Презентація на тему:
Кашлюк. Кір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Кашлюк. Кір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Кашлюк гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке викликається Bordetella pertussis, має циклічний затяжний перебіг, характерним симптомом якого є своєрідний спазматичний нападоподібний кашель.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: Інкубаційний період – від 3 до 15 днів; Катаральний період - триває 6-14 днів; сухий кашель; незначні катаральні явища (риніт, фаринготрахеїт); інтоксикаційний синдром не виражений, температура субфебрильна;

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: Період спазматичного кашлю - триває від 2 до 5 тижнів; кашель посилюється, має пароксизмальний характер, супроводжується репризами; напади кашлю можуть супроводжуватись блюванням, почервонінням шкіри обличчя, ціанозом; у дітей першого року життя приступи кашлю можуть супроводжуватись апное; блідість шкіри, погіршений апетит.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, лімфоцитоз, нормальна ШОЕ; Бактеріологічний - виділення B. pertussis із слизу з носогорла; Позитивна PCR на B. pertussis (матеріал носоглоткового слизу); Серологічний метод – виявлення антитіл класу IgA та IgM до B.pertussis в крові.

ЛІКУВАННЯ 1. Етіотропна терапія. Всім хворим в перші 3 тижні від початку захворювання призначається еритроміцин або інші антибіотики з групи макролідів. Тривалість курсу – 14 днів (азитроміцину – 5 днів). Призначення етіотропної терапії у строках після 3 тижнів від початку захворювання вирішується індивідуально.

ЛІКУВАННЯ 2. Режим – підтримання оптимального повітряного режиму (часті провітрювання, вологе прибирання). При легких та середньо-тяжких формах призначається тривале перебування на свіжому повітрі. 3. Дієта - добовий об’єм їжі зберігається, збільшується число годувань. При тяжких формах: аміназин 1-2,5 мг/кг/добу на 2-3 введення перед денним і нічним сном

Профілактика: ізоляція хворого на 30 днів від початку хвороби контактні до 7 років ізоляція на 14 днів, після 7 років роз’єднанню не підлягають, але йде за ними спостереження протягом 14 днів активна імунізація проводиться АКДП-вакциною в 3, 4, 5 місяців (інтервал 30 днів), у 18 місяців, перша ревакцинація – в 6 років

Кір Це висококонтагіозна інфекція, яка характеризується лихоманкою, симптомами інтоксикації, катаром верхніх дихальних шляхів з наявністю характерної енантеми та етапною появою з 3-5 дня хвороби плямисто-папульозної висипки на шкірі.

Епідеміологія Джерело інфекції хвора людина. Заразність – з останніх днів інкубаційного періоду, на протязі всього катарального періоду і періоду висипань. З 5-го дня висипань хворий вважається незаразним. Механізм передачі повітряно-крапельний.

Основні симптоми клінічної діагностики: гострий початок захворювання з високої температури, кон’юнктивіту, склериту, блефариту, сльозотечі, кашлю, нежиті поява на 2-й день хвороби на слизовій оболонці щік навпроти малих корінних зубів плям Бельського-Філатова-Копліка (білі утворення діаметром 1 мм, оточені зоною гіперемії). Ці плями зберігаються до 2-го дня висипань. етапність появи висипань на 3-5 день катарального періоду на шкірі обличчя (1 день), тулуба (2-й день), на кінцівках (3-й день)

Основні симптоми клінічної діагностики: висипка рясна, плямисто-папульозна, схильна до злиття, іноді з геморагічним компонентом. висипка починає згасати з 3-го дня висипань в порядку її появи на шкірних покривах, відмічається її пігментація, яка утримується на протязі 1-1,5 тижня, після чого буває висівкоподібне шелушіння.

Профілактика Ізоляція хворого на період хвороби до 5 дня від початку висипань, а при наявності пневмонії - на 10 днів від початку висипань. Дітям у віці до 1 року, що контактували з хворим на кір, не привиті та не хворіли на кір, для профілактики вводять нормальний людський імуноглобулін. Контактних не допускають в дитячі заклади на протязі 17 днів, а ті, що отримали профілактичний імуноглобулін – 21 день. В перші 7 днів від початку контакту діти роз’єднанню не підлягають. Активна імунізація живою коровою вакциною проводиться в 1 рік та ревакцинація в 6 років.

Краснуха Це захворювання вірусної етіології, що характеризується збільшенням потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів з наступною появою дрібноплямистої висипки на шкірі.

Епідеміологія Джерелом є хвора на краснуху людина. Механізм передачі повітряно-крапельний. Найбільше число випадків захворюваності зимою та весною. Після перенесеної краснухи розвивається стійкий імунітет.

Основні симптоми клінічної діагностики протікає легко, частіше на фоні фебрильної чи субфебрильної температури тіла збільшення потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів, це перший симптом краснухи в 1-2 день хвороби поява на шкірі блідо-рожевої дрібноплямистої висипки, яка розповсюджується по тілу на протязі декількох годин, може супроводжуватися легким свербінням, найбільше її розташування на задній поверхні рук та передній поверхні ніг, на спині, сідницях висипка згасає через 2-4 дні без пігментації та шелушіння відсутні зміни зі сторони слизових оболонок рота та зіву

Профілактика Хворого ізолюють в домашніх умовах до 5-го дня з моменту появи висипань. Контактні роз’єднанню не підлягають, але в групі встановлюється карантин на 21 день після останнього випадку захворювання. Активна імунізація проти краснухи проводиться в 1 рік, ревакцинація в 6 років та в дівчат в 15 років.

Скарлатина Це одна з клінічних форм стрептококової інфекції, яка викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А і характеризується інтоксикацією, тонзилітом з реґіонарним лімфаденітом і дрібноточковою екзантемою.

Епідеміологія Джерело інфекції – хворий скарлатиною або іншою формою стрептококової інфекції, а також носій гемолітичного стрептококу. Механізм передачі – повітряно-крапельний. Хворі заразні на протязі 7-8 днів з моменту захворювання.

Основні симптоми клінічної діагностики: виникнення в перші години хвороби тонзиліту з вираженою гіперемією слизової оболонки зіву, що доходить до твердого піднебіння (палаючий зів) поява до кінця 1 чи 2-ї доби дрібноточкової висипки, яка має такі особливості: виявляється на фоні гіперемійованої шкіри; розташовується переважно на згинальних поверхнях, бокових частинах грудей, живота, внутрішніх та задніх поверхнях стегон і в місці природних складок шкіри; блідість носо-губного трикутника; шкірні покриви в період висипань сухі та шершаві;

Основні симптоми клінічної діагностики: стійкий білий дермографізм; дрібне висівкоподібне шелушіння або листовидне на пальцях рук і ніг після зникнення висипки зміни зі сторони язика: в 1-й день язик обкладений білою осугою, а з 2-го дня починає очищатися і стає яскраво-червоним (малиновий язик) зникнення основних симптомів в такій послідовності: лихоманка, інтоксикація (2-3 день), лімфаденіт (3-4 день), висипка (1-5 день), ангіна (6-7 день), зміни зі сторони язика (до 10 дня).

Профілактика Ізоляція хворого вдома чи в стаціонарі до клінічного одужання, але не раніше 10-го дня від початку хвороби Специфічна профілактика не розроблена. Контактних ізолюють на 7 днів з дня роз’єднання.

Вітряна віспа Це висококонтагіозне захворювання, яке характеризується помірними явищами інтоксикації з появою на шкірі характерної везикулярної висипки. Епідеміологія. Джерелом є хворі з 10-го дня інкубаційного періоду і до 5-го дня з моменту появи останніх елементів висипки. Механізм передачі – повітряно-крапельний.

Основні симптоми клінічної діагностики поява однокамерної везикулярної висипки на шкірі і слизових оболонках висипання на волосистій частині голови несправжній поліморфізм висипань з наявністю на певних ділянках шкіри елементів на різних стадіях розвитку підвищення температури з появою свіжих елементів висипки свербіж шкірних покривів

Профілактика Ізоляція хворих терміном до 5-го дня після останнього підсипання. Контактні ізолюються з 11-го по 21-й день контакту.

Епідемічний паротит Паротитна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі з переважним ураженням залозистих органів та нервової системи.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: Початок гострий з підвищення температури тіла; Припухлість привушної слинної залози в перший день хвороби. В наступні дні теж з`являється припухлість інших слинних залоз; Припухлість тістуватої консистенції, щільна при пальпації (особливо при відкриванні рота), шкіра над нею незмінена; Збільшення та інфільтрація вихідного отвору протоку привушної залози з вінчиком гіперемії – симптом Мурсона; Слабкість, головний біль, шум, біль у вухах, зниження слуху, сухість в роті.

Інші прояви паротитної інфекції: Панкреатит: на фоні підвищення температури з’являється постійний біль у животі, зниження апетиту, нудота, блювота; Орхіт: виникає на 5 – 8 день хвороби, гостро з підвищення температури до 38-40ºС, симптомів інтоксикації, набряк та різкий біль в яєчках, що посилюється під час руху, відчуття важкості внизу живота, шкіра на мошонці гіперемійована, натягнута, блищить; Менінгіт: розвивається на 3–6 день захворювання, гостро з підвищення температури до 38 - 39ºС, головного болю, блювоти, сонливості, адинамії, менінгеальних симптомів; Оофорит, струміт, бартолініт, мастит.

Профілактика ізоляція хворого до 9 дня від початку хвороби контактні - ізоляція до 21 дня з моменту контакту активна імунізація – вакцинація в 12-15 міс, друга вакцинація – в 6 років