ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПЛАТФОРМИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ У 1920-1950 РОКАХ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Економічний націоналізм (ЕН) - така форма ідеології і дії, в якій всі чинники та складові, котрі творять націю, в кінцевому результаті об’єднані для генерації енергії економічного творення на благо всієї нації і кожного індивідуума зокрема. Економічний націоналізм=лістіанство
Економічні чинники для ЕН є вищими стосовно усіх інших складових в тому сенсі, що саме вони повинні бути досягнуті за рахунок концентрації та об’єднання чинників неекономічних Етнічні, культурні, архетипічні елементи розвитку нації - інша складова ЕН Адже лише їх розвиток може забезпечити стале існування необхідних економічних характеристик суспільства та соціально-економічне зростання
В реальному суспільстві та для консервативного мислення ці поняття нероздільні Нація Економіка
Економічний націоналізм як система господарювання поєднує різні практики організації економічного життя
використовуються елементи класичного капіталізму та вільного ринку за Адамом Смітом з одного боку
Співвідношення вільного ринку і державного регулювання коливається в залежності від рівня розвитку економіки Чим більш розвинулася економіка країни, тим менше захисту та регулювання потрібно застосовувати з іншого боку захисні методи і державне регулювання окремих сфер господарського життя в інтересах нації
Основна світоглядна розбіжність між Ф. Лістом і К. Марксом: ключові актори світової політичної арени для Маркса - класи для Ліста - нації Але державне регулювання не означає перехід на принципи марксизму
Історичний прогрес за Марксом 1.перебудувати економіку та суспільство зі знищенням приватної власності 2. здійснити світову пролетарську революцію в інтересах усього світового пролетаріату
Історичний прогрес за Лістом 1.перебудувати економіку та суспільство зі збереженням приватної власності 2. Побудувати розвинуту економіку в інтересах конкретної нації
Серед них вагому але не єдину роль відіграє протекціонізм (у вигляді державного протекціонізму або протекціонізму громади) та інші регулюючі заходи, але вони не застосовуються як єдино можливі заходи
обмеження діяльності іноземних бізнесів робить шлях країни успішним лише тоді, коли спрямоване на створення сприятливих умов для розвитку вітчизняної економіки та скеровують економіку на економічну експансію в зовнішнє середовище
РОСІЯ Враховуючи нерозвинений промисловий потенціал Росії, С.Вітте та Д.Мєндєлєєв пропагували принцип економічного націоналізму для захисту слабкої економіки.
Статті С. Вітте «По поводу национализма. Национальная экономия и Фридрих Лист» (1889 р.) Д. Мєндєлєєв «Толковый тариф, или исследование о развитии промышленности Росии в связи с её общим таможенным тарифом 1891 года» (1892 р.) «Оправдание протекционизма» (1897 р.)
С. Вітте просував ідеї створення власної потужної промисловості, яка мала зміцнити російську економіку Д. Мєндєлєєв “залежність Росії від постачання промислових виробів з інших держав і постачання сировини поступово створює умови, за яких вона, маючи високий економічний потенціал, перетворюється на сировинний додаток”
Держави, що виникли після розвалу імперій ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА Ідеї ЕН використовувалися для становлення їхньої слабшої від сильних держав економіки
Існуючі слабкі держави ІСПАНІЯ використовували ЕН для прискорення розвитку. Найбільші досягнення – в транспорті, суднобудуванні та банківській сфері
Польща Колоніальний стан української економіки та принижене становище українського бізнесу, Внутрішня протекціоністська політика польського уряду по відношенню до підприємств у володінні українців
Як елемент ЕН українська громада застосувала протекціонізм громади ( “свій до свого по своє”)
Радянський Союз На українських землях під владою СРСР проводилася пришвидшена модернізація та індустріалізація Ідеологи ОУН вважали Придніпровський та Донецький регіони основою економіки незалежної України
Індустріалізація в СРСР відбувалася за рахунок підвищеної експлуатації українського населення. Однак економіка українських територій не ставала самодостатньою, бо була штучно прив’язана до господарства інших регіонів СРСР
Українські землі були сировинними придатками до метрополій – Польщі та СРСР Це не дозволяло розвинути власні потужності виробництва кінцевого продукту В такому викривленому економічному розвитку полягала причина низького соціального рівня населення
До початку Першого Конгресу ОУН (1929 р.) На основі аналізу ситуації на українських етнічних землях націоналісти розробили теорію та план економічного розвитку незалежної України
Ключові ідеї щодо розвитку цих сфер були запропоновані М. Сціборським, Л. Костарівим, Я. Моралевичем
Освіта в потужних інтелектуальних центрах Росії,Австро-Угорщини,Чехословаччини та досвід роботи в державних установах давали їм можливість адекватного аналізу та оцінки подій у різних країнах.
Платформа включала чотири складові: 1.Фінанси 2.Торгівля 3.Промисловість 4.Сільське господарство.
- незалежний від уряду та парламенту центральний банк - негайне запровадження власної конвертованої валюти - неможливість емісії грошей без забезпечення активами
- Не допускалася безконтрольна банківська діяльність (як національних так і іноземних фінансових установ) - Негативне ставлення до фінансового капіталу, який отримує прибуток без реального сектору економіки
- Податкова система вирівнює дисбаланс прибутків різних груп населення - Значне залучення іноземного капіталу для відновлення та розвитку економіки. (індустріалізація без експлуатації,а не так як це сталося в СРСР) Для цього планувалося визнати борги царської Росії та інших неіснуючих держав(Австро-Угорщини) у пропорції до території
-Торгівля мала поєднувати в собі як державне регулювання, так і ринкові механізми. -Мита на імпорт носили протекціоністський характер. -Великий опт та багато зовнішньоекономічних торгівельних операцій (крім торгівлі зерном) - під контроль держави (у вигляді націоналізації, отримання контрольного пакету у великих підприємствах, а також впливу на кооперацію
1.функціонує в рамках трьох типів власності а) державної б) акціонерної з контрольним пакетом в руках держави в) приватної
2.держава стоїть над всіма процесами, які відбуваються на підприємствах, та здійснює контрольну функцію незалежно від типу власності 3.процес індустріалізації країни має плануватися виключно урядом України, а не метрополіями, та враховувати інтереси всієї етнічної української території
4.вирішення питання аграрного перенаселення лежить в площині розбудови промислових центрів та переселення туди надлишків селян
6.територія України має достатньо сировини для того, щоб посідати перші місця в Європі із її видобутку, але мета – розвиток обробної промисловості 5.кваліфіковані працівники – опора промисловості: держава мусить формувати своє робітництво та захищати його інтереси
8.територіально розвиток промисловості має виходити із принципу невеликої відстані до сировинних джерел та енергетичних ресурсів, тобто найкращі в цьому плані - землі центру та сходу України 7.іноземний капітал у вигляді концесій та позичок має бути залученим для розбудови промисловості, але його мусять контролювати спеціальні державні органи
Інститут приватної господарської власності - ключовий у побудові здорових стосунків між селянином і державою - збереження розподілу поміщицької землі, що вже відбувся в 1917-1918 роках - але ліквідація колгоспів - основну роль на селі повинен грати середній господар - земельні наділи від 2 до 20 Гектарів
Втручання держави мінімальне – не допускати - надмірної концентрації землі в одних руках / подрібнення ділянок – сприяти створенню кооперативів – механізація – за рахунок об’єднання середніх приватних власників у кооперативи – залучати надлишкову робочу силу з села до індустріалізованої економіки
Ці принципи свідчать про розробку українськими націоналістами Плану розвитку незалежної економіки на принципах третього шляху в соціально-економічній сфері, відмінного від ліберального капіталізму та від комунізму-соціалізму.
Схожі презентації
Категорії