Презентація на тему:
Мікробіологія косметично-парфумерних засобів.

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології Мікробіологія косметично-парфумерних засобів. Романюк Л.Б.

Розвиток косметології Сучасний етап розвитку косметології характеризується зміною структури виробництва і споживання косметичних засобів, асортимент яких постійно вдосконалюється і оновлюється завдяки розробці та промислового освоєння нових видів косметичної сировини (катіонні, аніонні, неіоногенні поверхнево-активні речовини, природні і синтетичні загусники, гелі-і структуроутворювачі, консерванти, віддушки, УФ-фільтри, екстракти пряно-ароматичного і лікарської рослинної сировини, незамінні жирні кислоти, антиоксиданти, біологічно активну сировина тваринного походження) і нових технологій.

Тенденції використання косметичних препаратів Розширення і оновлення існуючого асортименту сировини косметичного, з одного боку, дозволяє задовольняти зростаючі потреби населення в сучасних високо ефективних косметичних засобах поліфункціонального типу дії, з іншого боку, підвищує ймовірність виникнення небажаних побічних ефектів, які, в ряді випадків, можуть носити токсичний характер. Наприклад, дефіцит незамінних жирних кислот (a-ліноленова, лінолева та ін) призводить до зниження бар'єрної функції епідермісу, локального придушення імунобіологічних реакцій, сухості і лущення шкіри, порушення метаболізму простaгландінов. Остання зумовило широке застосування рослинних масел з високим вмістом ненасичених жирних кислот (олія авокадо, зародків пшениці, соєве, насіння чорної смородини і т. д.) у рецептурах ANTI-AGE косметичних засобів. У той же час, надлишок ненасичених жирних кислот в косметичних засобах без введення в їх рецептури достатніх кількостей антиоксидантів може ініціювати вільнорадикальні процеси та сприяти надлишкового нагромадження вільних радикалів, які, згідно вільнорадикальної теорії старіння, здатні необоротно пошкоджувати клітини і їх генетичний апарат.

Обладнання косметичного кабінету

Обладнання косметичного кабінету

Обгрунтування мікробіологічного контролю Аналогічним чином, намічається стійка тенденція до використання в ANTI-AGE косметології косметичних засобів з високим вмістом водної фази і біологічно активних екстрактів рослинної сировини, що містять фітоестрогени, (креми емульсійні, креми зволожуючі, косметичне молочко, косметичні вершки, гелі косметичні, бальзами косметичні та ін.) У той же час, косметичні засоби з високим вмістом водної фази без введення в їх рецептури достатніх кількостей консервантів представляють собою сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів, які можуть зумовити гнійничкові захворювання шкіри і слизових оболонок (культури Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris) або псування готової продукції (культури цвілевих грибів, дріжджоподібних грибів роду Candida).

Таким чином, косметичний засіб або окремі його компоненти, незалежно від їх походження (натуральний, очищений аналог натурального, синтетичний), можуть проявляти активність, що виходить за межі фізіологічних потреб шкіри і / або слизових оболонок, тобто прямо або опосередковано надавати несприятливий вплив на структурно-функціональний стан шкіри, її придатків, слизових оболонок або організму в цілому.

Аспекти проблеми безпеки косметичних засобів науково-методичний та правової-нормативний. З науково-методичних позицій межа між фізіологічною активністю (власне косметологічний ефект) і побічним ефектом косметичного засобу визначається не чітко, є рухомою, залежить від методичного рівня біології і медицини на певному етапі розвитку суспільства. Наприклад, косметичні засоби, що містять a-гидрокислоти, викликають відторгнення верхнього ороговілого шару епідермісу, що активує поділ базальних клітин і сприяє оновленню верхніх шарів, тобто надає шкірі свіжий і молодий вигляд. У той же час a-гідроксикислоти і що містять їх косметичні засоби можуть надавати виражену подразнюючу дію на тонку шкіру, тому що в основі косметологічного (лівтінг) і токсично го (роздратування) ефектів лежить одна і та ж реакція - хімічний опік шкіри

Безпека косметичних засобів На сучасному етапі розвитку медицини під безпекою косметичних засобів слід розуміти відсутність у готової продукції токсичного, дратівної, сенсибілізуючої, фототоксичності, фотосенсибілізуючу, дісхроміческого або іншого несприятливого впливу на здоров'я людини, а також обмеження рівня забруднення патогенними, умовно патогенними та санітарно-показовими мікроорганізмами протягом гарантійного терміну зберігання за умови застосування згідно з цільовим призначенням. Виходячи з цього визначення, критерії безпеки косметичних засобів доцільно підрозділити на дві групи - токсиколого-гігієнічні і мікробіологічні.

Методика використання косметичних засобів

Мікробіологічні показники безпеки косметичних засобів Мікробіологічні показники безпеки косметичних засобів базуються на обмеженні допустимого рівня вмісту в них небезпечних для здоров'я людини мікроорганізмів, що має гарантувати безпеку продукції споживачеві за умови застосування згідно з цільовим призначенням протягом гарантійного терміну зберігання. Доцільно передбачити визначення наступних трьох груп мікроорганізмів: санітарно-показові мікроорганізми; потенційно патогенні мікроорганізми; мікроорганізми - показники мікробіологічної стабільності продукції.

Безпека косметичних засобів щодо обмеження рівня змісту санітарно-показових мікроорганізмів характеризують за такими показниками: кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (показник визначають з метою встановлення відповідності косметичного засобу вимогам безпеки за рівнем контамінації мікроорганізмами, висловлюють кількістю колонієутворюючих одиниць - КУО - в 1 г або см3 продукції): вміст бактерій групи кишкових паличок (встановлюють за альтернативним критерієм - відсутності в певній масі (об'ємі) косметичної продукції), висловлюють шляхом позначення величини наважки (обсягу), в якій не виявлено або виявлені бактерії групи кишкових паличок);

Безпека косметичних засобів щодо обмеження рівня вмісту потенційно патогенних мікроорганізмів характеризують такими показниками: вміст Staphylococcus aureus в певній навішуванні (обсязі) продукції; вміст Pseudomonas aeruginosa в певній навішуванні (обсязі) продукції. Обидва показники встановлюють за альтернативним критерієм - відсутності в певній масі (об'ємі) продукції і висловлюють у вигляді вказівки величини наважки (обсягу), в якій не виявлено або виявлені мікроорганізми конкретної таксономічної групи.

Стрептококи

Безпека косметичних засобів щодо обмеження рівня вмісту мікроорганізмів - показників мікробіологічної стабільності продукції характеризують такими показниками: кількість дріжджів і цвілевих грибів. Показник характеризують кількістю життєздатних клітин розглянутих таксономічних груп мікроорганізмів в 1 г або см3 продукції. Обсяг досліджень косметичних засобів за мікробіологічними показниками включає обов'язкові для переважної більшості асортиментних груп продукції показники і вибіркові показники для окремих асортиментних груп (залежно від їх складу і призначення).

Дякую за увагу