Презентація на тему:
Епідеміологія

Тема 2: Актуальні питання імунопрофілактики Доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Нікіфорова Тетяна Олексіївна

Імунопрофілактика – це створення несприйнятливості організму до інфекційних хвороб за допомогою біопрепаратів направленої (специфічної) дії. Вона може бути специфічною (вакцинація/імунізація), спрямованою проти конкретного збудника, та неспецифічною (активація імунної системи в цілому медикаментозними чи немедикаментозними засобами). Природна активна імунізація відбувається в результаті контакту з мікроорганізмами під час інфекції природна пасивна імунізація – в разі потрапляння антитіл у плід через плаценту чи в організм новонародженого з молозивом/молоком матері штучний активний імунітет – в разі вакцинації, штучний пасивний імунітет - введення імуноглобулінов

Важливим є таке поняття, як «колективний» імунітет. Що більше людей мають імунітет до хвороби, то меншою є вірогідність виникнення захворювання та розвитку епідемії. Створення достатнього колективного імунітету дозволяє керувати епідемічним процесом. Під колективним імунітетом розуміють рівень імунітету, достатній для глибоких змін динаміки епідемічного процесу: прогресуючого зниження захворюваності до поодиноких випадків, зняття періодичності епідемічних хвиль. Про ступінь достатності колективного імунітету можна судити за вмістом антитіл, які нейтралізують вірус у сироватках крові реконвалесцентів. Титр 1:64 вважається високим, бо він виявляється у 83% осіб через невеликий проміжок часу після перенесеного поліомієліту.

Типи вакцин Живі вакцини Інактивовані (убиті) вакцини Анатоксини Асоційовані вакцини Корпускулярні вакцини Хімічні вакцини Біосинтетичні вакцини Векторні (рекомбінантні) вакцини Рибосомальні вакцини Вакцини, що містять цільні вбиті мікроорганізми (коклюш, холера), активні вірусні — поліомеліт, грип. Анатоксини (дифтерія правець, стафілокок). Вакцини з живих атенуйованих вірусів (кір, паротит, краснуха поліомієліт). хімічно синтезовані субодиниці чи отримані за допомогою генної інженерії (гепатит В, грип,черевний тиф). Адсорбовані (АКДП).

Засоби імунопрофілактики Вакцини поділяються на корпускулярні живі, корпускулярні убиті або інактивовані,субодиничні синтетичні, генно-інженерні, генетичні і анатоксини. Живі вакцини складаються із живих змінених збудників інфекційних захворювань (вакцинні штами), які втратили вірулентність, але зберегли імунотропні властивості (проти сибірки, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, чуми, туляремії, жовтої лихоманки, поліомієліту - ОПВ). Анатоксини – виготовляють шляхом тривалої обробки екзотоксинів 0,3-0,4% підігрітим розчином формаліну (дифтерійний, правцевий, ботуліновий, стафілококовий, газової гангрени, холерний). Інактивовані вакцини - використовують мікроби, вбиті нагріванням, обробкою ацетоном, формаліном, спиртом, карболовою кислотою (проти кашлюка, кліщового енцефаліту, черевного тифу, сказу, Ку-лихоманки, лептоспірозу, поліомієліту - ІПВ).

Пасивна імунізація проводиться за допомогою сироваток і імуноглобулінів, коли вводяться специфічні антитіла, які одержують із крові людини або гіперімунізованої тварини (нормальний людський імуноглобулін, протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ), протистафілококовий, проти ГА. Це гомогенні людськи імуноглобуліни). Вводять без проби. Гетерогенні імуноглобуліни і сироватки виготовляють з крові гіперімунізованих тварин: протилептоспірозний імуноглобулін, протидифтерійна, протиботулінова, протиправцева сироватки. Вони містять чужерідний білок тому перед їх введенням потрібно робити пробу на цей білок (вводити по методу Безредько).

Є планові щеплення і за епідпоказаннями. Планові поділяються на загальні і вибіркові (селективні). Планові масові щеплення проводяться згідно за календарем щеплень, який затверджується МОЗ України, всьому населенню, яке досягло відповідного віку і за відсутності протипоказань. Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”. До календаря щеплень включено чотири розділи: щеплення за віком, щеплення на ендемічних та ензоотичних територіях і за епідпоказаннями, рекомендовані щеплення, щеплення за станом здоров’я.

Щеплення за віком від народження дитини: - 1 день – гепатит В - 3-7 день – туберкульоз - 1 місяць - гепатит В 3 місяці – дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт (ІПВ), гемофільна інфекція 4 місяці – дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт (ІПВ), гемофільна інфекція 5 місяців - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт (ОПВ), гемофільна інфекція - 6 місяців – гепатит В - 12 місяців – кір, краснуха, паротит - 18 місяців – дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт (ОПВ), гемофільна інфекція - 6 років – дифтерія, правець, поліомієліт (ОПВ), кір, краснуха, паротит - 7 років – туберкульоз - 14 років –дифтерія, правець, поліомієліт (ОПВ) - 18 років – дифтерія, правець - дорослі – дифтерія, правець кожні 10 років

Селективні щеплення проводяться окремим групам населення за професійною ознакою, військовослужбовцям, населенню природних осередків і на ендемічних територіях За епідемічними показаннями щеплення проводяться при загрозі заносу, завозу, поширення певних важких інфекцій на обмеженій території в певних групах населення або терміново в осередках, або у осіб ймовірно інфікованих.

Схема вакцинації ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей

Рекомендовані щеплення: Проти вітряної віспи Проти гепатиту А Проти гепатиту В Проти грипу Проти пневмококової інфекції Проти інфекційного захворювання, для імунопрофілактики якого існує вакцина, зареєстрована в Україні

Термінова профілактика правця Екстрену специфічну профілактику правця проводять при будь-яких травмах і ранах із порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при опіках і обмороженнях II, III, IV ступенів, укусах тварин, проникних ушкодженнях шлунково-кишкового тракту, гангрені або некрозі тканин, абсцесах, позалікарняних абортах і пологах. Екстрена профілактика правця передбачає первинну хірургічну обробку рани та створення імунологічного захисту.

Схема вибору профілактичних засобів при проведенні екстреної специфічної профілактики правця Повний курс імунізації АП-а для дорослих складається з двох щеплень по 0,5 мл кожна з інтервалом 30-40 діб і ревакцинації через 6-12 міс. тією ж дозою. При скороченій схемі повний курс імунізації включає одноразову вакцинацію АП-а в подвоєній дозі (1,0 мл) та ревакцинацію через 1-2 роки дозою 0,5 мл, та в подальшому кожні 10 років. Не проводять екстрену профілактику: дітям і підліткам, котрі мають документальні підтвердження проведених планових щеплень відповідно до віку, незалежно від часу, який пройшов від чергового щеплення; - дорослим людям, котрі мають документальне підтвердження про проведений повний курс імунізації не більше 5 років тому;

Вводять тільки 0,5 мл АП-анатоксину: дітям і підліткам, котрі мають документальне підтвердження про проведення курсу планових щеплень без останньої вікової ревакцинації, незалежно від терміну останнього щеплення; - дорослим людям, котрі мають документальне підтвердження про проведений повний курс імунізації понад 5 років тому; -особам усіх вікових груп, котрі отримали 2 щеплення не більше 5 років тому, або 1 щеплення не більше 2 років тому; - дітям з 5 міс., підліткам, військовослужбовцям та тим, котрі відслужили в армії, анамнез про щеплення яких невідомий, а протипоказів немає;

Проводять активно-пасивну профілактику правця - вводять 1 мл АП-анатоксину, потім іншим шприцом в іншу частину тіла - ППЛІ (250 МО), або після проведення внутрішньошкірної проби - ППС (3000 МО): - особам усіх вікових категорій, які отримали 2 щеплення більше 5 років тому, або 1 щеплення більше 2 років тому; - нещепленим, а також усім, котрі не мають документального підтвердження про щеплення, Дітям до 5 міс., котрі з різних причин не щеплені, вводять тільки 250 МО ППЛІ, або (при відсутності ППЛІ) - 3000 МО ППС.

Профілактика сказу Обов'язкове щеплення проти сказу домашніх тварин, пероральна імунізація диких тварин, регулю-вання щільності популяції диких тварин, виловлювання бродячих собак і котів. Тварини, які покусали людей або тварин, підля-гають спостереженню фахівцями 10 днів, хворі на сказ – знищен-ню, а іхній головний мозок - до-слідженню на сказ у ветеринар-ній установі. Перша допомога постраждалому –промивання рани теплою водою з милом, обробка країв 40-70% спиртом або 5% розчином йоду, накласти стерильну повя'зку, направити до травматолога або хірурга для визначення тактики імунізації проти сказу. Подається екстренне повідомлення в СЕС.

Специфічна профілактика сказу

Організація щеплень і контроль за їх проведенням Щеплення дітей здійснюють і організовують дитячі поліклініки. Планова вибіркова імунізація населення проводиться окремим групам за професійною або територіальною ознакою: населенню природних осередків і ендемічних територій, військовослужбов-цям, мисливцям, ветеринарам, особам, які доглядають за тваринами (сибірка, бруцельоз, лептоспіроз, туляремія, сказ, чума), медсанчастинами і медпунктами підприємств, санепідстанціями, поліклініками.

Заходи щодо підготовки до проведення імунізації - складання річних і місячних планів проведення щеплень; збір даних про численність і віковий склад населення; постачання щепними препаратами; оснащення кабінетів для щеплень необхідним обладнанням, інструментами, медикаментами і медичною документацією; укомплектування і інструктаж персоналу.

2. Заходи під час проведення щеплень - медогляд осіб, що підлягають імунізації; безпосереднє проведення щеплень і спостереження за щепленими протягом 1-2 годин; визначення частоти і інтенсивності щепних реакцій; індивідуальний облік проведеної імунізації в спеціальних формах; інактивація залишків вакцин і обробка інструментів. 3. Заходи після проведення щеплень - визначення імунологічної та епідеміологічної ефективності щеплень; складання звітів про проведені щеплення (ф. №5, №6) за півроку, рік; оцінка нешкідливості, ефективності, рентабельності імунопрофілактики; аналіз імунопрофілактики за рік (декілька років).

Обліково-оперативні документи для реєстрації профілактичних щеплень: - карта профілактичних щеплень ф. 063/о/ - журнал ф. 064/о/. - історія розвитку дитини (ф. 112/о) Проведені щеплення заповнюються на всіх дітей до 14 років Контроль за правильністю ведення картотеки і повнотою охоплення дітей щепленнями в місті покладається на завідуючого поліклінікою, а в сільській місцевості – на районного педіатра. Про проведені щеплення до Міністерства охорони здоров’я та інших міністерств і відомств України, які надають допомогу дітям та підліткам, подається звітна документація: 1) форма №5 “Звіт про профілактичні щеплення”; 2) форма №6 “Звіт про контингенти дітей і підлітків, які прищеплені проти інфекційних захворювань

Термін «вакцинозалежність» використовують для позначення такої ситуації, коли після припинення щеплень у межах календаря щеплень або зменшення охоплення населення вакцинацією починає підвищуватися захворюваність на «керовані» інфекції. Варто зазначити, що в Україні прийнято Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з яким пропаганда, спрямована проти вакцинації населення, – це загроза національній безпеці Основні положення сучасної концепції імунізації ВООЗ, які опубліковані в 70-90-х рр. минулого століття. Одна з таких концепцій: «Епідемічної безпеки можна досягти завдяки високому охопленню населення профілактичними щепленнями (не менше 95%) та наявності адекватної імунної відповіді (у 90% вакцинованих)»

Протипокази до щеплень, Вакцина Протипокази Усі вакцини та анатоксини Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку. Алергія на будь-який компонент вакцини. Захворювання нервової системи, що прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше. Гостре захворювання або загострення хронічного1 Усі живі вакцини Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія (уведення вакцин не протипо-казано при селективному імунодефіциті Ig A та Ig M), транзиторна гіпогамаглобулінемія та злоякісні новоутворення, вагітність, СНІД, перебування на імуносупресивній терапії2

Післявакцинальні реакції А. Коди клінічних проявів післявакцинальних реакцій : 1. Підвищення температури до 390 С. 2. Підвищення температури більше 390 С (сильна загальна). 3. Температура, яка не зареєстрована в медичній документації. 4. Біль, набряк м‘яких тканин > 50 мм, гіперемія у місці введення > 80 мм, інфільтрат > 20 мм (сильна місцева). 5. Лімфоаденопатія. 6. Головний біль. 7. Дратівливість, порушення сну. 8. Висипання неалергічного ґенезу. 9. Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея. 10. Катаральні явища. 11. Міальгія, артралгія

В. Коди клінічних проявів післявакцинальних ускладнень: 12. Абсцеси. 13. Анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції. 14. Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка типу кропив’янки, синдром Стівенса-Джонсона, Лайела). 15. Гіпотензивний-гіпореспонсивний синдром (гостра серцево-судинна недостатність, гіпотонія, зниження тонусу м‘язів, короткочасне порушення або втрата свідомості, судинні порушення в анамнезі). 16. Артрити. 17. Безперервний пронизливий крик (тривалістю від 3 годин і більше). 18. Судоми фебрильні. 19. Судоми афебрильні. 20. Менінгіти/енцефаліти. 21. Анестезія/ парестезія. 22. Гострий в‘ялий параліч. 23. Вакциноасоційований паралітичний поліомієліт. 24. Синдром Гійєна-Барре (полірадікулоневрит). 25. Підгострий склерозувальний паненцефаліт. 26. Паротит, орхіт. 27. Тромбоцитопенія. 28. Підшкірний холодний абсцес. 29. Поверхнева виразка понад 10 мм 30. Регіональний лімфаденіт(и). 31. Келоїдний рубець. 32. Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт.

Вважають, що основними причинами ПВУ можуть бути: • недотримання технології виготовлення вакцин і анатоксинів порушення вимог транспортування та збереження вакцин і анатоксинів • порушення правил і техніки проведення щеплення, перевищення дози введеного препарату тощо; • недостатньо ретельний відбір осіб, яким проводять щеплення (невиявлені супутня патологія, протипоказання тощо); • індивідуальна неочікувана сильна алергійна реакція на повторне введення вакцини тощо.

Дякую за увагу!