Презентація на тему:
Стан освіти в західноукраїнських землях (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Стан освіти в західноукраїнських землях (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Освітня політика польських властей Ліквідація українських кафедр Львівського університету; невиконання обіцянки заснувати окремий Український університет; полонізація вищих навчальних закладів Львова - університету, Політехніки, Академії ветеринарної медицини та Академії зовнішньої торгівлі; обмеження доступу до вищої освіти через високу платню та дію процентного обмеження прийому українців до вузів (Львівський університет — 5%); переслідування і закриття альтернативних навчальних закладів (закриття у 1925 р. Таємного університету у Львові); перетворення шкільництва на засіб виховання польського державного патріотизму та асиміляції українців.

Стан початкової школи Закриття українських шкіл 1924р. – “кресовий закон” – утраквістична (двомовна) школа – основний тип школи

Наслідки освітньої політики Польщі Якою була динаміка розвитку початкової школи? Чому дані про кількість шкіл на Галичині та Волині різняться? Якими чинниками могла бути зумовлена ця різниця в кількості шкіл? Як така освітня політика польських властей впливала на освітній рівень українців? Який вихід із такого становища можна було знайти?

Освітня політика румунської влади Українці – «румуни за походженням, що забули рідну мову» Закон про шкільництво від 26 липня 1924 року Скорочення кількості українських початкових шкіл: Закриття всіх гімназій і професійних шкіл з українською мовою навчання, культурно-просвітницьких товариств. Заборона на ввезення українських книг та музичних товарів. Призначення замість українських вчителів румунських (1926), із збільшенням зарплати на 50%. Закриття у Чернівецькому університеті всіх українських кафедр.

Освітня політика чехословацької влади Розширення мережі українських шкіл У 1938 р. налічувалося майже 500 народних шкіл, 5 гімназій, 4 учительських семінарії, один вищий навчальний заклад — «Богословський ліцей». Помірна чехізація 1925 р. - українська мова була визнана «чужою» для населення Закарпаття

Українські науково-освітні установи у Чехо-Словаччині Між двома світовими війнами у Празі постали й активно діяли Український вільний університет, Високий педагогічний інститут ім. М.Драгоманова (1923–1933 рр.), українська мистецька студія, історико-філологічне товариство, наукова асоціація, Музей Визвольної боротьби України, Господарська академія у Подебрадах (1922–1935 рр.)

Українське шкільництво (30-ті рр.) Внаслідок такої політики 70% дорослих залишалися неписьменними. (Польща) Внаслідок такої політики 80% дорослих залишалися неписьменний. (Румунія)

Питання для обговорення Завдання: використовуючи дані карти та матеріал презентації, визначити основні характеристики українського шкільництва в західноукраїнських землях у підсумку втілення освітньої політики Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини? Які відмінності у розвитку початкової освіти простежуються? Який зв’язок простежується між станом української освіти та рівнем розвитку національного руху? Чи впливав тип політичного режиму держави-метрополії на становище українського населення?

Використані джерела 1. Гісем О. В.Історія України. 10—11 класи: Наочний довідник / О . В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2007. — 152 с. 2. Довідник з історії України (А-Я)/ За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с. 3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1917 – 1945. – К.: Генеза, 2000. – 384 с. 4. Хрестоматія з історії України. Практичний довідник/ Уклад. Воропаєва В.В. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010. – 464 с. 5. www. ocвіта.ua