Презентація на тему:
Перші землероби та скотарі на території стародавньої України

Учні: називають хронологічні межі Учні: називають хронологічні межі трипільської культури, основні заняття, головні винаходи трипільців; показують на карті територію розселення представників землеробських та скотарських культур на території України; застосовують та пояснюють на прикладах поняття і терміни: «археологічна культура», «осілість», «ремесло», «релігія», «сусідська рільнича громада», «кочовики»; описують життя носіїв трипільської культури; порівнюють спосіб життя носіїв землеробської та скотарської культури ; висловлюють судження про походження релігії трипільців.

Тип уроку: урок засвоєння нових Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навиків. Обладнання: мультимедійна дошка, підручники, контурні карти. Терміни і поняття: археологічна куль- тура, трипільська культура, осілість, релігія, ремесло.

І Організаційний момент. І Організаційний момент. ІІ Актуалізація опорних знань учнів. - Який період в історії людства називають неолітом? - Виберіть поняття (на мультимедійній дошці), які стосуються неоліту: збиральництво, патріархат, домашнє скотарство,землеробство, матріархат, ручне рубило.

- Доповніть схему: - Доповніть схему:

Давайте прослідкуємо, які зміни в період неоліту відбулися на теренах України. Давайте прослідкуємо, які зміни в період неоліту відбулися на теренах України.

ІІІ Вивчення нового матеріалу. ІІІ Вивчення нового матеріалу. План Трипільська археологічна культура. Господарство і побут трипільців. Духовне життя носіїв трипільської культури. Скотарі степу.

Приблизно на другу половину VI тис. до н.е. припадає початок землеробства і на теренах України. Подібно до інших частин Європи на землях України виникають початкові, примітивні форми землеробства та скотарства. Поступово скотарські племена степових районів України відокремилися від землеробів і перейшли до кочового способу життя. Оскільки тоді ще не знали писемності, справжні імена народів, людей, назви поселень нам невідомі. Таких безіменних для нас народів в історії дуже багато. Щоб їх розрізняти археологи дають їм умовні назви. Кожен народ має власну культуру – мову, звичаї, особливо любить якісь орнаменти чи кольори, по-своєму зводять оселі, залишає слід (поселення та могильники). Сукупність подібних пам’яток певної території та часу, що мають місцеві своєрідні особливості називають археологічною культурою.

Археологічна культура отримує назву за місцем першої знахідки або за певними визначальними ознаками (обрядом поховання, формою кераміки). Вона має визначену територію та час існування.

Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення. Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення.

Проблемне завдання: На прикладі трипільців підтвердіть чи спростуйте думку дослідників про те, що кожен народ лишає в історії свій самобутній слід.

Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобережної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобережної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологічними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів. На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень.

Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною ІV тис. до н. є.

Робота з текстом підручника Доповніть схему, опрацювавши §6 ст.40. Висловіть свою думку.

Про які заняття трипільців ви дізналися з фільму? Про які заняття трипільців ви дізналися з фільму? Які нові матеріали винайшли чи виробляли трипільці? У чому досягли найвищої майстерності?

Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон. Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'янимими. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами). Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней.

гончарство - виробництво глиняного посуду гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних

Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини

Робота з підручником: §6 п.3 Робота з підручником: §6 п.3 Порівняйте спосіб життя землеробів та скотарів доби енеоліту.

- Хто такий Вікентій Хвойка? - Хто такий Вікентій Хвойка? - Чому йому встановлено пам’ятник?

Домашнє завдання: §6, запитання ст.44 Домашнє завдання: §6, запитання ст.44

Використані джерела Використані джерела