Географічні особливості захворюваності населення Харківської області України
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Тема 7: Географічні особливості захворюваності населення Харківської області Лекційно-семінарське заняття 7
Забезпеченість населення Харківської області лікарськими амбулаторно-полікліклінічними закладами у 2007 р.
Динаміка захворюваності населення Харківської області 1990 – 2007 рр. (кількість вперше зареєстрованих випадків на 100 тис. населення)
Динаміка захворюваності населення Харківської області на злоякісні новоутворення (кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше) 1990 – 2007 рр.
Структура захворюваності на інфекційні захворювання населення Харківської області (грип та ГІВДШ не включені)
Динаміка захворюваності населення Харківської області інфекційними захворюваннями 1990 – 2007 рр. гострі кишкові інфекції сальмонельозні інфекції грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів
Динаміка захворюваності на активний туберкульоз населення Харківської області (кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше) 1990 – 2007 рр.
Групування районів за середнім індексом розвитку РМС Групи Значення індексу розвитку Перелік районів, що входять в групу Високо розвинені МП 0,60 – 0,64 Балаклійський, Красноградський, Шевченківський, Дворічанський, Первомайський,Печенізький, Куп’янський, Богодухівський, Коломацький, Лозівський, Сахновщинський, Зачепилівський, Близнюківський Помірно розвинені МП 0,56 – 0,60 Вовчанський, Зміївський, Валківський, Ізюмський, Золочівський, Нововодолазький, Дергачівський, Борівський Низько розвинені МП 0.52 – 0.56 Краснокутський, Кегичівський, Чугуївський, Великобурлуцький, Барвінківський, Харківський
Поверхня залежності середнього індексу розвитку РМС (V3), ентропії (V5) та приведеної ентропії (V8) .
Поверхня залежності середнього індексу розвитку РМС (V3),ентропії (V5) та приведеної ентропії (V8)
Модель залежності дисперсії (V11), асиметрії (V12) та ексцесу (V8) розподілу показників РМС
Структура індикатора медичного обслуговування населення Інд = (Пк + Пм + Пе)*Кв*Кз Пк – показник кадрового забезпечення МС; Пм – показник матеріального забезпечення МС; Пе – опосередкований показник ефективності функціонування МС; Кв – коефіцієнт відтворення населення; Кз – коефіцієнт захворюваності населення.
Структура показника кадрового забезпечення району Кл – кількість лікарів усіх спеціальностей в медичних закладах району (фізичні особи); Кл,сер – середня по області кількість лікарів усіх спеціальностей (фізичних осіб); Ксмп та Ксмп,сер аналогічні показники для середнього медичного персоналу.
Структура показника матеріального забезпечення району Кр – кількість у районі районних та міських лікарень; Ка,п – кількість дільничих лікарень, амбулаторій (у тому числі і сімейного лікаря) та поліклінік; Кфап– кількість фельдшерсько – акушерських пунктів; Кап – пропускна здатність амбулаторно – поліклінічних закладів у районі (сумарна кількість пацієнтів, яких вони можуть прийняти протягом робочого дня); Кап,сер – той же показник, середній по області; Клл і Клл,сер – відповідні сумарні кількості лікарняних ліжок у лікарнях району; Клдс і Клдс,сер – відповідні сумарні кількості ліжок у денних стаціонарах; Кн і Кн,сер – відповідна кількість населення, що обслуговується фельдшерсько – акушерськими пунктами.
Структура показника ефективності МС району Клл – сумарна кількість лікарняних ліжок у районі; Длл - середнє число днів роботи лікарняних ліжок протягом року; Кан – кількість аналізів, виконаних в лабораторіях району протягом року; Кан,сер – середня по області кількість лабораторних аналізів, виконаних протягом року; Кфт і Кфт,сер – відповідні кількості відвідувань фізіотерапевтичних кабінетів (відділів) протягом року; Кд і Кд,сер – відповідні кількості обстежень в кабінетах діагностики протягом року.
Структура коефіцієнтів відтворення і захворюваності населення Кн – кількість народжених протягом року; Кс – кількість померлих протягом року; Кзхв,сер – середня по області загальна захворюваність населення; Кзхв – захворюваність населення району.
Модель взаємозв’язку комплексного індикатора (V19), показника матеріального забезпечення (V15) та коефіцієнта захворюваності (V18)
Висновки Загалом природно-географічні особливості, особливо геохімічні у комплексі з іншими – кліматичними і водними формують досить строкату структуру класів захворюваності населення Харківської області без надто сильного переважання якогось конкретного класу. Проте варто зазначити, що у місцях поширення карбонатних геологічних порід в межах області (південний схід і схід області) спостерігається дещо підвищений рівень захворюваності на хвороби органів сечовивідної та ендокринної системи, опосередковано – органів дихання. У цілому ж для Харкова – як міста-мільйонера характерне підвищення рівня захворюваності класами хвороб, що пов’язані з підвищеною забрудненістю навколишнього середовища, запиленістю, загазованістю і нервовою напруженістю життя.
Схожі презентації
Категорії