Презентація на тему:
Вольтер - Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак», сенс її назви

вольтер (1694-1778) Робота учня 9-Б класу Потапека Юрія Поетичні сили Франції поєдналися у Вольтері Й.В.Гете

Тема. Життя і творчість Вольтера(1694-1778).Ідейний зміст і художня сруктура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Мета. Ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну “філософська повість”; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.

Написав гостру сатиру на регента Франції герцога Орлеанського, через що майже рік був ув'язнений у Бастилії. Справжнє ім'я Вольтера — Марі Франсуа Аруе. Він народився 21 листопада 1694 р. в Парижі, в сім'ї нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському коледжі Людовіка XIV та у школі правознавства.

Прізвище «Вольтер» письменник почав використовувати після шаленого успіху своєї трагедії «Едіп» (1719). Прізвище Вольтер (Voltaire) по суті є псевдонімом, створеним за допомогою анаграми (перестановки і додавання літер у словах) справжнього прізвища письменника: Arouet le j(eune) — Аруе молодший.

Ночами він часто вставав, будив секретаря і диктував йому, або ж писав сам. На столику біля його ліжка завжди лежали підготовлені для роботи пера і папір. «Для того, щоб писати вірші, треба мати всередині чорта», — говорив Вольтер. Вольтер працював так, ніби дуже поспішав і боявся, що не встигне зробити якусь справу. Робочий день Вольтера тривав від 18 до 20 годин. .

Вольтер вів своє знамените листування. До його кореспондентів належали прусський король Фрідріх II, російська імператриця Катерина II, польський король Станіслав Август Понятовський. Лише один Людовік XV вороже ставився до найве-личнішого зі своїх співвітчизників. Російська імператриця Катерина II Польський король Станіслав-Август Понятовський. Фрідріх ІІ.

На відміну від офіційної церкви Вольтер вважав, що Бог створив усесвіт, але від подальшого втручання у його справи усунувся. Таку філософію називають деїзмом, і вона вчить, що пізнати Бога можна лише за допомогою розуму, а не віри. Вольтерові належать знамениті вислови: «Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього — абсурдно»; «Якби Бога не існувало, його потрібно було б вигадати ».

Місцем вигнання він обрав Англію, де його, на той час уже відомого філософа і поета, радо вітали визначні громадські та літературні діячі і навіть сам король. У 1726 р. після сутички з Шевальє де Роаном, який публічно насміхався над його спробою сховати під псевдонімом своє недворянське походження, Вольтер вдруге потрапив до Бастилії, а після звільнення був висланий із Франції. Англія

Близько п'ятнадцяти наступних років провів у Сіреї , в маєтку у своєї приятельки маркізи Емілії дю Шатле, де займався науковою та літературною діяльністю. Англійські враження посилили вільнодумні настрої Вольтера, і він написав свої знамениті «Філософські листи». За їх гострокритичний пафос у 1734 р.книга була спалена за вироком французького парламен- ту, а автор опинився під загрозою нового арешту. Бастилія

Після смерті Емілії дю Шатле (1749 р.) Вольтер, на запрошення прусського короля Фрідріха II, оселяється у Потсдамі, сподіваючись створити в окремо взятому королівстві суспільство, побудоване на засадах освіченого абсолютизму. Фрідріх II

Неминучий конфлікт із королем закінчився загрозою чергового арешту, втечею до Швейцарії. Лише у 83-літньому віці Вольтер вирішив повернутися до Парижа; його палко вітали тисячі шанувальників, літературні та громадські кола Франції. Швейцарія Париж

Вісімнадцять томів цього видання містять епістолярну спадщину Вольтера — більше десяти тисяч листів. Письменник випробував свої сили в усіх художніх напрямах, які панували в літературі XVIII ст. Творчий спадок Вольтера величезний: п'ятдесят томів по шістсот сторінок кожний.

присвячену релігійним війнам XVI ст. і центральній постаті цієї епохи, королю Генріху IV, та сатиричну поему «Орлеанська діва» (1735) — про Жанну д'Арк, історію якої Вольтер використав для викриття релігійних забобонів. Крім невеличких ліричних творів, Вольтер написав і значні за обсягом епічні віршові твори — національну епопею «Генріада» (1723), Жанна д'Арк

Найвідоміші драматичні твори Вольтера — трагедії «Едіп» (1718), «Брут» (1730), «Заїра» (1732), «Цезар» (1735), «Альзі-ра» (1736), «Магомет» (1741), «Врятований Рим» (1752), «Танкред» (1760). Вольтер написав 54 драматичні твори різних жанрів — від комічних мініатюр до героїчних класицистичних трагедій. Театру Вольтер надавав особливого значення, розглядаючи його передусім як трибуну для проголо- шення ідей виховання і Просвітництва. Сцена из спектакля "Кандид" Вольтера.

Світову літературну славу Вольтер здобув усе ж не стільки як поет чи драматург, а в першу чергу як прозаїк, один із творців нового прозового жанру — філо- софської повісті . До найвідоміших філософських повістей Вольтера, крім названих, належать також «Мікромегас» (1752), «Простак» (1767), «Вавилонська царівна» (1768). Філософська повість— середній за обсягом епічний прозовий твір,що характеризується однолінійним сюжетом, головними героями якого є не люди, а філософські ідеї: логіка розвитку подій у ньому зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки.

Вольтер помер 30 травня 1778 р. Його поховали у Шампані, в абатстві Селльєр. Прах Вольтера було перепоховано 1791 р., під час Французької революції, в Парижі, в церкві Святої Женев'єви — Пантеоні великих людей Франції. Труна Вольтера нині зберігається в Пантеоні, а урна з його серцем — в Національній бібліотеці Парижа. На ній написано: «Серце моє тут, а дух мій скрізь».

багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Душа героя проста і щира , не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми. Філософська повість «Простак» написана в 1761 р. Ідейний зміст повісті Вольтера— згубний вплив суспільства на« природну людину »,що зумовило складність, Ідейний зміст Філософська повість «ПРОСТАК»

У своїй тематичній основі повість «Простак» полемічно спрямована проти концепції так званої «природної людини» Ж.-Ж. Руссо. Ж.-Ж.Руссо Вольтер Руссо різко виступав проти цивілізації, вважаючи, що встановлені нею закони та норми суспільної поведінки є неприродними й амораль-ними по своїй суті, присто -сованими винятково для потреб правлячої верхівки суспільства Вольтер вважав, що саме цивілізація, зрештою, підняла людину з тваринного, тобто природного, стану до рівня інтелектуально і морально розвиненої особистості. Вольтер, і Руссо належали до когорти ідейних лідерів епохи Просвітництва, але при цьому одне з централь- них питань просвітницької ідеології, а саме — питання про характер впливу цивілізації на мораль людини, вони вирішували по-різному.

Художня структура Події в повісті стрімко змінюють одна одну. Завдання автора створити такі обставини, за яких якнайшвидше виявиться і стане наочною певна безглуздість навколишнього життя.

Подієву основу повісті становить розповідь про пригоди «природної» людини — Гурона, або Простака, який мимоволі вступає у конфлікт з «цивілізованим» суспільством абсолютистської Франції кінця XVII ст. В сюжеті повісті поєднуються дві подієві лінії: про прибуття Гурона до Франції, його кохання та його подорож до Парижа і про трагічну долю Сент-Ів.

О Л Ь Т Е Р В Я ‘ П Д Е С Я Т А Т О Н І У С Р Е В А Н Т П С Т К А Р А З Т С Н О В А Р П А В Ц И В І І І А З Ц Ї О А Н Н П І Т 2 3 4 5 6 7 1 1.У якій школі Вольтер здобув початкову освіту? 2. Відома філософська повість, написана в 1767 році? 3.Чому протистоїть образ Простака в повісті “Простак”? 4.Який місяць став останнім в житті Вольтера? 5.Із скількох томів складається творчий спадок Вольтера? 6.Де нині зберігається труна Вольтера? 7.Ким був батько Вольтера? Все правильно Чи засвоїли ви матеріал? Ви добре засвоїли матеріал!!!