Презентація на тему:
Система державного контролю за парфумерно-косметичною продукціїєю

Система державного контролю парфумерно-косметичної продукції

Процедура технічного регулювання з безпеки продукції в Україні Процес сертифікації продукції розпочався в Україні з 1994 року. Обов”язкова сертифікація видів продукції і вимоги, що підтверджуються, встановлені "Переліком продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в Україні", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2005 р. № 28. Крім цього, їх варто розглядати у взаємозв'язку з Законом України "Про захист прав споживачів". Відповідно до статті 16 п.4 цього Закону, обов'язковій сертифікації підлягають тільки ті товари, актами законодавства, або нормативною документацією на які встановлені вимоги, що забезпечують безпеку розглянутої продукції для життя, здоров'я і майна громадян. Особливістю є те, що підтвердженню підлягають тільки показники безпеки, а не показники функціональної придатності, що визначають якість продукції. Згідно цьому “Переліку” обов”язковій сертифікації підлягає парфумерно-косметична продукція, що вміщує поверхнево-активні речовини (ПАВ): шампуні, гелі для душу, пінки для прийняття ванн, рідке мило, засоби для укладання та завивання волосся.

Сертифікація продукції проводиться Органом з сертифікації з ініціативи заявника (виробника, уповноваженої ним особою) на відповідність вимогам нормативних документів. Об'єктами сертифікації є продукція, що: - вироблена в Україні; - ввозиться в Україну. Сертифікація здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні щодо безпеки продукції.

Під час сертифікації перевіряються характеристики (показники) продукції і застосовуються методи, які дозволяють: - провести ідентифікацію продукції, в тому числі перевірити належність до ассортиментного угруповання, відповідність технічної документації, походження, належність до даної партії та ін.; - повно і вірогідно підтвердити відповідність продукції вимогам безпеки.

Стан нормативно-технічної документації в Україні на парфумерно-косметичні вироби На теперішній час в Україні на основні групи парфумерно-косметичної продукції діють стандарти: ГОСТ 29189-91 «Кремы косметические.Общие технические условия», ГОСТ 28767-90 «Изделия декоративной косметики на жировой основе. Общие технические условия», ГОСТ 17237-93 «Изделия парфюмерные жидкие. Общие технические условия», ГОСТ 28768-90 «Изделия декоративной косметики порошкообразные и компактные. Общие технические условия», ДСТУ 4315:2004 «Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні технічні вимоги», ДСТУ 3796:1998 «Засоби піномийні.Технічні вимоги» Вітчизняні товаровиробники на окремі види парфумерно-косметичної продукції розробляють Технічні умови, в яких встановлені технічні вимоги (показники безпеки та якості) до продукції.

Обов”язковим документом, що визначає токсико-гігіенічні та мікробіологічні вимоги продукції парфумерно-косметичної промисловості є Державні санітарні правила та норми ДсанПін 2.2.9.027-99 «Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості»

Європейське законодавство у сфері технічного регулювання Технічне регулювання в Україні зможе змінитися з моменту впровадження в національне законодавство технічних регламентів з підтвердження відповідності щодо безпеки продукції. Одним з таких регламентів є технічний регламент з підтвердження відповідності щодо безпеки косметичної продукції, розроблений на основі консолідованої станом на 9 серпня 2006 року версії Директиви 76/768/ЕЄС Ради Європейських Співтовариств від 27 липня 1976 року щодо зближення законів держав-членів ЄС стосовно косметичних продуктів та Директивам Комісії 80/1335/ЕЄС, 87/143/ЕЄС, 82/434/ЕЄС, 90/207/ЕЄС, 83/514/ЕЄС, 85/490/ЕЄС, 93/73/ЕЄС, 95/32/ЕЄС, 96/45/ЕС стосовно методів аналізів необхідних для контролю складу косметичних продуктів, а також Рішенню Комісії 96/335/ЕС щодо встановлення реєстру та загальної номенклатури інгредієнтів, що застосовуються в косметичних продуктах.

В європейському законодавстві у сфері технічного регулювання вже давно досконало була розроблена політика усунення бар"єрів для вільного переміщення товарів. У Європейському Співтоваристві у даний час діють єдині правила безпеки продукції. Виготовлювач зобов'язаний випускати в продаж тільки безпечну продукцію. Відповідно до директив ЄС продукція, що знаходиться в обороті, повинна залишатися безпечною для здоров'я людей протягом усього терміну придатності. Відповідальність виготовлювача за продукцію регулюється національними законодавствами країн-членів ЄС

Європейський вибір та реформування законодавства України у сфері технічного регулювання Основна увага в процесі інтеграції України приділяється приведенню українського законодавства у відповідність з зобов"язаннями України щодо Угоди про партнерство і співробітництво і створенню правової бази ринкової економіки у відповідності з нормою права. Важливим моментом в цьому процесі є прийняття та запровадження міжнародних стандартів та сертифікаційних процедур у відповідність до міжнародної практики. Одним з етапів реформування є впровадження європейських директив

Редакція технічного регламенту з підтвердження відповідності щодо безпеки косметичної продукції, яка розроблена Укрметртестстандартом максимально на ближена до розділів та вимог відповідної директиви. Дія регламенту розповсюджується на косметичні продукти, під якими розуміють будь-яку речовину чи препарат, призначений для нанесення безпосередньо на різні частини людського тіла або на зуби та слизову оболонку ротової порожнини з єдиною чи головною метою їх очищення, надання приємного запаху, зміни їх зовнішності та/або корекції запаху тіла та/або їх захисту або збереження в хорошому стані.

Продукти, які вважаються косметичними, це: - креми, емульсії, лосьйони, гелі та олії для шкіри - маски для обличчя (за винятком продуктів для очищення) - крашені основи (рідини, мазі, пудри) - косметичні пудри, пудри після ванни, гігієнічні пудри тощо - туалетні мила, дезодоруючи мила тощо - духи, туалетні води, одеколони - засоби для ванн та душу (солі, піни, олії, гелі тощо) - депілятори - дезодоранти та антиперсперанти

- продукти для догляду за волоссям: - барвники та засоби вибілювання - засоби для завивання, вирівнювання та фіксації - засоби для укладання волосся - засоби для очищення (лосьйони, пудри, шампуні) - засоби кондиціювання (лосьйони, креми, олії) - засоби догляду для перукарень (лосьйони, лаки, брильянтини) - засоби для гоління (креми, піни, лосьйони тощо)

- засоби для нанесення та зняття макіяжу з обличчя та очей - засоби для нанесення на губи - засоби для догляду за зубами та ротовою порожниною - засоби для догляду за нігтями та манікюру - засоби для зовнішньої інтимної гігієни - засоби для сонячної засмаги - засоби для штучної засмаги - засоби для вибілювання шкіри - засоби від зморшок

Дія регламенту поширюється на виробників, уповноважених ними осіб, або осіб, що відповідають за введення косметичного продукту в обіг, органи виконавчої влади, на які покладено функції технічного регулювання та нагляду за безпекою косметичного продукту. Уведення косметичних продуктів в обіг на ринку дозволяється в разі встановлення їх безпеки для життя та здоров’я споживачів за умови використання за призначенням.

Вимоги щодо забезпечення безпеки косметичних продуктів Косметичні продукти, які вводяться в обіг на ринку, не повинні заподіювати шкоди здоров’ю людини та її життю, за умови додержання нормальних умов застосування або умов, які можна розумно передбачити. При цьому треба ураховувати зокрема: - зовнішній вигляд продукту, зміст етикетки, будь-які інструкції щодо використання та утилізації, а також всі інші вказівки чи відомості надані виробником, або уповноваженою ним особою – резидентом України, або особою, яка відповідає за введення косметичного продукту в обіг.

Вимоги до маркування косметичних продуктів В країнах Європи маркування косметичної продукції повинно відповідати вимогам європейської директиви. Тому, на продукції іноземного виробництва, що надходить до продажу, на тарі та упаковці є наступні відомості: - назва або позначення, а також місцезнаходження або юридична адреса виробника або особи, яка ввела косметичний продукт в обіг, а також назва країни походження косметичного продукту. Ці відомості можуть наводитися у вигляді абревіатур.

- номінальний, на момент пакування, вміст у вигляді маси чи об’єму. Виключення становлять наступні випадки: упаковки, які містять менше 5 грамів або 5 мілілітрів косметичного продукту; безкоштовні зразки та упаковки для разового використання. - мінімальний термін придатності, позначений словами “бажано використати до...” з наступним зазначенням або дати, або місця на упаковці, де ця дата знаходиться. Мінімальний термін придатності – термін, протягом якого косметичний продукт, за виконання умов зберігання, продовжує виконувати свою первинну функцію. Дата повинна бути чітко видна та складатися з позначень або місяця та року, або числа, місяця та року. При необхідності ці відомості повинні бути доповнені умовами, дотримання яких, забезпечить указаний термін придатності.

Позначення дати не є обов’язковим для косметичних продуктів, мінімальний термін придатності яких перевищує 30 місяців. Для таких продуктів треба зазначати період часу, протягом якого, після розкриття його упаковки, не завдаючи шкоди споживачеві може бути використаний продукт. Ця інформація повинна позначатися символами із зазначенням періоду (в місяцях та/або роках):

- особливі застережні заходи при використанні косметичного продукту. Ці застережені заходи повинні бути нанесені на тарі та упаковці разом з будь-якими спеціальними заходами застереження, виконання яких необхідне для косметичних продуктів, призначених для професійного використання, зокрема, в перукарнях.

У разі, якщо виконання цієї вимоги з практичних причин неможливе, на тарі або упаковці повинна розміщуватися інформація або символ, який вказує на те, що дані про застережні заходи наведені на вкладинці, ярлику, стрічці або картці, що додається до продукту.

- номер партії виробника або інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати продукт. У разі, якщо виконання цієї вимоги з практичних причин неможливо через невеликі розміри косметичного продукту, така інформація повинна подаватися тільки на упаковці. - призначення продукту, якщо воно не є очевидним, - перелік інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки на момент виготовлення продукту. Цьому переліку повинен передувати заголовок “Інгредієнти”. У разі, якщо виконання цієї вимоги з практичних причин неможливе, на тарі або упаковці повинна бути розміщена інформація або символ, який вказує на те, що дані про склад наводяться на вкладинці, ярлику, стрічці або картці, що додається до продукту.

Виробник, або уповноважена ним особа, або особа, що відповідає за введення косметичного продукту в обіг може навести на упаковці продукту або в іншому документі, що додається до продукту, інформацію про те, що випробування на тваринах не проводилися тільки в тому разі, якщо виробник або його постачальник не проводили або не давали повноважень на проведення випробувань на тваринах кінцевого продукту або його прототипу, або використовувалися інгредієнти, які були випробувані на тваринах іншими особами з метою розробки нових косметичних продуктів

Рекомендації для споживачів при покупці парфумерно-косметичної продукції В Україні на теперішній час діють “Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами” від 11.03.2004 № 98, що регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. До продажу не повинен допускатися товар, якщо на індивідуальній упаковці відсутнє маркування.

Маркування парфумерно-косметичних товарів (на етикетці) і мила туалетного (на обгортці) передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника (товарний знак), його адресу або підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, назву товару, масу нетто або місткість, дату виготовлення, термін придатності, групу товару, номер партії, відомості про вміст основних речовин, а також протипоказання щодо застосування, при необхідності – умови зберігання. При маркуванні прозорих парфумерно-косметичних товарів на лицьовому боці етикетки може зазначатися тільки назва товару, інші дані вказуються на зворотному боці етикетки. Маркувальні дані можуть розміщуватися і безпосередньо на упаковці товарів (на корпусі банки, коробки, тощо).

На парфумерно-косметичні товари, які надійшли до продажу, мають бути анотації щодо призначення товару, правил застосування , його складу, умов зберігання, тощо. При продажу духів, одеколонів, туалетної води продавець повинен ознайомити покупця з їх запахом. Забороняється в роздрібній торговельній мережі продаж духів, одеколонів, туалетної води на розлив. При продажу парфумерно-косметичних товарів у аерозольній упаковці продавець у присутності покупця повинен перевірити роботу аерозольної головки шляхом натиснення клапана.