Презентація на тему:
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта Історія України, 8 клас

У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала становий характер. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілеііовані. Вершину панівного стану — шляхти - посідали удільні князі лю_ Рюриковичі і Гедиміновичі. Вони становили замкнену групу, до якої можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам.

До напівпривілейованого стану належало міщанство, що мало привілеї на міське самоврядування, окремий становий суд, заняття ремеслами й торгівлею. Проте міщани були також зобов'язані сплачувати податки, виконувати повинності на користь приватних власників міст або держави. Найзаможнішою частиною населення міст був патриціат, що складався з найбагатших купців, лихварів і ремісників. До бюргерства, або середньої за рівнем заможності частини міщанства, належали цехові майстри й більшість купецтва. Основою соціальної піраміди міського населення був плебс, який складався з дрібних ремісників і торговців.

Основою сільського господарства на українських землях було землеробство. На Галичині, Волині, Поділлі та в центральних районах Київщини переважала трипільна система землеробства, а на Поліссі, півдні Київщини і Переяславщині зберігалися менш продуктивні двопільна й перелогова системи. Поступово поширюються більш досконалі знаряддя праці. Поряд із сохою стали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Трипільна система й плугова орннка здебільшого застосовувалися в господарствах магнатів і шляхти.