Презентація на тему:
Освіта

Освіта в Україні у 1917-1921рр. ХХ ст.

Політика більшовиків галузі освіти Масова політична і культурна робота Хати-читальні були основним культурним осередком на селі. Фрагмент експозиції. Національний музей літератури України Народні будинки, бібліотеки, клуби були основними культурними осередками у містах. Лук’янівський народний будинок, Київ

Політика більшовиків галузі освіти Розпорядження Народного секретаріату освіти УСРР “Про введення контролю над діяльністю кінематографа і театрів” (17 лютого 1918 р.) «Вважаючи, що всі кінематографи і театри слугують, як і школа, народній освіті, пропоную Радам узяти під свій нагляд всі театри, особливо театри мініатюр і кінематографи, слідкувати за їх діяльністю, спрямовувати її в бік розвитку культурних сил народу і закривати їх, якщо вони руйнують творчу роботу радянської влади в галузі народної освіти». Поштовх до націоналізації Олександра Коллонтай – голова Народного комісаріату агітації і пропаганди

Суть: молодіжна суспільно-політична організація; знаходилась під керівництвом РКП(б), потім ВКП(б). Політика більшовиків галузі освіти Комуністичний союз молоді (комсомол) 29 жовтня 1918 р. Делегати I Всеросійського зїзду союзів рабітничої і селянської молоді, жовтень 1918 р. У тезах, затверджених з'їздом, мовилося: «Союз ставить за мету собі розповсюдження ідей комунізму і залучення робочої і селянської молоді в активне будівництво Радянської Росії» Комсомольський орден

Народний секретаріат освіти Основні напрямки політики: відмова від революційного досвіду; побудова принципово нової школи; переслідування вчителів українознавчих дисциплін; викладання гуманітарних дисциплін на засадах ідей соціалізму; скасування викладання Закону Божого. Політика більшовиків галузі освіти Кінець 1917 – початок 1918 рр. Володимир Затонський - народний секретар народної освіти в Народному секретаріаті радянської Української Народної Республіки

Принципи навчання: доступність, обов'язковість та безкоштовність освіти; зв’язок навчання з виробничою працею; спільне навчання хлопчиків і дівчат. Політика більшовиків галузі освіти Трудова школа Структура: 7 років навчання: І ступінь (4 класи); ІІ ступінь ( 3 класи).

Політика більшовиків галузі освіти Ліквідація неписьменності Радянський пропагандистський плакат 1918 р.

Політика більшовиків галузі освіти “Більшовизація “Просвіт””

Політика більшовиків галузі освіти Політика у вищій освіті

Політика більшовиків галузі освіти Березнь 1919 р. Партійці становили так заний «авангард» серед студентів Тогочасний викладацький склад

Особливості: закриття всіх “буржуазних газет”; видання українською і російською мовами; поступове скорочення україномовних видань; домінування агітаційно-пропагандистської продукції. Видавнича справа Поширені газети: “Більшовик”; “Комуніст”; “Вісті ВУЦВК”; “Селянська біднота”; “Сільська комуна”. Зразки більшовицької літератури