Презентація на тему:
Чернігівщина у середині 60-х — на початку 80-х років ХХ століття

Тема уроку. Наш край (Чернігівщина) у середині 60-х на початку 80-х років Мета уроку. Закріпити, поглибити знання ліцеїстів з теми Україна в період загострення кризи радянської системи(сер.60-сер.80рр.). Ознайомити з розвитком Чернігівщини в цей період, виділяючи основні процеси, події, визначаючи особливості. Розвивати вміння співставляти, порівнювати, аналізувати. Виховувати інтерес до рідного краю.

Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 р. Площа - 31,9 тис. кв. км, 5,3% території України, 3 місце серед її областей Територія - 71,3 кв. км

Промисловість Підприємства: автозапчастин (Чернігів); Пивоварні (Ніжин, Чернігів); Сухого молока (Бобровиця); Друга черга “Хіммаша” (Бахмач); Дренажних труб (Ріпки); Реконструкція підприємств, механізація, автоматизація; Валовий випуск промисловості зріс у 4,6 рази; Домінує легка (40%) і харчова промисловість(21,4%); Машинобудівна і металообробна – 18,1%, хімічна і нафтохімічна-8,9%; 11 лісгоспів (Холминський, Ніжинський, Добрянський) виготовляють різні вироби з дерева; Первинну обробку нафти здійснював Гнідинцівський газопереробний завод; 5 торфопідприємств, 2 торфобрикетних заводи; Значний розвиток одержала промисловість будівельних матеріалів.

Чернігівський радіоприборний завод Дата заснування — 14 лютого 1967 р., коли за Наказом № 16 Міністра машинобудування була організована дирекція підприємства, та призначений директор — Безверхий Леонід Іванович (присвятив 18 років заводу). Завод стає діючим підприємством. Перший складальний цех готується до випуску основної продукції і в 1971 р. випускає перші датчики для космічних супутників. Потім починається виробництво апаратури та приладів неруйнуючих методів контролю, цифрових відлікових пристроїв і систем електроавтоматики та управління до станків з програмним управлінням, рілейно-комутаційних пристроїв (РКП) для автоматизованої перевірки електромонтажу, апаратури ретрансляції телевізійних сигналів, сигналів зв'язку, навігаційної наземної, бортової і телеметричної апаратури для систем управління літаками та суднами цивільного флоту, перетворюючої апаратури, датчиків тиску, температури, інерції, вологості, обертів, телеметричної апаратури, яка використовується для вимірювання і реєстрації технологічних параметрів у різних галузях промисловості, охорони здоров'я, транспорту, зв'язку та сільського господарства. 1971—1972 рр.. — Будуються нові корпуси (№ № 26,28), створюється цех мікроелектроніки, який стане гордістю заводу. Високо кваліфіковані кадри, сучасна техніка та технологія дозволять йому в 1979 р. першим отримати звання «Зразковий». Поряд з основною продукцією освоюється випуск товарів народного споживання. У 1970 р. у відділі головного конструктора діє сектор ТНС. У 1971 р. — створено КБ товарів народного споживання, яке в 1978 р. перетворено в СКБ, що входить разом з цехом по виробництву ТНС в окреме виробництво. Завод випускає: сувеніри, світильник однолампові, світильник-4-х ламповий, значки, карнизи, приставки-ПСКД, антени АТКД, блоки і модулі для кольорових телевізорів (УПІМЦТ).

За період своєї роботи «Хімволокно» постійно проводило оновлення та реконструкцію устаткування, удосконалювавсятехнологічний процес. Був налагоджений випуск забарвлених ниток текстильного призначення, поліамідних таполіпропіленових монониток, світлостабілізованих, забарвлених ниток технічного призначення та інших. У сімдесяті-вісімдесяті роки за підприємством міцно закріпилась репутація одного з найпрогресивнішого у СРСР, а його продукція вважалась найякіснішою. Особливої популярності зажили анідні технічні нитки і кордові тканини. Після того, як в 1982 році було розпочато виробництво поліамідних монониток, підприємство зайняло міцні позиції з випуску цієї продукції не лише в СРСР, але і за кордоном.

Завод автозапчастин ВАТ «Чернігівавтодеталь» створене на базі колишнього заводу карданних валів. Що серед чернігівців відоме як — «ЗАЗ» (Завод автозапчастин), і яке дало назву мікрорайону Чернігова — ЗАЗ. Будівництво заводу розпочалося в 1968 році. Перша продукція випущена 29 червня 1973 р. Завод спеціалізувався на випуску передніх вісей та задніх мостів до автомобілів ГАЗ-51 та ГАЗ-63 i запчастини до них.

КСК 1961р.-Комвольно суконний комбінат. 80-ті роки – час найвищого злету комбінату. –Нинішнє молоде покоління не знає, що комбінат був найпотужнішим підприємством галузі не лише колишнього Союзу, а й усієї Європи і налічував 12 тисяч працюючих, які виробляли щороку 25 мільйонів погонних метрів тканини! Це був справжній гігант текстильної промисловості з його потужною соціальною інфраструктурою.

Сільське господарство Область спеціалізувалась на виробництві яловичини, свинини, вирощуванні зернових культур, картоплі, льону, цукрового буряка; На початок 1988р. – 502 колгоспи, 73 радгоспи, 22 агропромислові об’єднання; 82 тваринницьких комплексів: по виробництву яловичини, 17 – молока, 35 – по відгодівлі свиней. Основні виробничі фонди колгоспів і радгоспів виросли в 3,4 рази; Енергетична міць зросла в 2 рази.

Освіта і наука Чернігівщини 870 загальноосвітніх школи-174,1 тис. учнів; 21 середній спеціальний навчальний заклад – 17 тис.; 24 професійно-технічних училища -14 тис. учнів; 2 педагогічні інститути - у Ніжині і Чернігові, Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту -10 тис. студентів; -Науково-дослідні інститути “Хімволокно”, Український інститут с/г мікробіології, обласна с/г дослідна станція по картоплі; -Позашкільні установи – 32 палаци і будинки піонерів та школярів, 27 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 15 станцій юних туристів, техніків, натуралістів; -26 стадіонів, плавальний басейн у Чернігові, 308 спортивних залів, 306 стрілецьких тирів, 3617 спортивних майданчиків; -1926 колективів фізичної культури – 500722 чоловіки; 192191 значкіст ГПО, 119338 спортсменів масових розрядів, 245 кандидатів у майстри спорту, 13 майстрів спорту СРСР, 3 –міжнародного класу.

Мистецтво Чернігівщини 3 театри: Чернігівський український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка; Чернігівський театр для дітей та молоді; Ніжинський український драматичний театр; Філармонія; 12 музеїв; 6,5 тис. колективів художньої самодіяльності, 75 колективів удостоєні звання народних; Заслужений народний хор УРСР “Десна” –”Хімволокно”; заслужений хор КСК, народна чоловіча хорова капела Чернігівської фабрики музичних інструментів; Працювало обласне видавництво “Десна”, 2 обласні газети – “Деснянська правда”, “Комсомольський гарт”.

Чернігівські «шевченківці» у 1970—80-і роки У 1970-тих — 1980-тих роках трупу поповнили народний артист УРСР Владилен Попудренко, заслужені артистки УРСР Жанна Фадєєва та Нонна Рудницька, артисти Антоніна Баглій, Петро Дехтяренко, Валентин Судак, Володимир Клименко, Олена Бондаренко, Ганна Пащенко, Ольга Козунова, Любов Колесникова, молоді режисери С. Павлов та Петро Ластівка. У цей період в театрі було поставлено десятки різноманітних вистав, які мали довге сценічне життя. Зокрема, з-поміж найуспішніших проектів цього часу «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за Миколою Гоголем), «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Витівки Хануми» Авксентія Цагарелі, «Полум'яні літа» за Олександром Довженком (режисер заслужений артист УРСР Віталій Рудницький), «Вій, вітерець!» Яніса Райніса, «Фата моргана» Якова Мамонтова (за Михайлом Коцюбинським), «Украдене щастя» Івана Франка, «Святая святих» Йона Друце, «Безталанна» Івана Тобілевича, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Дівчина і море» Дмитра Шевцова, «Ніна Сагайдак» Вадима Бойка, 1976 року театр було нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Театр -1934р.