Презентація на тему:
сучасна номенклатура

СУЧАСНА ТЕРМІНОЛОГІЯ І НОМЕНКЛАТУРА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

ОСНОВНІ ТИПИ НОМЕНКЛАТУР ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ТРИВІАЛЬНА (ТРАДИЦІЙНА АБО ІСТОРИЧНА) РАДИКАЛЬНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМАТИЧНА (МІЖНАРОДНА АБО IUPAC)

1,1'-(2,2,2-Трихлороетан-1,1-діїл)біс(4-хлоробензен) 1-Хлоро-4-[2,2,2-трихлоро-1-(4-хлорофеніл)етил]бензен, 1,1,1-Трихлоро-2,2-біс(4-хлорофеніл)етан, a,a-Біс(п-хлорофеніл)-b,b,b-трихлороетан, Дихлородифенілтрихлороетан, ДДТ, Азотокс, Бензохлорил, Зейдан, Дикофан, Хлорофенотан, Цитокс тривіальна назва винний спирт раціональна назва метилкарбінол радикально-функціональна назва етиловий спирт систематична назва етанол

(2S,5R,6R)-3,3-Диметил-7-оксо-6-[(фенілацетил)аміно]-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота [2S-(2a,5a,6b)]-3,3-Диметил-7-оксо-6-[(фенілацетил)аміно]-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота, Бензилпеніцилін, Бензилпеніцилінова кислота, Пеніцилін G, Пеніцилін II

СХЕМА СКЛАДАННЯ НАЗВ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК ЗА СИСТЕМАТИЧНОЮ НОМЕНКЛАТУРОЮ ПРЕФІКСИ замісники в алфавітному порядку КОРІНЬ головний карбоновий ланцюг, основна циклічна або гетероциклічна структура СУФІКС старша характеристична група НАЗВА РОДОНАЧАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СУФІКС ступінь насиченості (ненасиченості) -ан, -ен (-єн), -ин (-ін, їн)

(International Union of Pure and Applied Chemistry) РОДОНАЧАЛЬНА СТРУКТУРА ХАРАКТЕРИСТИЧНА (ФУНКЦІОНАЛЬНА) ГРУПА СТАРША ХАРАКТЕРИСТИЧНА (ФУНКЦІОНАЛЬНА) ГРУПА ЗАМІСНИК ЛОКАНТ ОСНОВНІ НОМЕНКЛАТУРНІ ТЕРМІНИ IUPAC

Родоначальна структура – хімічна структура, що становить основу сполуки. У сполуках ациклічної будови за родоначальну структуру вибирають головний карбоновий ланцюг, у карбо- та гетероциклічних сполуках – цикл. До назви родоначальної структури входить суфікс, який відображає її насиченість або ненасиченість. Так, для алканів це суфікс -ан. Наявність подвійного зв’язку в родоначальній структурі позначають зміною суфікса -ан на суфікси -ен(-єн), а потрійного – на -ин(-ін, -їн). Для сполук аліциклічної будови використовують префікс цикло-, який є складовою частиною родоначальної структури. Характеристична (функціональна) група – структурний фрагмент молекули (атом або група атомів), який у більшості випадків з’єднаний з родоначальною структурою та зумовлює її хімічні властивості і належність до певного класу органічних сполук.

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ГРУПИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ТІЛЬКИ У ПРЕФІКСІ

ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ГРУПИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ У СУФІКСІ ТА У ПРЕФІКСІ

ЗАМІСНИКИ ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ГРУПИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ ТІЛЬКИ В ПРЕФІКСІ ВУГЛЕВОДНЕВІ ЗАМІСНИКИ I II ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ГРУПИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ В ПРЕФІКСІ ТА В СУФІКСІ -ОH, -NH2, -CHO, -CN, -COOH НАПРИКЛАД: R- (Alk-, Ar-) -Hal, -NO2, -NO, -OR, -SR

ЛОКАНТИ 1-хлоропропан 2-хлоропропан бут-1-ен бут-2-ен пропан-1-ол пропан-2-ол N-метиланілін цифри або літери (латинські, грецькі), розділені комами, що позначають положення замісників, кратних зв’язків та старшої характеристичної групи відносно родоначальної структури

КЛЮЧОВІ ЗАСАДИ НОМЕНКЛАТУРИ IUPAC ПРИНЦИП НАЙМЕНШИХ ЛОКАНТІВ ПРИНЦИП АЛФАВІТНОГО ПОРЯДКУ ЗАМІСНИКІВ ПРИНЦИП ЗАМІЩЕННЯ (International Union of Pure and Applied Chemistry)

ПРИНЦИП ЗАМІЩЕННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ РОДОНАЧАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ АРОМАТИЧНА СТРУКТУРА АЛІЦИКЛІЧНА СТРУКТУРА АЦИКЛІЧНА СТРУКТУРА > > ОДИНАРНИЙ ЗВ’ЯЗОК ПОДВІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК ПОТРІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК < >

ВИЗНАЧЕННЯ РОДОНАЧАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ

ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНОЇ СТРУКТУРИ

ПРИНЦИП НАЙМЕНШИХ ЛОКАНТІВ

СТАРША ХАРАКТЕРИСТИЧНА ГРУПА КРАТНІ ЗВ’ЯЗКИ ЗАМІСНИКИ > >

ПРИНЦИП АЛФАВІТНОГО ПОРЯДКУ ДЛЯ ЗАМІСНИКІВ У ПРЕФІКСІ

СТАРША ХАРАКТЕРИСТИЧНА (ФУНКЦІОНАЛЬНА) ГРУПА 1 2 3 4 5 6 ГЕКСАНОВА КИСЛОТА 3-ГІДРОКСИ 4-ХЛОРО 4-МЕТИЛ 6-ОКСО 3-ГІДРОКСИ-4-МЕТИЛ-6-ОКСО-4-ХЛОРО- ГЕКСАНОВА КИСЛОТА ЗАМІСНИКИ ЗАМІСНИК ЗАМІСНИК РОДОНАЧАЛЬНА СТРУКТУРА

Тривіальні назви органічних сполук, дозволені за рекомендаціями IUPAC-1993 АЛКАНИ Метан, етан, пропан, бутан, ізобутан, ізопентан, неопентан НЕНАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ АЦИКЛІЧНОЇ БУДОВИ Ален, ізопрен, ацетилен АРЕНИ Бензен, толуен, орто-, мета-, пара-ксилени, кумен, стирен, нафтален БАГАТОАТОМНІ СПИРТИ, ФЕНОЛИ, ЕТЕРИ Етиленгліколь, гліцерол, фенол, анізол, орто-, мета-, пара-крезоли, пірокатехол, резорцинол, гідрохінон, пікратна (пікринова) кислота КЕТОНИ Ацетон, ацетофенон, бензофенон

Тривіальні назви органічних сполук, дозволені за рекомендаціями IUPAC-1993 КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Форміатна (мурашина), ацетатна (оцтова), пропіонатна (пропіонова), бутиратна (масляна), ізобутиратна (ізомасляна), пальмітатна (пальмітинова), стеаратна (стеаринова), акрилатна (акрилова), метакрилатна (метакрилова), олеатна (олеїнова), пропіолатна (пропіолова), оксалатна (щавлева), малонатна (малонова), сукцинатна (бурштинова), глутаратна (глутарова), адипінатна (адипінова), малеатна (малеїнова), фумаратна (фумарова), гліколятна (гліколева), лактатна (молочна), гліцератна (гліцеролова), тартратна (винна), цитратна (лимонна), гліоксилатна (гліоксилова), піруватна (піровиноградна), бензоатна (бензойна), фталатна (фталева), ізофталатна (ізофталева), терефталатна (терефталева), цинаматна (цинамова), пербензоатна (пербензойна), антранілатна (антранілова) (тільки орто-ізомер) АМІНИ ТА СУЛЬФОКИСЛОТИ Анілін, орто-, мета-, пара-толуїдини, сульфанілатна (сульфанілова) кислота (тільки пара-ізомер)

НОМЕНКЛАТУРА АЛКАНІВ

НОМЕНКЛАТУРА НЕНАСИЧЕНИХ ВУГЛЕВОДНІВ АЦИКЛІЧНОЇ БУДОВИ АЛК- -ЕН АЛКЕН АЛКА- -ДІЄН АЛКАДІЄН АЛК- -ІН АЛКІН

НОМЕНКЛАТУРА АЛІЦИКЛІВ АЛК- -АН ЦИКЛОАЛКАН ЦИКЛО-

НОМЕНКЛАТУРА АРЕНІВ

БІФЕНІЛ ФЕНАНТРЕН НОМЕНКЛАТУРА АРЕНІВ БЕНЗЕН НАФТАЛЕН АНТРАЦЕН

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ АЛКАН- -ОЛ АЛКАНОЛ НОМЕНКЛАТУРА СПИРТІВ ТА ЇХ СОЛЕЙ АЛКАН- КАТІОН АЛКАНОЛЯТ НАЗВА КАТІОНА -ОЛ -ЯТ

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ АЛКІЛОКСИ- АЛКАН АЛКІЛОКСИАЛКАН НОМЕНКЛАТУРА ЕТЕРІВ

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА ФЕНОЛІВ ТА ЇХ СОЛЕЙ головна

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА АЛЬДЕГІДІВ АЛКАН- -АЛЬ АЛКАНАЛЬ БЕНЗАЛЬДЕГІД

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА КЕТОНІВ АЛКАН- -ОН АЛКАНОН АЦЕТОФЕНОН БЕНЗОФЕНОН

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА КАРБОНОВИХ КИСЛОТ АЛКАН- -ОВА АЛКАНОВА КИСЛОТА КИСЛОТА БЕНЗОАТНА КИСЛОТА

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ СОЛІ АНГІДРИДИ ГАЛОГЕНОАНГІДРИДИ ЕСТЕРИ АМІДИ НІТРИЛИ

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА ГАЛОГЕНОПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ ГАЛОГЕНО- АЛКАН ГАЛОГЕНОАЛКАН АЛКЕН АРЕН ГАЛОГЕНОАЛКЕН ГАЛОГЕНОАРЕН

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА НІТРОПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НІТРО- АЛКАН НІТРОАЛКАН АЛКЕН АРЕН НІТРОАЛКЕН НІТРОАРЕН

НОМЕНКЛАТУРА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОХІДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ НОМЕНКЛАТУРА АМІНІВ АЛКАН- АМІН АЛКАНАМІН АНІЛІН

Назви амінів за IUPAC * н-C3H7 – пропільний замісник ** і-C3H7 – ізопропільний замісник

Назви амінів за IUPAC * н-C3H7 – пропільний замісник

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ !