розчинність у воді (%) Адгезія до: емалі (МПа) дентину (МПа) Chelon-Fil (Ketac-Fil) (ESPE) 172 15,4 12,2 0,71 4,1 3,1 Chemfil Superior (Dentsply De Tray) через 24г – 200, через 1 тиж - 250 немає даних 24г – 25, 1 тиж - 45 0,1 10 5 Fuji II LC нова формула (GC) 242 37 69 0,07 11,3 8,2 Fuji IX GP (GC) 220 22 немає даних 0,02 5,9 4,4

Залежність властивостей склоіономерного цементу від складу скла Компоненти скла Властивості матеріалу, в залежності від компоненту Практичне значення вказаних властивостей Al2O3 Твердіння, механічна стійкість, кислотостійкість, підвищення швидкості реакції Характеристики твердіння (малий час твердіння та робочий час), стійкість в клінічних умовах SiO2 Прозорість, уповільнене твердіння, зниження швидкості реакції Характеристики твердіння (довгий робочий час та час твердіння, чутливість до вологи під час твердіння), естетичні властивості Співвідношення Al2O3/SiO2 Швидкість реакції Робочий час та час твердіння Механічна стійкість Відношення до навантажень (показання до застосувань) CaF2, Na3AlF6 Температура плавлення, виділення фтору Технологія процесу виготовлення порошку, карієсстатичний ефект AlPO4 Непрозорість, механічна стійкість, механічна стабільність Здатність до отримання порошку, стійкість на вигиб, стирання, здатність до полірування NaF Виділення іонів фтору Карієсстатичний ефект Солі Ba, Sr, La Рентгенконтрастність рентгенодіагностика вторинного карієсу та якості крайового прилягання

Антибіотики Концентрація не більш 500-1000 Од в 1мл розчину (надмірний зміст пригнічує фагоцитарную активність, великі дозування - некроз пульпи) Не більше ніж на 1-3 дні (при тривалому контакті пригнічують репаративні процеси в пульпі) Найбільша чутливість до мономіцину, хлорамфениколу, стрептоміцину, стійкіша до пеніциліну, тетрацикліну

Глюкокортикоїди: Зменшують інтенсивність ексудації, мають протиалергічну і деінтоксикаційну дію Не закріплюють ефект унаслідок пригноблення захисних процесів в пульпі - на 1-3 дні з антибіотиками, а потім препарати кальцію. Після застосування всередину, пацієнти погано переносять місцеве призначення

Препарати на основі гідроокису кальція: Для прямого покриття “Calcipulp”(Septodont), “Reogan Rapid” (Vivadent), “Calcicur” (VOCO), “Biopulp” (Eleсtromet), “Calxil” (VOCO), Для непрямого покриття: “Dycal” (Dentsply), “Life” (Kerr), “Calcimol” (VOCO)

БІОКАЛЕКС деградація залишків пульпи і петрифікація екстрацелюлярного матриксу стінок кореневого каналу на всю товщину осад у вигляді преципітату в дентинних канальцях - виражений мінералізующий ефект (у 3 рази вище, ніж в Са(ОН)2) герметизуючі властивості - за рахунок розширення в кореневому каналі біосумісність стабільність в просвіті кореневого каналу після видалення некротизованих тканин рентгенконтрастність стимулюючий вплив на репаративні процеси в періодонті (у 2 рази вище, ніж в Са(ОН) 2)

Біокалекс - кореневий пломбувальний матеріал на основі окису кальція.

Вимоги до обтуруючих матеріалів які застосовують для лікування тимчасових зубів, відрізняються від вимог до матеріалів для постійних зубів тим, що вони повинні бути нетоксичні по відношенню до зачатка постійного зуба, і розсмоктуватися разом з коренем. За звичаєм застосовують цинкоксидевгенолову пасту, йодоформну пасту, матеріали на основі гідроокиду кальцію.

Матеріали на основі окису цинка і евгенола мають такі недоліки, як можливість виведення за межі каналу з подальшим подразненням періапекальних тканин ступінь розсмоктування, відрізняється від ступеня розсмоктування тканин кореня зуба (іноді залишки пасти можуть тривалий час знаходитися в альвеолярній кістці після розсмоктування кореня тимчасового зуба.

Йодоформна паста (KRI-паста Pharmacheimie, Швейцарія) містить йодоформ, камфору, парахлорфенол, ментол (Barker B.C.W. et al., 1971; Rifkin A., 1982). Швидко резорбується (іноді усередині каналу), нетоксична. Паста Maisto, окрім вказаних компонентів містить також окис цинку, тимол і ланолін.

Пасти на основі гідроокису кальцію за звичаєм не використовують в тимчасових зубах, проте застосовують Са(ОН) 2 йодоформне з'єднання, - препарат ENDOFLAS, USA. Пломбування широких каналів у фронтальних зубах починають з введення рідкої пасти по стінках, потім, за допомогою плагера або амальгамового конденсора вводять матеріал щільнішої консистенції. Використовують також каналонаповнювач, для конденсації матеріалу - паперовий штифт.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!