Презентація на тему:
Необхідність моніторингу ПГР як один з ключових аспектів відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції

Необхідність моніторингу ПГР як один з ключових аспектів відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції Балакірєва Ольга, bon@ief.org.ua Четверта національна конференція “Розбудова національної системи моніторингу та оцінки заходів протидії ВІЛ/СНІД в Україні” 24-27 вересня 2008, м. Ялта, АР Крим

За даними офіційної реєстрації нових випадків ВІЛ у 2007 р. (за виключенням дітей, що народжені ВІЛ+ жінками) 65% серед юнаків – через СІН; 89% серед дівчат – сексуальний шлях.

На 1 січня 2008 року офіційно зареєстровані як ВІЛ-інфіковані були: 493 підлітки віком від 15 до 17 років та 16513 молодих людей віком від 18 до 24 років.

План презентації Хто такі підлітки груп ризику? Чому підлітки груп ризику? Хто надає ВІЛ-послуги підлітками груп ризику? Бар’єри доступу ПГР до ВІЛ-послуг Моніторинг ПГР як інтегрований компонент національної системи МіО Проблемні аспекти та Рекомендації

Проект ЮНІСЕФ «Профілактика ВІЛ-інфекції серед підлітків груп найвищого ризику» Отримання даних – розвиток регіональної доказової бази і розуміння феномену підлітків груп ризику Розвиток послуг Посилення політики захисного середовища та розвиток нормативно-законодавчої бази (Огляд законодавства – на СД) Розвиток економічно-доцільних та гендерно-збалансованих Національної стратегії профілактики ВІЛ та Плану Дій щодо підлітків груп найвищого ризику Розвиток потенціалу партнерів у проведенні досліджень щодо підлітків груп найвищого ризику та ведення програм Обмін досвідом серед країн Забезпечення повної участі підлітків груп найвищого ризику

Визначення “діти та молодь груп ризику” Це діти, підлітки та молоді люди, які внаслідок своєї поведінки найбільше наражаються на ризик інфікування ВІЛ: дівчата та хлопці, які споживають наркотики ін’єкційним шляхом та використовують для ін’єкцій нестерильний інструментарій; хлопці та дівчата, які мають незахищені статеві контакти внаслідок сексуальної експлуатації, включно з тими, хто став жертвою торгівлі людьми та мають незахищений (часто примусовий) секс за винагороду; хлопці, які мають незахищений анальний секс з чоловіками; хлопці, які мають незахищений секс з жінками комерційного сексу. UNICEF (2006): UNICEF Central Eastern Europe and Commonwealth of Independent States. Guidance on Programming to prevent HIV in most at-risk adolescents, Second draft, May 2006. ВІКОВІ групи, які доцільно розглядати: 10-14; 15-17; 18-19 років

Визначення вікових інтервалів “підлітки” Діти – це вікова група від 0 до виповнення 18 років. Від 18 років – дорослі. Діти підліткового віку (наказ МОЗ №465 від 12.12.2002 “Про вдосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку”): 15-17 років. Невідповідність понять «підліток», «підлітковий», що застосовуються в окремих нормативно-правових актах, поняттям «дитина», «малолітній», «неповнолітній», які закріплені у кодексах та законах України. На законодавчому рівні правовий статус „підліток” не визначений.

ВООЗ: 10-19 років (adolescents) Вікова група «підлітки віком від 10 до 19 років» не має законного статусу в Україні. Крім того, вікові групи не стандартизовані в загальногалузевому масштабі, що ускладнює порівняння та тріангуляцію даних. У кожній галузі дані розбиваються по різних вікових групах, що значною мірою залежить від вікових меж, встановлених законодавством для вступу на роботу та звільнення з роботи. Якісні дані про юнаків та дівчат особливо вразливих груп і груп найвищого ризику відсутні, що залишає багато прогалин у розумінні їхніх соціальних і сексуальних зв’язків, їхньої різноманітності, зусиль, спрямованих на охорону здоров'я та поведінкових детермінантів. Програмних даних про вищезгадані категорії підлітків майже не існує, як і інтервенційних (операційних) досліджень.

Національний звіт щодо розширення універсального доступу до профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування, догляду та підтримки в Україні (2006 р.): - цільовий показник охоплення профілактичними послугами дітей та підлітків груп ризику у віці від 10 до 18 років – 60% до кінця 2010 року. UNGASS (Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН)/ Національні індикатори та цілі (15-49): Охоплення Програмою профілактики підлітків груп ризику: До кінця 2010 р.: 60% для СІН та ЖКС; 45% для ЧСЧ; 50% для тих, хто знаходиться в місцях позбавлення волі Забезпечення більш безпечної поведінки підлітків груп ризику: До кінця 2010 р.: 90% для ЖКС; 85% для ЧСЧ; 60% для СІН

Чому підлітки груп ризику? За результатами моніторингу поведінки (2007 р.) серед груп ризику питома вага підлітків до 19 років включно склала: ЖКС – 18%, ЧСЧ – 12%, та СІН – 6% Вік залучення до ризикованої поведінки знижується. Підлітки груп ризику мають більш високий ризик ВІЛ-інфікування, ніж старші за віком представники груп, через часті та незахищені сексуальні практики та практики вживання наркотиків ін’єкційним шляхом. Особливо уразливі підлітки, які живуть або працюють на вулиці, оскільки в їх середовищі поширені ризиковані щодо ВІЛ-інфікування практики та відбувається «накладання» ризикованих практик.

Підлітки груп ризику: основні демографічні характеристики Діти вулиці Підлітки груп ризику СІН ЖКС ЧСЧ Загальний обсяг вибірки 805 (4 міста по 200) 4143 СІН, включаючи 259 віком 13–19 років (6%) 1602 ЖКС, включаючи 281 віком 13–19 років (18%) 1764 ЧСЧ, включаючи 212 віком 15–19 років (12%) Розподіл за статтю хлопчики 70 хлопчики 66 дівчата 30 дівчата 34 За віком: до 15 років 38 1 1 15-17 років 44 34 33 28 18 -19 років 18 65 66 72

Підлітки груп ризику: ключові показники Підлітки-СІН: Старт практик споживання наркотиків: До 15 років – 16% До 18 років – 86% Використання спільного інструментарію протягом місяця – 30% Мають сексуальний досвід – 83% Старт сексуальних практик, %: До 15 років – 33% До 18 років – 99% Залученість до комерційного сексу – 12% Підлітки-ЖКС: Старт комерційних сексуальних практик: До 15 років – 15% До 18 років – 85% Використання презерватива під час останнього комерційного сексуального контакту – 76% Залученість до практик споживання ін'єкційних наркотиків - 19% Підлітки-ЧСЧ: Залученість до комерційного сексу – 12% Використання презерватива під час останнього комерційного сексуального контакту – 75% Залученість до практик споживання ін'єкційних наркотиків - 1,4% Джерело: вторинний аналіз даних моніторингу поведінки СІН, ЖКС, ЧСЧ - 2007

Підлітки груп ризику: ключові показники Підлітки, що живуть та працюють на вулиці: Досвід вживання ін'єкційних наркотиків – 16% Старт практик споживання наркотиків: - до 15 років – 45% - до 18 років – 98% Мають сексуальний досвід – 74% Старт сексуальних практик: - до 15 років – 76% - до 18 років – 99% Досвід стосунків чоловіків з чоловіками (ЧСЧ) – 10% Залученість до комерційного сексу – 28% (дівчата – 57%, хлопці – 17%) Перехресні ризики При цьому тільки 8% дівчат завжди використовують презерватив з клієнтами, 11% ніколи не використовують. СIН+продаж сексу (серед дівчат) 10% СІН+ЧСЧ (серед хлопчиків) 3% ЧСЧ+продаж сексу (серед хлопчиків) 5% СІН+ЧСЧ+продаж сексу (серед хлопчиків) 1%

Хто надає ВІЛ-послуги підлітками ГР? ГО не націлені на роботу з віковою групою до 18 років. Відсутня стратегія інформування населення та окремих груп (в тому числі дітей та молоді) щодо ВІЛ-інфікування та ВІЛ-послуг. Стратегії інформування та надання послуг - «пасивні». Відсутність адекватних систем переадресації (“ведення клієнта”) Відсутність комплексних доступних (низькопорогових) послуг (що зменшить потребу у переадресації) Медичні послуги не є дружніми до ПГР (навіть Кліники дружні до молоді на практиці не є дружніми до ПГР), хоча вони є ключовими «точками входу» для профілактики ВІЛ серед ПГР ГО та ЦСССДМ не мають достатньої мережі польових працівників, не мають потенціалу працювати з “неорганізованою” частиною підлітків (поза межами навчальних закладів). Слабкість системи притулків, кримінальної міліції. Відсутність уваги до підлітків соціального оточення ПГР (друзі, сексуальні партнери тощо) з метою профілактики «ініціації», попередження «входу до ГР».

Бар’єри доступу ПГР до ВІЛ-послуг Обмежене розуміння особливих потреб ПГР у послугах і зусиллях, спрямованих на охорону здоров'я, серед тих, хто приймає рішення, та надавачів послуг. Прогалини у послугах, недостатні технічні, фінансові, кадрові можливості для задоволення цих численних і складних потреб. Низький рівень зусиль, спрямованих на охорону здоров'я, серед юнаків та дівчат ПГР, що пов’язано з недовірою або попереднім негативним досвідом (вимаганням документів, неофіційних платежів, дискримінація, затримання міліцією, повідомлення батьків тощо). Низьке охоплення послугами, особливо поза межами великих міст. Відсутність належної мережі послуг і системи довідок про послуги, зокрема підходу “ведення клієнта”, через що вищезгадані юнаки та дівчата ризикують «загубитися у системі». Політика й низький рівень обізнаності спеціалістів створюють перешкоди для доступу до послуг і заважають розвитку послуг. Неузгодженість питання стосовно дітей ГР у віці 10-13 років (хто і як має займатися профілактикою?) Немає узгодженої оцінки чисельності дітей та молоді груп ризику, що утруднює стратегічне планування та розрахунки потрібних ресурсів.

Моніторинг ПГР як інтегрований компонент національної системи МіО ПГР – не окрема спеціальна група, а підгрупи серед ГР (СІН; ЖКС; ЧСЧ; а також підгрупи з перехрещенням ризикованої поведінки; особи без постійного місця проживання, в т.ч. діти вулиці; сироти; бездоглядні тощо); Тому – інтеграція моніторингу ПГР до національної, відомчих та регіональних систем МіО; По-перше, дезагрегація вже узгоджених показників; Але є потреба у додаткових показниках, наприклад: залучення до ризикованих практик у віці до 15 років, до 18 років, які доцільно включити до відомчих показників, можливо регіональних (в окремих регіонах), показники охоплення профілактикою, рівень поширення ВІЛ-інфікування тощо. Відмовитися від групи «діти та молодь з ГВР», але в кожній ГВР спеціальна увага на групу 10-19 (10-14, 15-19) років та передбачити дезагрегацію результатів по цих вікових групах.

Моніторинг ПГР як інтегрований компонент національної системи МіО Отже, в межах моніторингу поведінки груп ризику передбачити можливість самостійного аналізу результатів для підліткової групи. З цією метою вже включено до методичних рекомендацій з моніторингу поведінки груп ризику норму стосовно забезпечення представництва у вибірковій сукупності вікової групи молодше 19 років (як мінімум з 15 до 19 років) та рекомендації вторинного аналізу даних серед підлітків високого ризику інфікування ВІЛ. Затвердити індикатори, що характеризуватимуть групу дітей та молоді високого ризику. Інтегрувати індикатори до складу національних та регіональних показників моніторингу та оцінки ефективності заходів, що забезпечують контроль за епідемією ВІЛ-інфікування.

Проблемні аспекти та рекомендації КООРДИНАЦІЯ ДІЙ Вдосконалити механізм міжгалузевої та міжсекторальної співпраці - Ініциатива Альянсу за підтримки Мінсім’ямолодьспорту та ЮНІСЕФ - створена робоча групу з профілактики ВІЛ, лікування, догляду та підтримки дітей груп ризику, при якій започатковано підгрупу з питань координації досліджень. - Реанімація Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства (утворена постановою КМУ від 23.08.2000р. № 1200) Підгрупа з питань профілактики ВІЛ, лікування догляду та підтримки серед ПГР було створена при Міжвідомчій координаційній комісії з питань охорони дитинства при КМУ (травень 2008 р.). Така підгрупа може діяти як координаційний механізм для зацікавлених сторін для розвитку взаємодії, моніторингу, посилення спільних дій тощо, але досі не затверджено її склад, не проведено жодного засідання. Пропоную звернутися до Мінсіммолдьспорту про необхідність координації.

Рекомендації Розрахувати та узгодити оцінки обсягів сукупностей підлітків-СІН, підлітків-ЖКС, підлітків-ЧСЧ та підлітків-ув’язнених, а також хлопців і дівчат підліткового віку, які живуть і працюють на вулиці, на національному рівні та у найбільш уражених (пріоритетних) областях. Ці оцінки слугуватимуть знаменниками в обчисленні сфери охоплення програмою та для прогнозування вірогідного перебігу епідемії ВІЛ у цих групах населення. Крім того, ці оцінки потрібні для визначення потреб у ресурсах і розбудові спроможності, а також як основа для стратегічного планування та розроблення програм. Необхідні подальші дослідження ПГР На їх базі запропонувати кроки з адвокації необхідності розвитку профілактичних програм та доступу до послуг для підлітків груп високого ризику. Розгляд Міністерством питання щодо етичних принципів опитування підлітків груп ризику. Відмовитися від групи «діти та молодь з ГВР», але в кожній ГВР спеціальна увага на групу 10-19 (10-14, 15-19) років та передбачити дезагрегацію результатів по цих вікових групах.

Рекомендації стандартизація збирання та аналізу даних і зворотного зв’язку від надавачів послуг, які працюють із юнаками та дівчатами особливо вразливих груп і груп найвищого ризику, та узгодження мінімального набору даних, які треба збирати (вік, стать, різноманітність, новий/повторний клієнт, діагноз, надані послуги/товари, направлення на інші послуги); забезпечення того, щоб біологічні та поведінкові наглядові дослідження щодо ВІЛ-інфекції в Україні включали достатньо великі вибірки для підлітків (10-19 років) та молоді (10-24 роки), дозволяючи проведення статистичного аналізу цих вікових груп; систематичної деталізації зібраних даних щодо ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, гепатиту та туберкульозу на національному та субнаціональному рівнях за статтю, віковою групою (рекомендуються наступні групи: 10-14, 15-17, 18-19, 20-24 роки), різноманітністю, шляхом передачі та географічному розташуванню;

Дякую за увагу! Продовження розмови про підлітків груп ризику та моніторинг цієї групи на спеціальній секції: 26.09.2008 16.30 – 18.00 Секція № 12 “Моніторинг в групі молоді, найбільш уразливої до ВІЛ”